Милорад Додік скандально заявив, що Республіка Сербська не буде в ситуації, щоб бути неготовою, і може негайно проголосити незалежність, не зробивши жодного пострілу.

На думку президента Республіки Сербської, якщо високий представник Крістіан Шмідт, якого Додік назвав незаконним, спробує нав'язати закон про власність, РС негайно проголосить незалежність. Він заявив, що провів велику підготовчу нараду щодо такої ситуації у зв’язку з тим, що має інформацію про те, що високий представник запровадить такий закон у січні, змоделювавши ситуацію, що якщо Шмідт оголосить про це у будь-який день о п’ятій годині вечора, то треба розуміти, що парламент РС буде терміново скликано і об 11-й він вже проголосить незалежність. А це означає незалежність у всьому – нова фінансова система і територія під контролем РС. Додік заявив, що Республіка Сербська не має наміру будувати китайську стіну, ані ускладнювати перетини кордону з Федерацією БіГ, якщо до цього не буде змушена. Він вважає, що не очікує, що хтось із ФБіГ наважиться атакувати Республіку Сербську, адже в таких умовах буде ситуація постійно оцінюватися щодо відповідних дій. Додік заявив, що очікує, що EUFOR стоятиме на лінії між двома ентитетами та запобігатиме небажаним контактам. Додік свідомий, що "американці будуть розлючені і намагатимуться домагатися втручання", але він вважає, що друзі РС цього не дозволять. Він заявив, що доступний як для місцевого, так і для міжнародного правосуддя, тому що вважає себе правим. Відповідаючи на запитання, чи призведе це до його усунення, Додік сказав, що він і надалі буде президентом Республіки Сербської і що ні американці, ні Шмідт не можуть його прибрати. А американський посол Мерфі його не цікавить, якого начебто у Сараєво не можуть бачити інші посли західних країн, які всі розчаровані. Те, що про нього говорять, виходить, що «те, що робить Шмідт, він робить, тому що слухає того Мерфі». Тому Додік поставив сам собі риторичне питання: «через це та через їхню примху чи я повинен втратити і свій народ, і свою країну?», сам на нього відповівши, що не втратить ні свій народ, ні свою країну, і він не збирається нікому пояснювати цю історію. «Ми знаємо, що цей фейковий Шмідт ходив по європейських країнах, в одних отримав згоду, а в інших ні, щоб нав’язати закон про власність. Йому сказали не робіть цього зараз до Нового року, тому що у нас скоро засідання Європейської ради, не створюйте таку атмосферу", - сказав Додік. Якщо «ціною моєї участі буде так чи інакше заплатити особисто – я заплачу. Але для мене головне, щоб люди тут зрозуміли, що вони тут вижили, що у них є Республіка Сербська. Якщо ви не дали нам наші права, гарантовані Конституцією, то єдиний спосіб - боротися по-своєму", - резюмував Додік.

На чергові погрози Додіка проголосити незалежність Республіки Сербської відреагувало Посольство США в Сараєво: «Додік помиляється, якщо думає, що ми будемо осторонь, поки він штовхає Боснію і Герцеговину до конфлікту». Посольство США нагадало, що Республіка Сербська є утворенням у складі держави Боснії і Герцеговини так як є суб’єктом у державі БіГ. Це невід'ємна частина держави, тому ані Республіка Сербська, ані Федерація БіГ не існують поза межами Боснії та Герцеговини. Ні для цих суб’єктів, ні для будь-якої іншої одиниці нижчого державного рівня конституція Боснії і Герцеговини не передбачає права на відокремлення. Крім того, Джим О'Брайен - помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії, також висловився. «Ми розмовляли в Дейтоні, і там всі зрозуміли, що нема права на відокремлення. Крапка. США діятимуть, якщо хтось спробує змінити цей фундаментальний елемент Дейтона», заявив О'Браєн.

Прем'єр-міністр Федерації Боснії і Герцеговини Нермін Нікшич відреагував на погрози президента Республіки Сербської: «Нехай Додік не захоплюється, якщо він почне відокремлення, найбільше втратить Республіка Сербська. Я здебільшого намагаюся не реагувати на щоденні погрози та шантаж, які ми спостерігаємо на нашій політичній сцені. Я впевнений, що такі заяви для одноразового використання розраховані на те, щоб викликати реакцію, тому що лише тоді вони набувають важливості та значущості». Він додав: «Звичайно, не слід недооцінювати здатність Додіка створювати проблеми для держави БіГ та всіх її громадян і народів. Після порушення проти нього кримінального провадження в суді Боснії і Герцеговини Додік, очевидно, бачить подальшу ескалацію відносин як вирішення своїх проблем із відкритим порушенням закону».

