22 ноября. Акция. Майдан. Грабли: день гнева украинских предпринимателей

22 ноября в киевском Майдане вновь кипели страсти. Спустя неделю предприниматели вновь вышли на масштабную акцию протеста против Налогового кодекса.

С утра на главной киевской площади собралось около 5 тысяч протестующих. Постепенно Майдан заполнялся людьми и к 10-00, когда была официально стартовала акция,на него подтянулось около 10 тыс. человек.

Я подошел к Майдану со стороны метро Крещатик и решил сначала пройти по кромке толпы. С трибуны выступал по моему БЮТовец Волынец.

Много флагов, много людей, атмосфера дружелюбная

Политических флагов не было. В основном виднелись флаги тех или иных профсоюзов или организаций.

Люди разговаривали между собой. Атмосфера самая мирная.

Тут откуда не возьмись, появился в ро…Нет, появился Юрий Витальевич Луценко. Скромный, отзывчивый человек, который «вновь пошел» в народ. Впрочем, как и многие другие полевые командиры оранжевого Майдана, когда их выкинули из власти.

Люди начали спрашивать, мол, почему Луценко не лезет на трибуну. Юрий Витальевич скромно отвечал, что это не в его привычке. Он, мол, сначала походит посмотрит, что да как, а потом может быть и соблагоизволит показаться перед народом. Разговор проходил в теплой и дружественной обстановке взаимопонимания.

К Луценко начали стягиваться люди, в то время, как на трибуне кто то выступал

«И вновь мы погоним олигархов», вновь обещает Юрий Витальевич. Дежавю

Тем временем, по площади шныряли активисты различных политических сил и раздавали массу макулатуры. Процесс канализации протеста идет полным ходом.

Такие нынче агитаторы у Тягнибока. Даже чем-то напоминают его.

Народ постепенно все прибывал. В этот момент на трибуну вылез Яценюк и начал рассказывать о том, как в далекие 90-е годы начиналась борьба предпринимателей.

Он наверное тогда в садик ходил — сказал мужик с усами. Люди вокруг дружно заржали. Не, Яценюк был слишком гламурен для такого действа. Аудитория телеканала «Интер» — вот его стихия:)

Поднимаемся чуть выше, чтобы увидеть общее количество протестующих.

В шаге от Майдана город продолжал жить повседневной жизнью

Поднимаемся на стекляшкe. Вид с правой стороны

Вид с левой стороны

А теперь смотрим видео. Периодически толпа начинала реветь: «Ганьба». На трибуне выступала Бютовка Наталья Королевская. БЮТ медленно, но верно подминал акцию под себя.

На Майдане милиции было относительно немного, но это было обманчивое впечатление. Все прилегающие дворы были забиты «Беркутом», но, в целом, все было достаточно спокойно.

Опускаюсь вниз и иду к трибуне. Здесь концентрация людей и эмоций.

Глава Крымского союза предпринимателей и работодателей Александр Дудко начал зачитывать обращение предпринимателей к Президенту, а также презентовал Черную книгу предпринимателей, в которую были записаны Азаров, Тигипко, Колесников, Бродский и Янукович.

Отрывок выступления Дудко

Толпа ревом отвечает на обвинительные призывы.

Дудко зачитывает отдельно о каждом обвиняемом на плохом украинском языке. Аудитория яростно вопит при виде каждого портрета.

Организаторы заявили о своих претензиях к власти. Пригрозили импичментом Президенту, экономическим бойкотом банкам и фирмам главным разработчикам Налогового кодекса и прочими страшилками.

Вот все требования предпринимателей к власти:

Від імені двох з половиною мільйонів приватних підприємців і їх найнятих робітників з 221 міста України ми вимагаємо вотувати Податковий Кодекс України до вирішення наступних питань:

Вимога 1: Ухвалити Закон, згідно з яким структуру споживчого кошика і величину прожиткового мінімуму повинні визначати не органи влади, а Національна Рада соціального партнерства на основі паритетного рішення повноважних представників профспілок, працедавців і органів влади. Прожитковий мінімум не повинен обкладатися податком.

Потрібне негайне реформування несправедливої існуючої пенсійної системи, при якій, на нерівноправній основі нараховуються пенсії різним категоріям громадян. Мінімальний розмір пенсії нижчий за прожитковий мінімум і не дозволяє реалізувати право на життя, при цьому максимальний розмір в п’ятдесят разів більший мінімального.

На початку 90-х років мінімальний розмір пенсії складав 80 карбованців, що по купівельній спроможності відповідає 1760 гривням, підвищена пенсія складала 120крб., величина особливої пенсії – 134крб., а максимальна персональна становила 200крб. При цьому єдиний пенсійно-страховий внесок на заробітну плату в середньому дорівнював 11%.

Вимога 2: Мінімальний розмір пенсії встановити не нижчий за прожитковий мінімум. Всі пенсії всім категоріям громадян нараховуються по єдиному принципу і по єдиній методиці. Розмір максимальної (персональної, за особливі заслуги) пенсії не може перевершувати більш, ніж в чотири рази за мінімальний розмір. Пенсійні виплати по солідарній системі виплачуються будь-якій категорії працездатних громадян починаючи з досягнення віку не менше 55 років. Пенсіонери-підприємці та інваліди не повинні робити відрахування зі свого доходу до пенсійного фонду.

До 1995 року наші човники їздили до Польщі і Туреччини продавати українські товари, ціна яких була конкурентоздатна на міжнародному ринку. З 1995 року, після введення позамежної величини нарахувань на заробітну плату, які входять в собівартість, плюс 20% ПДВ на всі ці витрати — створюють непомірно високу ціну товару, він стає неконкурентоздатними і такими, що не продається навіть на внутрішньому ринку. Через це відбулося масове закриття виробничих підприємств і банкрутство комерційних структур, а човники з того часу поїхали у зворотному напрямі – розпочали завозити товари з Китаю, Туреччини, Польщі, інших країн Європи. Не буває безвихідних ситуацій, завжди є як мінімум один вихід: це вхід. Потрібно просто визнати і виправити помилку, допущену діями (навмисно злочинними чи недалекоглядними і економічно бездарними) представниками влади ще п’ятнадцять років тому.

За рахунок виводу 60% нашої економіки з тіні, легалізації обсягів виробництва і реальної заробітної плати можна збільшити надходження до пенсійного фонду в 1,6 і надходження в бюджет в 1,35 раз, також все це зробить ціни на товари і послуги конкурентоздатними, а бізнес і виробництво в Україні реально інвестиційно-привабливим.

Вимога 3: Зменшити (за рахунок пенсійної реформи, виключення недоцільних для працедавців і найманих робітників непрямих статей витрат і витрат на адміністрування) ставку єдиного соціального збору з фонду оплати праці починаючи з 01.01.2011 року до 18%. Відмінити корупційний ПДВ, замінивши його на податок у розмірі 3% із продаж.

Малому бізнесу для розвитку і виживання потрібні не пільги, а прозора і зрозуміла для людини, що не має бухгалтерської освіти, форма обліку і звітності. Також суворо перекрити можливості обкладати бізнес всілякими додатковими поборами.

Вимога 4: Прийняти спеціальний розділ Податкового Кодексу, яким передбачити спрощену систему обліку доходів і звітності для самозайнятих приватних підприємців у сфері торгівлі, виробництва, послуг і сільського господарства із сплатою єдиного камерально-розрахункового податку, виходячи з 3% заявленого в декларації обігу, що не перевищує 500 тисяч гривень в рік. Разом з цим унеможливити користуватися цими пільгами для мінімізації податків крупного бізнесу і фіктивної підприємницької діяльності.

Для інших приватних підприємців і суб’єктів малого бізнесу з чисельністю найнятих робітників до 50 осіб і об’ємом виробництва, виторгу і послуг до 5млн.грн в рік, дозволити сплату податку авансом (18% єдиний соціальний внесок, 15% — прибутковий податок і 3% від об’єму виробництва, послуг або продаж) до початку кожного місяця із отриманням патенту із зазначенням декадної розрахункової виручки і дозволом застосування спрощеної процедури звітності, податкового адміністрування і ведення бухгалтерського обліку.

Вимога 5. Податкова система, що існує в Україні, яку передбачається законсервувати і узаконити з прийняттям Податкового Кодексу, перетворила народ в рабів, що віддають на утримання неефективної і непотрібної в такій кількості представників органів влади — більше 60% створеної ним додаткової вартості.

Карл Маркс ще в XIX столітті визначив граничну величину таких вилучень при яких настає криза. Вже при розмірі вилучення в 33% додаткової вартості — купівельна спроможність громадян не дозволяє їм придбати вироблене, а із-за падіння попиту -торгівля перестає робити замовлення, як наслідок — виробництво вмирає.

