Беседа Юрия Романенко с экспертом Украинского института будущего Андрианом Прокипом о государственных корпорациях в Украине, ключевых причинах увольнения Андрея Коболева с поста главы НАК "Нефтегаза", причинах падения газодобычи в Украине, скандально высоких зарплатах набсовета НАК «Нафтогаз», подноготной его членов, а также отношениях «Нафтогаза» - Коболева с олигархами Дмитрием Фирташем и Игорем Коломойским.
Друзья! Всем привет, серферы, бездельники, маленькие пронырливые девианты. Приветствуем на нашем канале. Мы сегодня затронем очень важную тему, которая касается всех нас непосредственно. Эта тема НАК Нафтогаз, ситуация в газовой сфере, которую сегодня очень жестко колбасит.
Недавно был проведена замена главы НАК Андрея Коболева, и вокруг этого развернулось огромное море инсинуаций. Вот об этом мы поговорим с Андрианом Прокипом, который является экспертом по энергетике Украинского Института Будущего.
Давай вот с чего начнем. На днях эксперты ОЭСР дали большой такой развернутый доклад относительно состояния госкорпораций в Украине, где они говорят о том, что очень много перекосов, очень много проблем, реформы начались, но подвисли, формулировка «крихка ситуація» такая. Они там раскритиковали и Набсовет Укрзалізниці, и то, что происходит с НАК.
Объясни зрителям и читателям, потому что мы сделаем расшифровку, вот что произошло в Нафтогазе, почему появились долги, из-за который там в том числе Кабмин воспылал желанием уволить Коболева, и соответственно, вот эти первые шаги Витренко, которые он делает, они в какой логике будут развиваться.
Ну давай почнемо може зі звільнення. Справді, це ж було просто як відро холодної води на голову. І в принципі зразу я тоді для себе викреслив пару причин, які, як на мене, реальні причини. Хоча ці причини в уряді розуміли ще до того, просто той день то був знаковий, тому що Нафтогаз представив свій звіт зі збитками. Але розуміння, що компанія не справляється зі своїми задачами, які перед не поставлені, це вже було пару місяців до того. І якщо пригадати, коли Вітренко був в.о. міністра, це було з середини січня чи з середини лютого, пам’ятаєш, тоді була така голосна заява, коли Вітренко звернувся до Шмигаля з пропозицією звільнити Коболєва. Тоді пошуміли, пошуміли, що це таке, і затихло.
Але фактично хто найкраще розуміється в Нафтогазі, як людина, яка була в Нафтогазі і будувала новий Нафтогаз – Вітренко, який там зміг їм розказати, що відбувається не так. Якщо повернутися до моменту звільнення, значить, перше, те що сталося, це був збиток на майже 20 мільярдів гривень. Хоча мені здається, що це такий більше, знаєш, привід. І так знали, який буде кінець. Звичайно, що він не задовольняв нікого, тому що всі чекали на дивіденди, треба якісь там соцвиплати, треба умовний ковідний фонд наповняти, всі чекали від держкомпаній доходу, а тут немає.
Інша, цікавіша історія сталася за 2 дні до того. За пару днів до звільнення, Нафтогаз опублікував ціни, пропозицію ціни по річному контракту для населення. І ця ціна майже на гривню вийшла дорожче, він була в цей період регульована. Пам’ятаєш, січень-березень, коли зробили 6.99, Нафтогаз пропонує 7.96, і само собою, я переконаний, що уряд і ті хто тримає владу в цій країні, вони були трошки такі, знаєш, в шоковані. Тому що вони явно не чекали, що ціна річного контракту буде такою високою.
А відповідно, Нафтогаз це маркет маркер, вони зразу продали ЙЕ Енергії, компанії Фірташа, ці будуть по 7.99. Ми встановлюємо таку по всій країні планку нижчої ціни, якої не буде. Для Зеленського, який у своїй передвиборчій програмі качав про те, що платівки зависокі, треба знижувати, ясно, що це нікуди для нього не вписується. Тобто, це друга причина. І наскільки я чув, що це реально та причина, яка сподвигнула до кінцевого цього рішення, коли вже всі негативи переважили будь-які можливі позитиви.
Третя причина – це провал нарощення видобутку газу. По цій урядовій програмі ми мали наростити на 30%. В результаті там невелике падіння за 5 років. І іронія в тому, що коли починали цю програму, коли з’явилась ця ідея, давайте наростимо видобуток, говорили: давайте піднімемо ціни на газ, щоб отримати більше грошей, щоби фінансувати видобуток. І що в нас виходить? Лібералізація ринку пішла, для промислових споживачів підняли до ринкового рівня, для населення трошки підняли не до ринкового, але по факту підняли.
Существенно подняли.
По факту підвищення було. Вкладення в Укргазвидобування були, там близько 10 мільярдів доларів, як підрахували, за 5 років. А ефекту немає. І це третя така ґрунтовна причина для того щоби…
При чем заметь, это же не просто то, что они там с нуля где-то проводят геологоразведку и т. д. Карта вся есть. Более того, даже есть скважины, которые когда-то были закрыты, на них реновации какие-то можно провести, не говоря о том, что новые бурить уже в месте, в котором знаешь. У них был на самом деле полноценный карт-бланш, и в результате мы имеем падение газодобычи.
Украинцам не приходит тысяча от Зеленского: какие причины и что делать
Зеленский встретился с главой ЦРУ Бернсом: война закончится
Украинцам грозят штрафы за валюту: кто может потерять 20% сбережений
Банки Украины ужесточат контроль: клиентам придется раскрыть источники доходов
Так, в результаті маємо. При тому всьому, знаєш, в нас приватні компанії, вони ж показують позитивну динаміку, навіть ДТЕК Нафтогазвидобування за минулий рік, який складний, ковід, низькі ціни на газ ще були, вони наростили видобуток. І коли, якщо повернутися назад, в 2019 рік, була презентація нової стратегії газового дивізіону, де сказали: ми видобувати не будемо, ми будемо купляти. Питання – для чого? Типу газ такий дешевий, для чого зараз вкладатися у видобуток газу, ми можемо з будь-якої точки світу привезти газ сюди.
Але виникало одразу логічне питання – а що ви будете робити, коли ціни злетять через 2-3 роки? Ну тоді насправді оця ідея, вона викликала шум, незадоволення, і там переглянули, значить, цю програму, через рік презентували «Тризуб», глибоке буріння, буріння на морі. Але поки що результатів немає. Навіть і не було якоїсь такої, знаєш, послідовної стратегії у цьому нарощенню видобутку. Це вже три проблеми – збитки, ціни і провал видобутку.
Четверте, що, я переконаний, що вплинуло, це була історія. На початку березня вилізла історія, коли Нафтогаз без якогось тендеру купує в російської компанії на 10 мільйонів гривень. По мірках Нафтогазу сума невелика, але купує в російської компанії долота для бурильних установок. При тому всьому, що такі ж долота випускає Дрогобицький завод. І виникає питання – а чому росіян годуємо?
Це рішення теж неоднозначне, викликало невдоволення уряду, тому що через пару днів після того, як це стало відомо, коли дуже швидко був проведений цей контракт, було урядове рішення про заборону імпорту такого обладнання з Росії. Тобто, зрозуміло, що це теж була причина. При тому всьому є якась інформація, що кажуть, що у Нафтогазу це не є єдина закупівля обладнання з Росії, що там були й інші. Але доказів немає, але це просто там є документи сфотографовані.
Но опять-таки, тоже получается странно. С одной стороны, Нафтогаз все эти годы кичился тем, что они нагнули Газпром и т.д., мы воюем с Россией. А потом оказывается, как всегда.
Так. Зрештою, ти знаєш, ця історія, коли Нафтогаз виграв у Газпрому оцей Стокгольмський арбітраж і отримав ці 3 мільярди доларів. Їх треба було пустити на енергоефективність, на видобуток, на енергетику, розумієш. Його віддають у ковідний фонд, ковідний фонді де на дороги. Дороги – це залежно від дороги це 15, 30-40% бітум. Бітум у нас звідки йде – з Росії. Тому ці гроші плавно перевели туди. Це, значить, вже чотири причини.
Інша причина – це вся ця кутерьма із зарплатами. Тому що принципи ОЕСР передбачають, що для державний компаній виплати зарплат правління, наглядових рад і інших премій, вони мають відбуватися дуже прозоро. Там питання були по цій прозорості. На днях вийшла стаття, може ти бачив, там де журналіст порівнював зарплати наглядових рад…
Прекрасно стаття була.
І виявилося історія, що зарплата в Наглядової ради суттєво вища, ніж у Наглядової ради польської Orlen. При тому всьому, що вони закінчили рік з плюсом. Тобто, в Наглядової ради нашої зарплата була на рівні австрійської OMV.
Подожди. Orlen это частная корпорация, а эта государственная.
Австрійська OMV так, це державна компанія. При тому всьому уряд же ж визнав роботу Наглядової ради Нафтогазу незадовільною, і на основі цього зупинив її повноваження. Бо ж логічно виникає питання – якщо у Нафтогазу є незадовільні результати роботи. Чому Наглядова рада про це не говорить. Її ж задача проконтролювати правління і дати свій висновок.
Натомість Наглядова рада по іншому висловлювала, між рядків вона хвалила, там, не можна міняти цю команду, Клер Споттісвуд була заява. І що ще цікаво, що як я читав в нашого колеги Чабаненка, який провів хороший юридичний аналіз цього всього звільнення. Він провів хороший правовий аналіз, і там немає по суті якихось порушень. Я розумію, якби уряд робив це все довше, пояснюючи ці кроки, то цього всього шуму би не було. Але вони вирішили рубанути з плеча, щоби раптом щось не перегралось.
Там Наглядова рада відповідальна за те, щоби подати проект річного звіту на розгляд уряду за 30 днів до підготовки цього засідання зборів акціонерів. Вони подали за 3 дні, тобто вже представник акціонера, уряд не має часу вивчити звіт, надати свої пропозиції на порядок денний. Це теж ясно, що викликало в уряду невдоволення Наглядовою радою. В результаті всього цього сталося те, що мало хто чекав – полетіли голови.
Извини, добавлю еще. Я вспомнил еще один материал очень хороший по теме. Ты про Клер Споттисвуд говорил, которая является главой Наблюдательного совета. Макс Яли написал у себя тоже очень хороший текст. Он не поленился и полазил по британским источникам, и показал на самом деле, сколько получала Клер Споттисвуд, когда работала в британских аналогичных компаниях.
Так, у British Energy вона працювала.
Да, в British Energy. Перед этим она работала вице-президентом в европейской дочке Enron, которая потерпела крушение в 2001 году. И там тоже был мухлёж с финансовой отчетностью, завышенные цены на акции. В результате все закончилось коллапсом, который был первым предвестником 2008 года. Но потом она работала в куче газовых компаний.
Так вот, в Guardian он нашел статью, где рассказывалось о ее зарплатах. Ее зарплата там составляла 60–70 тысяч то ли евро, то ли фунтов, я уже не помню. Вот на этом уровне. Но не те заоблачные зарплаты, которую получает она и другие члены.
Это очень такой странный подход, когда брали непонятных совершенно людей, без какого-то глубокого объяснения, а почему взяли человека, который работал в Enron, у которого такой на Западе мрачный шлейф. Более того, та же самая Споттисвуд она работала в компаниях, которые потом банкротились. Это, я думаю, ты тоже знаешь.
В одній з британській статей від 2001 року її назвали тефлоновою леді. Тому що з одного боку за нею тягнеться такий шлейф, як за Дюпоном, цю історію. Там теж отруєння і суди йшли 10 років, токсичний тефлон. А з іншого боку, до неї нічого не прилипає. Тобто, в неї буда одна історія негативна, друга історія негативна, і потім все одно голова Наглядової ради. Хоча Нафтогаз це ж не єдине її місце роботи зараз було.
Да. Она там паралельно в нескольких структурах.
Так. Ну от історія така. Це дуже цікаво те, що сталося. Найцікавіше те, що буде далі.
Давай еще несколько уточняющих вопросов. Первый уточняющий вопрос относительно того, почему появились убытки? Как они их объясняют? На мой взгляд, трудно, в общем-то, сидя на управлении монополистом, который реально формирует очень многие процессы и который все время до этого был безубыточным, вот как вдруг появились убытки в НАК Нафтогазе?
Як сам Нафтогаз пояснює. Перша причина – це падіння виручки за рахунок того, що вони не контролюють транзит. Виручку за транзит отримує оператор ГТС, хоча в тому контракті,я кий вони уклали, фактично контракт укладений з Нафтогазом.
