Про те, що кордон Польщі з Україною знову буде повністю заблокований польськими фермерами 02.02.2024 повідомив колишній міністр сільського господарства Польщі, нині депутат Сейму від колишньої правлячої партії – Роберт Телус. Цього разу блокаду кордону організує Незалежний самоврядний профспілковий союз індивідуальних фермерів (НСПС ІФ) «Солідарність», членом президії якого є також зазначений вище пан Роберт Телюс. У комунікаті, опублікованому на сайті НСПС ІФ «Солідарність» зазначено, що організація розпочне блокаду усіх прикордонних переходів з Україною 09.02.2024 у 10:00. Інформації щодо того, чи буде також заблоковане залізничне сполучення – не зазначено, але цього також виключати не можна. Причиною блокади організатори називають протест проти політики ЄС, зокрема вони не бажають імпорту сільськогосподарської продукції та споживчих товарів з України.

Якщо Україна терміново зреагує, то цього цілком можна не допустити. Усі попередні рази кордон з Україною блокували не фермери чи перевізники, а польська поліція, що зрештою усім було очевидно. Самі протестувальники, відповідно до законодавства Польщі, не могли отримати дозвіл на блокування доріг які перетинають кордон, або ведуть до прикордонних пропускних пунктів, оскільки такі дороги мають статус державних «drogi krajowe». Органи місцевої влади та самоврядування не мають права розпоряджатися цими дорогами та видавати дозволи на їх блокування. Дозволи видавалися на проведення демонстрацій не на проїжджій частині цих доріг, а поряд з дорогами. Блокування ж здійснювалося ніби для забезпечення безпеки протестуючих. Заради справедливості, слід зазначити, що польська поліція таким самим чином раніше забезпечувала безпеку також і українців, які протестували проти продовження транспортного сполучення з Білоруссю та Росією на кордоні Польщі з Білоруссю. Тобто для недопущення повторних блокад кордону Польщі з Україною, який також є кордоном ЄС, достатньо щоб підрозділи міністерства внутрішніх справ Польщі, зокрема, поліція, забезпечили безпеку протестувальників не шляхом перекриття державної дороги та кордону, а у інший спосіб. Скажімо, шляхом встановлення огорожі місць протесту на узбіччі дороги та виділення відповідної кількості охорони для протестувальників. Саме це мали вимагати українські урядовці ще з початку блокування кордонів. Тоді уряд Польщі або взяв би на себе відповідальність фактично за денонсацію угод з ЄС у односторонньому порядку, або зобов’язав поліцію забезпечити безпеку протестувальників без блокування проїжджої частини державних доріг та кордону Польщі та ЄС з Україною.

При цьому Україні обов’язково треба також комунікувати з польським суспільством. Тому, що у Польщі, як і будь-якій демократичній країні, якщо «влада» не виконує волю народу, то швидко перестає бути «владою». Потрібно донести до громадян Польщі, що блокада кордону з Україною у жоден спосіб не може вирішити проблем польських фермерів, про що я детально писав раніше у профільному виданні. Якщо дуже коротко, то проблеми польських фермерів виникають з того, що вони у продовж багатьох років займаються завідомо збитковою діяльністю. Приміром, світова ціна пшениці на Товарній Біржі у Нью-Йорку (NYMEX) перерахована на 1 тонну становить близько 200 євро, середня врожайність пшениці в Польщі (як і в Україні) – 4,5 тони з гектару. Таким чином валовий дохід (слід підкреслити, що не прибуток, а дохід) з гектару за рахунок продажу зерна пшениці за світовою ціною дорівнює близько 900 євро. Згідно з розрахунками Великопольської Сільськогосподарської Палати, актуальна вартість вирощування 1 га пшениці у Польщі становить 8381 злотих, або близько 1905 євро. Така ситуація існує десятиліттями. Жодні зміни у регламентах ЄС не можуть змінити цієї ситуації. Тобто низькі доходи фермерів Польщі це не вина ЄС, який, навпаки, компенсує польським фермерам збитки. І тим більше це не вина України. Протиправні дії з боку Польщі, тобто такі, які прямо порушують договори з ЄС, нагадують рубання гілки на якій сидиш. Чи може фермерська діяльність у Європі бути прибутковою? – Звісно може. На приклад у Нідерландах фермери не мають таких проблем, оскільки розвивають у себе високотехнологічне сільське господарство. У 2021 році експорт сільськогосподарської продукції Нідерландів склав 75,7 млрд євро, при загальній площі обробітку 1,8 млн га. Для порівняння, експорт аграрної продукції України у 2021 році склав 27,8 мільярдів доларів, тобто у близько 3 рази менше, при площі сільгосп. земель більшій більш як на порядок. Тобто потужність українського агросектору, м’яко кажучи, є дещо перебільшеною. Середній експорт з гектара у Нідерландах склав 42056 євро. Зрозуміло, що Нідерланди не вирощують зерно, дохід з продажу якого на 1 гектарі складає 900 євро, відповідно до світових цін. Зерно для фермерів Нідерландів це сировина – корм для тварин. Вони займаються його переробкою на молоко і м’ясо. Також вони займаються, приміром, вирощуванням овочів у сучасних теплицях, врожайність яких становить до 100 тон з гектару, при гуртовій ціні тони таких овочів 500 євро, що дає дохід до 50 тис. євро з гектару, порівняйте з доходом з продажу зерна – 900 євро. Тобто попередній уряд мав створювати відповідні інвестиційні, навчальні тощо програми для польських фермерів. Особисто цим мав займатися пан Роберт Телюс, який зараз організує протести. Це потрібно комунікувати польському суспільству і, зокрема, фермерам. І робити це треба було ще з 15.04.2023 року, коли уряд Польщі розпочав ембарго українського зерна.

