10 аргументів проти позиції «Нам ЄС не дозволяє скасувати ПДВ»

Один із аргументів прихильників ПДВ для України зводиться до наступного. Україна є кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Отже, вона має виконувати всі вимоги Acquis communautaire ЄС (правові норми Європейського Союзу).

Це понад 170 тисяч сторінок різних норм, правил, стандартів і регламентів. З них понад 100 тисяч було прийнято в останнє десятиліття. Вони розбиті на 31 главу. Ними йдуть переговори країни-кандитата з ЄС. Якщо ж подивитися на кількість сторінок документів в Official Journal of legislation ЄС, там буде майже 700 тисяч сторінок.

Має бути гігантська робота з узгодження правових норм, десятки тисяч яких не виконують самі країни ЄС.

Ніде не написано, що переговори щодо вступу до ЄС необхідно розпочинати саме з глави №16 щодо податків. Навіть у найкращому разі (якщо не буде політичного рішення до України, як країни – переможця у війні проти нацистської Росії), переговори займуть 10 – 15 років. Це якраз унікальна, золота можливість для України створити податкову систему для забезпечення максимально швидкого, довгострокового економічного зростання.

Отже, аргумент прихильників ПДВ для України «Нам ЄС не дозволяє. Ми ж туди вступаємо» - це навмисне спотворення дійсності чи гіпотетичне припущення. Насилу уявляю собі ситуацію, коли ти якийсь клерк у Брюсселі сьогодні наказував Україні, що робити з податковою системою, нав'язував би податкові бази, які зруйнувала війна.

Я розумію, якби Євросоюз і його члени були б дисциплінованими учасниками Союзу, якби чітко працювали єдині для всіх країн стандарти та механізми. Давайте подивимося правді у вічі.

1) У Європейському Союзі по-справжньому єдиними є лише ~35% товарних та ринків послуг. Решта – національні режими та особливі регламенти.

2) Понад 90% країн ЄС порушують Маастрихтські критерії (граничний рівень інфляції, дефіциту бюджету та держборгу), посилаючись на необхідність подолання різних кризових явищ.

3) Якщо тільки комусь у Брюсселі захочеться штовхнути Україну за спробу скасування ПДВ, тут же слід нагадати про Будапештський меморандум 1994 року. Порушення його, зокрема країнами ЄС, не йде ні в яке порівняння з тим, що Україна проводитиме економічну політику без ПДВ.

4) ЄС порушили правила енергетичної політики, поставили під загрозу енергетичну безпеку ЄС особливими відносинами з Росією (спасибі Німеччині, Австрії, Італії, Угорщині, Франції та Нідерландам). Думка Польщі, країн Балтії з питань енергетичного ринку була визнана другорядною. Якщо по критично важливій темі «енергетика» таке відбувається, то Україна без ПДВ – це дріб'язок для ЄС-28.

5) Лише ~30% внутрішніх розпоряджень, постанов, указів органів влади ЄС виконується всіма членами Союзу. Виконавча дисципліна низька. Саме законодавство рясніє особливими режимами, винятками та регуляторними «дірками».

6) У ЄС фіскальна політика – прерогатива членів ЄС. Існує встановлений розмір внеску до бюджету ЄС кожної країни. Його легко порахувати, не маючи ПДВ. До того ж у самому ЄС та станах EFTA чудово працюють податкові режими, коли реальна ефективна ставка ПДВ 7% і нижче. А нам кажуть про обов'язкові 15%. Аналіз застосування ПДВ у самому ЄС свідчить про величезні проблеми з його адмініструванням.

7) Країни ЄС – одні з найчастіших порушників норм та правил вільної торгівлі СОТ. Нікого звідти не виключили, нікого до ладу не покарали. Юристи чудово заробляють. Процеси тривають десятиліттями.

Європейський Союз – це про безпеку. Як же ЄС сором'язливо ховає очі, коли ООН та її органи та організації досі включають Росію-агресора? Т. е. чиновники Брюсселя заборонятимуть Україні проводити податкову реформу, але підтримуватимуть Росію як члена Ради Безпеки ООН?

9) Після перемоги над нацистською Росією стане питання про нову архітектуру безпеки Європи в цілому та країн ЄС зокрема. Тут Україна має дуже сильні козирі, ресурси, яких немає в жодній країні ЄС. Коли такі питання обговорюватимуться за єдиним європейським столом боязкий голос бюрократа-фіскаліста з Брюсселя «А як же ПДВ» ніхто не почує.

10) Сьогодні ЄС програє регіональну конкуренцію як Америці, і Азії. Це визнають самі чиновники Євросоюзу, науковці та експерти. Після перемоги над Росією перед ЄС відкриється вікно для проведення реформ. Немає сумнівів, що одним із чинників втрати конкурентоспроможності є податкова політика країн ЄС самого Євросоюзу. Постійно підвищення держвитрат для стимулювання зростання, озеленення, виконання цілей сталого розвитку – це глухий кут. Тут Україна якраз може запропонувати інноваційну податкову систему, яка різко знизила б регуляторні та транзакційні витрати, а також створила по-справжньому режим вільного ринку.