Нафтогаз гарантує роботу ГТС по транзиту і там має свій відсоток. Якийсь там вони все таки дохід мають. Це одне. Друге – це те, що вони називають про те, що були несплати за газ, не надійшла виручка і вони сформували резерв боргів.
Со стороны кого?
Газопостачальників. Там є різні борги, дуже багато різних груп, є спірні борги, є борги які тягнуться роками. Борги це окрема тема, там просто… Це мрак. І третє це те, що вони понесли витрати по операції з Укрнафтою, коли теж там була ця історія, де Укрнафта мала податкові зобов’язання, у них був спір за газ, вони викупили у Укрнафти газ, заплатили за попередній газ. Там ця історія теж багато років тягнеться. Позитивно, що вони розрулили…
Там был какой-то взаимозачет, там несколько десятков миллиардов, 20 или 30, это большая сумма.
Так. там Нафтогаз начебто формально він отримує кошти від уряду на покриття ПСО, ці кошти він відправляє Укрнафті за компенсацію…
Там миллиардов 40 по-моему.
Там поза 30 мільярдів було. Але я не фінансист., мені дуже складно там говорити. Є інші думки. Я читав і думки інші про те, що в тій ситуаціє там були можливості сплатити Нафтогазу дивіденди. Але це треба з фінансистами. Є дуже різні думки. Хоча я вважаю, що в тій ситуації, яка от по звільненню, що збиток це тільки отака от зачіпка, привід, це просто був привід.
З іншого боку сам Нафтогаз розумів, які будуть умови, що у них не буде транзиту, вони приблизно там уявляли які будуть ціни. Вони ж на цей рік планували прибуток 10 мільярдів. Крім того всього, я переконаний, що вони понесли втрати, коли вони втратили транзит, а з серпня лібералізований ринок природнього газу був для населення, і вони почали ставати постачальниками. Там Газопостачальна компанія Нафтогаз почала постачати, і вони постачали по достатньо низькій ціні.
Тем более, что они имели монопольный доступ к Укргазвидобування. Потому что Укргазвидобування не выходила на торги.
Вони продавали через біржу газ УГВ.
И НАК Нафтогаз имел преимущество, потому что он забирал самый дешевый газ, который давал Укргазвидобування. И за счет этого он имел возможность вытеснять других операторов с рынка, которые по сути брали европейский газ так называемый по более высокой цене.
Не знаю, яка там економіка була оцієї ціни, коли Нафтогаз пропонував цю найнижчу ціну. Але явно що вони там якісь гроші недоотримували. Чи йшли вони в мінус, не йшли вони в мінус. При тому всьому пам’ятаєш, 2019 рік, коли готувалися до транзитного контракту підписання, і готувалися до можливості такої, що не буде транзиту і будуть перебої, заповнювали сховища, а тоді були високі ціни. Це теж повпливало. Але при тому всьому велику частину цих чинників в Нафтогазі знали, тому що це були очевидні речі.
Але ну що сталося, відповідно керівництво воно повинно, це, знаєш, справа честі. Якщо ти не хочеш сам потім погрузнути в цій історії, не хочеш щоб у тебе була така сама доля, ти повинен розібратися в причинах які зумовили це все і їх озвучити. Ну і сказати, що ти будеш робити. Тому що якщо уде просто продовження такої політики, так нічого не поміняється тоді. І тоді просто новий керівник попадає в пастку, що з ним може трапитися приблизно така ситуація, як у попередника.
Смотри, еще один вопрос. Ты сказал, что весной Нафтогаз продал газ компании Фирташа с минимальной наценкой. Вопрос – а как получилось, что они начали продавать фирташевцам? Насколько я помню, они на протяжении последних лет все время как могли их душили, потому что у Фирташа 70% распределительных. Рядовой украинец чаще всего покупает газ именно у Фирташа.
И они его как раз вот то, что мы с тобой говорили – они их душили за счет того, что по крайней мере прошлое лето, осень, когда переподписывали контракты на поставку газа, они используют этот дешевый газ Укргазвидобування, они их вытесняли с рынка, 5-7% они взяли.
Більше, там до 10% дійшло.
Это тогда, сейчас, наверное, больше. И у Фирташа выли волком, постоянно мы видели в медиа постоянно кампании шли. Что произошло, что они поменяли точку зрения и начали давать фирташевцам? Причем, насколько я понимаю, ключевая проблема в том, что там же не было какого-то аукциона.
Потому что когда делили Нафтогаз на добычу, на транзит, то, собственно говоря, ключевое требование было, чтобы создать равные условия на рынке. и условно говоря, если Укргазвидобування вот этот газ добывает, то она должна его на рынок выбрасывать чтобы все компании, а не только Фирташа.
Дивись, яке моє бачення ситуації. Січень місяць, коли злетіли ціни, і уряд прийняв рішення, активно почали шукати рішення, яки це знизити ціну в якийсь такий прийнятний адекватний спосіб, який би в принципі відповідав ринку. І з’явилася ця ідея, яка називається «Gas release program», коли Укргазвидобування саме прямо виходить на ринок. Є певний індикатив, по якій вона має віддавати цей газ, тобто формується. Газопостачальні компанії купують газ, але в них контролюється маржа, тобто вони припустимо там з націнкою не більше 5 чи 10% його продають. І оце була ідея типу як забезпечити відносно низькі ціни.
Що це би означало для Нафтогазу того часу? Що він не отримує додаткову маржу від УГВ фактично. Тоді пішли іншим шляхом: ми укладемо контракт на поставку 5 мільярдів газу для компаній, які покривають велику частину України, частину ми покриваємо, ну і що вже віддавати на ринок. Це був спосіб врегулювати ситуацію так, щоби встигнути, так щоби самим лишитися в плюсах.
Що буде зараз, чи буде скасування цього контракту, чи буде все одно продаж залишків УГВ, що залишається після тих контрактів. Тому що там потім ще були контракти. І до речі, після цього вони з ЙЕ Енергією уклали контракт, наступні контракти вже вища ціна стала. Але фактично ці дві групи, тобто Газопостачальна компанія Нафтогаз і ЙЕ Енергія, вони стали маркет мейкером на ринку, тобто нижче вже не падає. Ну і в принципі всі залишаються при своїх, ЙЕ Енергія отримає прогнозовану ціну поставку, і Нафтогаз отримає додаткову маржу з продажу цього з УГВ.
І я думаю, що це просто такий був хід команди Коболєва на випередження, щоб в нас не забрали газ від УГВ, а так закріпилися. Тому цікаво, як буде розвиватися ситуація з ціною на газ і з умовами поставки, хто там буде. Чи там буде цей «Gas release program». Це цікаво. До речі, це було одним з перших питань на прес-конференції Вітренка. Коли він зразу ж дав прес-конференцію на другий день – це будо одним із питань, що буде х цим контрактом. Поки що ми не знаємо.
Смотри, такой вопрос, который возник после того, как Витренко сделал заявление относительно того же Фирташа, что у них образовались какие-то долги за использование распределительной инфраструктуры. Это те трубы, по которым идет доставка газа населению.
И это задало вопрос относительно того, это что, вписывается в эту логику деолигархизации, которую сейчас у Зеленского провозгласили? И у Фирташа возникают проблемы после того, как фактически Коболев с ним договорился и дела пошли вгору. Вот с чем это связано?
Дивись. Я думаю, що та заява це було більше такий, знаєш, дзвіночок нагадування, що типу хлопці, давайте платіть по своїх боргах. Тому що якщо йти в суд, ти ж розумієш, що судова тяганина вона дуже довга. У нас тому то влада вподобала інструмент санкцій: прийшли, за вечір все порішали, і в нас є результат. В судовому порядку це дуже складно. Облгази судяться роками по різних питаннях, і там суд на суді, потім апеляція, потім під іншим соусом інші судові позови подаються. Тому це не так просто.
Була взимку ця проблема, коли різко виросли борги операторів ГРМ. Хоча за самі ж труби ніхто не платить, розумієш? Оператори ГРМ сьогодні вони виконують функцію фактично передачі цього газу, збереження в якомусь більш-менш робочому стані цієї інфраструктури. Тому що частина труб державні, ця вся інфраструктура в принципі, десь приватні, десь комунальні, десь компанії самі добудовували. Але там повний безлад в структурі власності. Ну і логіка проста: якщо є оця державна труба, ця компанія її використовує. Компанії кажуть: ти повинен за це заплатити. Компанія заплатить. Де вона візьме ці гроші? В кінцевого споживача.
Ця ж вся історія вже була при Гройсмані, коли хотіли це зробити, але в кінцевому рахунку це ж все призводить до підвищення кінцевої ціни. Щоб зараз влада пішла на підвищення ціни для населення? Ну вони шукають тільки шлях, як це знизити. Так от, в зимові місяці був всплеск боргів зі сторони операторів ГРМ, колишніх облгазів так званих, перед оператором ГТС. Вони формували небаланс, тобто вони брали газ і за нього не платили. Там, наскільки я це бачу, формально вони не брали цей газ.
Тому що коли в січні місяці рвонула ціна для населення, а от ті люди, які користуються газовим котлами, опалення чи просто постачання, в них крім того всього що виросла ціна, в них ще і виросли обсяги споживання. Він думає: для чого я буду зараз платити по такій ціні, я собі це запишу на літо. І от припустимо, в нього споживання було 200, він написав що він спожив 20, а 180 я в червні місяці по низькій ціні заплачу. А по обліку виходить,що заплатили за 20, а 180 десь гуляє. І оце почало формувати той борг, тому що це небаланс, і це облгази. Тобто історія така, що ніхто газ не крав.
Он просто исчезает. Така давня українська звичка: та ми не крали. він просто десь щезає
Випарувався, так. Тобто, ці борги закриються. Але я думаю, що річний контракт він вирішить цю проблему, тому що ніхто не буде займатися приписками, переписками, скільки я спожив, а там буду по нижчій ціні. Чисто з точки зору прогнозованості роботи системи, для населення платежів, це простіше.
Але зараз пішло потепління, зараз вони сплатять ці борги. Це не є щось таке. Це дуже ситуація погана звичайно, але це не означає, що там хтось в наглую пішов не платити. Крім того, підчас карантину не можна стягувати пеню за несплату. Ну не заплатив, ну немає грошей, заплачу потім. А там по ланцюжку можна виставляти пеню. Проблем багато.
Хорошо. Какая, на твой взгляд, будет логика действий? Потому что сейчас замаячила перспектива повышения цены на электроэнергию серьезная. И на этот счет соответствующие заявления раздаются. Ну и народ начинает роптать, потому что доколе.
Условно говоря, все время повышают, повышают, обещают, что будет европейское качество и т.д., но в общем то качество там как обычно. А если брать НАК Нафтогаз, то 10 ярдов долларов вбухали в добычу, и добычу не получили. Кто ответственный, как мне один человек постоянно говорил.
Я думаю, що зараз буде пошук відповідального. Тому що всі чекають. Всі чекають. Журналісти, експерти, оглядачі ринку, всі чекають. Якщо було звільнення за негативними результатами роботи, то потрібно озвучити причини цих негативних результатів роботи. І сам Вітренко, він в цьому має бути зацікавлений.
Тобто, в першу чергу я переконаний, що буде якийсь аудит. Це я просто говорю з точки зору здорової логіки, чи будуть вони робити це, я не знаю. Друге – це оптимізація витрат. Треба скорочувати витрати. В Нафтогазу доходи падали, а витрати…
Начинать с зарплат топ менеджмента и заканчивать оперативкой.
Третє, це сам Нафтогаз потребує модернізації. В такій структурі, в якій він є, про це всі говорять, він потребує трансформації. Ввели цю трансформацію, довго дуже говорили, атм був навіть директор з трансформації, Отто Ватерландер, який іде з Нафтогазу. Але тут же ж знаєш, оптимізувати можна дуже довго, можна дуже довго, а треба швидко це все робити.
Тому я думаю, що буде зараз основна робота на пошук причин, оптимізація хвостів, вироблення якоїсь програми, куди компанія має рухатись. При чому це протягом найближчих кілько місяців ця програма мала би появитися, тому що треба щоби нове керівництво мало КРІ, по яких воно буде рухатись і звітувати і розуміти, що цей КРІ є досяжним в принципі.
Смотри, вот эта история с выводом Нафтогаза на ІРО, о которой говорил Витренко, на 2022 год планировал. И многие на рынке говорили о том, что Витренко чего он так действовал нагло в какой-то мере, чтобы побыстрее вывести Нафтогаз на ІРО, продать каким-то западным компаниям, и возможно поиметь какую-то свою долю. Может самим выкупить, может через каких-то посредников, не знаю, как они это делают.
Потому что там вообще в принципе схема с поставками газа т.н. европейского в Украину она очень мутная, мы это прекрасно понимаем. Мы понимаем, что это идет российский газ, который по небольшой перемычке 20 километров в Словакии возвращается назад, или даже не возвращается. И нам его продают как якобы по привязке к амстердамскому хабу, но мы понимаем ну нет такого плеча амстердамского. И в общем-то это просто такой мухлеж в чистом виде.
Це Коболєв мав цю ідею вивести на ІРО. Я противник, якщо чесно. Тому що якби ми не хотіли ринкові реформи, у нас є в країні соціальні проблеми, якесь ПСО та й повинно бути.
У нас оце ПСО скасували для компаній, для населення, але до травня місяця воно в нас було для теплокомуненерго. Тобто, теплокомуненерго мало нижчі ціни. Уяви собі, якщо зараз зробити ціну для ТКЕ в півтора рази вищою, платівки за тепло виростуть на наступний рік на 50%. Це дуже складно. Не те що складно, це ж можуть і на вилах винести.
Ну да.
Тому все-таки нам ще потрібна компанія, яка якийсь там суспільний обов’язок буде виконувати. Я не говорю, що це там повинен бути собес, але щось повинно бути. Якщо віддати компанію приватним власникам, ну буде там Наглядова рада яка буде качати свої права і буде нам розказувати що нам робити, знаєш.
Тому я розумію, що приватний власник він ефективніший державного, як показав в нас приклад навіть з газовидобутком, але може все-таки ще раз спробуємо зробити цю компанію ефективною коли вона державна.
Тем болем ты говорил, приводил пример тех же самых австрийцев, поляков, где такие компании есть. В Европе на самом деле полно таких корпораций государственных, которые эффективно работают и в общем-то они работают.
Дуже. В Україні найбільше державних компаній серед усіх європейських країн. Але тим не менше, це не означає, що навіть там в Швейцарії, Німеччині, Австрії немає державних компаній – вони є, і вони нормально працюють. Власне оця реформа мала зробити наглядові ради, вони мали зробити компанії ефективними.
Ну але вийшов междусобойчик, коли Наглядова рада гладила по голові правління, правління тиснуло руку Наглядовій раді, ну а із ефективністю якось не склалося. Це однозначно що це треба вирішувати. В принципі ідея з розділом від Укрнафти, це ж теж робилося для того щоби виходити на ІРО, тому що маючи токсичного співвласника, по Укрнафті, який під санкціями…
Ты имеешь в виду Коломойского.
Так. Хто ж там буде заходити.
Вот эта составляющая отношений Коболева с Коломойским, это тоже была такая токсичная составляющая.
Ну так, ходять такі слухи.
Которую, насколько я знаю, попытался Зеленский расторговать на встрече с Блинкеном, и вообще вот эти особые отношения Коболева с олигархами. Они там подавались как одна из причин, почему решили по Коболеву ударить, который действительно начал там играть в какие-то свои самостоятельные игры, почувствовал себя таким…
Так. Він відчув себе, знаєш, таким важковаговиком. І це не дивно – він 7 років. Влада міняється, він не міняється. І Гройсман хотів…
Газовый Аваков такой себе.
Так, щось типу того, знаєш, вічні такі. От кажу, якби не було цієї гри з цінами, я переконаний, що просто пробачили би все – і борг, і не нарощений видобуток. Але підняття цін вже проковтнути не змогли.
Короче говоря, они заигрались. А с этой корпоративной реформой госкорпораций получилось, как одна моя знакомая говорила: ну не получилось. И хер с ним.
Спасибо тебе за такую развернутую картинку. Во всяком случае, для меня во многих аспектах прояснилось. Будем на связи.
На зв’язку.
Пока.
Щасливо.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------
Рекомендуем по тему к просмотру и прочтению беседу Юрия РОманенко с Виталием Куликом. Стенограмму читайте здесь.
Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, канал Юрия Романенко на Youtube, канал Юрия Романенко в Telegram, страницу в Facebook, страницу Юрия Романенко в Instagram