Темні віки 2.0 – найгірший геостратегічний сценарій для Заходу

Частина 1. Пастка для Європи

«Найкраща війна – це спочатку зруйнувати плани ворога, потім зруйнувати його союзи і лише після цього - знищити його військо» - ці слова великого китайського мислителя Сунь-цзи є квінтесенцією широти мислення та вміння китайської цивілізації здійснювати нелінійні дії проти супротивника. Сьогодні цим ворогом для Китаю є колективний Захід. Зіткнення армій на полі бою ще не розпочалися, але вже триває підготовка до них і не лише у формі накопичення військової сили, а й в низці непрямих дій – форсування технологічного розвитку, формування військово-стратегічних партнерств та що важливіше, в розшатуванні торгівельно-економічних зв’язків Заходу з рештою світу. Заходу час усвідомити що він вже в стані війни, по його планам та союзам вже здійснюються удари. В даній ситуації важливо моделювати, осмислювати та готуватися до можливого розвитку подій, а краще всього бути готовим до найгірших сценаріїв. До того ж цілком можливо й нівелювати загрозу, бо як навчав мудрий Сунь-цзи: «Найвеличніша перемога – та що дісталася без застосування меча».

Добре поставлене питання – це вже половина відповіді. Коли в історії західної цивілізації була найскрутніша ситуація та в чому вона полягала? Це час так званих Темних віків, але необхідно одразу зробити декілька важливих уточнень. По-перше, мається на увазі не вся епоха Середньовіччя, а насамперед її початковий період по ХІІ століття. По-друге, хоча для спрощення вивчення історії широкими масами населення початок середньовіччя датують 476 роком – остаточне падіння західної частини Римської імперії, щодо початку Темних віків серед істориків триває дискусія. Я особисто погоджуюся з думкою що початком Середньовіччя є 630-ті роки – вторгнення арабських племен, що спричинило колапс всієї середземноморської логістики та торгівлі, а після завоювання арабами Піренейського півострова Європа опинилася цілковито відрізана від тогочасної міжнародної торгівлі та замкнулася в самій собі. Навіть після падіння Риму володарі варварських королівств продовжували дороговартісне монументальне будівництво (акведуки, бані, храми), церковні документи свідчать про відносну доступність різноманітних східних прянощів, з VII століття будівництво припиняється, а декілька грамів чорного перцю перетворюються на дарунки монархам.

Слід зазначити що до подій VII століття в Pax Romana відбувалися процеси та явища близькі до сучасного стану речей в Європі.

По-перше, в І столітті імперія потрапляє в фінансову кризу у вигляді інфляції котра перманентно тривала до кінця V століття, це негативно впливало на обороноздатність та провокувало соціальну напруженість.

По-друге, починаючи з ІІ століття населення стикається з низкою епідеміологічних захворювань, Антонінова чума ІІ століття, Кипріянова чума ІІІ століття та найстрашніша Юстініанова чума VI століття - перше зіткненням європейців з бубонною чумною паличкою. Згідно свідчень вчених «чорна смерть» XIV століття в різних регіонах Європи забрала 20-50% населення, але в той момент європейці вже мали антитіла до бубонної палички, в перший же контакт VI століття за відсутності антитіл вимирали цілі міста, в такій ситуації свідчення хронік про смерть 75% жителів Константинополя не виглядає перебільшенням, з сотні міст Анатолії з багатотисячним населенням залишилося близько десятка. Як наслідок занепад економіки та глибока демографічна криза.

Фінансова криза 2007-2008 років мала невиправні й понині наслідки для європейської економіки, збільшення грошової емісії в період пандемії covid-19 2020-2022 років ще більше загострила проблему інфляції не тільки в Європі, а й у світі в цілому. Про катастрофічну демографію в західному суспільстві відомо давно, це ще більше ускладнює економічне становище і негативно позначається на обороноздатності Європи.

В умовах наявності відомих римських доріг, котрими європейці користувалися до ХІХ століття, транспортування возу зерна на 50 км провокувало збільшення ціни товару вдвічі, таким чином до появи залізничного сполучення сухопутна логістика робила оптову торгівлю вкрай локальною, навіть для забезпечення провіантом військ римлянам доводилося купувати харчі у варварів від котрих боронили кордони. Основна частина римської логістики базувалася на просторах Середземного моря, наприклад в ІІ столітті забезпечення Рима зерном здійснювалося з Єгипту при тому що більше 50% відвантаженого зерна втрачалося в морських трощах. Морські перевезення й понині забезпечують основну масу світового товарного обороту, тому Сполучені Штати Америки так піклуються про власні військово-морські сили що дозволяють їм контролювати левову частку світової торгівлі.

