Впродовж останніх 20 років поступово знищувалася й наукова галузь, що відповідала за теоретичні та практичні розробки у агропромисловому комплексі. Селекція тварин та гібридизація рослин фактично зникли. Нині Україна вимушена купувати не районовані сорти посівного збіжжя в Аргентині, Казахстані, Росії тощо. Врожайність таких культур як жито, пшениця, ячмінь чи не кожного року зменшується. На це впливає ще й варварська меліоративна політика, коли єдиним джерелом води для рослин стає дощ, а також повне ігнорування технології періодичної заміни культур, що культивуються на одних й тих самих площах, й використання значної кількості штучних хімічних добрив замість природних, що призводить до збіднення гумусу. Заміна ж вирощування традиційних для України зернових культур на олійні (сою, рапс і т.ін.) призводить до невідновної втрати родючого шару українських ґрунтів, але лише окремі екологічні організації іноді згадують про цю небезпеку.

На щастя, сприятливі кліматичні умови та суттєве скорочення населення до певної межі дозволяли владі не помічати проблему у аграрному секторі. Точніше, їх помічали кожного разу, коли потрібно було намалювати нову агітаційну листівку до чергових виборів, або розподілити бюджетні кошти з аграрного фонду. Але навіть за умов досить значних врожаїв останніх років ніяк не сприяла покращенню ситуації на селі – гроші від продажу врожаю отримував фактично перекупник, а виробник залишався в найкращому випадку «при своїх». Результатом подібної державної політики став перехід України на споживання значної частини імпортних продуктів харчування, зокрема таких, що традиційно асоціювалися із суто українським виробництвом. Наприклад, цього року Україна імпортувала з Білорусії сало.

Останні дії українського Президента, Парламенту та Уряду наочно показують, що надалі ми будемо імпортувати не лише сало з Білорусії, а ще й жито з Казахстану, яблука з Польщі, молоко та курячі яйця з Росії, виноград з Молдови, а телятину з Бразилії чи Аргентини. Чому? Тому що саме на це спрямовані всі останні дії влади. Підписаний президентом секвестр бюджету включає в себе норми про ліквідацію фінансування значної частини інвестиційних та інноваційних проектів, у тому числі й у сільському господарстві, зокрема на 1,35 млрд грн буде зменшено дотації на одну корову, наявну на 1 січня 2010 року в приватному (фермерському) господарстві. Виконавши вимогу МВФ по зменшенню підтримки власного сільгоспвиробника Президент та Верховна Рада «від щирого серця» зробили подарунок іноземним виробникам молока та м’яса. Схоже, вони вважають, що Україна така багата, що може собі дозволити фінансувати закордонних фермерів. Але це був лише перший крок на шляху до погіршення ситуації у власному виробництві.

Посуха, що триває в усьому світі, призвела до суттєвого подорожчання збіжжя на світових ринках. Наші найближчі сусіди – Російська Федерація, що потерпає від лісових та степових пожеж, досить швидко прийняла єдине правильне й виважене рішення для захисту власного ринку від стрімкого зростання цін на хліб та збільшення соціального невдоволення населення через це. Цього тижня Уряд Російської Федерації встановив заборону на експорт зерна з території Росії з 15 серпня по 31 грудня 2010 року. Відповідну постанову підписав прем`єр-міністр РФ Володимир Путін. Згідно з цією постановою, заборона встановлюється на вивіз із території Російської Федерації пшениці, ячменю, жита, кукурудзи, борошна пшеничного або пшенично-житнього.

Що ж робить Україна? А вона як завжди шукає свій, окремий шлях до злиднів та небуття. 4 серпня віце-прем’єр-міністр з питань АПК Віктор Слаута заявив в інтерв’ю журналістам, що в Україні немає причин зупиняти експорт зерна і немає приводів для зростання цін на хліб. Відповідаючи на пряме питання про перспективу тимчасового введення експортних квот на період формування державного зернового запасу, Слаута сказав: «Підстав для введення обмежень експорту – немає». Ця заява остаточно ставить під сумнів виконання розпорядження Президента України Віктора Януковича про обов’язкове формування державного запасу збіжжя та проведення необхідних закупівель зерна (у розмірі 4–4,5 млн. тонн за кошти Аграрного фонду). Нагадаю, раніше В.Слаута вже закликав аграріїв продавати зерно лише за найвигіднішими закупівельними цінами, які на сьогодні можуть запропонувати лише зернотрейдери-експортери. Ну як тут не згадати відомий вислів про «пир во время чумы»?!

Ціни за зернову продукцію зростають майже щодня. На Чиказькій біржі 5 серпня вони сягнули дворічного максимуму і продовжують зростати. Ціна ф’ючерсу за результатами торгів досягла $ 7,85 за бушель, підскочивши на $ 0,6 в порівнянні з показником закриття в середу. Підвищення цін на пшеницю, що минулого тижня сягнуло 25 %, може спровокувати ефект доміно на ринку сільгосппродукції і призвести до чергової продовольчої кризи. Про це попереджує Асоціація мірошників Індонезії, найбільшого в Азії імпортера зернових. Ситуація буде погіршуватись через скорочення світового урожаю пшениці цього року на 4 % відносно торішнього рівня, зокрема, через посуху в Росії, третьому за розміром світовому експортерові пшениці, де прогнозується зниження урожаю на 21 %, вважають експерти американської дослідницької компанії Informa.