На сьогоднішній день (навіть без накладних витрат на утримання апарату управління та оренди, без акцизів, податку з прибутку, вартості патентів і митних зборів, в ідеальному варіанті, коли фірма складається з однієї людини, яка сама ж і надає послугу первинною вартістю в одну тисячу гривень іншій людині) фірма-постачальник повинна узяти із покупця з кожної 1000 гривень, в зв’язку із нарахуванням на зарплату, а також ПДВ на вже нараховані податки — 1670 грн. 40 коп.

При цьому фірма-постачальник сама отримує, після всіх передбачених утримань до бюджету і соціальних фондів, лише 819 грн. 40 копійок. В подальшому, купуючи на ці гроші товари або послуги з фірми ще раз буде утриманий ПДВ в ціні товару в розмірі 16,66%, тобто реально людині в Україні за чинним антинародним і витончено — грабіжницьким законодавством залишається лише 682 грн. 89 коп, а 987 грн. 51 коп йде на утримання держави і засновані нею соціальні і страхові фонди. Таких розмірів вилучень немає в жодній країні світу.

В кращому випадку, на податки і збори до держави і фондів в ціні товарів і послуг міститься близько 60%, і все це, виходячи з класичної формули «Гроші=Товар=Гроші», сплачує покупець, тобто в результаті — ті ж пенсіонери і соціально незахищені громадяни, про яких так «турбується» влада.

Про який бізнес і інвестиції можна говорити при такій системі? Це навіть не капіталізм, навіть не життя, це дикий феодалізм і дика експлуатація народу своїми слугами, які вилучають у нього більше, ніж при соціалізмі Радянського Союзу, — в п’ять разів.

А жити краще при цьому стало лише безсовісній малочисленій кучці людей, які самі з собою підписали Конституцію, на основі якої ухвалюють Закони, що захищають лише їх та їх сім’ї.

Сьогодні громадянин України, для того, щоб забезпечити виконання податкового пресу, вимушений працювати 3,5 години на державу, 3 години на працедавця, оренду та кредити банків і лише 1,5 години в день на себе і утримання своєї сім’ї.

Ми категорично відмовляємося виконувати такі Закони і вважаємо за неможливе з точки зору прав людини і міжнародного законодавства прийняття навіть самого хорошого з точки зору влади Податкового Кодексу до тих пір, поки не буде включено в Конституцію спеціального економічного розділу, що обмежує повноваження органів влади вводити будь-які податки, відрахування до фондів і збори, при яких сумарна межа вилучення у народу перевищує 30% додаткової вартості.

Ми добре розуміємо, що Влада – є право встановлювати для всіх способи і принципи розподілу результатів їх діяльності і здійснення вже на підставі цього права відчуження бажаної для себе долі від всього того, що виробили і виробляють інші.

Народ прозрів і бачить, що вся ваша Боротьба за владу є ні що інше, як боротьба за право на таке відчуження.

Ви давно перетворили класичну економічну формулу: «Гроші=Товар=Гроші» на специфічно-українську: «Гроші=Посада=Гроші²».

Нас грабують і кинули лише тому, що ми самі дозволили це зробити. Але ми не пам’ятаємо, щоб коли-небудь підписували договір з владою, про те що будемо виконувати Ми, а що влада, скільки Ми їм дозволили забирати у вигляді податків за те, що вони створюватимуть Нам нормальні умови для Нашого життя і Нашої праці.

Ви самі, в однобічному порядку, без референдуму про затвердження Нової Конституції, нової вільної України, прийняли рішення як Нам жити, що робити та які права Ми повинні вам делегувати.

Ви самочинно встановили, скільки Ми зобов’язані платити вам за своє життя, а також на утримання вашого більш ніж в чотири рази роздутого за п’ятнадцять років апарату зажерливих грабіжників. Ви усунули можливість всякої відповідальності зі свого боку. Визнаємо, що ми самі дозволили ставити нас в такі нелюдські умови, слухаючи щоразу ваші солодкі обіцянки.

У нас немає і ніколи не було жодних зобов’язань перед вами, ми не зв’язували себе жодною клятвою перед вами і прийнятою вами Конституцією.

А ви ніколи не несли і не понесете жодної відповідальності перед нами за погіршення нашого життя, за знищення українського народу, за поневіряння наших дітей, дружин та батьків на заробітках в інших країнах! Але якщо прийдеться відповідати, то будете жорстоко покарані.

І вже коли ми бажаємо домовитися, а точніше, нам доводиться пливти сьогодні з вами на одному судні, то повинні хоча б зробити кроки та затвердити Нову Конституцію нової вільної України та вирішити, як Нам жити, що робити і які права Ми повинні вам делегувати.

Пасажири мусять довіряти капітанові і його команді, а для цього мають бути упевнені, що керівники поважатимуть права пасажирів, які сплатили вартість пального і зарплату екіпажу. Ми повинні бути впевнені, що бюджет мореплавання, який ми сформуємо, не буде замість його цільового використання в черговий раз безсовісно розкрадений.

Вимога 5: Прийняти поправку до Конституції України: сумарна величина податків та зборів не може перевищувати 30% створюваної додаткової вартості в ціні товарів та послуг.

Сформувати з числа кращих представників громадських організацій і політичних партій ( що дадуть присягу на протязі 10 подальших років не обиратися і не обіймати жодної посади в органах державної влади) Конституційні збори, яким Президент України своїм Указом доручить доопрацювати і внести всі необхідні поправки до Конституції України для її подальшого затвердження на Всенародному референдумі.

У всьому світі ліцензування, квотування, вимоги до стандартів здійснюються на підставі норм корпоративного права соморегулюючими галузевими громадськими організаціями підприємців. Україна, ставши членом СОТ, взяла на себе зобов’язання визнавати корпоративні норми всіх країн-учасників, при цьому не надала цих прав вітчизняним виробникам та підприємцям, що призвело до невиправданих бюджетних витрат на утримання невластивих для влади функцій та росту корупції.

Вимога 6: Негайно виконати свої міжнародні зобов’язання та передати функції по саморегулюванню галузей економіки України соморегулюючим галузевим громадським організаціям підприємців.

Вимога 7: Відправити у відставку Уряд, який підготував непрофесійний та антинародний проект Податкового кодексу, який не лише не вирішує питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника, а навпаки – приведе до зростання цін, безробіття та знищення малого бізнесу.

Визнаючи окремі факти порушення громадського порядку зі сторони деяких учасників акцій в регіонах України, ми переконані в тім, що вони вчинялися не з мотивів суспільної небезпеки, а в процесі відстоювання своїх порушених прав збоку державної влади. Тому будь-яке переслідування учасників акції ми визнаємо як переслідування з політичних мотивів, що недопустимо в даному випадку.

Вимога 8. Негайно припинити всі репресії до організаторів та учасників акцій протесту підприємців за свої порушені права. Негайно припинити всі репресії до організаторів та учасників акцій протесту підприємців за свої порушені права.

Симптоматичное фото. Гротеск. На самом деле, многие предприниматели до сих пор не поняли, что шутки закончились. Их требования бьют в сердце олигархического государства, которое находится в кризисе. Поэтому, свистки, дудки, крики «Ганьба!» это инструменты -суть подтверждение идеологического и организационного ступора в котором сегодня находится официальная и неофициальная оппозиция. Необходимые более радикальные и креативные ходы по воздействию на власть. Экономический бойкот — это ход в верном направлении, но бессмысленный без структур, способных его организовать. А это и есть та самая политика, которой сегодня боятся предприниматели. Почему боятся? Потому что сами еще не осознали неизбежности политической борьбы, а действующие политики у всех вызывают омерзение (что не мешает пользоваться их услугами при организации акции, что опять таки подтверждает мысль, что малый и средний бизнес еще не вышли из «политических яслей»).

Около 11-00 организаторы акции призвали протестующих двигаться на Банковую к Администрации Президента.

Сначала двинулась колонна из 5 такси, которая расчистила полосу для пешеходов.

Видео

Колонна быстро набирала ход выкрикивая все те же лозунги.

Вид на колонну сверху. Видео

Еще один общий вид

Вперед, на Банковую

По бокам стояли скромные пикетики и зеваки

На Банковой ждали

Журналисты и народные депутаты легко просочились сквозь охрану. На самом деле, милиция была очень уверенной и действовала без особой суеты. Тем более, что организаторы сами им говорили: «Мы придем, отдадим наши предложения и уйдем».

Все больше бютовцев заходили за ограждение. Вот, например, Яворивский собственной персоной.

Тем временем, люди все прибывали и прибывали.

Волынец общается с подполковником, который все разруливал. В конце стояния на Банковой довелось быть свидетелем смешного диалога.

Волынец кричит милиционеру:

-Они же подавят друг друга.

-Так скажите им, чтобы они отходили.

-Мы не можем этого сделать, у нас нет аппаратуры, вы же милиция, вы должны нас охранять(!)

-Мы обеспечиваем вашу безопасность, а про аппаратуру вы должны были сами подумать, — ответил подполковник.

Как видим, встреча проходит в теплой и дружественной обстановке. Разговаривают старые приятели, которые прекрасно понимают условность рамок в этом государстве.

Будь спокоен, дорогой Виктор Андреи..тьфу, Федорович, ничто не угрожает твоей канцелярии.

Ребят из «Беркута» как бы нет, а как бы и есть…

Звери…

Единственная небольшая потасовка у АП, если можно так сказать. Депутаты БЮтовцы пробиваются в АП, а вместе с ними с некоторые организаторы, которых сначала милиция не хотела пускать.

Александр Дудко таки пробился

Наталья Королевская собственной персоной

Гена Шевченко тоже хочет посмотреть на логово Зверя

Веселая возня тут же привлекла внимание журналистов

Ударная бютовская бригада в составе Наталии Королевской, Оксаны Продан и примкнувшим к ним организаторам двинулась к АП.

К Януковичу всегда с улыбкой и цветами. Даже если он в Брюсселе. Кстати, что глава государства будет отсутствовать все знали заранее. Вопрос — зачем было идти к АП? Наверное, чтобы он так «краще почув».

Челом бьем тебе, Самодержец Всеукраинской, держатель донбасских, крымских, закарпатских земель. Вельмипонеже рассмотри наши соображения по поводу нашего удушения.

Вот оно — Логово

А внутри периметра тишь да благодать. Так сказать, беснуйтесь, чада мои, на здоровие.

Собственно, на крыльце АП был устроен краткий ликбез журналистам, что так завело предпринимателей.

А с другой стороны Администрации Президента пустота. Можно на роликах кататься. Сия комедия становилась все скучнее.

Вот видео

Еще одно разъяснение для тех, кто не понял почему бунтуют предприниматели.

Решили мы идти вниз на Майдан другой дорогою, глядь, а внизу стоят они — доблестные стражи правопорядка. Граница президентского покоя, как говорится, на полном замке.

Внизу тишь да благодать. Ни криков тебе, ни свистков. Это в 100 метрах от АП.

» style=»vertical-align: middle;» />

Мамаши выгуливают отпрысков. Жизнь продолжается

» style=»vertical-align: middle;» />

Только Иван Франко задумчиво созерцал за просходящим.

На Майдане тем временем продолжали практику животворящих молебнов, начатую еще 16 ноября.

А Патриарх Всея Руси Кирилл смотрел на сие действо, очевидно, благословляя его.

Я понял, что моя миссия сегодня закончена и пошел в ближайшее кафе писать отчет об увиденном. Спустя 20 минут начали подходить друзья и обмениваться впечатлениями. Удручало отсутствие организации и явный курс БЮТОвцев на канализацию протеста. Но это все это было предсказуемо заранее.

Не буду расписывать тезисы, которые я вбросил накануне акции в статье Что будет и что делать? Тезисы о революции, которой не будет. Почитайте, там все есть. Повторю только основное:

1. Сила,ставящая политические цели по-сути, но отрицающая их по форме неизбежно скатывается к внутреннему конфликту, а, значит, к поражению.
2. Сила, которая не имеет целей борьбы, а также стратегии их достижения, неизбежно будет разбита. Тем более будет разбита сила, которая не понимает даже своих близлежащих целей.
3. Сила, мечтающая о революционных преобразованиях, но действующая старыми инструментами, использующая устаревшую стратегию и тактику.
4. Неорганизованная сила никогда не победит организованную.

Все это присутствовало сегодня. Вечернее шоу Тимошенко на Майдане подтверждает мысль, что наша Мадам сделает все, чтобы еще посерфить на народной волне еще пару месяцев. Предсказуемо, понятно, трагикомично.

И, тем не менее, все происходящее настраивает на оптимистичную волну. Да, в конечном итоге, акция будет проиграна. Да, многие разочаруются. Но, все больше людей по ходу понимают и поймут, что всю эту партноменклатурную помойку, этих пожирателей ресурсов и судеб, пора отправлять в утиль. Вода, как известно, камень точит. Каждая акция, каждый протест, каждое маленькое действие подтачивает хлипкое уродливое здание чудовищного постсоветского Левиафана. Аминь.