В яку “Гру кальмара” грають з Україною – 4: чи буде вторгнення Росії?

Концентрація військ Росії на кордоні з Україною, як і реакція на неї західних політиків і експертів, є ознакою успішності когнітивної війни, яку Кремль веде проти Заходу.

Знаючи про важливість геополітичного протистояння з Китаєм для США, Кремль маючи знання про цінності супротивника, використовуючи його репрезентативну систему за рахунок вербальних і невербальних засобів, намагається примусити геополітичного опонента підкоритися кремлівським вимогам.

Останнім часом достатньо впливові американські експерти почали публічно обговорювати необхідність для адміністрації Байдена піддати всі альянси США аналізу витрат і вигід, щоб визначити які з них покращують національну безпеку Америки та які з них створюють ризик бути втягнутим у конфлікт великих держав через другорядні інтереси. Тому з їхньої точки зору, США повинні повідомити Москву та Пекін, що Америка не буде втручатися у будь – які потенційні війни за Тайвань та колишні радянські республіки.

Перенапруження американської армії із – за існування двох геополітичних фронтів не дозволяє США ефективно протистояти Китаю, тож, як вважають деякі американські експерти, адміністрація Байдена повинна розпочати одностороннє виведення передових військових сил зі Східної Європи, Центральної Азії, Близького Сходу та Південного Китаю, бо, начебто, зобов’язання США вести нетрадиційні і потенційно ядерні війни з Росією та Китаєм за країни, які не становлять життєво важливих інтересів для Америки, створюють для неї більше ризиків ніж користі.

Для розірвання геополітичного союзу Росії з Китаєм, американські проросійські аналітики пропонують адміністрації Байдена вивести США з НАТО в обмін на згоду Росії про припинення російсько – китайського військового співробітництва та взаємодопомоги. США необхідно, з точки зору американських прокремлівських “миротворців”, розпочати переговори про глобальну сферу впливу з Китаєм та Росією. До сфери впливу Росії повинні входити колишні радянські республіки, Сербія, Ірак, Іран, Сирія та Лівія. Сфера впливу Китаю повинна включати в себе Тайвань, Північну Корею, Пакистан, Афганістан, прокомуністичні країни Південно – Східної Азії та африканські країни, які знаходяться під контролем комуністичних диктаторів. США згідно цієї пропозиції американських проросійських експертів повинні зберегти у своїй сфері впливу Західну Європу, Японію, Австралію та Нову Зеландію, які будуть захищені “ядерною парасолькою” Америки.

Парадоксально, що американські прокремлівські аналітики вірять в те, що нова угода про поділ світу на сфери впливу між супердержавами зміцнить національну безпеку США за рахунок зменшення загрози для Москви та Пекіна. З їхньої точки зору, відсутність для Кремля і Піднебесної спільного ворога призведе до того, що між ними почнуть виникати конфлікти, які зруйнують їхній альянс.

Американські “миротворці” впевнені в тому, що за останні роки Росія досягнула ядерної переваги над США, що дозволяє їй шантажувати лідерів Америки. В 2021 році під час свого виступу в Конгресі США адмірал Чарльз Річард заявив: “Якщо Росія вторгнеться в Україну або інші країни Східної Європи, в той час як Китай нападе на Тайвань, США не мають планів як протистояти двом союзним ядерним наддержавам у майбутній війні”.

Ще в 2018 році Комісія зі стратегії національної оборони США прийшла до висновку, що в тому випадку якщо США будуть воювати за країни Балтії з Росією, то американським військовим може бути нанесена вирішальна поразка. Географія та співвідношення військової сили сприяють успішному військовому нападу Росії на Україну, Польщу та країни Балтії. До того ж, як вважають члени цієї комісії, Кремль може наважитись на використання тактичної ядерної зброї, якщо НАТО здійснить успішну контратаку.

Зараз в США американські проросійські “миротворці” закликають адміністрацію Байдена переглянути зобов’язання США щодо безпеки Східної Європи, яка з їхньої точки зору не є життєво важливою для американських національних інтересів, тож Америка, замість захисту неважливих для неї союзників, повинна заради свого національного виживання сконцентруватись на руйнуванні китайсько – російського військового альянсу. Головним же своїм союзником в Європі американські прокремлівські “миротворці” вважають Німеччину, тому виводячи свої військові сили з Європи, Африки та Азії, США для стримування російської агресії проти Західної Європи, повинні залишити обмежену кількість американських військ в Німеччині, бо західноєвропейський регіон має велике значення для економіки та промисловості США.

Справжньою же “вишенькою на торті” є стаття відомого американського політолога Семюела Шарапа, прочитавши яку ми можем дізнатись про те, що США не можуть воювати за Україну і для того щоб не була дестабілізована Європа із – за агресії Росії проти нашої країни, адміністрації Байдена потрібно натиснути на Київ задля того, щоб українська влада пішла на поступки Кремлю і змінила унітарний устрій на конфедеративний.

