Після страти у Ер-Ріяді 47 чоловіків, серед них провідного теолога-шиїта Шейха Німра аль-Німра та погрому Посольства Саудівської Аравії в Тегерані, багато країн Перської Затоки поспішили визначитися зі своєю політичною позицією з цього питання. Напряму дипломатичні відносини розірвали лише сама Саудівська Аравія та Бахрейн, який знаходиться у майже васальному положенні до Саудівської Аравії. На дипломатичний скандал відреагували також деякі арабські країни Африки – і не на користь Ірану.

Станом на 11 грудня три африканські країни розірвали дипломатичні відносини з Ісламською Республікою Іран: Судан, Джибуті та Сомалі. Ряд країн засудили напад на посольство в Тегерані, зайнявши таким чином позицію Саудівської Аравії. Хоча ці ісламські держави знаходяться у сфері впливу Саудівської Аравії,  вони мають бізнес-контракти з Тегераном, які тепер або розірвані, або опинилися під загрозою. Деякі аналітики вважають, що Королівство Саудівська Аравія (КСА) має запропонувати щось краще за обрання її сторони: нафту, зброю або гроші.

Судан: від любові до розлучення

Реакція: Розрив дипломатичних відносин за “варварський напад на Посольство КСА у Тегерані та Генконсульство у Мешхеді”, 4 січня 2016 року .

Давня і одна з найжорстокіших диктатур у світі порвала з Іраном повністю ще у перші дні конфлікту услід за КСА. Саме через Судан йшли потоки зброї з Ірану до Гази та Лівану, а влада Хартуму мала з цього великі статки і насолоджувалася своєю дружбою з Тегераном. Це був своєрідний “шовковий шлях” для Хізбалли та ХАМАСу. Іранці до того ж тренували суданську армію та розвідку, а ті – бойовиків ХАМАС.

Стати на саудівську позицію Судан змусила економічна залежність. Через тиск Ер-Ріяду на президента Судану Омара Аль-Башира (зокрема, в банківській сфері) та проголошення незалежності багатого нафтою Південного Судану фінансова спроможність офіційного Хартуму погіршилася. Розтягнутий на такому “шпагаті”, Аль-Башир був змушений прийняти сторону Ер-Ріяду та стати частиною коаліції під зеленим прапором.

Можливо, розрив дипломатичних відносин з Іраном і не зупинить потоки зброї, але тепер Судан напряму залежить від волі КСА, та майже півмільйона своїх громадян, які там працюють та відсилають гроші додому.

Джибуті: країна одного порту

Реакція: Розрив дипломатичних відносин “із солідарністю з Саудівською Аравією”, 6 січня 2016 року.

Маленьке Джибуті, на Африканському Розі навпроти Ємену, має одну велику перевагу – торговий та вантажний порт, “ворота” у Східну Африку.

За  фінансову допомогу та торгові відносини Тегеран використовував порт Джибуті для поставок шиїтським повстанцям-хуті у Ємені зброї та припасів у 2014 році, коли вони скинули сунітський та про-саудський уряд і захопили столицю Сана.

Але Ер-Ріяду вдалося переграти все на свою користь, використавши той самий порт та пообіцявши, мабуть, ще більш вигідніші контракти на транзит. Тепер Джибуті має шанс стати одним з ключових союзників КСА у регіоні Червоного Моря.

Сомалі: гроші, флот та святі місця

Реакція: Розрив дипломатичних відносин за “постійні втручання Ірану у внутрішні справи Сомалі та дії, які загрожували нашому миру”, 7 січня 2016 року.

Сомалі, піратська “Мекка” Африки, отримувала бенефіти від обох сторін конфлікту. З Іраном відносини були значно прохолоднішими, бо Тегеран приставив до портів Могадішо свій бойовий флот, щоб боротися з піратами та захищати морські торговельні шляхи до Африки та Червоного Моря. За це розірвана на шматки держава отримувала стриману допомогу.

Популярные статьи сейчас

Абоненты "Киевстар" и Vodafone массово бегут к lifecell: в чем причина

Украинцам придется регистрировать домашних животных: что изменится с нового года

Пенсионеры получат доплаты: кому автоматически начислят надбавки

Паспорт и ID-карта больше не действуют: украинцам подсказали выход

Показать еще

Втім, уряд Сомалі неодноразово підкреслював, що вся допомога (або її велика частина) йдуть у кишеню місцевих бойовиків, таких як “франшиза” ІДІЛу “Аль-Шабааб”.

Набагато більш продуктивною була співпраця з Королівством Саудівська Аравія. Багато сомалійців працює у Королівстві, тож Могадішо цінував відносини з Ер-Ріядом, які, як і у випадку з Суданом, базувалися на економічній допомозі та грошах, відправлених назад у країну робітниками, а також можливістю постійно відвідувати ісламські святині. До того ж більшість сомалійці, як і саудитів, – суніти, що робить зв’язок з Аравією тіснішим.

Перемога Ер-Ріяду?

Хоча досі невизначеною є позиція Єгипту, Алжиру та Ефіопії, із засудженням нападу на посольство КСА в Тегерані на початку січня 2016 року виступили уряди Еритреї, Тунісу та Марокко. Також свого посла з Ірану відкликала маленька ісламська держава в Індійському океані Союз Коморських Островів. Лівійський уряд у Тобруку поки неофіційно теж підтримав КСА через підривну діяльність Ірану в Лівії.

Прийняти антиіранську позицію Еритрею змусила фінансова підтримка КСА. Військова диктатура президента Ісайяса Афеверкі зробила Еритрею однією з найстрашніших країн Африки та постійним постачальником мігрантів. Судячи з нещодавного рапорту моніторингової групи ООН, майже 400 солдатів Еритреї таємно брали участь у бойових діях арабської коаліції в Ємені проти анти-саудівських повстанців. Більше того, Афеверкі дозволив використовувати свій порт та аеродроми для потреб міжнародної коаліції арабських країн. За умови майже повного колапсу економіки та гігантського знецінення місцевої валюти накфи, а також постійного відтоку молодої робочої сили, фінансова допомога Ер-Ріяду є вкрай важливою для Ісайяса Афеверкі.

Подібною фінансовою мотивацією при засудженні розгрому посольства Королівства Саудівської Аравії керувалися в Тунісі, Марокко та на Коморських Островах. В кінці 2015 року Туніс та КСА підписали договори про розширення торговельної співпраці. Тоді ж Марокко та Саудівська Аравія домовилися про технічну військову кооперацію, згідно з якою Ер-Ріяд надасть Рабату $22 млрд. А Союзу Коморських Островів КСА ще у 2014 році пообіцяла фінансову підтримку, побоюючись зростання впливу Ірану.

Королівство Саудівська Аравія поки тактично та стратегічно переграє Іран на “шаховій дошці” Африки. Іран втратив не лише довіру, а й багато грошей. До того ж Тегеран ризикує опинитися у повній ізоляції, сам на сам з Саудівською Аравією, де у кривавих конфліктах в Ємені та Сирії вони підтримують протилежні сили.

Джерело: Центр дослідження Африки