І ст. н.е. датуються перші дипломатичні контакти Риму та китайської імперії Хань. В ІІ столітті подорожі китайського дипломата Чжан Цяня до Середньої Азії дозволили остаточно сформувати сухопутні торгівельні маршрути Шовкового шляху.

Тим же періодом І-ІІ століть датується налагодження торгівельних зв’язків Римської імперії з Індійським субконтинентом, враховуючи значні переваги в швидкості та дешевизні морських перевезень з ІІ століття основний товаропотік Шовкового шляху концентрується на південній морській ланці.

Арабське вторгнення VII ст. не лише колапсувало всю тодішню логістику середземномор’я, а й цілковито відрізало Європу від Індійського субконтиненту та Далекого Сходу. Важливо розуміти що торгівля минулих епох базувалася передовсім на особистих знаннях шляхів та контактах торгівців, що передавалися з покоління в покоління як сімейна таємниця, а володарі територій та торгівельних факторій через котрі прямували торгівці були гарантами безпеки. Араби знаходячись на значно нижчому цивілізаційному рівні розвитку цілком задовільнялися тими багатствами та матеріальними цінностями що захопили при вторгненні, до того ж зміна влади спричинила перерозподіл капіталу та впливу на місцях. Потребувався час доки стабілізується організаційно-політична ситуація в Халіфаті та будуть налагоджені нові торгівельні зв’язки. Важливо зазначити, ще з античних часів існували судохідні канали що з’єднували Ніл з Червоним морем - аналоги майбутнього Суецького каналу, одна з подібних судохідних артерій пролягала поблизу сучасної столиці Єгипту Каїру, тож для торгівлі існувала вся інфраструктура, але важливіше хто її контролює.

Саме знищення логістики морських перевезень (в Середземному морі розцвіло арабське піратство) та відірваність Європейського континенту від тодішньої світової торгівлі спричинило економічний колапс Європи в VII столітті та необхідність переходу до феодальної організації суспільно-економічних відносин, головним економічним активом європейців стала земля.

ХІІІ століття для Європи є початком періоду так званого Високого Середньовіччя, сама назва даної доби відображає динаміку економічного розвитку тогочасної Європи, приговор Темним вікам було винесено монгольськими завоюваннями безмежних просторів Євразійського континенту. Монголи незважаючи на кочовий спосіб життя мали високий рівень військової та суспільної організації, до того ж їх експансія не передбачала релігійного підгрунтя, котре досить швидко занурило арабське суспільство в релігійно-політичну кризу одразу після успіху завоювань.

Чингізиди одразу після розподілу управління територіями надали гарантії безпеки життю мандрівників та збереження недоторканості товару на всіх просторах монгольських володінь. В разі розбійничого нападу на торговий караван правитель-васал удільних володінь, на території котрого це сталося, був зобов’язаний виплатити постраждалому торговцеві подвійну вартість втраченого товару. Монгольські володарі хизувалися що жінка здатна самостійно в цілковитій безпеці пройти їх володіння з одного кінця в інший. Наслідком став розквіт торгівлі не лише давніх маршрутів Шовкового шляху, а й формування нових бурхливих торгівельних артерій, однією з них став шлях до торгівельних факторій на узбережжі Чорного моря.

Саме в ХІІІ столітті відбувається всплеск торгівлі Середземного моря та сходження зірок міст півночі Апеннінського півострова – Генуя, Венеція, Флоренція та ін. Згідно думки вченого-економіста Джованні Аррігі дані міста є прикладом перших дійсно капіталістичних форм господарювання в історії людства, бурхливість торгівлі сягнула таких масштабів що сформувала надлишок грошової маси й створила умови переходу від торгівлі товарами до торгівлі капіталом – виток сучасного західного капіталізму.

Наразі необхідно констатувати поляризацію світу, гегемонії Заходу кинуто виклик коаліцією Пекін-Москва-Тегеран і низка явищ на геостратегічній мапі свідчать про концентрацію зусиль в нанесенні ударів по стратегічному положенню Європи котра є більш вразливим учасником Західної коаліції. Європа не однорідна, в ній відсутня монолітна структура управління, значно слабкіша у військовому та економічному потенціалі порівняно з США, та що важливо – її еліти наразі керуються передовсім меркантильними інтересами утримання влади й критерієм прибутковості. Російсько-українська війна обірвала логістику Європи в східному напрямку та позбавила її вільного доступу до дешевих енергоресурсів Росії, розпалювання палестино-ізраїльського конфлікту знецінило зусилля по стабілізації ситуації на Близькому Сході з планами майбутнього втілення логістичних проектів розширення торгівлі в південно-східному напрямку з виходом на Індійський океан та Індію, Франція як один з флагманів європейської економіки втрачає власний вплив і доступ до ресурсів Північної Африки – їх історична територія впливу, Китай своєю політикою «м’якої сили» активно витісняє європейський вплив та економічні інтереси на Африканському континенті, на Близькому Сході, до того ж Пекін-Москва-Тегеран апелюючи тематикою колоніалізму формують серед місцевого населення вороже ставлення до Європи в цілому, роблячи місцеві політичні еліти заручниками настроїв широких мас.

