Про “мирний план” російської еліти

Заяви західних політиків і експертів про те, що Захід не прагне повалення путінського терористичного режиму, яскраво свідчать про відсутність продуманої стратегії у наших партнерів щодо перемоги України над північною імперією зла.

Без відсторонення Путіна від влади та руйнування його мафіозного режиму, припинення війни і заключення мирного договору між кривавою Росією та Україною, є неможливим.

Путін не прагне компромісів з Заходом та нашою країною, йому потрібна лише капітуляція України, яка передбачає визнання окупованих територій російськими, згоду на нейтральний статус, який залишить українців в сірій зоні і демілітаризацію України(припинення західної військової допомоги), яка обеззброїть її перед наступною агресією північної імперії зла.

Дуже часто ліві американські інтелектуали роблять велику помилку порівнюючи війну в Україні з війнами, які вела Америка на території Афганістану, Іраку та Сербії.

Ліві інтелектуали в США чомусь забувають, що американська влада ніколи не прагнула знищити ідентичність афганців, сербів та іракців на відміну від російських нацистів, які публічно заявляють про необхідність знищення української нації, по відношенню до якої зараз здійснюється геноцид зі сторони путінського режиму.

Так само є дивними меседжі експертів з країн Глобального Півдня, які звинувачують Захід у подвійних стандартах, оскільки Судан, як африканська країна, отримує меншу допомогу від західних країн в порівнянні з Україною.

Ці експерти чомусь забувають, що на території Судану відбувається громадянська війна, яка не загрожує повним знищенням незалежності та державності для цієї країни, в той час коли нацистська Росія, фактично, прагне перетворити Україну на свою колонію для остаточного вирішення українського питання.

Всі ж продовольчі проблеми країн Глобального Півдня із –за війни між Росією та Україною будуть продовжуватись до того часу, поки існує путінський терористичний режим, тому торговельні відносини РФ з азійськими, африканськими, близькосхідними країнами будуть лише допомагати фюреру з Кремля далі здійснювати геноцид українців.

Особливо ж дивною є позиція багатьох південноафриканських політиків, які зараз підтримують російських расистів, котрі заперечують право на існування України та українців. Тому південноафриканські політики повинні самі собі задати запитання, як країна, яка пережила апартеїд проти якого боровся Нельсон Мандела, може зараз підтримувати расистську Росію?

Особливої уваги заслуговують прихильники “реал політик” в США, які вважають, що Україні підходить “корейський сценарій”, забуваючи про те, що американські військові віддавали своє життя за незалежність Південної Кореї. Не можна забувати, що без присутності американських військових Південна Корея вже б давно була завойована комуністичною Північною Кореєю.

Зараз на території Південної Кореї знаходиться 11 військових американських баз, які є основним “запобіжником” від вторгнення комуністичної Північної Кореї. Отже, без знаходження американських військових на території нашої країни та створення військових баз США, “корейський сценарій” для України є нереалістичним.

Так само Україні не підходить сценарій по перетворенню нашої країни на східноєвропейський Ізраїль. Зі слів ізраїльських військових експертів, їхня країна ніколи не витримала би довготривалої війни на виснаження, яка зараз відбувається між кривавою Росією та Україною.

До того ж жоден геополітичний ворог Ізраїлю не має ресурсів вести проти нього декілька років повномасштабну війну, окрім цього Ізраїль володіє ядерною зброєю, яку дотепер не створили країни які претендують на його територію. Лише вступ України до НАТО остаточно би переконав російську еліту в тому, що наша країна стала членом цивілізованого світу.

Нажаль, на Заході немає повного розуміння, що саме членство України в НАТО запустило би процес по деімперіалізації Росії, коли російська еліта усвідомивши, що їй не вдасться відродити Російську імперію за рахунок завоювання України, сконцентрується на вирішенні внутрішніх проблем.

Ідея ж багатьох західних політиків щодо нейтрального статусу для України може бути реалізована лише в тому випадку, якщо наша країна буде володіти ядерною зброєю. Якщо наші західні партнери заявлять, що Будапештський меморандум був декларацією про наміри, то можливо і відмова України від ядерної зброї є також суто декларативною.

Прикметно, що американські прихильники “реал політик”, які пропонують заморозити конфлікт на території України, не бажають замислюватись про наслідки цього рішення для США.

По – перше, Путін не бажає завершувати війну, зі слів російських військових кремлівський фюрер поставив завдання для генералів РФ по завоюванню всієї території Донецької області до президентських виборів в Росії.

По – друге, заморожування конфлікту в Україні призведе до збереження путінського терористичного режиму, залежність якого від Китаю буде все більше збільшуватись. Недарма відомий російський нацист Сергій Караганов, який консультує Миколу Патрушева з питань зовнішньої політики, написав, що Росія обов’язково під час конфлікту між Китаєм та США підтримає Піднебесну.

Пропозиції ж деяких американських інтелектуалів щодо погроз про припинення військової допомоги для України, якщо українська влада відмовиться від заморожування конфлікту, вдарять “бумерангом” по США в разі їхньої реалізації.

Окрім репутаційного удару по США таке рішення американської влади призвело би до перетворення України на антизахідну країну. До того ж українці показали, що вони є блискучими воїнами, тому прихильникам “реал політик” варто замислитись про наслідки залишення України сам на сам з Росією, яка може значно посилитись за рахунок примусової мобілізації українців.

Економічні та геополітичні вигоди від підтримки України набагато перевершують для США витрати на військову допомогу для нашої країни, не варто також забувати, що сусідні країни, які передавали нам радянську зброю, отримали замість неї більш сучасну західну зброю. Тож допомога для України не є геополітичною благодійністю Заходу, вона є перш за все для західних країн інвестицією в власну безпеку.

Зараз приблизно 90% представників російської еліти є прихильниками завершення війни на основі нових домовленостей з Заходом про європейську архітектуру безпеки, направлену на закріплення нових кордонів в Європі. Фактично, представники російської еліти, налаштовані проти Путіна і Патрушева, прагнуть легітимізувати незаконну анексію українського Криму та окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей, здійснену кривавою Росією в 2014 році.

Вже зараз ці представники російської еліти повинні зрозуміти, що Україна ніколи не піде на підписання цієї “мирної угоди”, створивши прецедент по добровільній відмові від власних територій, яким в майбутньому можуть скористатись російські реваншисти для анексії нових територій України.

Небезпеку цього “мирного плану” також варто вже зараз зрозуміти західним елітам, оскільки Китаю буде поданий сигнал, що анексія Тайваню може бути легітимізована за рахунок домовленостей про нову архітектуру безпеки в Азії. Врешті – решт, перемога України, яка призведе до “одужання” Росії від нацизму, напряму залежить від рішень представників американської влади, отже Джозеф Байден повинен визначитись, чим є Україна для для США?

“Полігоном” для стримування і послаблення РФ, або важливим партнером, здатним в майбутньому ставши союзником, забезпечувати стабільність європейської архітектури безпеки. Тому зараз надзвичайно актуальним стало висловлювання американського генерала Бена Ходжеса: “Україні не потрібні глядачі, їй потрібні Атакамси”.

Рекомендуємо відео: