Що робити з порохоботами?

В свій час ми думали, що темники вже не повторяться. Але і уявити собі не могли, що якісь там темники як всього лише вказівки журналістам, що освітлювати та як коментувати ті чи інші події, це дитячі забавки порівняно з цілою мережею телеканалів та армією порохоботів, які захищають президента Порошенка і його дії під час війни, і які поставили громадянське суспільство на межу руйнування.

Кого захищали порохоботи?

Порошенко спричинився до зупинки ворога на лінії розмежування України і ТОТ ДЛО, якось спричинився до відновлення армії, результативно завершив початі його попередниками переговори по Безвізу і взяв участь у організації надання українській церкві автокефалії.

Але ці досягнення не перекривають його недоліки та злочини.

Президент Порошенко це мародер, корупціонер, брехун і розкольник України.

Президент Порошенко – патологічний брехун. Це означає, що він сам вірить в брехню, яку говорить. Президент Порошенко розглядає державні справи як інструмент досягнення своїх бізнес-інтересів, а не навпаки. Відтак в особі Порошенка ми маємо доволі небезпечного соціопата.

Що таке мародерство? Іноді можна прочитати, що це обкрадання мертвих на полі бою. Але не тільки це. Це також обкрадання народу країни, яка воює, за допомогою сили – армії, політики, адміністративної влади, медіа.

В чому мародерство влади Порошенка?

Всі українці розуміють що війна. Всі українці розуміють, що під час війни вони не можуть влаштовувати масштабні Майдани. Тому українці опинилися заручниками ситуації – їх обкрадають, а вони можуть протестувати лише словами. Тобто олігархічне здирництво українських громадян можливе саме в умовах шантажу мирного населення страхом «А то Путін нападе» і застосуванням не стільки армії чи силових органів, скільки агресивної та залякуючої телепропаганди.

От саме тому, що Порошенко з Ахметовим обкрадали власний народ в умовах війни, тримаючи його в заручниках, знаючи, що він не буде протестувати, і нахабніючи через це, що і стало власне мародерством. Саме тому українці терпіли до виборів і влаштували «електоральний Майдан».

Бути олігархом ще не злочин, а бути олігархом-здирником – злочин.

Бути поганим Президентом не злочин, а от розширювати свій бізнес з використанням президентської влади – злочин, причому корупція.

Можливо події під Іловайськом і Дебальцеве не є повністю провиною лише Порошенко. Але от займатися в цей час своїм бізнесом, блокувати розслідування і нікого за це не покарати, це вже злочин як Головнокомандувача.

Мати друзів, які корупційно наживаються на війні через Укроборонпром, це не злочин, але от мати з того зиск, покривати їх і робити вигляд, що нічого не знав, це злочин.

Саме по собі вести провладну пропаганду досягнень не є злочином. Але от створювати широку мережу телеканалів, проплачених журналістів та експертів, мережевих блогерів та тролів, які шельмують усіх, хто критикує владу, як кремлівських агентів. Ситуація на виборах дійшла до масової істерії і погроз фізичним знищенням.

Тобто навіть створення армії порохоботів ще не було злочином. Але порохоботи розкололи суспільство на так званих націонал-патріотів та запроданців, яких шельмували як агентів Кремля та бидло. Власне сьогодні порохоботи перетворилися на вкрай небезпечну соціальну структуру, яку потрібно викрити, осмислити та оцінити з точки зору небезпеки та перспектив існування.

Громада України дала Президенту Порошенко свою оцінку на президентських виборах 2019 року. Якби Порошенко пішов з політики і втік, його можна було б також судити заочно. Але він залишився в політиці і тому, сидячі на тіньових і корупційних фінансових потоках, становить таку ж саму загрозу, як і до виборів.

Лише позбавлення Порошенка права займатися політикою, унеможливлення для партії БПП йти на парламентські вибори, розслідування злочинів Порошенка та його оточення може змінити ситуацію.

Реконструкція ідеології порохоботства

Порохоботи це не ті, хто підтримує Порошенка як політика. Порохоботи це ті, хто здійснює нав’язливу, агресивну і розкольницьку пропаганду в інтересах політика Порошенка, хто працюють безпосередньо за гроші Порошенка на телеканалах та/або в Інтернет, та/або працюють чиновниками в державних чи муніципальних структурах, де мають зиск з корупції, яку покриває Порошенко, та/або працюють ефективними менеджерами і мають зиск від бюджетного дерибану чи олігархічного здирництва, яке організовує і модерує Порошенко.

Порохоботи це ті, хто публічно не відмежовуються від свого патрона, у яких би злочинах він не був звинувачений, уникають розмов про моральність та суспільну доцільність свого вибору, уникають розмов про розслідування злочинів Порошенка та не виступають за його покарання, виправдовуючи все війною, державним інтересом та страхом «А то Путін нападе». Особливу небезпеку стали становити порохоботи на тлі виборної істерії, агресії та розколу громадянського суспільства.

Можна сказати, що різні інші експерти та журналісти під час виборів теж могли собі дозволяти образливі вирази і агресію. Але з боку порохоботів під час виборів ми мали системну агресію, системну істерію, системне шельмування, системний розкол суспільства, який і досі підтримується багатьма телеканалами («Прямий», «5 канал», «112 Україна» та «News One»).

Отже в чому полягає ідеологія порохобоства? Як думають порохоботи?

Ось як.

«Ми будемо лише торгувати в тому числі з ворогом шляхом контрабанди, дерибанити бюджети, здирничати населення, корумпувати державу і мародерствувати на мирному населенні під час війни за рахунок шантажу «А то Путін нападе». Воювати у власній війні ми по-справжньому не будемо, бо нехай за нас воюють з Росією США та ЄС. Ми будемо постійно вимагати допомоги по всьому світу, триматися за санкції і звалювати усю провину на Путіна.

Ми будемо знаходитися у зовнішньому управлінні США, ЄС та МВФ, бо ми не можемо за 5 років зробити жодних достатніх для економічного розвитку реформ, прикриваючись війною. Причому явну залежність усіх важливих рішень в Україні від США, ЄС та МВФ ми будемо приховувати від української громади, видаючи це за свої рішення.

Ми будемо неперервно домовлятися з Путіним про наші олігархічні інтереси, про здачу окупованих територій ТОТ ДЛО і Криму, про посилення російської присутності в Україні на телеканалах та в політиці. Причому ми будемо приховувати це від української громади позірною націонал-патріотичною брехнею, стимулюванням архаїки «армія, мова, віра» та бравурними запевненнями перемоги над Росією колись у майбутньому. Ми будемо ховати наші контакти з Путіним за переговорами по спасінню наших полонених.

Ми будемо постійно лукавити, що олігархи це невідоворотно, корупція це неминуче, здирництво це насправді добре в економічному сенсі, дерибан публічних бюджетів корисно, а мародерства немає, бо ми ж не обкрадаємо вбитих чи полонених.

Ми будемо розбещувати професіоналів та експертів корупційними грішми, ми будемо підкуповувати та залякувати творчу інтелігенцію, професіоналів, експертів, журналістів. Ми будемо корумпувати моральних авторитетів та лідерів суспільної думки. Таким чином ми будемо створювати інтелектуальну легітимність нашим діям.

Ми будемо створювати надмірну кількість телеканалів як медіа-машин масового обдурювання громадян з викривленим порядком денним, ненормально високою кількістю політичних ток-шоу, не транслюючи на них ані фільмів, ані освітніх та наукових, ані дитячих, ані розважальних програм. Ми перетворимо громадян на тупе бидло і тоді втюхаємо їм, що завгодно.

Ми будемо сіяти агресію, піднімати градус ненависті один до одного, влаштовувати масову істерію, займатися масовим шельмуванням незгідних. Ми будемо розколювати українське суспільство на україномовних та російськомовних, на патріотів та запроданців, на бидло та еліту. Себе ми будемо вважати елітою, бо хто ж ми такі, коли більшість населення це бидло, в яке ми його перетворили телебрехнею.»

Оцінка ідеології порохоботства

В основі ідеології порохобоства лежить онтологічна безвідповідальність, ухилення від мислення та рефлексії, інтелектофобія під прикриттям продажного креативного класу, моральний релятивізм, соціальна брехня, несправедливість, суспільна агресія, використання принципу «розділяй і владарюй», нездатність до усвідомлення власних помилок, бравада снобізмом вищості та націонал-патріотичної окремішності, сектантство, яке в післявиборчій ситуації вже перетворюється на вождизм з елементами фашизму та нацизму.

Значна частина з них навіть не усвідомлюють свою небезпеку для суспільства, бо маючи звитягу захищати державу та економіку під час війни чи використовуючи брехливий на війні дискурс звільнення полонених-заручників, вони виправдовують себе цими обставинами як індульгенцією творити будь-що і будь-коли.

Ще одна згубна річ порохоботів полягає у тому, що вони руйнують націоналізм. Я завжди критикував націоналізм і націоналістів за інтелектофобію і спрощення, але я завжди поважав націоналістів за витриманість їх переконань, незламну волю, за жертовність щодо своїх ідеалів. Для порохоботів посилання на націю та патріотизм є таким же інструментальним прийомом, як апеляція до держави та економіки.

Пастка порохоботів для націоналізму у тому, що своїм моральним релятивізмом і олігархо-корупційною інструментальністю вони руйнують саму основу ідеалів націоналізму – віру у сакральність нації як спільності. Захищаючи олігархів та корупцію, покриваючи мародерство, розколюючи суспільство, порохоботи руйнують політичну націю, спричиняючи внутрішню кризу націоналізму. Говорячи про порохоботів, потрібно відмовитися від терміну «націоналісти», вживаючи термін «націонал-патріоти».

Відсутність довіри до Порошенка, до його оточення та до порохоботів не дозволили їм обговорити основні положення закону про мову у суспільстві. Відтак ми маємо закон про мову, що викликає конфлікти, ініційований нелегітимною владою, підтриманий антигромадськими пропагандистами-порохоботами, прийнятий нелегітимним Парламентом. Це створює закону погане соціальне тло і погані перспективи.

Порохоботи не беруть відповідальність за світ і Україну як громадян чи суспільство. В їх дискурсі Україна домінує лише як держава та економіка. Вони самі по собі не мають жодних масштабних домагань, жодних різнопланових амбіцій, жодних проривних технологій.

Найбільшою згубою для порохоботів є їх несуб’єктність. Вони обслуговують олігархів та олігархію. Їх позиція олігархічно-інструментальна та корупційно-споживацька, тобто вони надають інструменти креативного класу для олігархів за право належати до корупційного консенсусу та користуватися перевагами цієї сумнівної обраності.

Саме тому порохоботи – не еліта. Саме тому порохоботи це кримінальний запобіжник проти руйнування олігархічно-корупційної держави. Допоки існують порохоботи, нам ці вади України не знищити.

Соціальні аспекти порохоботства

Порохоботи своїм наполяганням на правоті, своєю бравадою, своїм демонстративним нехтуванням нормами етики комунікації під кінець виборів стали походити на секту. Тому їх і прозвали «Секта-25%». Але це не зовсім так.

Президентські вибори дали змогу порохоботам створити міф про те, що вони представляють 25% виборців. Перш за все, з точки зору математики, в 100% виборців їх лише 15%. Більше того, не всі, хто голосував за Порошенка, це порохоботи. Серед них є люди, які просто обирали менше зло в безвиході, стабільність у війні чи просто були залякані порохоботською пропагандою. Тому власне порохоботів знову ж таки не більше 5%, але і це дуже багато і небезпечно для України.

Моральна проблема порохоботів у тому, що вони відмовилися від благородства і морального вибору в обмін на гроші, прикриваючись тим, що зараз війна і будь-які дії їх патрона є виправданими.

В принципі будь-який експерт і журналіст може зробити помилку. Але він завжди має шанс, коли дізнається, що працює на незаконну владу, відмовитися працювати.

Що зробили порохоботи, коли дізналися про корупцію в Укроборонпромі? Продовжували виправдання патрона. І тому це був їх вже свідомий аморальний вибір.