Кремль чудово розуміє, що більшість українців налаштовані проти надання особливого статусу для ОРДЛО та федералізації України. Всі соціологічні опитування підтверджують, що переважна більшість українців є прихильниками унітарності України. Тому російська влада, знаючи про це, намагається використати корисних ідіотів в США та Європі для тиску на українську владу, метою якого є отримання згоди від Зеленського на надання особливого статусу для окремих районів Донецької і Луганської областей окупованих Росією. Наслідком такого рішення Зеленського став би розкол суспільства та спровокований західними корисними ідіотами третій Майдан в Україні, до того ж в цьому випадку відбудеться посилення антизахідних настроїв серед українців, які будуть вважати що Захід їх зрадив. Тож поступки щодо особливого статусу для ОРДЛО є неможливими, якщо звичайно українська влада не збирається здійснити політичне самогубство, яке призведе до дестабілізації нашої країни, якою обов’язково забажає скористатись корпорація чекістів.

Для тих українців, які недооцінюють російську загрозу, справжнім “холодним дощем” повинна стати оцінка боєздатності Збройних сил України від колишнього командувача американським військовим контингентом в Європі Беном Ходжесом. Зі слів генерал – лейтенанта, зупинити агресію Росії проти нашої країни могли би великі втрати серед російських військовослужбовців, але у України, з його точки зору, для цього немає достатніх сил. Бен Ходжес вважає, що Збройні сили України, нажаль, не готові до маневреної війни, бо вони звикли до статичної форми ведення війни на Донбасі. Повномасштабна агресія Росії, як передбачає Бен Ходжес, буде направлена на параліч України за рахунок кібератак, авіаударів, наземних операцій та гібридних дій. Метою Кремля під час цієї військової операції буде не окупація всієї України, а нав’язування Заходу наративу що українська держава не самодостатня, тож її підтримка є безперспективною.

Не можна оминути увагою і точку зору експертів відомого американського центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS). За оцінкою цього аналітичного центру, європейські країни не мають достатньо високоякісних військових можливостей для війни з Росією, до того ж газопровід “Північний потік – 2” майже завершений, тому Росія отримала економічні і політичні важелі впливу на Німеччину, тож російські лідери можуть вважати, що в Європі та США мало політичної волі для надання допомоги Україні у війні. Також американські аналітики переконанні в тому, що російські військові сили, а саме частини 41 – зведеної польової армії та 144 –ї гвардійської мотострілецької дивізії, захоплять Київ за лічені години, тож США повинні ініціювати руйнівні санкції та переконати Кремль, що агресія Росії проти України поглибить політичну ізоляцію Росії.

Українцям варто зрозуміти, що провідні американські експерти вважають, що Захід повинен підтримати повстанський рух в Україні в тому випадку, якщо вона буде окупована російськими окупантами. Фактично, американські експерти пропонують адміністрації Байдена перетворити Україну на другий “Афганістан” для Росії, використовуючи проти неї тактику партизанської війни “смерть від тисячі порізів”. Дуже прикро, що американські аналітики не враховують того, що рельєф Афганістану і України суттєво відрізняється, бо не можна на рівнинах вести ефективну партизанську війну проти російських загарбників.

Російська влада чудово розуміє, що в разі окупації України вона буде вимушена контролювати нелояльне населення, бо українці є носіями зовсім іншої політичної культури в порівняні з росіянами. Окупація України також зруйнує вісь Москва – Берлін – Париж, яку прагне створити Кремль, тому до завершення сертифікації “Північного потоку – 2” і президентських виборів у Франції, на які роблять велику ставку представники російської влади, навряд чи Володимир Путін розпочне повномасштабну війну проти України.

Нинішня геополітична гра Кремля направлена, перш за все, на отримання поступок від Заходу та тестування США, НАТО та ЄС, щодо того як вони будуть діяти в разі повномасштабної агресії Росії проти України. Саме слабкість Заходу та його постійна готовність до діалогу сприймаються Кремлем, як запрошення до агресивних дій по відношенню до України. Спровокувавши енергетичну кризу за сприянням західних політиків, Кремль отримав можливість за рахунок високих цін на газ завдати удару по українській промисловості, наслідком чого стане економічна криза та хаос, яким буде намагатися скористатися Росія для підкорення України. Недарма Микола Патрушев в інтерв’ю газеті “Аргументи і Факти” сказав, що протекторат Заходу зруйнував економіку нашої країни, фактично, він зробив натяк, що наступна повномасштабна військова агресія Росії буде позиціонуватися Кремлем як “допомога” братньому народу, який страждає із – за дій “прозахідних маріонеток”, які знаходяться при владі.

Коли представники адміністрації Байдена висловлюються проти введення Конгресом більш жорстких санкцій проти російського газогону “Північний потік – 2”, бо таке рішення, начебто, може погіршити відносини з Німеччиною – важливим союзником Америки, то хотілось би нарешті почути від них, а чим є Україна для США?

--------------------------------------------------------------------------------------------------------

Предлагаем вам посмотреть беседу Юрия Романенко с Виталием Куликом, где затрагивается проблема российского вторжения в Украину.