31 березня 2023р. Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував країнову доповідь № 23/132 щодо України. Привід – затвердження чотирирічної програми Фонду на суму $15,6 млрд. Це частина загального пакету підтримки країни на суму $115 млрд. Його прийняли країни G7, ЄС та інші донори з метою вирішення проблеми платіжного балансу та відновлення середньострокової зовнішньої стабільності. Україну в роботі над Програмою представляли голова Нацбанку Андрій Пишний та міністр фінансів Сергій Марченко. Активну роль відіграв заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован. Тому перед нами не нав'язування зовнішньої волі країни, що воює, а спільна робота міжнародних експертів та українських топ дисижнмейкерів. Це важливо відзначити, щоб не звинувачувати в усьому зарозумілий Захід та його організації.
Прохання української влади
24 березня 20223р. на ім'я керівника МВФ надійшов Лист про наміри від керівництва України. Воно підписано президентом В. Зеленським, прем'єр-міністром Д. Шмигалем, міністром фінансів С. Марченком та головою Нацбанку А. Пишним. Українська сторона заявила про свої плани забезпечити макроекономічну стабільність, відновити бюджетну та боргову стійкість, вийти на траєкторію довгострокового зростання у контексті швидкого повоєнного відновлення та процесу вступу до Євросоюзу. Уряд України попросив допомоги у вирішенні проблеми платіжного балансу, для виходу на гнучкий обмінний курс та на режим таргетування інфляції.
У Меморандумі з економічної, фінансової політики (Memorandum of Economic and Financial Policies) від 23 березня 2023р. український уряд визначає стан країни та економіки в умовах війни. Після скорочення ВВП на ~30% очікується збільшення економічної активності у тих частинах країни, де ведуться бойові дії. Це якщо не буде ескалації воєнних дій. Через високу невизначеність уряд оцінює динаміку ВВП у 2023р. у коридорі від "-3" до "+1". Дефіцит сальдо поточного рахунку 2023р. очікується у розмірі $6,5 млрд. після профіциту $8,6 млрд. у 2022р. Зростає дефіцит торговельного балансу. Після інфляції у 26,6% у 2022р. очікується її зниження до ~20% у 2023р. Тим не менш, щедре зовнішнє фінансування дозволить збільшити ЗВР до кінця 2023р. до $29,6 млрд. у базовому сценарії.
Ризики безпеки можуть зберігатися довше, ніж очікувалося раніше. Вони впливатимуть на швидкість та інтенсивність повернення мігрантів. «Недостатня підтримка донорів може також збільшити напругу з фінансуванням зобов'язань, що вимагатиме прийняття складних компромісів» . Зерновий коридор може бути заблокований. Можливі подальші пошкодження енергетичної інфраструктури. Ланцюжки поставок товарів військового призначення можуть погіршитися з урахуванням виробничих витрат та прибутковості підприємств. Продовження війни продовжить тиснути на нашу фіскальну позицію, на здатність виконувати внутрішні та зовнішні бюджетні зобов'язання, що призведе до збільшення дефіциту», - йдеться у Меморандумі.
Метою економічної програми українського уряду, яку підтримує МВФ, є відновлення бюджетної та боргової стійкості (fiscal and debt sustainability) за « стимулювання довгострокового зростання в контексті повоєнного відновлення та на шляху вступу до ЄС ».
Перша фаза Програми – збереження макроекономічної, зовнішньої та фінансової стабільності. Для цього буде забезпечено « міцний бюджет 2023 року » у рамках середньострокової фіскальної політики. Друга фаза після закінчення війни – ширші реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки відновлення, просування економічного зростання та відновлення стійкості у середньостроковій перспективі. « Коли умови дозволятимуть, Україні повернеться до довоєнних рамок економічної політики (pre-war policy frameworks), включаючи режими гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції» . Для створення фундаменту післявоєнного зростання уряд обіцяє просувати реформи для підвищення продуктивності та конкурентоспроможності, зокрема в енергетичному секторі. «Прогрес на шляху до вступу до ЄС буде головним якорем нашої політики» , - заявляє український уряд.
Замість системної реабілітації та нової моделі хронічний режим «швидка допомога»
МВФ прихильно з розумінням розглянув звернення українського уряду. Його оцінки, рішення майже повністю підтримують позицію українського уряду. Складається враження, що як Меморандум влади, так і програму МВФ писали ті самі люди. Це не унікальний збіг, а цілком закономірність. Теоретична база, підходи до економічної політики у технократів МВФ, Нацбанку та Мінфіну України приблизно одні й ті самі. Хтось краще знає вищу математику та макроекономічне моделювання, хтось гірший. Хтось спеціалізується в регулюванні монетарної та фінансової сфери, хтось у податках та митниці. Є вузькі фахівці з правових інститутів та розрахунків соціального навантаження. Для них формулювання економічної політики – це як ремонт старої будівлі чи автомобіля. Є певний заданий кадр.
Ні перші, ні другі не ставлять перед собою завдання створити принципово нову модель економіки, з інститутами та механізмами, які враховують вбудовані дефекти та провали старої моделі (олігархат, схематоз, корупція, конфлікт інтересів, задушливе регуляторне навантаження, паралізуюча легальне підприємництво, податкова система, дірка соціальна система, синдикат "Нацбанк-великі комерційні банки", токсичний інвестиційний клімат і т.д.). Зрозумілою є позиція МВФ. Фонд – це технократична організація, яка діє строго у межах свого мандата. Її партнер – Держава, яка має різні проблеми. То платіжний баланс пішов у глибокий мінус, то дефіцит бюджету різко зріс, а боргові зобов'язання загрожують дефолтом, інфляція руйнує, і грошей у банківській системі гостро не вистачає.
МВФ діє, як швидка допомога, яка використовує монетарний дефібрилятор, фіскальну клізму для катарсису організму або інституційний джгут для приведення хворого до тями. Звичайно, в умовах форс-мажору такі заходи є дієвими і корисними. Одна річ – врятувати людині життя та вивести її в зону без безпосередньої загрози для життя. Зовсім інша справа – його реабілітація та перехід у режим повноцінного здорового життя без постійних уколів, анаболіків та приладів підтримки життєво важливих органів.
МВФ – це не мозковий центр з дизайну ліберальної системної трансформації країни, яка занурилась у корупцію, вражену метастазами Олігархата і Схематоза, яка не вилікувалась від токсикації радянськими інституційними випорожненнями. Це важливо знати уряду кожної країни, що розвивається/перехідна. Знову ж таки доречна аналогія з медициною та здоров'ям. Коли в людини напад, йому звуть швидку. Коли йдеться про повноцінну реабілітацію після шоку, тоді поради та рекомендації швидкої допомоги явно не доречні.
Чотирирічна програма 2023-2026рр. не може бути режимом «швидка допомога». Для України цей період життєво важливий для створення не лише нової економіки, а й країни загалом. Період "швидка екстрена допомога" був приблизно півроку після початку війни. Якби економіка залишилася на плаву, хоча в дуже поганій формі. Ресурси домашніх господарств та бізнесу дуже виснажені. Українці продовжують підтримувати ЗСУ/тероборону, а також своїх родичів-мігрантів за кордоном. Реальні військові загрози, як і раніше, роблять малоймовірним залучення серйозних іноземних інвестицій. Ситуація з морською логістикою дуже напружена. Виробництво традиційних товарів експорту у довоєнному обсязі неможливе.
"Ми зрадили Україну": конгресмен Маккол назвав головну умову для переговорів з Росією
ГУР розкрило головну мету Путіна на фронті до кінця зими
Зеленський дорікнув депутатам Верховної Ради за "вихідний" 22 листопада
В Україні можуть заборонити "небажані" дзвінки на мобільний: про що йдеться
Згідно з опитуванням McKinsey та American Chamber of Commerce в Україні (лютий 2023) 2/3 українського бізнесу зазнали «суттєвого негативного впливу», ~47% компаній скоротили виручку більш ніж на 30%. Бізнес чіпляється за життя. Лише ~4% бізнесів закрилися та не відновили роботу. 30% компаній закрилися, але поновили роботу. Основними проблемами стали скорочення попиту (25%), фізичне пошкодження приміщень (23%), розірвані ланцюжки поставок (19%). Виробники товарів та послуг явно не відчувають підтримки з боку влади у податковій, митній та регуляторній сферах. На початок квітня 74% (!) підприємств стикалося з блокуванням накладних.
Першопричиною найгостріших проблем в економіці (інфляція, величезна дірка в бюджеті, різкий зростання боргу) є криза виробництва товарів/послуг та об'єктивне зниження доходів домашніх господарств. Збереження довоєнної економічної політики, тобто податкового, регуляторного, транзакційного навантаження - це груба теоретична помилка. Одна річ, коли здоровій людині пропонують нести пакет вагою 10кг. один кілометр. Зовсім інша річ, коли на хворого звалюють 15кг. та пропонують пробігти 5 км.