Розкол порохоботами суспільства в промислових масштабах це надзвичайно небезпечне явище, яке ми маємо подолати зараз і убезпечитися від нього надалі.

Порохоботи фінансуються на корупційні гроші. Потрібен аудит всіх згаданих телеканалів, всіх порохоботських ботоферм. Основну увагу потрібно приділяти тим експертам та журналістам, які цілий день переходять з телеканалу на телеканал, бо правомірно виникає питання – а як же вони гроші заробляють. Водночас для уникнення нерівності, має бути аудит і інших інформаційних телеканалів – «1+1», «Еспресо», «Zik» і т.п.

Дивує відсутність реакції на цю ситуацію комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики. В суспільстві сталася медіа-катастрофа, яка досі продовжується, але ми не маємо парламентського розслідування, реакцій народних депутатів чи будь-яких політичних оцінок Парламенту. Мені здається ця ситуація заслуговує на окреме розслідування та можливо Постанову ВРУ, а можливо і зміни до медіа-законодавства.

Перспектива порохоботства

Найкращою громадянською стратегією щодо порохоботства має стати ігнорування та блокада їх дій усіма законними та публічними способами. В соціальних мережах потрібно руйнувати контакти з найбільш агресивними з них. Потрібно започатковувати громадські розслідування цього явища як масштабної брудної мережевої підтримки Президента-злочинця та його злочинного оточення. Основна установка громади – делегітимація та соціальна ізоляція порохоботів.

Так сталося, що президентська кампанія одразу перейшла в парламентську і ми не можемо зменшити рівень соціальної істерії, що системно підтримується порохобатами, через перехід до повсякденності. Тому якщо ми не зупинимо це потворне явище, до осені 2019 року соціальна істерія перетвориться вже на реальні соціальні конфлікти.

Безкарність вбиває. Порохоботи повинні понести соціальну відповідальність за наступне:

1. Не за те, що вони підтримували Порошенка, це їх право вільного політичного вибору, а за підтримку корупції-на-крові, олігархічного здирництва і мародерства в умовах війни, які просував Порошенко.

2. Не за те, що були на зарплаті у влади, оскільки будь-яка праця має бути оплачена, а за використання олігархічних грошей і телеканалів для маргіналізації експертів публічного суспільства.

3. Не за відстоювання своєї ідеології меншого зла в умовах війни, а за нагнітання масової істерії, за брехливий шантаж «Порошенко або Путін» та за організацію медіа-спецоперацій типу «Шатун», які уподібнили український медіа-простір російському.

4. Не за українізацію і томосизацію України, а за спекулювання націонал-патріотизмом та релігією в інтересах олігархів та руйнування моральних засновків націоналізму.

5. Не за різні темники, бо кожна структура пропагандистів має якось управлятися, а за створення процесів масового шельмування неугодних, нав’язування мови агресії в суспільстві і розкол громадянського суспільства.

6. Не за відсутність визнання війни з Росією, а за приховування тіньових угод Порошенка і Путіна через Медведчука.

7. Не за олігархічний пацифізм, а за тиху підтримку проросійського олігархічного перевороту «замирення через капітуляцію» в масовій свідомості українців за останні місяці виборів 2019 року.

8. Нарешті, не за те, що підтримували Порошенка протягом 5 років, а за те, що продовжували підтримувати, коли він став суспільно токсичним на фоні корупційних скандалів.

Панове порохоботи! Ви не еліта! Ви панські посіпаки, які уявили себе еталоном патріотизму і які насправді живуть за гроші корупції-на-крові, паразитують на публічній комунікації, займаючись смислодеструкцією та блокуванням інакших перспектив, розколюючи суспільство і захищаючи олігархів та корупцію.

Панове порохоботи! Ви пряма і явна небезпека для цілісності України і ви робите сьогодні все, щоб припинити існування України.

Панове порохоботи! Якщо ви справді любите Україну, кидайте свою брудну справу. Покайтесь і відцурайтесь від того, що ви робите. Бо справа навіть не в тому, що ви закінчите погано, а в тому, що разом з вами погано закінчить Україна.

Джерело: блог Сергія Дацюка на УП

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook