Історичний шанс Джозефа Байдена та самознищення Росії – 3: Путін, Мілошевич – що спільного?

Дуже прикметно, як ідеологи Кремля повторюють всі помилки допущенні сербськими шовіністами, які ідеологічно обслуговували злочинний режим Слободана Мілошевича. Ідеологія “русский мир”, фактично, є копією ідеології сербських праворадикалів “ Велика Сербія”, направленої на об’єднання в одну спільну державу всіх земель, на яких жили серби.

Сербські фашисти, так само як і російські шовіністи вважали, що комуністичні партії СРСР та Югославії створили штучні кордони із – за яких серби та росіяни залишились за межами своїх країн. Ідеологи “Великої Сербії” були впевнені, що Хорватія та Боснія і Герцеговина є штучними країнами, а Йосип Броз Тіто своїм комуністичним інтернаціоналізмом пригноблював сербський націоналізм, заважаючи тим самим сербському відродженню.

У сербських фашистів, як і у росіян, так само був свій культ смерті пов’язаний зі Відовданом, святом яке має сакральне значення для сербів, як і 9 травня для росіян. Сербські шовіністи також пропагували жертовність сербів під час війн, які потребували, з їхньої точки зору, жертвоприношень, які б сполучали героїв Сербії з землею їхніх предків. Для сербських фашистів могили сербів, які приносили себе в жертву заради величі Сербії, були її справжніми кордонами. Релігійні ж діячи Сербії, як і їхні колеги в нацистській Росії, створили справжній культ “героїчної смерті”, проповідуючи про ідеали самопожертви для приєднання до воїнів небесної Сербії.

З точки зору ідеологів “Великої Сербії” незважаючи на весь трагізм війни, сербам важливо відчувати свою жертовність, яка неможлива без їхньої загибелі необхідної для відродження Сербії. Шовіністам з Сербії, так само як і росіянам, завжди був притаманним комплекс безневинної жертви, яка страждає із – за світової змови Заходу, євреїв, масонів та Ватикану.

Прихильники “Великої Сербії”, також як і росіяни, вірять в міф, що серби за всю свою історії нікого не завойовували та не експлуатували інші народи, а всі війни, які вони вели, були лише визвольними. Тому коли Сергій Караганов заявляє, що росіяни є нацією переможців, він нічим не відрізняється від ідеологів фашистського режиму Слободана Мілошевича. Фактично, ідеологія “Великої Сербії”, як і ідеологія “русский мир”, яка пропагує, що росіяни є найбільш роз’єднаним народом в світі, нічим не відрізняються від ідей Адольфа Гітлера, котрий вважав необхідним приєднати до Німеччини території інших країн, де проживають німці.

Серби дотепер так і не зрозуміли, що Югославія проіснувала так довго лише тому, що Йосип Броз Тіто чудово розумів небезпеку сербського шовінізму. Тіто прекрасно усвідомлював, що Югославія, як багатонаціональна держава, повинна мати федеральний центр, який бореться з проявами шовінізму, будучи незалежним арбітром для всіх народів Югославії.

Російські шовіністи нині припускаються тих самих помилок, які були допущені лідерами білого руху. Варто пам’ятати, що більшовики завдали поразки Білій армії, перш за все, за рахунок визнання права народів на самовизначення. Російський шовінізм Денікіна лише призвів до того, що він не зміг домовитись про спільну боротьбу проти більшовиків з українцями, які масово не підтримували російський імперіалізм. Тому коли Путін погрожує, що він навчить українців справжній “декомунізації”, він сам того не розуміючи погрожує Росії, яка була врятована від розпаду більшовиками.

Існує історична закономірність в тому як розвивається Росія, бо спочатку російський імперіалізм знищив Російську імперію, потім російські націоналісти на чолі з Єльциним, родина якого привела Путіна до влади, зруйнували Радянський Союз, тепер же російські нацисти розпочали процес направлений на самознищення Російської Федерації.

Найбільшим же викликом для України є активізація агентів впливу Кремля на Заході, отже українським дипломатам потрібно проводити більш активну медійну активність, направлену на руйнування кремлівських наративів. Наприклад, для лівих інтелектуалів, які прагнуть обмежити вплив капіталістичних США за рахунок РФ, існує російський наратив про більш справедливий світ на основі багатополярності, хоча насправді багатополярність для Кремля означає право здійснювати будь – які злочини проти власних громадян та влаштовувати терор проти мешканців країн, які будуть входити до сфери впливу кривавої Росії.

Інтелектуалам же, які є прихильниками реалізму в міжнародних відносинах Кремль, нав’язав наратив про баланс інтересів між супердержавами, які не повинні втручатись до сфер впливу свого геополітичного конкурента. Західним експертам, які є прихильниками реалізму, вже, нарешті, потрібно визнати, що з кривавим Кремлем не можливо зберігати баланс інтересів, бо після окупації територій Молдови, Грузії, Ічкерії та України представники російської влади вже публічно заявляють, що вся Центральна Європа повинна опинитись в російській сфері впливу. Досвід другої Світової війни довів, що жодні територіальні поступки агресору, який прагне зруйнувати міжнародний порядок, не здатні зупинити його від продовження військової агресії.

Особливо ж небезпечним для України є кремлівський наратив поширений в США про те, що в разі швидкої військової перемоги України над північною імперією зла, на Російську Федерацію очікує розпад та прихід до влади радикалів, які отримають доступ до ядерної зброї. Абсурдність цього наративу полягає в тому, що жодних шансів у російських радикалів прийти до влади, навіть в випадку швидкої військової поразки Росії, не існує, тому і розпад РФ є неможливим за нинішніх історичних реалій.

Розпад Російської Федерації, як і прихід до влади радикалів, може відбутися лише із – за довгої багаторічної війни між Росією та Україною. Тож, якщо західні еліти не бажають, щоб в Росії до влади прийшла хунта, вони повинні бути зацікавленими в швидкій перемозі України над нацистською Росією, надавши героїчним ЗСУ все необхідне для їхнього успішного контрнаступу - важке наступальне озброєння.

Тільки перемога України над Росією та швидкий вступ нашої країни до НАТО, переконає російську еліту, що Україна, остаточно та безповоротно, стала частиною Заходу. Західні еліти повинні зрозуміти, що демократизація Росії та перетворення її на союзника по стримуванню Китаю, можливі лише після перетворення України за рахунок західної економічної допомоги на вітрину успіху для росіян, які також виграють від програшу північної імперії зла.

Отже, як і фашистський режим Слободана Слободана Мілошевича, путінський терористичний режим буде зруйнований після військової поразки і чим довше він буде існувати, тим більше буде жертв від дій та рішень кривавого Путіна. На жаль, західні лідери забули про попередження Олександра Литвиненка, вбитого по наказу кремлівського фюрера: “Поки весь світ носився за “віртуальним” Бен – Ладеном, рятуючи себе від світового тероризму, за кремлівськими стінами наливається кров’ю чергове чудовисько, подібне Гітлеру. І якщо його вчасно не зупинити, можливо, цей маніяк незабаром призведе цивілізацію до чергової світової бійні, в топці якої згорять мільйони і мільйони людських життів”.