Після візиту міністра оборони Росії Сергія Шойгу до Північної Кореї, російські чиновники почали активно обговорювати нові домовленості російської влади з комуністичним Китаєм. Згідно цих російсько – китайських домовленостей Китай буде розвивати військову промисловість Північної Кореї, допомагаючи їй збільшити виробництво артилерійських снарядів, які будуть передаватися терористичній Росії для ведення війни проти України.
Фактично, імперіалістичний Китай для уникнення санкцій буде використовувати Північну Корею надаючи військову допомогу фашистській Росії, оскільки Сі Цзіньпін зацікавлений в збереженні путінського терористичного режиму, існування якого посилює залежність РФ від Піднебесної.
Китаю путінська Росія потрібна, перш за все, як інструмент для дестабілізації та виснаження Заходу, представники китайської еліти прекрасно усвідомлюють, що війна на виснаження кривавої Росії проти України завдає великого економічного удару по європейських країнах, де вже зараз збільшуються рейтинги антиамериканських політиків, що дозволить, як вважають в Пекіні, розірвати трансатлантичний союз між американцями та європейцями.
Для імперіалістичного Китаю дуже важливо отримати доступ до західноєвропейських технологій, без яких він не зможе виграти в економічній та технологічній конкуренції у США. Тож, з точки зору представників китайської еліти, військова агресія Росії проти України економічно виснажить провідні європейські країни, наслідком чого стане посилення впливу Китаю на “стару Європу”, яка буде потребувати доступу західноєвропейських компаній і продукції до великого китайського ринку.
Американські ізоляціоністи повинні зрозуміти, що російсько – українська війна безпосередньо впливає на Індо – Тихоокеанський регіон та національні інтереси США. На відміну від Мао Цзедуна, який вважав Хрущова зрадником комуністичних ідеалів та мав конфліктні відносини з Брежнєвим, Путін і російські силовики орієнтовані на групу впливу Патрушева переконані як і китайські комуністи в тому, що універсальні західні цінності створюють загрозу для реваншистських авторитарних режимів.
Не можна також забувати що тоді геополітичній угоді Кіссінджера - Ніксона передувало військове протистояння між Пекіном і Москвою за острів Даманський 1969 року, до того ж Китай на той період часу гостро потребував міжнародного визнання за сприяння США та відкриття американських ринків для китайської продукції. Зараз же всі ці фактори для створення нової геополітичної угоди між Вашингтоном та Москвою відсутні.
Американськи прихильники реал політик, нажаль, не враховують наскільки є ідеологізованими міжнародні терористи Путін та Патрушев, які відверто зневажають західних політиків за запропоновані ними поступки. Кремлівський фюрер завжди ставився з презирством до політиків з Заходу які не вірили в західні цінності, тому ініціативи американських політиків щодо перетворення путінської Росії на партнера по стримуванню Китаю приречені на повне фіаско.
Також дуже дивно чути порівняння від американських ізоляціоністів про те, що підтримка України не повинна перетворитись на “вічну війну” Америки в Афганістані. По – перше, американськи військовослужбовці зараз не воюють на території України. По – друге, підтримка України, на відміну від Афганістану, є абсолютно геополітично рентабельною за рахунок збільшення експорту до Європи американської зброї, газу та нафти. По – третє, лише перемога України та знищення путінського мафіозного режиму гарантують, що Росія під час військового конфлікту між імперіалістичним Китаєм і США, як мінімум, займе позицію нейтралітету.
Стратегія американців щодо Росії обов’язково повинна передбачати преференції як для України так і для Російської Федерації, коли російська еліта погодиться на виведення Збройних сил РФ з окупованих ними територій нашої країни та гарантує сплату компенсацій за зруйновану українську інфраструктуру. Росіяни ж повинні зрозуміти, що бути проти путінського режиму не означає бути проти Росії, бо поразка корпорації чекістів стане перемогою для їхньої країни.
Путін, фактично, власними руками зруйнував європейський імперський проект Петра Великого, який боровся проти архаїчного російського націоналізму та православного фундаменталізму, тому перемога України стане справжнім порятунком для європейської Росії перетвореної зараз на васала Китаю.
Безумовно що ті американські конгресмени та сенатори, які проголосують проти виділення допомоги для України, проголосують також проти національних інтересів США та їхніх союзників в Європі і Індо – Тихоокеанському регіоні. Прихильникам же Доктрини Монро в США варто не забувати, що американський ізоляціонізм не захистив Америку від військової агресії під час Другої світової війни, тому зволікання з військовою допомогою для України буде лише зміцнювати вісь Пекін – Москва, направлену проти США та міжнародного ліберального порядку.
Рекомендуємо відео: