Президент Владимир Зеленский заявил, что он живет в стране мечты. А где же живем мы? Для президента важно быть хорошим оратором, но оправдывает ли эффектность Зеленского его неэффективность и некомпетентность? Ответ очевиден критически мыслящим людям. К чему приведет конфликт Владимира Зеленского и Юрия Бутусова, и может ли он стать точкой невозврата для нынешнего президента, как выход студентов на Майдан в 2014 стал для Януковича?

Об этом в новой беседе Юрия Романенко с Геннадием Друзенко.

Друзья, всем привет! Серферы, бездельники, девианты, а также боты – новая категория, которая очень настойчивая. Геннадий Друзенко в студии. Привет!

Привіт, Юро! Так, вітаємо нову категорію наших шанувальників.

І це постійні шанувальники, і це дуже радує.

Це визнання. Насправді це визнання.

Так вот переворот. Как тебе "переворот" и все что происходило в связи с "переворотом" последние несколько дней, потому что был бурные события?

Я, звичайно, можливо дуже самовпевнена особа, але я думаю, що ми ж напередодні перевороту таки добили і видали переклад такої ґрунтовної статті, напевно однієї з найкращих "Коли скидати ваш уряд". Вона на 50 сторінок дрібним шрифтом. Опублікували і я написав пост про те, що перед тим як бігти й кричати "Геть!" почитайте хоч теорію. І я думаю, що вона настільки важка й велика, що народ вирішив просто дослухатися заклику і почав читати і не встиг просто до перевороту прочитати.

Она есть на "Хвиле". Я ее поставил. Тоже намучался, потому что там 300 тысяч знаков и я реально намучался.

І двісті приміток. Ну, це наукова, типова наукова стаття хорошого американця.

Західна. І у тебе на сторінці вона теж є. Якщо хочете почитати, то…

"Коли скидати ваш уряд", інструкція провідних науковців світу почитайте

І там де це легалізовано. Тобто багато країн світу вони мають…

Популярные статьи сейчас

Украинцам рассказали, кому разрешено выходить на пенсию в возрасте 55 лет

Украинцам "рассекретили" самые выгодные тарифы Киевстар, Vodafone и lifecell

Стало известно, как получить 2500 гривен помощи от Красного Креста

Украинцам объяснили "неправильные" суммы в платежках за газ от Нафтогаз и других компаний

Показать еще

20% відсотків на сьогодні. Вони показують статистику. Там є добірка всіх конституцій. Тобто якщо хтось хоче серйозно говорити про право на опір, про право скидати уряд, про право на повстання, чим воно відрізняється від права на революцію, хоча б прочитати, а потім дискутувати. Але якщо серйозно, то я думаю, що вчора День Зеленського, безумовно. Переворот, протест який вийшов, показав, що головний козир його – у нього немає серйозних опонентів. Тобто ті, хто його тролить, атакує, насправді мають дуже невеличкий актив – 2-3 тисячі по різним оцінкам, навіть якщо 5 вийшло б – це ні про що. Ми знаємо, що повстання в Україні починаються, коли сотні тисяч виходять на вулиці, на Хрещатику немає де стояти. І це, знову ж таки, підкреслює, що штучно революцію не створиш.

З одного боку Зеленський робить помилку за помилкою, але Рубікон, коли треба повставати він не перейшов. Тобто можна вважати, що народ сприймає на нюх. От коли пам'ятаєш ту революцію Євромайдан? Ну, тусили на двох Майданах, виступали. І 1 грудня 2013 року, коли сотні тисяч, напевно, до мільйона вийшли. Відчули, що це невмотивоване, абсолютно брутальне, неспровоковане побиття студентів – це Рубікон, коли треба відповідати. Такого Зеленський не зробив. Тому повстання відміняється. До революції потрібно готуватись.

Але повторюсь, як на мене, Зеленський своїм стилем урядування робить усе, щоб в останньому акті на сцені з'явився броневичок.

Да, многие мои друзья, в том числе и чиновники, которые сегодня работают не на последних постах в государстве, они говорят о том, что ситуация все больше и больше схематично напоминает 2013 год, когда Янукович в теплой ванне Межигорья находясь передоверил все управление семье, стоматологу, своему сыну, находился в прекрасном настроении.

По пенькам скакал.

Очень добродушный был, говорил с Афонскими старцами, целыми часами висел на телефоне, СБУшники, слушавшие это все, просто ухахатывались. Он находился в полном понимании того, что у него все хорошо.

І вчора ми почули від президента про Країну мрій. Він живе в Країні мрій. Розкажу бувальщину. Я сьогодні спеціально, готуючись до цього, я ж науковець, я звик перевіряти факти, цифри, щоб аргументувати, чи насправді вона така країна мрій, яку вчора описував президент. Мені захотілось вчора з нам, насправді він дуже талановитий оратор, пожити в одній країні. Моя жінка, вона медик. Працює в першій дитячій лікарні, в травмпункті. Я говорю: "Світлана, як? Ти приховуєш гроші від родини. Я точно знаю, що тобі за рік збільшили зарплату вдвічі". І тут моя…

24 тисячі.

Це з наступного. А цей рік він сказав вдвічі. Я ще перечитав. Слава Богу, на сайті президента є офіційний текст. Можна апелювати і звірятися, що ніхто з журналістів не перебрехав. І тут я від своєї доброї дружини, з якою ми прожили 30 років, почув не зовсім цензурну відповідь, куди мені піти з такими невдалими жартами. Я говорю: "Слухай, це ж не я тебе троллю, не я не з тієї ноги встав. Це президент сказав". І це київська лікарня. Тобто це центр Києва, найбільший бюджет. Це дитяча лікарня, яка в привілейованому становищі. Дзвоню своїм медикам-побратимам, посестрам, друга київська лікарня, колись там був один з найкращих в Союзі опікових центрів – все розвалено. Тобто люди навіть не готові жартувати на цю тему. Очевидно це настільки наболіло там. Ну, заборгованості по зарплаті. Це дуже легко перевіряється в Україні статистика, слава Богу, відкрита. Яке підвищення? Ну, можна, звичайно, втричі підняти зарплату, але її не виплачувати, але ж люди хочуть бачити щось в кишенях,особливо коли ціни скачуть.

Як це було з "ковідними" влітку, коли вони весною працювали…

Знову ж таки,медики, які не дуже розуміються в тонкощах… Степановські виплачувалися минулого року, а цього року не виплачується ковідна надбавка. Більшість вони "розпилили" на дороги. І тому дивно. Коли я слухав багатьох попередніх президентів, було видно, що у них є одна реальність для народу, для піпла, нехай хаває, 144 вдалих реформи.

А інша, в якій існує президент. Я думаю попередній президент контролював ситуацію. Розумів, що це я вам продаю, а це справжня реальність для нас обраних, хто розуміє,що за лаштунками відбувається. Проблема і перевага Зеленського така, що він щиро вірить, в те що говорить. Він дійсно живе в тій країні, про яку нам вчора розповідав. Але найбільш гримуча суміш це поєднання щирої віри в свою місію. Він же говорить: "Я вперше. Ми вперше. Вперше. Вперше. Вперше президент". Такою червоною лінією вчора звучало "ми вперше". Це був такий шампур, на який нанизані всі аргументи. Він дійсно вірить в свою місію. Свою непересічну місію, але насправді це гримуча некомпетентність. Замість цієї віри в свою місію і віри в себе, і некомпетентність – це, по суті, більшовизм, коли… Спробуємо просто разверстку, спробуємо ще людей розстріляти. Я спеціально підняв графіки. Думаю, ну, окей. Не будемо апелювати до української статистики, але покажу кілька прикладів. Що президент там говорить? В 2021 році, поточному році, розмір економіки України вперше досягне рекордного рівня за період незалежності та перевищить 190 мільярдів. Абсолютно правильно, тобто тут він вище за все. Але в чому полягає пастка? В високих цінах. Ми з тобою достатньо дорослі і пам'ятаємо, що в 90-ті принаймні ми з родиною жили на 100 доларів і ще квартиру знімали. Тобто 100 доларів 2004 року, про які він говорить, 1000 доларів 2013 року і коли кілька трильйонів просто надрукували в Америці доларів і долари 2021 року – це різні. И як тільки ми беремо в постійних цінах, то все стає набагато-набагато сумніше. Очевидно не дотягнуть до 2004 року і дай Бог, щоб дотягнули до 2013 року.

Але коли ми візьмемо справді науковий підхід. Тобто ось зростання ВВП, то бачимо все дуже грусно, все на полшостого. Насправді пишатись немає чим, бо…

Мы еще не отыграли падение прошлого года.

Ми бачимо, що зростання економіки в стадії вниз. І це статистика просто, дані ні від Петра Порошенко, ні від Рината Ахметова. Це ось тут якщо ви бачите написано Word Bank – Світовий банк і в цьому фішка. Начебто він правий, але як тільки ми починаємо трошки протирати вікно на машині, от виявляється, що в цьому тумані реальність не настільки гарна. Про лікарів ми згадували. Знову ж таки Науковий фонд. Добре що його створили? Так, безумовно добре. Хоч щось почало науковцям капати,якісь гранті, але президент. Але президент гордо заявляє. Ми роздали за два роки 1 млрд. гривень. Бурхливі оплески були в залі. Тобто це хорошо і краще ніж нічого, але скільки це, якщо точку з чимось порівняти. І згадую, що в університеті, в якому я вчився - Indiana University – не Гарвард, не Оксфорд, не Кембридж, не Стендфорд. Але хороший такий університет. Давлюсь піднімаю бюджет, це легко знаходиться, на цей рік 4 млрд доларів. Тобто в Україні всього наукового фонду близько 28,6 мільйонів гривен, на наступній рік 30 мільйонів доларів. Одного університету 4 мільярди.

А в Гарварде…

Indiana University В Гарварді 5 млрд. доларів. Я підняв…. В Гарварді просто набагато менше студентів. В Indiana University студентів під 90 тисяч, 9 тисяч викладачів. А скільки Гарвард? Там 19 тисяч студентів и 2400 викладачів. Ось на цих 25 тисяч всіх кругом бігом, а 5 млрд. ми цього року витрачаємо. І це один університет. Ми не говоримо про Америку. Не говоримо про Британію. Один університет, в якому викладачів, прибиральниць і студентів 25 тисяч. І ми розуміємо, що це ні про що, зо це настільки мала величина цей мільярд, що вона статистично не значуща.

Знову ж таки, третій приклад і ми припинимо, бо там треба розбиратись. Президент гордо говорить, що "Я пишаюсь тим, що вперше за 30 років у 2022 році фінансування оборони і безпеки, цих програм перевищить 320 мільярдів гривень". При тому, що у 2018 році, звичайно при попередникові, це у нього болить весь час, ця сума була 191 мільярд". Бурхливі оплески, але читаємо концепцію військової кадрової політики. Це не Порошенко, це не Ахметов, це не Бурба. Яку затвердив міністр оборони не далі, як 14 вересня 2021 року, офіційний документ. І ми бачимо там статистику. Від 2017 року до тепер підписали контракт 150 тисяч рядового і сержантського складу, розірвали контракт, тобто не продовжили 110 тисяч. Тобто 60%, більше 60% три роки, або менше, якщо це повторний контракт, попрацювали, перебились між роботами. Серед офіцерів ще гірша ситуація. Підписали контракт 12 тисяч, звільнились – 17 тисяч. Відповідно, 65% солдат і офіцерів Збройних сил України не продовжують контракт. Це катастрофа. Береш людину цивільну, держава і наші західні друзі вкидають в неї багато грошей, особливо якщо це ССО, не просто піхота. Людина перекантувалась три роки і do widzenia. І от в цьому є проблема. Тобто якщо дивитись так, класно читає чувак, цифри просто вражають, думаєш "нарешті Україна стала витягувати себе з болота", але як тільки починаєш (неразборчиво 11:57) або питаєш тих, хто начебто мав би бут об'єктом цих благодіянь влади, вони тебе посилають куди подалі. Говорять, що це дуже невдалий жарт.

Это то, что в беседе с Виталием Куликом и тобой я говорил о значении контекста. Потому что когда ты находишься просто с пузырем президента, который все так убедительно говорит, сыплет цифрами направо-налево, то это для тех людей, которые не проверяют, не смотрят, оно выглядит убедительно. Как только ты возвращаешься в контекст, смотришь в контексте, когда он говорит там "Мы купим 22 аэробуса, мы создадим национального перевозчика". Подожди, а исходя из каких задач ты собираешься, а самое главное из каких денег. Если это ориентировано на внутренние авиарейсы.

Почему не Антоновы.

Почему не Антоновы.

Почему у французов берем.

Почему не поддержать Антонов и влить соответствующие деньги. Если мы понимаем, что у нас нет денег, то зачем мы влезаем в долги для того, чтобы создать авиакомпанию, когда у нас есть авиакомпании, которые распродают свои флоты, либо прекращают лизинговые договоренности, поскольку нет такого объема перевозок, на которые до ковида они рассчитывали. И когда ты это все начинаешь считать, ты понимаешь, что мы потратим деньги, потом получится, что эта госкомпания авиационная она не может прибыльно летать. Тогда возникнет очередная гениальная идея взять и приватизировать этот флот с новенькими самолетами за какие-то там небольшие деньги.

Ті абсолютно правий. Тобто якщо трошки так відходиш від очарования президента, знову ж таки, він найкращий оратор з усіх глав держави, яких знала Україна, то розумієш, що головна його мета – це ефект, а не ефективність. Ви правильно сказали, скрізь в світі після ковіду всі авіалінії дотовані окрім там кількох лоукостів, які ожили. Це величезні гроші з бюджету. Я читаю президент, що розповідає – вперше наш борг зменшився до 50%. Але це добре чи погано? Ми ж хочемо в Євросоюз. Я сьогодні спеціально подивився мапу Євросоюзу. Майже всі особливо розвинуті країни збільшують борг, тобто насправді щоб запустити економіку понапозичені гроші. Можливо цим і не варто пишатися…

Потому что на самом деле это как раз сигнал того, что экономика задыхается от отсутствия денег.

Абсолютно вірно, бо нам їх просто не дають. Знову ж таки, начебто ми зменшуємо борг, але сьогодні ж міністр фінансів Марченко заявив, що ми почали перемовини з ЄС, щоб вони нам ще 3-2 мільярда здається підкинули. ЄС говорить, що ми узгодимо з МВФ, напевно підкинемо. Тобто тут знову ж таки немає цілісності. Тобто його проблема – оця еклектичність, якість абсолютно пазли, які не сходяться між собою. Ти правий. В чому проблема будь-якого політика? Визначити пріоритети завжди обмеженого бюджету, грошей на все не вистачає. Таке враження, що він знайшов друкарський верстат – медикам даємо, вчителям даємо, на оборону викидаємо.

Школы строим.

Да, школы строим, басейни, дороги, а постає питання – за чий рахунок банкет? Невже в Україні знайшли нафту?

Так в том то и дело – нафта є, газ є, але ми їх не видобуваємо. Судорожно на этом фоне думаем, как закрыть дырку в энергетическом балансе, когда у нас вот-вот все навернется.

Є у нас чарівна паличка з назвою реверс. Але якщо росіяни дотиснуть "Північний потік-2", а у нас буде віртуальний реверс. Тобто ми купували там, але фізично він заходив зі Сходу. Але якщо на Сході краники перекриють, тоді, я думаю, це постане величезною проблемою. Тим паче президент хоче бути рятівником нації. Ми єдині, хто не підвищує ціни, але ми знаємо, що нічого в цьому світі не буває безкоштовно, безплатно. Хтось за це має заплатити. І знову є велике питання – хто? Якби ми мали власний газ або нафту в достатній кількості – питань немає. Ти вводиш регулювання, надра належать народу України за Конституцією. Регулюєш оцю прибутковість тих, хто видобуває і, в принципі, закриваєш свої потреби. Проблемно, але це спокушає якимись лівими шляхами експортувати, менше з тим, якщо у тебе негативний баланс газу хтось же має покривати оцю дельту. Дельта у нас була 200 для внутрішнього споживання, якщо не помиляюсь, а назовні вона зашкалювала за 1000 вже цієї осені. І бюджет він не гумовий. Україна не може позичати, як США, фактично безмежні кошти під дуже дрібний відсоток.