Цього року по всьому світові буде зібрано 651,7 млн тонн пшениці порівняно з 679 млн тонн роком раніше. При цьому сумарне виробництво в 12 колишніх республіках СРСР зменшиться на 20 % – до 91,6 млн тонн з 113,8 млн тонн. Світові запаси пшениці знизяться до 192 млн тонн до червня 2011 року в порівнянні з 197 млн тонн на кінець липня 2010 року, прогнозує Міжнародний зерновий союз (International Grains Council, IGC). Нагадаю, місяцем раніше він чекав підвищення цього показника до 201 млн тонн. Як прогнозує керуючий директор провідного сировинного трейдера CWA Global Markets Pty Пітер Макгуайр, пшениця може подорожчати до $10 за бушель – ціни, якої світ не бачив з останньої глобальної продовольчої кризи в 2008 році. «На ф’ючерсах чорним по білому написано: $10», – наводить агентство Bloomberg слова П.Макгуайра, який ще у вівторок вірно передбачив, що ціни піднімуться до $8,5 за бушель. Його новий прогноз передбачає підвищення цін на 23 % в порівнянні з рівнем закриття 5 серпня.

За словами президента Української аграрної конфедерації (далі – УАК) Леоніда Козаченка, внаслідок заборони урядом Російської Федерації експорту зерна з території Росії, в Україні на внутрішньому ринку ціна на зерно зросла на 150 грн. за тонну[1]. «За один день ціна на внутрішньому ринку зросла на 150 грн. на всі зернові культури. І за нашими прогнозами, вона ще зросте десь на 100 грн.», – сказав Л.Козаченко. Окрім цього, він додав, що, максимум через тиждень, а скоріш за все вже днями, ціна на продовольчу пшеницю зросте з 1600 грн. до 1800 грн. за тонну.

Нагадаю, що останніми роками обсяг продовольчої пшениці у загальному виробництві зменшувався. Відповідно, із погіршенням погодних умов – цього року він ще впаде. Результатом неконтрольованого державою продажу за кордон зерна стане його дефіцит всередині країни та суттєве зростання цін. Як наслідок цього процесу та суттєвого підвищення тарифів на природній газ – ціни на хліб восени зростуть порівняно із літом щонайменше на 50–70 %. Таку думку висловлює більшість вітчизняних експертів. Зокрема, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскин прогнозує, що світова ціна на пшеницю буде на рівні $300 за тонну. Вже зараз вона піднялася до $250–275, проте експерт прогнозує, що світові ціни зростуть ще на 30–40%, а оскільки Україна – частина світового ринку, отже, подібна ситуація буде і у нас. За прогнозами О.Соскина, хліб в середньому подорожчає на 50 %, а ціна на «соціальні сорти» в Києві підніметься до початку жовтня мінімум на 70 %.

Вже зараз в окремих регіонах країни спостерігається підвищення цін на хліб через дефіцит дешевого борошна. Так наприклад, ВАТ Кременчуцький хлібокомбінат підвищив вартість т.зв. «соціального» хліба. За інформацією голови правління підприємства Галини Олейник, підвищення поки що стосується лише житньо-пшеничного хліба, вартість якого збільшилася на 11 коп. до 2,76 грн. за буханець. У той же час вона прогнозує, що надалі уникнути підвищення вартості хліба не вдасться через зростання цін на борошно з зерна цьогорічного врожаю і газ. Нагадаємо, перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв доручив Міністерству аграрної політики прийняти заходи по недопущенню зростання роздрібних цін на хлібопродукцію. «Закупівельні ціни на зернові вже підвищились, і слід запровадити заходи по недопущенню стрибка роздрібних цін на хліб і хлібопродукти протягом цього і наступного року», – заявив Клюєв. Але жодних кроків в цьому напрямку уряд не зробив. Зволікання із початком впровадження певних регуляторних механізмів призведе до подальшого зростання цін. А втративши час зараз, Україна буде вимушена взимку шукати зерно на зовнішніх ринках за ціною, що може вдвічі перевищувати ту, яка склалася на зерно тепер.

Вже зараз в Україні підвищились ціни на рис та кукурудзу. Рис підскочив в ціні на 2,8 %, кукурудза – на 4,5 %. У випадку, коли посуха продовжиться до вересня, зросте ціна й на насіння соняшника. Через неврожай та зменшення загальної площі посівів зросте ціна й на гречку. За інформацією Мінагрополітики, посівні площі гречки під урожай 2010 року складали 215,4 тис. га, що на 21 % менше посівних площ під торішній урожай. За оцінками УАК, враховуючи середню врожайність за останні три роки, валовий збір гречки в 2010 році прогнозується на рівні 165 тис. тонн, що на 12 % менше обсягів 2009 року. Експерти УАК прогнозують подорожчання гречки на 10–15%. Нагадаю, що у липні поточного року в роздрібній мережі гречка в середньому продавалась за ціною від 11 до 13,5 грн./кг, залежно від якості. А у відповідний період торік гречка коштувала 7,5–8 грн./кг. За рік ціни на гречану крупу вже зросли в 1,7 разів. Можна прогнозувати, що взимку вони сягнуть 15–17 грн./кг.

Слід зазначити, що зростанням цін на хліб подорожчання продуктів харчування не обмежиться. Взимку подорожчає м’ясо та птиця, бо худобу та свійських птахів традиційно годують саме зерном. Відповідно, зросте ціна на молоко та яйця. Збільшиться кількість неякісної продукції харчування і українці купуватимуть в супермаркетах молочні продукти з надвеликим вмістом кокосової олії, сої, рослинних жирів і будь чого ще, окрім молока. Загалом на українців чекатиме зростання цін майже на всі продукти харчування власного виробництва.

Гаврилечко Юрій, «Хвиля», для «Українського тижня»

Популярные статьи сейчас

Розмова Путіна-Байдена: головні висновки для України

Украинцам с нового года пересчитают пенсии

В AstraZeneca выяснили, почему COVID-вакцина вызывает тромбы

Страшное ДТП под Черниговом: погибли 11 человек

Показать еще



[1] http://unian.net/ukr/news/news-390103.htm