Депутат парламенту РС Раміз Салкіч, реагуючи на заяву президента РС, заявив, що Додік висловив відкриту та чітку загрозу територіальній цілісності та суверенітету Боснії і Герцеговини, що вимагає негайної реакції з боку прокуратури та високого представника. Салкіч сказав, що Додіку та його послідовникам слід знову і знову нагадувати, що незалежність РС неможлива без знищення Дейтонської мирної угоди. Ось чому сепаратистська політика, яку пропагує і проводить Додік, завдає найбільшої шкоди боснійським сербам, тому що історія неодноразово підтверджувала, що будь-хто, хто намагався розділити БіГ, зрештою зазнав невдачі, як і Додік та його послідовники-сепаратисти.

Історик Хрвоє Класич прокоментував нові погрози Додіка, порівнявши ситуацію в Сербії і Росії. «Ідеться не лише про божевільного чи шизофренічного політика, а й про людину, яка, незважаючи на всі недемократичні методи, за допомогою яких вона керує, і попри цензуру ЗМІ, все ще має велику кількість прихильників. Якби не так, ми б уже бачили якісь великі протести». Відповідаючи на запитання, чи є погрози Додіка відокремленням ознакою того, що настав час переглянути Дейтонську угоду, Класич сказав, що ця угода дозволила припинити війну в БіГ, і що тепер ключові політичні гравці повинні сісти і подивитися, що можна зробити далі.

Таким чином, чергові погрози М.Додіка щодо відокремлення Республіки Сербської знайшли тверду реакцію від США та багатьох політиків та громадських діячів БіГ. Усіх здивувала переконаність Додіка, що у випадку проголошення парламентом у Баня-Луці незалежності Республіки Сербської EUFOR має зайняти лінію розмежування між РС та Федерацією БіГ для запобігання провокацій. Якраз EUFOR вважатиме провокацією рішення парламенту РС та реагуватиме на це відповідно до вказівок Брюсселя, і точно не ставатиме на адміністративній лінії РС та Федерації БіГ. Не виключено, що саме EUFOR заарештує Додіка та його найближче політичне оточення за вчинення провокації щодо руйнування державного устрою БіГ. Не менш дивними є міркування Додіка, що його європейські друзі допоможуть запобігти військовому втручанню. Чомусь Додік сказав слово «друзі» у множині, хоча має лише єдиного друга, якого йому рекомендував Кремль – це прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Вже давно відомо, що всі друзі Кремля і між собою друзі, тому що це і є політика Москви у створенні міцного проросійського лобі. Та Орбан точно не наважиться надавати відкрито допомогу Додіку у випадку сепаратистського викрутасу. Орбан вже потрапив до «чорного списку агентів Москви» і сам не дуже впевнено почувається серед європейців, хоча намагається цього не показувати. Тактичним другом у Додіка є також турецький президент Ердоган. Та у випадку руйнування єдності БіГ той точно не підтримає Додіка, а стане на сторону офіційного Сараєво. Отже Додік «козиряє» виключно Орбаном, який зараз знаходиться в повному європейському ігноруванні, так що сподіватися на нього марно. Реально найбільше Додік сподівається на Белград та Москву. Кремль такі сепаратистські дії привітає і почне надавати максимально можливу підтримку. Проте Москва не близько, тому реальну військову допомогу буде надати надто складно, якщо не неможливо. А.Вучич у Белграді скоріше не вступиться за Додіка, побачивши серйозну налаштованість поставити його на місце з боку Вашингтону, Брюсселю, Парижу та Берліну. Вучич реаліст та не купиться на цю авантюру, без того, щоб не заручитися підтримкою ще якихось світових потуг. Перш за все Китаю. Та навряд чи Пекін підтримає сепаратистські дії Баня Луки, маючи власні проблеми з сепаратизмом. Тому в союзниках у Додіка реально тільки Росія. Очевидно він туди і буде тікати, незважаючи на заяви, що не боїться правосуддя місцевого та міжнародного. Додік себе дуже любить, звик жити у відносній розкоші, але ніяк не на нарах в’язниці. Навіть у комфорті Гаазької в’язниці жити Додік явно не хотів би. Мабуть тече до Москви через Белград як тільки запахне смаженим, проте з надією колись повернутися кумиром. Та в історії часто буває, що втікачів часто забувають, хоча якщо Додік ризикне сидіти у Гаазькій в’язниці, то його рейтинг може і вирости. Та треба бути свідомим, що квиток до Гааги, як правило, тільки в одну сторону.