І от я говорю, немає більш гримучої суміші ніж кричуща некомпетентність, тобто нерозуміння складних механізмів, і фантастична віра в себе, бо врешті-решт розбиваєш голову об стіну. Знаєш, як в радянському кіно "Чародеи" – "верю в себя і хочу пройти через стіну". Весь час стіна виявлялась сильнішою. Боюсь, що обравши парадигму "Я від імені народу проти олігархів". Олігархів ми багато можемо закинути і вони точно не мої герої, але це системні люди, які розуміють, як працює система. Як тільки ти хочеш поламати їхню іржаву систему, тобі треба дуже чітко як мінімум в голові мати альтернативну систему. І те що вчора ми почули, яка буде матриця, з якою президент атакує оцей гнилий олігархічний консенсус. Знову ж таки, боюсь, що дуже мало людей, окрім тих, що на топ посадах таких працюють на Рината Леонідовича чи на Ігоря Валерійовича, що від цього в програші. Але цей каркас, так історично склалося, підтримує Україну, гнилий, іржавий, і перш ніж його повалити, треба як мінімум сконструювати щось альтернативне, а вчора ми побачили просто феєричний…

Ты говорил о большевизме в начале, и я вспомнил ноябрь 1917 года, конец октября… ну, ноябрь уже на самом деле. Первые недели после Октябрьского переворота, когда большевики столкнулись с необходимостью осуществлять бюджетные платежи. Потому что есть госаппарат, есть его функции…

Послали всех нафиг…

Да. И денег нет. И они тогда пришли к банкирам и говорит: "Давайте бабло", а их естественно послали. Те недолго почухались, подумали…

Матрос Железняк…

Национализируем все. И дальше начались вот те процессы, которые характеризовали гражданскую войну…

Голод, эпидемии…

Потому что финансовая система была разрушена мгновенно, рублю советскому никто не верил, гиперинфляция гигантская, которую они обуздали, когда уже НЭП начали…

І от ти дуже правий. Їм прийшлося мільйони жертв, коли вони зрозуміли, що закони економіки носять об'єктивний характер. Боюся, щоб Зеленський зі своєю владою не заплатив нашим добробутом, не дай Бог, життями саме за свої експерименти, бо навіть більшовики за безумної віри в свою правду мусили відкотитись до НЕПу. Просто вся б країна вимерла.

Да. Ленин признал, когда прошла гражданская война. Ленин признал гибельность пути военного коммунизма, несмотря на то, что там была мощнейшая…

Що це був комунізм!

Была мощнейшая борьба и с Троцким, и со всеми другими несогласными. Он додавил партию…

І Бухарін тоді вийшов і сказав дуже правильне гасло: "Багатійте".

"Обогащайтесь".

А що роблять? Ми чуємо гасла боротьби з олігархами. В принципі популярне гасло, але знову ж таки небезпечне тим, поки я не почую, що замість. Тобто яку матрицю держави вони пропонують. А це дуже чітко прочитується в цьому законі 5600, якщо я не помиляюсь.

Да.

Який по суті вводить фіскалізацію не тільки Ахметова, тобто насправді це роздування держави і не тільки за рахунок олігархів. Це намагання сказати посполитим, що той суспільний договір, який ми мали в 90-ті, в 2000-ні. Ви не заважаєте нам інкасувати державу, а ми вам не заважаємо.. от є чудовій вираз, чудове українське слово стерня. Як по стерні збирають зерно, що опало, коли пройшов комбайн. Бідні ходили й збирали. Ось це був суспільний договір.

Коррупционный консенсус такой.

Да-да. Тобто ви по-великому крадете, ми по-маленькому і є якийсь мінімум, який отримує держава, чиновники теж заробляють не на роботі.

И соблюдаем видимость социальной державы.

І Гетьман став символом атаки на цей консенсус. І не на Ахметова, а на посполитих, щоб усіх м максимально загнати в податки. І це було б добре, якби ми довіряли державі. Вся соціологія показує величезну недовіру. Чому я маю оплачувати той курс держави, який 68%, якщо я не помиляюсь, вважають неправильним. Це стріляти собі в голову. І звичайно, якщо народ не довіряє державі, вони провокують конфлікт, а значить гроші підуть не на розвиток економіки, а на репресивні органи, які будуть ганебно ганятися за нами із тобою і мільйонами таких як ми, намагаючись з нас, як з того Буратіно, витрясти якісь приховані там… і більшовики, до речі витрясали з усіх поколінь.

И поэтому когда мы говорим, что там в следующем году 300 школ или 12 тысяч километров или что-то еще, где на откатах зарабатывают компании принимающие в картельном сговоре участие, то мы прекрасно понимаем, что вот эта гордость по поводу того, что у нас минимальная зарплата увеличилась до 6500 гривен, мы понимаем, что с нее мы заплатим больше податка, потому что это коснется в первую очередь ФОПов и всех остальных. Потому что отталкиваясь рассчитывается уровень налога и вы уже в этом месяце будете платить не 1300 с копейками, а 1430, по-моему.

І знову ж таки. Це ми говоримо, що світ дуже складній. Покрутиш одне коліщатко, але воно закрутить стільки шестерень, що треба бачити всю картинку, а він її не бачить. Причому він ї дуже щиро не бачить і нажаль стиль управління президента він дуже просто називається Офіс простих рішень. Життя складе і будь-яке просте рішення веде до системного в кращому разі паралічу, а в гіршому разі катастрофи.

Але з іншого боку дивись, Зеленського ми розібрали.

Ты предвосхитил мой вопрос.

Проблема в тому, що вчорашні протести пречудова річниця – референдум, початок справжнього повстання, бо це так і не стало революцією. Революція міняє систему. 8 років тому вивели дещицю людей, дріб1язок, попри те, що начебто сам президент закликав, оголосив дату перевороту. Відповідно ми бачимо, що немає… тобто народ не бачить альтернативи Зеленському. Є якісь групи підтримки, такі секти навколо Порошенко, навколо інших лідерів, Тимошенко. У інших ядра такого яскраво вираженого немає. Ми бачимо, що зараз дуже… сім чи вісім партій проходять в парламент, але такого харизматичного лідера, який може атакувати Зеленського, немає. Тому для тих, хто хоче його атакувати, потрібно шукати, бо будь-яка ідея, будь-яка система, я роками ношусь з ідеєю нової конституційної матриці, вона не спрацює, доки не отримає переконливе обличчя, бо люди голосують за людей, а не за систему.

Якщо так співпало, що народ… от в Зеленському вони ж побачили якусь ідею. Ідею, що це, нарешті, не людина системи. Те ж саме, що американці побачили в Трампі. "Я висушу це вашингтонське болото", тобто в цьому вони дуже схожі. Тобто "Я людина зовні, я їм нічим не винен, я в цьому дери бані участі не брав". Хоча зараз виявляють, що трошки так був на підтанцьовках. І тому я, я нікому нічого не винен, я можу їх загнати за периметр все це, за олігархічний периметр.

Але зараз питання – очевидно українська електоральна політика, вона на відміну від російської чи білоруської, це маятник. Ми бачили такий балакучий Кравчук і (неразборчиво 24:20) Кучма, міцний господарник. Ющенко, який знову ж таки людина … говорильник міняється на Януковича, який важко зв'язував два-три слова. Там Порошенко, це була особлива ситуація після революції, бо всі страшно боялися Яроша і хотіли знайти людину, яка всім зрозуміла, яка побувала у всіх партіях. Але знову ж таки Зеленський це такий трибун, а потім виникне запит на солідну людину, яка буде асоціюватися з компетенція ми, але з достатньою рішучістю. Тобто ми бачимо, що відкату назад до Порошенко, Тимошенко, як би ми до них не ставились, не відбувається. Тобто у них є стеля анти рейтингу, яка залізобетонна. Вони її не пробивають роками.

І тому всім, хто вважає Зеленського небезпечним, неприйнятним, неадекватним, не на своєму місці, треба трошки вийти за межі своєї секти і шукати людину-торпеду, бо без лідера він досидить свої два з половиною роки точно. Хіба що Путін почне серйозно качати ситуацію, тоді його каденція може значно скоротитися.

Смотри, ты говоришь о том, что… я вспоминаю 2013 год, лето 2013 года, когда Янукович был в зените своей силы, даже осень 2013 года. И казалось…

І теж мав своє "Велике будівництво".

Что может эта слабая, несбалансированная какая-то позиция.

Продажная.

Да. Кличко, Яценюк, Тягнибок и все остальные. И примкнул к ним потом Порошенко, что они могут сделать? Но игра-то уже началась. Игра началась уже весной 2013 года, когда была 17 или 19 мая вот это первое сборище оппозиции на Софиевской…

Коли броневичок приїхав.

Да. Я как раз сидел в кафешке он напротив меня заглох. Я оказался в эпицентре всех этих событий. Это же была игра, а потом пошла Врадиевка, потом пошел Азов.

Вона вийшла з-під контролю.

И вот когда складываются компоненты, то все происходит вдруг. Помнишь, как в этом в Песне года – война начинается вдруг.

Це правда. Ми знаємо, якщо Другу світову готували, було зрозуміло, що …

(неразборчиво 26:43) убили…

То першу ніхто не чекав. Тобто є чудова книга "Коли гармати стріляють"?, яку Кеннеді під час Карибської кризи розіслав всім сенаторам. Він показав, що ніхто не вірить, що війна почнеться від низки помилок.

"Августовские пушки" наверное.

Да! "Серпневі гармати". Абсолютно вірно.

Барбара Такман. Я всем ее советую прочитать. Я сам ее сейчас читаю. Блестящая.

Фантастична книга. Вона відома тим, що під час Карибської кризи Кеннеді її розіслав усім сенаторам, генералам, показав, що зайти в війну легко, вийти…

Она Пулитцеровскую премию получила.

Вийти з неї дуже важко. І тут дійсно можуть… Як я говорив, якщо б не було того побиття студентів… Це був Рубікон. Це був гачок, коли все пішло все менш і менш контрольовано. І росіяни почали підливати масла в вогонь. Так само і у Зеленського може трапитись якась фатальна помилка і одна з них, яку вже озвучили – ця його абсолютно неадекватна реакція на Юру Бутусова. Модна по-різному ставитись до вчинків чи дописів Юрія по (неразборчиво 27:55) гармати, але це точно непропорційна і неадекватна реакція на нього. Він точно не є Робесп'єром, який хоче стратити короля.

Более того, 2014 году можно найти сотни, а то и тысячи фотографий и видео людей, которые на Донбассе, не имея никакого отношения, не будучи комбатантами, почему-то стреляли…

У мене особисто є фото, а може й відео. Треба подивитися. Я з крупнокаліберного кулемета стріляв. Ну, такі часи були, слухай. Ну, і так, згадайте нам ще, що ми контрабандою каски возили і бронежилети, які є товаром подвійного призначення. У мене половина "швидких" по документам там, а працювали на фронті. Ну, є така… виживання завжди скасовує певну формалістику, бо я говорить мій один знайомий, коли відстрілюєшся, з тюрми можна вийти, а з могили – ні. І це був варіант України 2014 року. Тому дійсно, неадекватність реакції, а потім ще ці дописи Арестовича, що Юру можуть "грохнути", як Гонгадзе. Це дійсно дуже насторожує, бо це може стати точною неповернення. Але якщо в 2013 році за рік втрату територій вдалося локалізувати наслідки цього збурення, повстання, то питання – скільки ми заплатимо зараз? Знову ж таки, я, щоб бути однозначним, за те, що в тій ситуації Майдан був єдиним правильним вибором, бо Янукович, Європа, не Європа, перейшов якусь межу. Не можна бити людей просто за те, що вони зібрались висловити свою думку, особливо юних створінь. Але, повторююсь, за кожне повстання треба платити і, хто зна, для України ціною, врешті решт, може бути те, що в українській історії називається руїна. Тим паче, що ми є в дуже складному геополітичному контексті. Що Столтенберг вчора сказав чи не вчора, на днях? Що треба виконувати "Мінськ". Ау! Якщо хтось читав "Мінськ", особливо другий, там просто шедевр за шедевром, включаючи нову Конституцію, в якій має бути автономний статус для ОРДЛО з правом формувати свою міліцію, свої суди. Тобто така територія де-юре українська, а де-факто – ні.

Конфедерация.

Да. А там є ще примітка до 11 статті, яка просто приведе в парламент… Ну, Захарченко, напевно, десь на тому світі кращому, але кілька боєвиків точно будуть сидіти в Верховній Раді.

Пушилина какого-нибудь.

І очевидно якось тектонічно-геополітичні плити якось зрушили. Про це вже чули від Іларіонова до Володимира Кравченко в "Дзеркалі тижня", що ми не розуміємо… відчуваємо, що двіж пішов, а не розуміємо, де наша в ньому ситуація, бо очевидно як мінімум і у Путіна, і у Байдена є доволі вагомі стимули знайти компроміс. Перейти в стан такої бодай холодної війни, коли була стабільність. І єдиний нестабільний елемент, який це не дозволяє на сьогодні зробити, у стосунках с Росією – це Україна, у стосунках з Китаєм – це Тайвань.

І тому Україні… Бачите, давно нам Захід не говорив, що виконуйте Мінські угоди. Я всім раджу, це на одну сторінку документ, просто почитайте і зрозумієте, що виконання Мінських угод… Thank you very much, Петро Олексійович… це імплантація в тіло ракової пухлини, тобто як правило її вирізають, а це її імплантація всередину. Тому я думаю, що ми входимо в дуже турбулентні часи. Попри всю його неадекватність, теплу ванну, я не бачу поки таких критичних помилок, коли вже вийшов в кювет і машину вже не можна повернути на дорогу. Він отак їде, але їде.

Амплитуда просто увеличивается.

Амплітуда і шанси вилетіти в кювет збільшуються. Але знову ж таки, може з'явитись харизматичній лідер, який поведе за собою, який не буде токсичний, а може статися така, яка від нас не залежить, міжнародна турбулентність настільки велика, що тоді такий водій, як Зеленський, просто не втримає кермо. І це безумно небезпечно, бо він за своєю натурою… от в останньому прес-марафоні я згадував… у нас в ПДМШ в 2015 році був білоруський психіатр Дмитро Щегельський. Він відомий там, що свого часу Лукашенко поставив діагноз мозаїчна шизофренія і, слава Богу, що тоді він встиг в Нью-Йорк.

Он в США живет. Он из США приехал сюда.

В США, в Нью-Йорку він працює. Він приїхав і працював на нашому фронті. Потім у нього вкрали паспорт свій американський і він застряг в Києві, ми з ним спілкувалися. І от я, дивлячись прес-конференцію Зеленського, згадував його уроки. Я ніколи не забуду. Тобто ми "привіт-привіт, як? Живий? живий", перекинулись месседжами. Я разів 10 просто ловив себе на думці, що це просто те, що він мені розповідав про Лукашенко. Тобто "Я захищаю посаду президента", "Я верховний головнокомандуючий". В чому полягає юридичний статус – це науковці сперечаються. І оце "Я" – це перша стадія хвороби, яку останню хронічну бачимо саме в Лукашенко.

До речі, олігархів переміг. Олігархів в Білорусі немає.

Але й свободи немає.

І ця віра в сою особливу місію помножена на некомпетентність, повторюсь втретє, дуже небезпечна річ.

Да. И поэтому он превратился в Президента-Солнце, как я сказал в беседе с Виталием Куликом.

Україна – це я. Тобто якщо коротко звести його п'ятигодинну прес-конференцію – це пара фраз Людовіка XІV. Україна – це я. Ти правильно сказав. Це ж його називали Король-Сонце.

Президент-Солнце.

Да. Абсолютно вірно. І тому я б закликав всіх, хто відчуває, що з країною щось не так, замість кричати "Геть", як ми дуже вміємо, все ж таки цього разу подумати, що в 2014 році нажаль Україна була вагітна революцією в гарному сенсі, в американському, зміною системи. Завершилось все зміною інкасаторів, зміною способів інкасації. Якщо Янукович любив кеш, то Петро Олексійович чудово почувався з вторинними деривативами і іншими складними інструментами. Так от, не дай Бог, ми підемо в нову таку екзестинційну кризу, то буде питання про саме виживання Української державності. То там два виході – або в руїну і, знову ж таки, втрату незалежності, або в революцію в американському сенсі, як докорінну трансформацію системи управління. А потім вже будемо думати під нову конструкцію який водій пасує тій автівці, яку ми ще тільки маємо спроектувати.

Спасибо тебе.

Дякую. Як завжди, я думаю, що це вчасний…

Ефір. Спасибо Геннадию Друзенко. Подписывайтесь на его канал дам ссылку.

На Юрин. Я думаю, ми опублікуємо під цим відео пряме посилання на статтю "Коли скидати вашу владу. Право на опір в конституціях світу", бо це дуже цікава, ґрунтовна стаття, яка дозволяє розібратись, що коїться з нами.

Я обов'язково її поставлю. І підписуйтесь на Геннадія Друзенко в Фейсбуці, я теж дам посилання.

Ну, і вітання нашій новій аудиторії. Боти, приходьте. Ми працюємо і для вам.

Пока.