Насамперед відповідальність за таку постановку завдання несе український уряд. Перш ніж формулювати пропозицію МВФ та інших донорів України, критично важливо було уявити їм реальну картинку стану інститутів держави, виробників товарів/послуг (підприємництва) та домашніх господарств. Українській владі треба було рельєфно, образно показати дефективність довоєнних рамок економічної політики (монетарної, фіскальної, інституційної, соціальної). Переконливі докази цього – низькі темпи економічного зростання, хронічний дефіцит бюджету, стійко висока інфляція, соціальна розбалансованість, токсичний інвестиційний клімат і номенклатурна дискреція, що вбиває справедливість. На жаль, об'єктивного аналізу стану інститутів української економіки уряд не зробив. Більш того,Коли умови дозволятимуть, Україні повернеться до довоєнних рамок економічної політики ».
Притчею в мовах стала теза про марність шмагати мертвого коня. To flog a dead horse – це займатися марною справою, даремно витрачати сили. Українська правова економічна модель до війни – це той самий горезвісний дохлий кінь. Будь-які позитивні зміни потрібно починати з того, що з неї треба злізти та закопати труп. Тільки після цього розглядати інші засоби транспорту та руху вперед. Припустимо, що український уряд не бачить це зсередини, звик до дохлого коня, зжився з її смородом. Стара модель – джерело неринкових благ для 3% країни рахунок 97%. Ось ці три відсотки і чіпляються за труп шкапи.
Саме тут мала виявитися наукова принциповість, історична пам'ять вчених МВФ та інших міжнародних організацій. Маючи доступ до людського капіталу провідних університетських та мозкових центрів світу, вони мали точно поставити діагноз української економічної моделі. Вони мали назвати речі своїми іменами та запропонувати науково обґрунтовану, історичну перевірену модель довгострокового розвитку країни.
На жаль, такого не сталося. Експерти МВФ не стали виходити на звичні для себе рамки моделі Держави загального інтервенціонізму. Вони не здобули уроків з провалів Аргентини та Шрі-Ланки, Туреччини та Іраку, Гани та Південної Африки, Єгипту та Замбії, Мексики та Перу, Тунісу та Молдови. МВФ демонструє стійку нездатність вчитися на своїх помилках та провалах. Нова чотирирічна програма для України – це ті ж граблі, чергова спроба перетворити дохлого коня на швидкого рисака.
Відповідь Міжнародного валютного фонду
Програма МВФ наголошує на:
« 1) виконання сталого бюджету на 2023р. та підтримку мобілізації доходів бюджету, у тому числі недопущення вжиття нових заходів, що можуть призвести до ерозії податкових доходів;
2) підтримка процесу зниження інфляції та забезпечення курсової стабільності, у тому числі за рахунок підтримки резервів на адекватному рівні;
3) забезпечення вкладу у довгострокову фінансову стабільність, включаючи підготовку більш глибокої оцінки стану банківського сектору та зміцнення незалежності центрального банку ».
Ще програма Фонду підтримує продовження реформи системи держуправління та антикорупційні дії. Ось п'ять основних критеріїв, на які орієнтується МВФ при реалізації програми в Україні.
1) Фіскальна політика : ставка отримання необхідних ресурсів на фінансування пріоритетних витрат держбюджету, підтримка сильної податкової бази, збереження фіскальної і боргової устойчивости. «Не можна ухвалювати рішення, які призводять до скорочення податкових надходжень».
2) Фінансова стратегія та стійкість боргу : відновлення стійкості державного боргу, продовження на три роки (до кінця 2026 р.) поточних боргових зобов'язань, ухвалення стратегії його обслуговування після закінчення цього періоду.
3) Монетарна та курсова політика: підтримка процесу постійного зниження інфляції (disinflation), забезпечення стабільного курсу гривні, у тому числі підтримкою адекватного рівня золотовалютних резервів. За наявності умов передбачається перехід до більш гнучкого режиму обмінного курсу, пом'якшення валютного регулювання та повернення до режиму таргетування інфляції.
4) Фінансовий сектор : збереження фінансової стабільності, підготовка до повоєнного відновлення, що передбачає планування за умов високої невизначеності, діагностика банків.
