Дуже небезпечно в тих умовах в яких опинилась наша країна, недооцінювати нашого кривавого геополітичного ворога, який влаштував геноцид проти українців, тому громадянам України варто пам’ятати про негативний приклад Ічкерії, котра була знищена путінським терористичним режимом.

Як відомо, після першої чеченської війни в Чечні панувала ейфорія після перемоги над імперіалістичною Росією, яка після своєї поразки розпочала підготовку до поглинання героїчної Ічкерії. Зміна тактики та виправлення своїх військових помилок, допущених під час першої чеченської війни, дозволило корпорації чекістів, за рахунок масштабного терору, знищити незалежну Ічкерію, отже українці повинні ,нарешті, зрозуміти, що після програшу в битві за Київ російські окупанти ,нажаль, визнали свої прорахунки та почали використовувати більш ефективну тактику в битві за Донбас, яка має стратегічне значення не тільки для України, а і для всієї Європи.

Зі слів російського нациста Дмитра Рогозіна, фюрер з Кремля вже прийняв остаточне рішення про те, що в разі повного знищення незалежної України, наступний військовий удар північна імперія зла нанесе по Литві, Латвії та Естонії. Істеричні заяви західних політиків, журналістів та експертів про те, що конфлікт, спровокований кремлівським тираном, повинен залишатися двох стороннім, а саме між Росією і Україною, для недопущення його поширення на країни члени НАТО, лише доводить ефективність геополітичного шантажу Володимира Путіна.

Кремлівський тиран абсолютно впевнений в тому, що військова агресія проти країн Балтії, яка обов’язково пошириться і на Польщу за рахунок російських ядерних погроз, не призведе до прямого конфлікту між Росією та НАТО і в цьому його переконують саме західні корисні ідіоти своїми меседжами про необхідність для НАТО і США, утриматись від втручання в військовий конфлікт між нацистською Російською Федерацією та Україною для недопущення ядерної війни. Розрахунок західних еліт на те, що тривала війна в Україні виснажить Росію та зменшить її військовий потенціал, наслідком чого стане криза всередині російської еліти, після якої її представники ,начебто, забажають піти на поступки Заходу, є відірваним від реальності.

По – перше, Кремлю вигідна тривала війна, яка дозволяє російській еліти посилювати репресії проти креативного класу та перетворювати Росію на “ізольований острів”, на якому за рахунок створення кремлівськими пропагандистами абсолютно штучної зовнішньої загрози для росіян, її вплив буде лише посилюватись.

По – друге, історія північної імперії зла доводить, що не зважаючи на падіння рівня життя, навіть мінімальні територіальні завоювання завжди збільшували підтримку влади в російському суспільстві, яке заражене шовінізмом.

По – третє, з точки зору голови Адміністрації президента РФ Антона Вайно, тривала війна в Україні дозволить Кремлю спровокувати економічні, енергетичні та соціальні кризи на Заході, посилення яких, зі слів кремлівських ідеологів, призведе до фрагментації ЄС та громадянської війни в США.

Представники російської влади дуже сподіваються, що створені ними кризи будуть посилювати поляризацію в західних суспільствах і збільшувати вплив праворадикалів з ліворадикальними силами, що буде впливати на послаблення центристів, як в Європі, так і в США. Послаблення центристів на Заході призведе, як вважають в Кремлі, до перманентної політичної кризи в США та ЄС, яка буде відволікати увагу західних еліт від України.

Отже тривала війна в Україні не вигідна не тільки нашій країні, а і Заходу, де ,нажаль, еліти та інтелектуали дотепер не розуміють, що таке Росія. Пропозиції ж західних політиків та інтелектуалів про необхідність болючих компромісів для України, а саме територіальних поступок і відмови від своїх територій, абсолютного нагадують позицію французького інтелектуала Марселя Деа, який був переконаний в тому, що французи не повинні воювати за Польщу, яка із – за “істерії поляків” та “безвідповідальності” польських політиків може втягнути всю Європу у непотрібну для неї війну.

Тому, з його точки зору, конфлікт між Німеччиною та Польщею суперечив національним інтересам Франції, отже для його припинення, як вважав не тільки він, а і багато західних політиків та інтелектуалів, Польща повинна була погодитись на територіальні поступки, відмовившись на користь Німеччини від Данцига [ нині Гданська], задовільнивши апетити Гітлера. Ті ж західні політики і інтелектуали, які намагаються переконати українську владу піти на великий злочин відмовившись заради припинення війни від Криму та Донбасу, лише наближають своїми діями третю Світову війну.