Українському бізнесу треба взяти питання адвокації тобто представлення позиції України у взаємовідносинах з Польщею та ЄС у свої руки. Принаймні на даному етапі, до закінчення війни. Оскільки державна адміністрація, яка отримує за це кошти з податків, зокрема МЗС та посольство України в Польщі, виявили свою профнепридатність. Через це протиправні дії, такі як односторонні ембарго української продукції та блокади західного кордону стали вже звичною справою. Не зробивши практично нічого, українська державна адміністрація примудрилася створити враження ніби посварилася з усіма сусідами і тепер треба заново налагоджувати стосунки.

Звісно, можна перекинути відповідальність на попередній уряд Польщі, сформований партією «Право і справедливість» (ПіС), яка напередодні виборів вирішила звинуватити Україну в інфляції, низькому рівні життя польських фермерів та усіх інших негараздах, які виникли під час понад 8-річного перебування цієї політичної сили при владі. Вони дійсно це зробили, використавши Україну у якості «жертовного козла» сиріч «цапа-відбувайла» через кампанію у підконтрольних ЗМІ. Однак, для чого тоді Україні взагалі посольство? Усміхатися і видавати стандартні фрази у стилі «сподіваюся нашим країнам вдасться порозумітися» може і манекен з функцією найпростішого чат-бота. Потрібно вести предметний діалог, перш за все, з польським суспільством, а також суспільствами інших країн ЄС.

Чи була така комунікація з польським суспільством для представлення української позиції щодо звинувачень України в усіх негараздах? Скільки коментарів чи інтерв’ю польським ЗМІ дав посол України в Польщі щодо питань блокади української продукції, яка почалася з 15 квітня 2023 року і триває до цього моменту? Скільки заходів організовано з цього приводу з ініціативи посольства? Скільки статей у польських ЗМІ написано, щоб донести позицію України з цього питання до польського суспільства? Судячи з матеріалів розміщених на сайті посольства – зеро тобто нуль! Єдиним заходом, організованим за цей період з ініціативи українського посольства в Польщі був футбольний турнір за участю команд дипломатичних установ, акредитованих у Польщі. На сайті посольства є позиція щодо дня Нельсона Мандели, позиція щодо кризи на Близькому Сході, заява щодо всесвітнього дня свободи преси та інша симуляція діяльності. Немає жодної заяви, заходу, статті чи інтерв’ю польським ЗМІ щодо ембарго на українську продукцію та блокади кордону. Жодної позиції. Слід зазначити, що МЗС не може підготувати таку позицію без посольства, яке має володіти політичним, економічним та інформаційним контекстом країни, знати менталітет та відчувати настрої суспільства. А з боку цього посольства – повна профанація роботи. Вадим Пристайко, котрий на відмінно виконав роботу посла в Британії – звільнений. Однак керівник польського посольства, котрий допустив провал історичного масштабу – далі перебуває на займаній посаді. А за такою кадровою логікою, мабуть, скоро очолить міністерство замість Кулеби.

Польща є країною, яка одною з перших надала Україні зброю, зокрема літаки, відкрила свої кордони та щиро зустріла мільйони (!) українських біженців, є другим (після КНР) найбільшим торговельним партнерам України та найбільшим імпортером українських товарів, країною через яку йшло понад 50% логістичних потоків України, в тому числі військових. Як Україна дозволила погіршити стосунки з цим народом? Треба розуміти, що політики, роблять позитивні речі саме з волі народу. І саме з народом слід почати розмовляти і це слід було робити ще на весні минулого року, але зараз, звісно, теж не пізно.

Причини такого негативного відбору кадрів мають бути предметом окремої статті, а зараз слід зосередитися на тому, щоб нашим народам дійти до порозуміння. Допоможемо у цьому прагненні уряду Дональда Туска.