5) Система державного управління та зростання : критично важливо покращити якість системи державного управління для вступу до ЄС та забезпечення сталого зростання. Створення незалежних ефективних антикорупційних інституцій для зміцнення довіри суспільства та донорів для майбутнього відновлення. Проведення глибоких реформ енергетичного сектору для зміцнення конкуренції, покращення ринкових механізмів, скорочення великих квазіфіскальних ризиків, адаптація законодавчих вимог Євросоюзу, сформульованих для країни-кандидата.
Весь цей набір красивих формально правильних слів необхідно помістити в контекст конкретних цифр і фактів. У 2022р. загальні витрати органів державного управління оціночно становили 69,9% ВВП при доходах 53,2%. Дефіцит бюджету (без зовнішніх грантів) становив 26,5% ВВП. Це бюджетна катастрофа. МВФ вважає, що у 2023р. буде ще гірше. При сукупних держвитратах менше, ніж у 2022р. (47,3%) витрати будуть приблизно на тому ж рівні – 67,7% ВВП, а дефіцит бюджету навіть збільшиться до 28,2% ВВП. Приблизно така сама ситуація буде у 2024р. при незначному поліпшенні у 2025-2026рр. Для порівняння у тоталітарній Білорусі держвитрати не перевищують 40% ВВП. Зазначимо, що податкові надходження мають зрости з 33,3% ВВП 2021р., 36,4% ВВП 2022р. до 38% ВВП 2026р. при загальних доходах бюджету органів держуправління вище, ніж у довоєнному 2021-му році. Не дивно, що держборг збільшиться з 50,4% ВВП 2021 року, 81,7% ВВП 2022р. до 105% ВВП 2024р. та до 102% ВВП у 2026р.
До кінця червня 2023р. уряд обіцяє ухвалити закон, що посилює « мобілізацію бюджетних доходів ». Цей акт законодавства поновить довоєнний режим сплати єдиного податку, закриє можливості застосування єдиного податку за ставкою 2%. З 1 липня планується скасувати мораторій на податкові перевірки. « З 1 липня 2023р. буде також відновлено відповідальність за невикористання касових апаратів у роздрібній торгівлі ». Ліквідується більшість податкових та митних відстрочок у зв'язку з військовим становищем. « Ми також утримаємося від проведення податкової амністії під час Програми або вжиття будь-яких податкових заходів, які загрожують базі щодо збору податків», – заявляє український уряд. Наголошую, що це сама українська влада прийняла на себе такі зобов'язання. А те, що скорочення податкової бази напевно відбудеться через відплив капіталу, відхід підприємців у тінь, ще більшу міграцію та неповернення українців додому, автори Меморандуму до МВФ не передбачили.
Курс на депопуляцію та деградацію
Перед нами кейс країни у статусі зовнішньої реанімації щонайменше на чотири роки. Що буде з людиною, якщо її на чотири роки помістити під крапельницю? Те саме країною. Коли у ній Держава щорічно формує 60 - 70% ВВП витрат, це не ринкова, а державна планова економіка з вкрапленнями приватної ініціативи. Українська влада + МВФ хоче помістити Україну в кокон Держави загального інтервенціонізму. Після більш ніж 30-відсоткового скорочення ВВП у 2022р. МВФ прогнозує лише 3,7% середньорічного зростання у період 2023-2026рр. у межах базового сценарію, та був, у 2027-2033гг. - 3,9% ВВП. Це лише трохи вище за середньорічні темпи зростання світової економіки на цей період. Виходить, що нинішній склад українського уряду на пару з МВФ бачить Україну бідною.
Жодній країні світу не вдалося з таким розміром і функціоналом держави досягти економічного успіху. Достатньо проаналізувати статистичну базу самого Фонду, щоб у цьому переконатись. Передбачуваний результат реалізації програми МВФ – перезавантаження Олігархату/Схематозу, створення нових центрів освоєння зовнішньої допомоги/ресурсів, відтік людського капіталу, закріплення України у статусі сировинного придатку Європи та світу.
Україна була і в рамках програми МВФ залишиться країною з дефективним інвестиційним кліматом, де бізнес комфортно робити лише тим, хто має потужний адміністративно-силовий ресурс. Чистий експорт товарів до України в 2021р. становив $63,1 млрд. У 2022р. через війну він скоротився до $40,9 млрд. Тільки 2030-го року МВФ прогнозує перевищення довоєнного рівня експорту товарів. Аж до 2028р. експорт товарів не проб'є стелю $50 млрд. Ситуація з послуг трохи краща, але не принципово.
Про віру МВФ у залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ) говорять цифри його прогнозу. У 2021р. чиста притока ПІІ була -3,8% ВВП, в 2022 р - -0,4% ВВП, і цей рівень аж до 2025 року. Портфельні інвестиції теж становитимуть зникаючу величину. Ні сліду, ні ознаки інвестиційного, інноваційного буму. Повільне відновлення при використанні переважно зовнішньої допомоги – така модель розвитку аж до 2033 року.
Жодних принципових новацій не передбачено у монетарній та фінансовій політиці. МВФ традиційно повторює мантру про необхідність зміцнення незалежності Національного банку, начебто забуваючи, навіщо ця незалежність потрібна. Після інфляції 26,6% у 2022р. прогнозується інфляція 20% у 2023р. та вихід на однозначну цифру лише у 2025р. У такому режимі синдикату «Національний банк – великі комерційні банки – уряд» нічого не загрожує. Вони у звичній манері зароблятимуть на облігаціях/розписках під 20 – 25% річних, що за стабільного курсу гривні та гарантованого зовнішнього припливу капіталу (дотації, кредити, допомога, але не інвестиції) обіцяє їм високий безпечний чистий прибуток на рівні набагато вищий за середні показники Dow Jones або S&P500.
У 2022р. ВВП на душу населення України оціночно становив ~3400 $ на душу населення. У 2026 р., якщо все буде в рамках програми з МВФ, цей показник збільшиться до $5000 per capita (при курсі ₴50/$1 і населенні ~40 млн.). Це приблизно 10% від середнього рівня країн ЄС або ~20% від ВВП на душу населення Польщі. Які шанси для України утримати в себе в країні талановиту молодь, потужний підприємницький капітал, залучити до країни лідерів інноваційного розвитку, якщо в країни жодної значної інституційної переваги? Хіба що борщ залишиться, але це скоріше для туристів і тих 10 млн.+ українців, які приїжджатимуть на батьківщину на свята, щоб вшанувати пам'ять героїв війни, порадіти вишиванці, упорядкувати могили предків та передати подушку матеріальної безпеки для 11+ млн. пенсіонерів.
Основные макроэкономические показатели Украины, 2021-2026гг.
Показатель
2021
2022 (о)
2023п
2024п
2025п
2026п
Номинальный ВВП, в млрд. ₴
5460
4900
6050
7365
8685
9700
Реальный ВВП, % изменения
3,4
-30,3
-3 - +1
3,2
6,5
5,0
Внутренний спрос, %
12,9
-28,9
1,2
4,7
5,4
4,5
Частное потребление, %
5,2
-17,9
1,2
2,7
3,2
3,2
Государственно потребление, %
0,3
6,2
-0,2
-0,4
-1,7
-0,5
Инвестиции, %
7,4
-17,2
0,3
2,4
4,0
1,8
Чистый экспорт, %
-9,6
-1,4
-4,2
-1,5
1,1
0,5
Дефлятор ВВП, %
25,1
28,7
27,3
18,0
10,7
6,4
Безработица, % (по МОТ)
9,8
24,5
20,9
11,9
9,7
9,2
Инфляция, конец периода %
10,0
26,6
20,0
12,5
8,0
6,0
Сбережения, % ВВП
12,2
22,5
14,3
15,6
16,5
17,8
Инвестиции, % ВВП
13,8
16,8
18,7
21,8
23,2
24,3
Баланс бюджета органов госуправления, % ВВП
-3,9
-16,7
-20,4
-17,9
-9,8
-5,2
Баланс бюджета органов госуправления, % ВВП без учёта грантов
-4,0
-26,5
-28,2
-21,7
-12,1
-6,5
Государственный и гарантированный государством долг, % ВВП
50,4
81,7
98,3
105,0
104,1
102,0
Широкая денежная масса, %
12,0
20,8
20,5
18,5
15,0
15,0
Кредит частному сектору, %
8,4
-3,1
2,5
15,4
14,8
13,4
Текущий счёт платёжного баланса, % ВВП
-1,6
5,7
-4,4
-6,2
-6,7
-6,5
Прямые иностранные инвестиции, % ВВП
3,8
0,4
0,4
0,4
2,4
4,7
Валовые резервы, конец периода, млрд. %
30,9
28,5
29,6
32,4
35,6
38,8
Месяцы импорта товаров и услуг следующего года
4,6
3,9
4,0
4,2
4,3
4,5
Источник: Источник: IMF Country Report No. 23/132. Ukraine request for an extended arrangement under the extended fund facility and review of program monitoring with board involvement – press release; staff report; and statement by the executive director for Ukraine. March 31, 2023
Украина: финансы органов государственного управления, 2021-2026гг.
Показатель
2021
2022 (о)
2023п
2024п
2025п
2026п
Доходы органов госуправления, млрд. ₴
1983
2609
2861
3199
3654
4086
Доходы, % ВВП
36,3%
53,2%
47,3%
43,4%
42,1%
42,1%
Налоговые поступления, млрд. ₴
1817
1782
2198
2705
3209
3690
Налоговые поступления, % ВВП
33,3%
36,4%
36,3%
36,7%
37,0%
38,0%
Расходы органов госуправления, млрд. ₴
2198
3426
4098
4516
4503
4587
Расходы, % ВВП
40,3%
69,9%
67,7%
61,3%
51,9%
47,3%
Баланс бюджета органов госуправления, млрд. ₴
-216
-817
-1237
-1317
-850
-501
Баланс бюджета органов госуправления, % ВВП
-3,9%
-16,7%
-20,4%
-17,9%
-9,8%
-5,2%
Баланс бюджета органов госуправления без грантов, млрд. ₴
-217
-1299
-1709
-1601
-1051
-630
Баланс бюджета органов госуправления без грантов, % ВВП
-4,0%
-26,5%
-28,2%
-21,7%
-12,1%
-6,5%
Финансирование бюджета органов госуправления, % ВВП
2,4
11,4
19,8
17,7
9,5
4,6
Источник: Источник: IMF Country Report No. 23/132. Ukraine request for an extended arrangement under the extended fund facility and review of program monitoring with board involvement – press release; staff report; and statement by the executive director for Ukraine. March 31, 2023
Платёжный баланс Украины, 2021–2026гг.
Показатель
2021
2022 (о)
2023п
2024п
2025п
2026п
Текущий счёт платёжного баланса, млрд. $
-3,2
8,6
-6,5
-9,4
-11,3
-11,7
Товары (net): экспорт, млрд. $
63,1
40,9
33,0
38,9
40,5
44,4
Товары (net): импорт, млрд. $
-69,8
-55,6
-57,5
-63,3
-70,6
-78,9
Услуги (net): экспорт, млрд. $
18,4
16,2
16,0
17,6
20,1
23,4
Услуги (net): импорт, млрд. $
-14,4
-25,3
-29,2
-23,1
-17,3
-13,9
Баланс финансового счёта, млрд. $
-5,7
9,6
-9,3
-12,3
-14,4
-13,9
Прямые инвестиции (net), млрд. $
-7,5
-0,6
-0,6
-0,6
-4,0
-8,5
Портфельные инвестиции (net), млрд. $
-1,0
2,0
0,4
0,6
0,9
1,6
Текущий счёт платёжного баланса, % ВВП
-1,6
5,7
-4,4
-6,2
-6,7
-6,5
Товары (net): экспорт, % ВВП
31,5
27,0
22,2
25,4
23,9
24,7
Товары (net): импорт, % ВВП
-34,9
-36,7
-38,7
-41,3
-41,7
-43,8
Услуги (net): экспорт, % ВВП
9,2
10,7
10,7
11,5
11,9
13,0
Услуги (net): импорт, % ВВП
-7,2
-16,7
-19,7
-15,1
-10,2
-7,7
Торговый баланс (товары, услуги), % ВВП
-1,3
-15,7
-25,4
-19,5
-16,1
-13,8
Баланс финансового счёта, % ВВП
-2,8
6,3
-6,2
-8,0
-8,5
-7,7
Прямые инвестиции (net), % ВВП
-3,8
-0,4
-0,4
-0,4
-2,4
-4,7
Портфельные инвестиции (net), % ВВП
-0,5
1,4
0,3
0,4
0,6
0,9
Источник: Источник: IMF Country Report No. 23/132. Ukraine request for an extended arrangement under the extended fund facility and review of program monitoring with board involvement – press release; staff report; and statement by the executive director for Ukraine. March 31, 2023
-------------------------------------------------- ------------------------
Рекомендуємо на тему співпраці України з МВФ подивитися бесіду Юрія Романенка та Миколи Фельдмана з економістом Данилом Моніним.