Заморожування конфлікту на умовах кривавого Кремля призвело лише б до того, що Росія вигравши час та відновивши бойовий потенціал своєї загарбницької армії, нанесла би за декілька років потужного військового удару не тільки по Україні, а і по країнах Центральної Європи, які є членами НАТО та ЄС. Після першої чеченської війни Росія розпочала підготовку до другої чеченської війни, після мюнхенської промови Путіна 2007 року, яка стосувалась оголошення війни Заходу, РФ здійснила повномасштабне вторгнення до Грузії, використавши для цього територію Південної Осетії, яка була перетворена на плацдарм для військового удару, показавши тим самим як “заморожений” конфлікт, за бажанням російської влади, може бути швидко “розморожений”.

Завершивши агресію проти Грузії, Росія почала готуватися до війни проти України, бо недарма Путін, який є ідейним послідовником Гітлера, часто казав західним лідерам про те, що Україна, з його точки зору, не є “справжньою” країною. Тому коли заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що НАТО потрібно повертатися до рубежів 1997 року, він озвучив позицію кремлівського фюрера, який прагне розширити російську сферу впливу за рахунок всієї Центральної Європи.

Коли американські журналісти заявляють, що збільшення інфляції та цін на енергоносії вимагає від Джозефа Байдена натиснути на Україну для того, щоб вона погодилась на поступки по відношенню до Росії, бо американські платники податків, з їхньої точки зору, не повинні постійно жертвувати своїми грошима для українців, їм варто усвідомити, що після військової агресії Росії проти Польщі або Румунії, інфляція ще більше збільшиться, як і ціни на енергоносії, а американські платники податків не тільки будуть жертвувати свої гроші на оборону країн Центральної Європи, вони будуть жертвувати своїми життями, захищаючи союзників США по НАТО.

Популярні новини зараз

2-3 години двічі на добу: У ДТЕК розповіли, як планують давати електроенергію у Києві

Погода в Україні: тиждень розпочнеться з дощів та мокрого снігу

Що буде з цінами у грудні: популярні продукти та овочі можуть подорожчати

Став боржником ПриватБанку під час зняття коштів у банкоматі: у банку відповіли на відгук клієнта

Показати ще

Україна не знаходиться в Африці або на Близькому Сході, вона розташована в центрі Європи маючи кордони з країнами членами НАТО та ЄС, тому умиротворення Путіна, за рахунок нашої країни, призведе лише до третьої Світової війни та бажання Китаю і Ірану розширити свої сфери впливу скориставшись слабкістю Заходу. Генерали Вермахту після програшу Німеччини визнавали, що якби Франція та Великобританія розпочали воювати за Чехословаччину, то нацистській Німеччині була би нанесена вирішальна військова поразка, бо тоді вона ще не була готова до світової війни, так само як і сучасна нацистська Російська Федерація, яка із – за авантюри Путіна загрузла в Україні.

У США і НАТО зараз є всі можливості та ресурси взявши участь у конфлікті на стороні України, для нанесення військової поразки північній імперії зла, але, нажаль, у Заходу немає стратегії щодо Росії, тому унікальний шанс щодо зупинення агресора буде згаяний нерішучими західними елітами, наслідком чого стане поширення військового конфлікту на території країн, які є членами НАТО та ЄС.

Тільки приниження Росії через військову поразку, коли росіяни на собі відчують всю неефективність російського імперіалізму та подальша денацифікація північної імперії зла, забезпечить безпеку для Заходу і України. Всі інші варіанти, які передбачають тривалий конфлікт в Україні без прямої участі Заходу, призведуть до третьої Світової війни, в якій проти західної цивілізації візьме участь не тільки нацистська Росія, а і Китай з Іраном.

Надії ж багатьох західних інтелектуалів на те, що зі зміною влади в Росії зміниться її зовнішня політика, є абсолютно відірваними від реальності. Московське царство, Російська імперія, Радянський Союз, Російська Федерація завжди розвивались на основі схожих принципів та ідеалів, а саме культу жорстокої влади, намагання розширення держави, вміння воювати і одночасно невміння побудувати успішне мирне життя, зневаги до життя простої людини і одночасне ставлення до деспотичної держави, як до сакральної цінності.

Тож без військової поразки північної імперії зла, демократизація Росії є неможливою, бо Володимир Путін у Російській Федерації не є узурпатором, диктатором, тираном, він є лише віддзеркаленням російського суспільства, продуктом ментальності, культури, традицій та бажань переважної більшості росіян.