Щорічна промова прем`єр-міністра Китаю: про що розповідає нам Пекін?

У понеділок 5 березня прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян виступив із щорічною промовою на церемонії відкриття нової сесії китайського парламенту – Всекитайських зборів народних представників. Його виступ був присвячений планам розвитку КНР на наступні кілька років. Доповідь, яка складається з 36 сторінок, Лі Кецян представляв близько двох годин.

Попри численні теми, яких прем`єр торкнувся у ній, він лаконічно опустив два ключових питання, які стоять на порядку денному Китаю – внесення змін до Конституції та перестановки в керівництві правлячої Компартії. Як відомо, нещодавно у Китаї запропонували скасувати обмеження, які не дозволяли голові КНР обіймати цю посаду більше двох термінів поспіль. Такий реверанс убік створення певного «імператорського» характеру управління з подачі нинішнього лідера КНР Сі Цзіньпіня викликав великий резонанс. Особливо гучною ця новина стала в контексті нещодавніх змін до Статуту Компартії наприкінці 2017 року, коли правлячі еліти включили політичну філософію Сі Цзіньпіня до переліку обов’язкової літератури та Статуту партії.

         Попри те, що це питання обійшли увагою, промова Лі Кецяна є важливою з огляду на усвідомлення подальшого зовнішньополітичного та економічного курсу Китаю у регіоні та світі. Отож, які головні питання піднімалися у доповіді?

Оборона та безпека

         У своїй промові Лі Кецян зазначив, що Китай і надалі збільшуватиме витрати на оборону та безпеку. Питання захисту кордонів і модернізації армії пронизували геть усю доповідь. За словами Лі Кецяна, Китай цього року планує збільшити видатки на оборону до 8,1% ВВП. Це близько 175 млрд. доларів, що на 1,1% більше, аніж попереднього року. Цей бюджет став найбільшим за останні 3 роки. Це стало викликом для США, адже нещодавно і сам президент Дональд Трамп запропонував збільшити видатки на оборону, а бюджет США став найбільшим з 2011 року. Все це означає початок нової гонки озброєнь між США та КНР. Але на відміну від радянсько-американського протистояння у часи «холодної війни», ці дві держави зосереджені лише на одній критичній для них галузі: технологіях. Саме тут і починається конкуренція між КНР і США в умовах сьогоднішньої кризи старих порядків. Власне, і промова Лі Кецяна була сфокусована на технологічних здобутках Китаю. Прем`єр-міністр КНР натякнув, що Пекін розглядає себе як одного з потенційних глобальних лідерів у сфері розвитку високих технологій. Крім того, його промова відбувалася на тлі гучного скандал навколо американської компанії-чіпмейкера «Qualcomm», яку намагаються купити китайці через Сінгапур. Потенційно, це могло б стати найбільшою угодою в історії цієї галузі. Але днями США направили запит до слідчих органів із проханням перевірити умови угоди та назвали її «загрозою національній безпеці». Ця подія по-суті стала початком технологічної війни між США та КНР.

         Особлива увага у питаннях оборони була приділена розбудові військово-повітряних сил та флоту Китаю. Це не дивно, адже зараз саме завдяки модернізації ВМС Китай успішно тримає під контролем спірні острови у Південно-Китайському морі та Східно-Китайське море. Флот є важливим фактором стримування геополітичних ворогів Китаю і відлякує США від прямих провокацій у цих водах. Після будівництва другого китайського авіаносця Китай явно демонструє намір побудувати флот, який буде рівний ВМС США для затвердження свого домінування у Південно-Східній Азії. Разом із цим, Лі Кецян у своєму виступі згадав «успішну реформу» сухопутних військ, коли Китай скоротив чисельність армії на 300 тисяч осіб. На тлі стрімкого розвитку військових технологій у Китаї та розбудови флоту та авіації, Пекін вочевидь планує ще більше скоротити сухопутні війська та зосередитися на виробництві безпілотних технологій.

         Найближчим часом варто очікувати активізації Китаю у спірних водах Південно-Китайського моря, зближення КНР і Філіппін, що дасть Пекіну вихід за межі Південно-Східної Азії і посилить його позиції у Тихому океані. Розбудова флоту посилюватиме напруження між Китаєм і США, надто – поблизу острова Тайвань. Крім того, в умовах згортання зовнішньополітичного курсу США «Розворот до Азії», який був запущений за часів Барака Обами, Китай намагатиметься заповнити вакуум впливу та перехопити ініціативу в американців у відносинах з сусідами. Першими напрямками у найближчий рік стануть В`єтнам, Філіппіни, Малайзія, Сінгапур і Таїланд.

Економіка

         За словами Лі Кецяна, економіка Китаю здійснила перехід від зовнішньої залежності (експорт та інвестиції) до «здорової» комбінації споживання, інвестицій та експорту. Також одним з орієнтирів у структурній трансформації китайської економіки є сфера послуг, темпи зростання якої становлять 7,6%.

