Арсений Яценюк и протухшая повестка украинско-американских отношений

На днях Киевский форум безопасности произвел на свет коллективное заявление о 12 пунктах новых украино-американских отношений. Документ является вредоносным для продуктивных двухсторонних украино-американских отношений по своей сути, а заодно вредит имиджу Арсения Яценюка лично.

Кроме того, этот документ демонстрирует, что все без исключения его украинские подписанты, либо не понимают, зачем Украине и США нужны двусторонние отношения, либо попросту давно забили на эти отношения как на нечто невозможное.

Для начала просим читателей ознакомиться с сутью «плана», чтобы лучше понять предмет нашей критики:

1. В основі американсько-українських відносин незмінно має залишатися взаємна відданість зміцненню демократичних цінностей. Це передбачає посилення демократії та верховенства права, свободи особистості, свободи слова, повної незалежності судової системи та антикорупційних органів, більшої прозорості і підзвітності дій влади та відкритого урядування, незалежності медіа та активного громадянського суспільства. Солідарність і конкретні дії з просування цих цінностей потрібні для зміцнення взаємної довіри, втілення демократичних прагнень українців та забезпечення єдиного підґрунтя для співпраці обох країн.
2. Сполучені Штати та Україна повинні діяти разом задля відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, а також стримування подальшої агресії Росії. Це передбачає розширення нашого стратегічного партнерства та оборонного співробітництва і пошук Сполученими Штатами нових можливостей задля збільшення оборонної допомоги з метою посилення здатності України стримувати наступ Росії. Це означає продовження надання летальної оборонної допомоги та посилення Військово-Морських Сил. Інші сфери можливої військової співпраці включають розвиток сил спеціальних операцій, протиповітряної та прибережної оборони.
3. Сполучені Штати Америки та Україна мають підтримувати тісний діалог, щоб збільшити для Кремля ціну триваючої російської агресії проти України. Сполучені Штати також мають вести з цього питання тісні консультації з Європою, зокрема щодо посилення санкцій. Такі переговори, як і переговори з Росією стосовно України, повинні ґрунтуватися на принципі «нічого про Україну без України».
4. Ведучи консультації з Україною та її європейськими партнерами, адміністрації Джозефа Байдена варто вивчити можливості більш активного залучення на вищому рівні з боку США до переговорного процесу, який зараз проводять Канцлер Німеччини та Президент Франції, щоб вивести ситуацію з глухого кута і сприяти справжньому завершенню конфлікту на Донбасі, виведенню всіх російських та керованих Росією сил і відновленню повного суверенітету України над Донбасом.
5. Сполучені Штати та Україна також мають вести консультації щодо політичних, дипломатичних та економічних кроків, необхідних для повернення Криму до України. Вони повинні працювати разом над міжнародним дотриманням принципу «Крим – це Україна» і збереженням санкцій, вжитих проти Росії за незаконне захоплення півострова. Ми вітаємо зусилля Уряду України зі створення «Кримської платформи» як ініціативи, яка зберігатиме тему окупованого Криму на міжнародному порядку денному і нагадуватиме людям, включно з Росією, що в очах міжнародного співтовариства Крим залишається українським.
6. Сполучені Штати та Україна мають вести консультації щодо кроків для зміцнення безпеки та стабільності в Чорноморському регіоні, зокрема за підтримки НАТО та європейських партнерів. Сполучені Штати разом із союзниками з НАТО мають продовжувати регулярне розміщення повітряних, сухопутних та морських сил у регіоні, де сходяться Росія, Європа, Близький Схід, Балкани та Кавказ. Регіон перебуває в центрі чотирьох великих сил: демократія на його західному краю, військова агресія Росії на півночі, фінансовий вплив Китаю на сході і нестабільність на Близькому Сході – з південного боку. Україні та США слід співпрацювати з іншими союзниками в цьому регіоні, щоб захищати спільні інтереси та знижувати напруженість.
7. За останні роки Сполучені Штати та Україна стали об’єктами російського політичного втручання, дезінформаційних кампаній та кібератак. Вони мають обмінюватися набутим досвідом та ділитися передовими практиками боротьби з цими та іншими формами російської гібридної війни.
8. Трубопровід «Північний потік-2», у разі завершення, поставить під загрозу Євроатлантичну єдність і позбавить Україну значних доходів з транзиту. Сполучені Штати та Україна мають консультуватися, яким чином формувати та підтримувати єдність трансатлантичної позиції проти завершення трубопроводу, а також стосовно дій, які може вжити Росія щодо України, аби скасувати санкції проти «Північного потоку-2». Водночас Україна повинна провести серйозні реформи, щоб підвищити енергоефективність та викорінити корупцію в цьому та інших секторах.
9. Сполучені Штати та Україна мають співпрацювати для просування інтеграції України до НАТО і досягнення кінцевої мети Києва – членства в НАТО. США повинні твердо дотримуватися політики «відкритих дверей» НАТО і надавати Києву поради, яким чином найкраще підготуватися до членства, запевненого лідерами НАТО на саміті в Бухаресті в 2008 році. Україна повинна взяти на себе зобов’язання провести необхідні реформи та здійснити практичні кроки, які приведуть її військові та інші структури безпеки та оборони у відповідність до стандартів і норм НАТО. Членство України в НАТО зміцнить Північноатлантичний Альянс, сприятиме історичному об’єднанню Європи і створить передумови для трансформації відносин з Росією.
10. Оновлене американсько-українське партнерство пов’язане з готовністю української влади швидко здійснювати трансформаційні демократичні реформи та активно діяти для захисту та зміцнення незалежності таких ключових інституцій, як Національне антикорупційне бюро та інші. Для потужної антикорупційної роботи необхідні ефективні реформи прокуратури та судової системи. Україна також повинна зробити незворотними вже досягнуті значні реформи, зокрема у сферах ринку землі, приватизації державних підприємств, незалежності Національного Банку України, децентралізації, прозорості фіскальної і бюджетної політик на додаток до реформ у газовому секторі, реформи системи державних закупівель та у справі прозорості активів і доходів державних службовців і парламентаріїв.
11. Також важливими є кроки задля усунення надмірного впливу олігархів, встановлення верховенства права зі справедливими економічними нормами та практиками для великого, середнього, малого та іноземного бізнесу, а також для посилення інституційної спроможності Української держави – все це має вирішальне значення для поліпшення життя українських громадян. Україна має гарантувати захист права власності для всіх українських та іноземних інвесторів.
12. У той час, як українській владі слід невідкладно зосередитися на втіленні реформ, розглядаючи їх як завдання найнагальнішого порядку, Сполучені Штати в координації з міжнародними фінансовими установами, Європейським Союзом та партнерами з Групи Семи мають продовжити супровід та підтримку, щоб допомогти Україні побудувати сучасну демократичну економіку, повністю сумісну зі стандартами та нормами Європейського Союзу. У цьому сенсі чітку дорожню карту становлять Копенгагенські критерії ЄС. Така допомога має прямо залежати від проведення ефективних реформ.

Разбор пролетов

В целом создан эффект, что украинские и американские подписанты вроде бы сидят за одним столом; при этом украинские подписанты с радостью сидят за этим столом в роли балбесов. Возможно, что такой меморандум был бы неплох для старта отношений между странами, но, пардон, на 30-м году отношений между Украиной и США такой текст вызывает недоумение и жалость. Ведь именно под эти общие фразы украино-американские отношения последние 17 лет летели в тартарары, чтобы раствориться в пространстве пустопорожних слов и непоследовательных действий.

Меморандум задумывался как декларация «за все хорошее», чтобы разным авторитетным людям в США было легко его подписать. Но, во-первых, сделанный в таком виде, он увидел свет очень невовремя. В Вашингтоне сейчас действительно есть пространство для обсуждения, каковы могут быть отношения США к Украине и с Украиной. Тут бы и время показать, что у нас могут быть конкретные общие интересы и дела, а также что у нас есть люди, с которыми Вашингтон может работать для обеспечения этих общих интересов. Но в меморандуме и полезные «рабочие» пункты окружены сомнительными предложениями.

Меморандум киевского форума безопасности – это даже не за все хорошее. Ибо немало в нём откровенно вредного для украино-американских отношений и для репутации Украины. И вот почему.

Политические недоразумения

В преамбуле авторы говорят, что президент США Джозеф Байден горячо поддерживает украинский народ и осознает важность безопасной, демократической и процветающей Украины. Однако в рядах подписантов нет никого из офиса Байдена, нет актуальных близких советников новой администрации или Демократической партии. Это как? Расписались за Байдена без Байдена и его команды? Что касается Яценюка, он попытался удивить читателей кругом подписантов с американской стороны. Но из списка подписантов меморандума видно: Арсений Петрович далек от новой администрации Байдена. Бывший премьер Яценюк собрал бывших влиятельных людей, чтобы задекларировать старую и рыхлую по своему содержанию повестку. Не верите?

«Трансформационные демократические реформы», «борьба с коррупцией», «деолигархизация», «необходимость прозрачности» и так далее и тому подобное, о необходимости чего говорится в документе – это очень старая украинская песня в стиле «бла-бла-бла политика». Причем свою партию в ней большинство украинских подписантов уже спели. И спели плохо. Например, Арсений Яценюк лично участвовал в провале этих задач, будучи довольно долгое время влиятельным политическим деятелем, одним из лидеров парламентской партии и даже премьером. Сегодняшняя реклама Яценюка как премьера военного времени - никак не коррелирует с тем, чего США ожидают от Украины сейчас. Уж точно не войны.

Недоразумения по сути

Документ призывает к дальнейшей интеграции Украины в Евросоюз. Но вступление Украины в ЕС - нереалистичная цель, о чем ЕС многократно повторял. А если не вступление – тогда что конкретно авторы имели в виду? Такие неопределенные или нереалистичные пассажи дискредитируют весь документ. Пора понять, что никого не возбуждают украинские мантры, после которых ничего не меняется. Более всего от Украины ждут конкретных действий, а не слов. Слова украинцев на в США и Европе всем давно надоели. Тем более, что украинцы сами в них не верят.

Про интеграцию Украины в ЕС вообще вышло комично, ибо говорится интеграции в ЕС без спроса у самого Евросоюза. Посмотрите на список подписантов. Среди них нет ни одного представителя Евросоюза. Вообще. Это выглядит странно, потому что сами украинские авторы постоянно предлагают принцип «ничего про Украину без Украины». Кроме того, а почему в плане об отношениях Украины и США вообще идет речь о ЕС? Вопрос риторический, как говорится.

Дальнейшее чтение документа в том же беспощадном и бессмысленном духе. Например, укрепление Военно-Морских Сил Украины почему-то отмечается как приоритет оборонного сотрудничества наряду с предоставлением Украине летального оружия. Но о чем конкретно речь? Исходя из чего исходят авторы? Может быть, они отталкиваются на какую-то внятную государственную доктрину Украины? Ведь очевидно же, что украинский флот, способный сдерживать ВМФ России в Черном море – неподъемная задача для Украины. Стоимость одного корвета составляет несколько сот миллионов долларов. Зачем тратить их на несколько кораблей такого класса, если это принципиально не изменит ничего в расстановке сил в Черном море. А вот развитие Украиной собственной системы «Нептун» класса земля-вода как раз изменит, потому что этот как раз тот случай, когда «дешево и сердито» можно перекрыть «Нептунами» всю акваторию Черного моря у берегов Украины.

Однако, Бог с ним с «Нептунами». Ничего не говорится о системе управления украинской армией, в которой связь по-прежнему осуществляется через мобильные сети и аналоговые линии. Как украинская армия будет управляться на поле боя? Кто отдаст приказы этим кораблям, что появятся в Украине в результате реализации плана? Будем опять, как в 2014 году, наблюдать в прямом эфире украинского ток-шоу, как министр обороны общается с офицерами, которые ждут приказа? Спустя семь лет после аннексии Крыма новая система управления армией так и не создана, хотя на уровне технических решений она уже существует. В виде опытных образцов. Так может сосредоточиться на том, чтобы ВСУ хотя бы начали управляться, то есть на связи? Тем более, что США финансировали немного опытные проекты.

Еще один просто вопиющий момент - текст документа решительно вне контекста по вопросу «Северного потока 2». Остановить достройку и запуск этого трубопровода могут только санкции США против немецких компаний и физических лиц, задействованных в проекте, а это является почти фантастикой. Отношения с Германией для США сейчас важны для выстраивания единого фронта против Китая. Конгрессмены, выступающие за усиление санкций, есть, но они в меньшинстве. Белый дом и Госдепартамент разве что прямо не заявили, что новых санкций против участников «Северного потока 2» не будет.

Однако, допустим, что «Северный поток-2» остановят. Разве будут проблемы украинской ГТС решены? Конечно же, нет. Прежде всего, потому, что помимо «Северного потока-2» место Украины заняла Турция. Пока Украина 30 лет героически старалась решительно ничего не изменять, Турция превратилась в полноценный газовый хаб. Теперь через Турцию идет все возрастающий транзит не только из России через «Турецкий поток» ( 31,5 млрд м³ газа в год), но и Азербайджана (в ближайшие время транзит азербайджанского газа вырастет до 20 млрд. кубометров в год).

В ближайшее время начнется строительство трубы из Туркмении в Азербайджан и далее на Турцию и Европу. Этот газ пойдет в Южную Европу, как раз в том направлении, через куда он шел через Украину. Что мы будем делать с нашим стратегическим партнером Турцией?

Поэтому мантры по «Северному потоку-2» решительно ничего не меняют для Украины, которая не имеет реалистичной стратегии решения своих энергетических проблем. Если мы и дальше будем продолжать действовать в логике «мріяти, скиглити, не робити», то мы останемся без энергетики, а наше энергетическая безопасность еще более ухудшится.

Пункт про оборонное сотрудничество особо выделяет необходимость предоставления Украине летального вооружения. Авторы текста вежливо забыли или вовсе не знают, что едва ли не главной причиной отказа Вашингтона предоставлять Украине это оружие является сомнение в том, как украинская сторона распорядится этим вооружением. Проще говоря, не всплывет ли это оружие где-нибудь в Сирии или в Иране, не будут ли в итоге этим оружием атаковать американских солдат где-нибудь в горячей точке. Бардак в Вооруженных силах Украины, о котором хорошо известно в Вашингтоне, никак не опровергает эти сомнения. Более того, идиотские судебные тяжбы между высшим генералитетом ВСУ просто убеждают США в обратном. Ибо сложно понять Белому дому, как могут эффективно защищать Украину генералы, что ненавидят друг друга больше, чем Путина. Вот и мы не понимаем.

Это лишь некоторые прорехи меморандума форума имени Яценюка, но они отражают суть. Остальные такая же болтовня, отражающая состояние украинской внешней политики. «Украинцы сами не знаю чего хотят, но решительно хотя паразитировать дальше на помощи США» — вот что читается между строк. И это очень вредит нашей стране. Чем больше украинские политики витают в облаках, тем больше свободы для американцев, европейцев и россиян в осуществлении реальной политики в собственных интересах относительно украинского вопроса.

Именно поэтому Украина ушла с американских радаров и появляется там только в контексте проблемы России и американо-российских отношений.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------

В развитие статьи рекомендуем просмотреть беседу Юрия Романенко и Максима Карижского об американо-украинских отношениях.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, страницу «Хвилі» в Instagram.