Європа стає вкрай залежною від США, але останні події в Гайані демонструють що Вашингтон може бути змушеним переорієнтувати власну увагу та ресурси в Латинську Америку де існує низка давніх територіальних суперечок, і вони можуть бути використані супротивником в ролі хмизу для підпалу. Не потрібно забувати й про підготовку Вашингтоном інфраструктури в регіоні південно-східної Азії для майбутнього зіткнення з Пекіном. Враховуючи внутрішньополітичну ситуацію в США, економічно-соціальні труднощі та низку геостратегічних завдань, в разі виникнення додаткових складнощів для США в Західній півкулі Європа може опинитися у вкрай складному становищі - фактично знову ізольованою. Вже наявні економічні й соціальні складнощі при погіршенні ситуації здатні призвести до економічно-соціальних потрясінь в Європі – загроза настання «Темних віків 2.0». Зіткнувшись з загрозою катастрофічного обвалу економіки європейські еліти швидко підуть на перемовини і території України будуть об’єктом угоди на користь нашого ворога. Зрозуміло що це лише прогноз найгіршого з найгірших сценаріїв, але теперішня війна мала вже українців навчити бути готовими до найгіршого.

Частина 2. Вікно можливостей

Російські пропагандисти відверто констатують що Росія є розсадником хаосу і судячи по подіям у світі хаос дійсно наростає. Петір Бейліш вигаданий персонаж культової книжкової саги та серіалу «Гра престолів» в одному з епізодів серіалу сказав: «Всі бояться хаосу, але хаос – це можливості». Росія будучи розсадником хаосу дарує можливості використати нею ж створений хаос проти неї самої - як в дзюдо, болотний фюрер ж полюбляє цей вид бойового мистецтва, то хай валяється у власному багні.

Всім відома ініціатива КНР «Один пояс, один шлях», складовою частиною котрої є проект «Нового Шовкового шляху» що мав пролягати теренами країн Близького Сходу, Середньої Азії та територією Росії в обхід України, але повномасштабне російське вторгнення в Україну та поступове перетворення Росії на країну-вигнанця зруйнувало усі плани Пекіну. Росія продемонструвала недієздатність бути гарантом стабільності торгівлі в східній Європі.

Дзігоро Кано основоположник дзюдо виокремив п’ять принципів, перші три з них полягають в наступниму:

- володій ініціативою;

- уважно спостерігай за собою і обставинами, уважно спостерігай за іншими та всім оточуючим;

- повноцінно осмислюй та рішуче дій.

Для перетворення з об’єкту торгів та домовленостей в суб’єкт міжнародної політики Україні необхідно мати вигідний проект-ініціативу, де Україна буде активним учасником в майбутньому, для якомога ширшого кола зацікавлених сторін та його рішуче пропагувати. Для формування подібної пропозиції нам необхідно усвідомлювати особливості нашого становища, положення ворога, положення інших учасників міжнародної політики, їх інтереси та логіку міркувань.

Росія вже констатувала що буде вести тривалу війну проти України, ми маємо це усвідомити і використати на власну користь. Це вимагає від нас колосального підвищення суспільного та державного рівня організації, переходу до оборони при котрій ресурсна та людська перевага Московії буде нівельована, і ми почнемо виснажувати московитів. Експерти констатують схожість російсько-української війни до реалій Першої світової, всім відомо чим закінчилася вона для Російської імперії - революцією. Не варто розраховувати на лібералізацію Росії, в тамтешньому суспільстві ліберали закінчуються за декілька місяців, колапсу ж такої колосальної махіни міжнародна спільнота не допустить, нікому не потрібне неконтрольоване розповсюдження ядерної зброї та десятки мільйонів біженців в результаті вакханалії етнічно-національної різанини масштабів 1\9 земної кулі. Миттєвий колапс Росії – це чорна діра що поглине й Україну. Окрім цього, нам завжди потрібно пам’ятати що Московія здійснює експансію всю свою історію існування, тому кордони 1991 року – це 2295 км фронту в майбутньому. До того ж Росія історично сприймається важливим гравцем на геополітичній арені, тому наша ініціатива має перевершувати всі можливі пропозиції Москви і ми на це спроможні.

Україна має сформувати проект-пропозицію для міжнародної спільноти - в разі політичної дестабілізації Росії, миротворчим контингентом ООН або військовими силами міжнародної коаліції взяти під контроль стратегічно важливі території для забезпечення стабільного торгівельно-економічного розвитку Євразійського континенту з формуванням в подальшому однієї чи декількох незалежних держав. Найбільш стратегічно важливими просторами Росії є Північний Кавказ й межиріччя Дону та Волги – території теперішніх Північно-Кавказького та Південного федеральних округів.

Території єдиного Південного федерального округу до виокремлення окремого Північно-Кавказького округу в 2010 році

Дані території являють собою «Вікно можливостей» для розвитку торгівлі та економіки всього Євразійського континенту, в рази скорочується логістика в порівнянні з минулими проектами Нового Шовкового шляху і тут Україна займає ключове місце. До того ж даний проект є «Вікном можливостей» для військово-стратегічного положення не лише України, а ще й для Казахстану. Астана відчуває російський військовий тиск вздовж власних кордонів та чує територіальні претензії у власний бік, являючись ключовим логістичним вузлом Нового Шовкового шляху Казахстан є стратегічно залежним від Росії в комунікації з Європою. В свою чергу європейські країни та Китай вкрай зацікавленні в створенні даного логістичного шляху що формує можливості освоєння ресурсного потенціалу Середньої Азії, відповідно й держави даного регіону є прямими бенефіціарами. Перехід КНР до агресивної зовнішньої політики та апелювання до патріотичних почуттів населення корегується із зіткненням Пекіну з межами власного економічного розвитку в теперішніх умовах, враховуючи специфіку китайської культури та ментальності китайській владі вкрай важливо демонструвати велич, та успішність правління. Вся Центральна Азія має шанс вирватися з російських лещат, зникає тиск на Грузію та Вірменію, спрощується логістичний зв’язок між Близьким Сходом і країнами північної та центральної Європи. Зменшується логістична залежність України від Туреччини з її контролем над протоками Босфор та Дарданелли, при цьому Туреччина безпосередньо є зацікавленою в даному проекті, тому що товаропотік її територією зросте в рази.

Історично населення даних територій має ментальні відмінністі від решти жителів європейської частини Росії, зберігається історична пам’ять багатьох місцевих народів про культурні утиски та геноцид, при цьому даний регіон є одним з трьох найбільш економічно розвинених в Росії і буде зацікавлений в припиненні фінансування будівництва Москва-Сiti. З метою збереження стабільності євразійської логістики та торгівлі має бути накладено заборону в подальшому самовизначенні даних територій на приєднання до Московії, в 1918 році було накладено аналогічне вето на єднання територій Австрії з Німеччиною. Для широкого кола учасників міжнародної коаліції в реалізації проекту «Вікно можливостей Євразії» буде цілком спроможним фінансово та військо забезпечити тимчасове адміністрування, і стабільний розвиток новостворених держав.

Для України важливо що в даній ситуації ми займаємо активну позицію на світовій геополітичній арені, стаємо ініціатором та провідним учасником стратегічного міжнародного проекту, займаємо важливу ланку в торгівельно-економічних зв’язках континентального значення, в рази скорочуємо можливу лінію зіткнення з нашим ворогом і як навчав Сунь-цзи – руйнуємо плани та союзи противника, якщо не повністю то точно в рази ослаблюємо його підтримку й позиції.

До 2014 року ми намагалися вести політику відокремленого «вишневого садочку», втрачали нагоди участі в низці міжнародних проектів, після почали пропагувати себе як «форпост Європи» і з 2022 року проливаємо кров – такою ж і є участь сторожі на стіні. Настав час активної ініціативної України, прагматичної та зрозумілої іншим державам, здатної зацікавити інших до реалізації спільних проектів, а не «дайте нам грошей бо ми молода демократія…» І так, це вимагає від нас мислення, організованості та довгої волі. Останні два принципи Дзігоро Кано такі:

• Знай міру!
• Тримайся середини між радістю й пригніченістю, самовиснаженням та лінощами, нерозсудливим хизуванням та жалюгідним боягузтвом!

Автор Віктор Коренівський

https://www.facebook.com/profile.php?id=100001774568706

https://t.me/history_ideas