Економіка КНР зросте на 6,5% у 2018 році, індекс споживчих цін до 3%, рівень безробіття зберігатиметься нижче 5,5%. Це відповідає цільовим показникам Тринадцятого п’ятирічного плану економічного і соціального розвитку Китаю 2016-2020. Також планується скорочення бюджетного дефіциту на 0,4 в.п. до 2,6% ВВП, однак, не за рахунок інфраструктурних проектів. Бюджетом передбачено витрати на дороги у розмірі 1,8 трлн. юанів (284,4 млрд. дол.), на управління водними ресурсами – 1 трлн. юанів, та на залізницю – 732 млрд. юанів.

         Уряд Китаю продовжує покращувати інвестиційний та бізнес-клімат в країні: планується зменшення податкового навантаження на підприємства шляхом надання 50%-ї пільги на податок на прибуток для малого бізнесу. Прем’єр заявив, що для бізнесу та фізичних осіб планується скорочення податків на 800 млрд. юанів. У контексті технологічної готовності, урядом заплановано зменшення витрат на мобільну передачу даних на 30%.

         За словами Лі Кецяна, Китай досягнув значних успіхів у подоланні «ключових ризиків» та взятті під контроль загальних економічних і фінансових ризиків. Зокрема йдеться про забезпечення стабільності курсу юаня і посилення боротьби з фінансовими махінаціями.

Прем’єр заявив, що Китай повинен пришвидшити формування торговельного блоку в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Також важливим є протидія протекціонізму на зовнішніх ринках. Тут насамперед ідеться про протистояння із США, особливо зараз на тлі конфлікту навколо запровадження Вашингтоном мита на імпорт сталі та алюмінію.

Відтак, економічна політика КНР відповідає встановленим пріоритетам Тринадцятого п’ятирічного плану та у 2020 році можна очікувати подвоєння ВВП у порівнянні з 2010 роком. У цьому році суттєво зросте частка сектору послуг у структурі ВВП – 52,2%, що свідчить про зниження ролі промислового виробництва у економічному розвитку та зміцнення позиції Китаю як постіндустріальної економіки.

У розрізі бюджетної політики, у 2018 році передбачається скорочення дохідної частини бюджету на 800 млрд. юанів за рахунок податкової пільги суб’єктам малого підприємництва. Враховуючи це, для досягнення поставленої мети щодо скорочення бюджетного дефіциту, необхідним є зменшення витрат. Окрім цього, сучасна економічна стратегія КНР направлена на інклюзивне економічне зростання шляхом стимулювання внутрішнього попиту, що обумовить зменшення впливу зовнішніх факторів – експорт та іноземні інвестиції. Разом з тим, стратегічним пріоритетом є розвиток малого бізнесу та залучення в нього великих інвестицій.

Інновації

Невід’ємним елементом довгострокової стратегії та п’ятирічних національних планів КНР є інноваційний розвиток. Цьому питанню була присвячена одна з частин доповіді прем’єра Лі Кецяна, який наголосив на необхідності стимулювання розвитку за рахунок інновацій та нарощування інноваційного потенціалу, а також конкурентоспроможності економіки Китаю.

Він зазначив, що КНР стала одним з глобальних центрів інноваційних підприємств та лідером в галузі наукових і технологічних інновацій. Підтвердженням цьому є провідні позиції Китаю за кількістю отриманих патентів, промислових зразків, наукових публікацій, а також зростаючою часткою високотехнологічного експорту. Китайські компанії, такі як Alibaba, Baidu, Tencent здійснили прорив, розробивши цифрову інфраструктуру, яка сприяє інноваційній діяльності. Промислові компанії КНР займають провідні позиції з розробки роботів та досліджень штучного інтелекту.

Прем’єр наголосив на тому, що уряд ще більше активізує інноваційний розвиток, сконцентрувавшись на великих проектах, які пов’язані з покращенням навколишнього середовища (боротьба зі смогом) та медичними дослідженням (лікування раку та інших важких захворювань). Також уряд сприятиме створенню національних лабораторій світового рівня, поглибленню співпраці між бізнесом, науковими та освітніми установами задля просування фундаментальних та прикладних досліджень. Відповідно до положень Тринадцятого п’ятирічного національного плану економічного і соціального розвитку 2016-2020, витрати на НДДКР повинні збільшитися до 2,5% ВВП до 2020 року. У 2018 році витрати на науково-технічну діяльність з державного бюджету зростуть на 10,1%, а на освіту – на 6,5%.

Стимулювання розвитку науки і технологій забезпечить нарощення високо- та середньотехнологічної складової у структурі ВВП Китаю, збереження провідних позицій за інноваційною ефективністю в світі (високотехнологічний експорт, патентна активність, ліцензії), а також створення нових робочих місць. Наприклад, у 2017 році завдяки програмі розвитку інновацій «Шуанчуан» було створено 2 млн. нових робочих місць. Відтак, економічний розвиток на основі інновацій сприятиме зменшенню залежності від сировинних ресурсів, нарощенню високотехнологічного експорту, підвищенню конкурентоспроможності суб’єктів господарювання на національному та міжнародному рівні, а також покращенню якості життя населення.

Промисловість

         Цікавою була та частина доповіді, яка стосувалася промислового розвитку Китаю. У контексті переорієнтації на сферу послуг, продовжиться процес скорочення видаткових виробничих потужностей. У 2018 році планується ліквідувати виробничі потужності сталі та чавуну на 30 млн. тонн, зменшити вуглевидобувні потужності на понад 150 млн. тонн. Це, у свою чергу, обумовить зростання безробіття у промисловому секторі економіки, але в межах запланованих показників.

Разом з цим, Лі Кецян заявив, що його країна «планує прискорити процес виходу Китаю у лідери країн-виробників». Це свідчить про те, що Пекін продовжить розвивати свій проект «Зроблено в Китаї 2025», в основі якого – радикальне збільшення обсягів виробництва. Цей план сильно критикують у США. Вашингтон вважає його «несправедливим», адже він передбачає виділення державних субсидій китайським компаніям, особливо у галузі робототехніки. Сполучені штати розглядають можливість запровадження санкцій проти Китаю і звинувачують Пекін у промисловому шпигунстві. Власне, запровадження мита на імпорт сталі та алюмінію з боку США – це частина американсько-китайського протистояння. Відтак, аналізуючи промову Лі Кецяна, можна стверджувати, що Китай візьме курс на подальшу конфронтацію зі США у галузі науково-технологічного розвитку.

Зовнішня політика

         Лі Кецян також недвозначно підтвердив прихильність китайського курсу своєму магістральному проекту в зовнішній політиці – розбудові глобальної транспортної системи «Новий Шовковий Шлях». За словами прем’єра, «це дозволить Китаю поширити свій вплив у Південно-Східній Азії і за її межами». Це означатиме посилення позицій КНР у ключових країнах регіону, які стоять уздовж «Нового шовкового шляху», насамперед – Шрі-Ланка, Мальдівські острови та Малайзія. Це автоматично посилює протистояння між Китаєм та Індією, яка є геополітичним суперником Пекіна.

Вже зараз між двома країнами розгорнулася боротьба за Мальдівські острови. Зараз існує реальна загроза запровадження проти Мальдів санкцій з боку Індії або навіть військової інтервенції, беручи до уваги, що таке вже відбувалося в історії обох держав. Крім того, можна очікувати загострення протистояння між Індією і Китаєм за Шрі-Ланку. Протягом останніх років офіційний Пекін виділив значні кошти на розбудову інфраструктури портів на Шрі-Ланці. Особливо це стосується південних шрі-ланкійських портів, які, за планом Китаю, входять до так званого «поясу перлин». Перлинами китайці називають ті порти, які матимуть стратегічне значення для морської частини «Нового Шовкового Шляху». У 2010 році Китай витратив 1,5 млрд. доларів на розбудови невеликого селища під назвою Хамбантота, яке ще у 2004 році було зруйноване внаслідок цунамі. Свого часу Індія відмовилася інвестувати у цей проект, а тому її місце зайняв Китай. Сьогодні цей порт має всі шанси стати «перлиною» у китайській стратегії, а Шрі-Ланка все більше залежна від китайських інвестицій. Це змушує Індію активізувати свою зовнішню політику на острові і спробувати відновити свій втрачений вплив.

         Так само загостриться й боротьба між Саудівською Аравією та Іраном за контроль морськими шляхами біля Аравійського півострова. Обидві країни конкурують між собою, хто яке місце займатиме у транспортній системі Китаю «Новий Шовковий Шлях». Щоб перехопити ініціативу в Ірану, Саудівська Аравія навіть підтримала Китай у боротьбі з Індією і США за Мальдівські острови. Офіційний Ер-Ріяд має твердий намір отримати максимум з китайських проектів, адже вони непогано гармонізують з новими реформами, які анонсував спадкоємний принц Мухаммед бін Сальман, якому необхідні для цього інвестиції. Подібне протистояння за китайські гроші та участь у геоекономічних проектах відбуватиметься й між Саудівською Аравією і ОАЕ. Емірати вже зараз фактично воюють з саудитами за південні регіони Ємену. Тому можна очікувати посилення цього конфлікту, і навіть відділення Південного Ємену для встановлення контролю Еміратів над узбережжям Аденської затоки.

         Крім того, можна очікувати подальшого проникнення Китаю в Африку і посилення співпраці між КНР і ЄС. Попри те, що Євросоюз сам вбачає у китайському проникненні загрози для себе, але структурна криза у відносинах зі США не залишать Європі іншого виходу, особливо на тлі розгортання торгової війни між США та ЄС.

         На корейському напрямку своєї зовнішньої політики Китай намагатиметься домовитися зі США у питанні ядерного роззброєння. Мир на корейському півострові необхідний Пекіну, оскільки стрімкий розвиток ядерних технологій КНДР поступово стане загрозою і для самого Китаю. Тому найближчим часом можна спостерігати парад мирних ініціатив з боку Китаю щодо врегулювання корейської кризи.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook. Страница Украинского института будущего в Facebook, в Telegram, на Youtube