Як поляки, зокрема, польські аграрії, сприймуть опрацьовану мною позицію України? – Позитивно, бо це адекватна позиція заснована на логіці та розрахунках. Ця позиція опублікована автором у профільних польських виданнях, зокрема «Відомості торгівлі» та «Аграрний підприємець», неодноразово озвучена на заходах присвячених українсько-польській співпраці. Цю роботу автор змушений робити як громадський активіст, через небайдужість, бо не має можливості спокійно дивитися на «ці пекельні борошна». У той час як існує цілий торговельно-економічний відділ у посольстві, не говорячи вже про уряд як такий. Завдяки зазначеним публікаціям автор запрошений для участі у «9. Європейському конгресі менеджерів агробізнесу», який відбудеться у Польщі 22 лютого. Значна увага буде приділена співпраці з Україною. У цьому заході також будуть брати участь польські урядовці: Міністр сільського господарства та розвитку села – пан Чеслав Сєкєрскі, та його заступник – пан Міхал Колодзєйчак. З останнім автор буде спілкуватися в рамках панельної дискусії. Можливості співпраці з Україною обговорюють практично на кожному з ділових заходів в Польщі, бо поляки намагаються знайти шляхи та можливості для такої співпраці. Чому у таких заходах не беруть участь посол України чи інші представники українського уряду? Відповідь досить проста – немає думок, немає позиції, немає з ким і про що говорити. Компетентних людей, які мають та висловлюють свої думки, в рамках існуючої управлінської культури спіткає доля пана Вадима Пристайка. Ефективність вимірюється не результатами діяльності, а тим як людина вміє догодити своєму суверену чи-то пану. В умовах феодальної культури, котра панує у державній адміністрації України, керівників більш доречно називати саме так. Тому Пристайко – звільнений попри величезний успіх, а нинішній представник України в Польщі добре себе почуває попри величезний провал. Людей, які пройшли відбір та залишилися на посадах в рамках цієї культури, природно не будуть запрошувати, бо їх головною компетенцією є вміння догождати керівництву, подекуди, у досить специфічний спосіб. З ними немає про що говорити.

З поляками та іншими європейцями можливо домовитися. Але відбутися це може лише завдяки їх власному бажанню та праці громадського середовища України, у тому числі об’єднань бізнесу. Через організацію прямого діалогу з європейськими друзями та партнерами. Прикладом такого порозуміння може бути Спільне звернення польських та українських організацій підписане на «20. Форумі молочної кооперації», котрий відбувся 20-21 вересня 2023 року. Автор особисто мав честь брати участь у розробці та узгодженні цього документу, його суть можна звести до однієї фрази: «Молочні підприємства в Польщі та в Україні підтримують вільну торгівлю без будь-яких політичних обмежень, мит, квот та інших обмежень, з прозорими та стабільними правилами, які є передбачуваними та однаковими для обох сторін». Ну і на закінчення, показово, що у цьому форумі так само брали участь тодішні польські профільні урядовці найвищого рангу, зокрема міністр Аграрної політики та розвитку села – пан Роберт Телюс, а також єврокомісар у справах аграрної політики – пан Януш Войцеховскі (доповідь якого власне також стосувалася України). Високоповажний, шанований український уряд у певний момент погодився також делегувати двох своїх представників у особах заступників міністра профільного міністерства. Один з яких не зміг приїхати через те, що НАБУ та САП відкрили проти нього кримінальну справу, а інший просто відмовився без пояснення причин. Той заступник міністра, котрий відмовився без пояснень, просив організувати собі номер у готелі із спеціальним ліжком, бо має близько 2 центнерів живої ваги, що організатори учтиво виконали. Але найсмішніше, що просив він це для себе не сам, це робила секретарка його помічника. Секретарка помічника заступника міністра... Зрозуміло, що у такого шанованого та високоповажного пана заступника міністра багато інших справ і йому ніколи їхати спілкуватися з якимись-там польським міністром чи єврокомісаром чи польськими ЗМІ в рамках заходу.

Тому власне, якщо український бізнес не хоче постійно бути у ролі «цапа-відбувайла», слід брати справу у свої руки, лобіювати свої інтереси і домовлятися самим, це без альтернатив. Позитивна новина у тому, що порозумітися на певно вдасться, якщо над цим попрацювати. Щиро запрошую до співпраці.

Автор: Юлій Зоря, польський підприємець українського походження, експерт з питань торгівлі та організації співпраці між Україною та Польщею. Дивіться ефір Юрія Романенка з ним нижче.

Популярні новини зараз

У ДТЕК та Укренерго попередили, як відключатимуть світло 14 червня

Зеленський про "формулу миру": Україна не повинна повторити "Мінські угоди"

Українцям у Польщі доведеться поспішати: новий закон про PESEL набуде чинності вже з липня

Українцям відповіли, що буде з цінами на бензин та дизель після підвищення акцизів на пальне

Показати ще