Пенсійна система України та Європи: путівник для тих, хто працює вдома і за кордоном

Українська пенсійна система переживає чергові трансформації, а тисячі громадян, які працюють за кордоном, задаються питанням: чи зможуть вони отримувати пенсію і де це вигідніше робити? Експерт з податків та бухобліку Олена Кістріца в ефірі Юрія Романенка детально розібрала всі нюанси – від нових вимог до стажу до особливостей європейських пенсійних моделей.

Чотири моделі пенсійних систем: що працює у світі

Всупереч поширеній думці, що українська пенсійна система безнадійно застаріла, вона далеко не унікальна. У світі існує чотири основні моделі, і солідарна (розподільча) система, яку використовує Україна, широко застосовується в розвинених європейських країнах.

Розподільча система – коли працююче покоління платить внески, які одразу ж розподіляються між нинішніми пенсіонерами. Цю модель використовують Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Чехія та Австрія. Плюси: простота та соціальна справедливість. Мінуси: залежність від демографії та кількості працюючих громадян.

Накопичувальна система – працівник відкладає гроші у фонди, які інвестують капітал, а потім виплачують пенсію. Застосовується в Нідерландах, Данії, Великобританії, Швеції та Польщі. Перевага – незалежність від демографії. Недолік – ризики, пов'язані з фінансовими ринками та можливим "прогорянням" фондів.

Італійська модель віртуального рахунку – віртуальні накопичення діляться на очікувану тривалість життя. Чим довше живе населення, тим менша щомісячна пенсія при тих же внесках. Використовується в Швеції, Італії та Польщі.

Базова соціальна пенсія – мінімум, який держава гарантує всім. Елементи цієї системи присутні практично всюди як соціальна подушка безпеки.

Важливо розуміти: більшість європейських країн використовують змішані моделі, комбінуючи кілька підходів для надійності та стійкості системи.

Українські реалії: 32 роки стажу та мінімальна пенсія

З 2025 року в Україні діють нові вимоги до стажу для виходу на пенсію в 60 років – тепер необхідно мати 32 роки (раніше було 30 років, а до цього – 30 років для чоловіків і 25 для жінок). Це не підвищення пенсійного віку, а збільшення вимог до стажу.

Якщо 32 років стажу немає, існують альтернативні варіанти:

• У 63 роки можна вийти на пенсію за наявності 23 років стажу
• У 65 років достатньо 15 років стажу

До 2004 року стаж вважався трудовим – за записами в трудовій книжці. До нього включалися роки навчання у вузі, служба в армії, догляд за дитиною до трьох років. З 2004 року запроваджено персонифікацію, і стаж став страховим – враховується тільки період сплати внесків.

Мінімальна пенсія у 2025 році становить 2595 гривень, максимальна обмежена 10 мінімальними пенсіями – 25950 гривень. При цьому внески беруться з 20 мінімальних зарплат, тобто українці платять в систему більше, ніж можуть з неї отримати.

Пенсійна катастрофа для ФОПів

Особлива проблема – ситуація з фізичними особами-підприємцями (ФОПами). До 2017 року ФОПи не були зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Навіть коли пенсійні відрахування включалися в єдиний податок, рік роботи давав всього 5 місяців стажу, оскільки внески розраховувалися з мінімальної бази.

Олена Кістріца наводить душерозривні приклади: підприємець, який пропрацював ФОПом 40 років і вважав, що має солідний стаж, при зверненні за пенсією виявляє, що стажу практично немає. Результат – право тільки на мінімальну пенсію.

З 2017 року ЄСВ став обов'язковим для ФОПів. У 2022 році, з початком повномасштабної війни, держава звільнила підприємців від виплат до кінця війни плюс 12 місяців після. Однак у 2025 році цю норму скасували – прямо під час війни, що багато експертів вважають абсурдним.

Сьогодні ФОП платить з обороту 5% + 1% військового збору + ЄСВ 1902 гривні (у 2024 було 1760). Пенсія розраховується від мінімальної зарплати, тому навіть при успішному бізнесі ФОП отримає мінімальну пенсію. Для підприємців, які вже мають необхідний стаж, подальші внески практично нічого не додають до майбутньої пенсії – лише частки відсотка.

Оцифрування трудових книжок: панікувати не варто

До 9 червня 2025 року рекомендується оцифрувати трудові книжки. Зробити це може як працівник, так і роботодавець. Процес простий: відсканувати книжку (навіть на телефоні), зайти на сайт ПФУ через електронний ключ (Дія, Приват24 та інші), знайти розділ "Трудова книжка" і завантажити документ.

Важливо: цифрова версія не замінює паперову і особливо не впливає на стаж, який з 2004 року видно в електронному вигляді. Олена Кістріца заспокоює: навіть якщо не встигнути до дедлайну, Пенсійний фонд продовжить приймати паперові трудові книжки. Це не критичний термін, і нікого не позбавлять пенсії через несвоєчасне оцифрування.

Пенсії при роботі за кордоном: 23 країни і два принципи

Україна уклала угоди про пенсійне забезпечення з 23 країнами. Діють два основні принципи:

Територіальний принцип (Азербайджан, Білорусь, Єгипет, Казахстан, Киргизстан, Грузія, Молдова, Монголія, Росія, Румунія, Таджикистан, Туркменістан, Угорщина, Узбекистан) – людина отримує всю пенсію в країні проживання, включаючи ту, що заробила в Україні. Український стаж враховується при розрахунку.

Пропорційний принцип (Болгарія, Естонія, Іспанія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Португалія, Польща) – кожна країна платить пропорційно відпрацьованому часу. Якщо людина працювала 10 років у Польщі і 15 років в Україні, вона отримуватиме дві окремі пенсії – польську та українську.

Для оформлення пенсії в Україні при роботі за кордоном необхідно надати правильно оформлені європейські документи: аналоги трудових книжок, трудові договори, роздруківки зарплат. Пенсійний фонд України зв'яжеться з пенсійними фондами інших країн і перевірить дані – намалювати довідки "на коліні" не вийде.

При роботі в кількох країнах ЄС подавати документи потрібно тільки в одній – за останнім місцем проживання. Цей пенсійний фонд самостійно зв'яжеться з фондами інших країн, де працювала людина.

Європейські пенсії: вік, стаж, відрахування

Пенсійний вік в Європі:

• Німеччина: 65-67 років (перехідний період)
• Франція: 64 роки
• Італія: 67 років
• Іспанія: 65-67 років
• Польща: 60 років (жінки), 65 років (чоловіки)
• Швеція: 63-67 років
• Великобританія: 66-68 років
• Чехія: 65 років

Мінімальний стаж:

• Німеччина: 5 років (для мігрантів це величезна перевага)
• Франція: 42-43 роки для повної пенсії
• Італія: 20 років
• Іспанія: 15 років (для повної 37-38)
• Нідерланди: 50 років проживання для максимальної
• Чехія: 35 років
• Австрія: 15 років

Відсоток пенсійних відрахувань:

• Німеччина: 18,6% (порівну працівник і роботодавець)
• Франція: 28% (11% працівник, 17% роботодавець)
• Італія: 33% (10% працівник, 23% роботодавець)
• Іспанія: 28,3% (4,7% працівник, 23,6% роботодавець)
• Україна: 22% (тільки роботодавець)

Для мігрантів найдоступнішими вважаються Німеччина (всього 5 років стажу для мінімальної пенсії), Польща, Швеція та Фінляндія. Найскладніше – в Чехії, Італії та Іспанії через високі вимоги до стажу.

Чи варто змінювати українську систему?

Олена Кістріца висловлює скептицизм щодо пропозицій реформувати українську пенсійну систему в бік накопичувальної моделі. Головний аргумент: для накопичувальної системи потрібен розвинений ринок інвестицій, якого в Україні немає. Перехід на фонди може призвести лише до того, що громадяни платитимуть більше "незрозуміло куди".

Нинішня система прозора, зрозуміла, залежить від заробітної плати та внесків. Відрахування в Україні співставні або навіть нижчі за європейські. Проблема не в моделі, а в рівні зарплат та збирання внесків.

Практичні поради

1. Для ФОПів: Розрахуйте, чи вигідно продовжувати платити ЄСВ. Якщо стаж вже є, а зарплата мінімальна, додаткові внески майже нічого не додадуть до пенсії.
2. При роботі в Європі: Зберігайте всі документи про працевлаштування та зарплати. Мінімум 5 років роботи в Німеччині дає право на пенсію.
3. При виїзді на ПМП: Можна отримати 6 місяців української пенсії авансом, а потім оформити переказ через пенсійний фонд країни проживання.
4. Диверсифікація: "Тримайте яйця в різних кошиках" – невеликі пенсії з кількох країн краще, ніж залежність від однієї системи.

Середня тривалість життя українського чоловіка – 64 роки. Дожити до пенсії і отримати її – вже досягнення. Тому експерти радять не розраховувати на державну пенсію як основне джерело доходу в старості, а створювати власні накопичення та інвестувати в здоров'я.