Чергова істерія, до якої так слабке українське суспільство, виникла на підгрунті фобії того, що доведеться обов’язково прив’язувати номер телефону до паспортних даних. Якщо копнути ще глибше, то це фобія деанонімізації.
Маю певні зауваження. Поїхали.
- Кожного енного року це продвигають і щоразу нічого не йшло далі слів і гучних заяв. Організувати у країні, де десятки мільйонів незареєстрованих сімок і населення, яке недовіряє чиновникам від сільради до кабміну тяжко.
2. Прикритися терористичною загрозою можна частково, почавши видавати нові сімки під паспорт. Вторинний ринок і пофігізм з обох боків розтягне процес на роки.
3. Інтеграція телефонних номерів з рядом сервісів, у тому числі фінансових буде змушувати людей бігти на випередки переходити на контракт.
4. З часом можуть розвиватися інші способи авторизації, напевно по біометричних даних, і товариш майор матиме змогу не лише чути ваш подих у слухавку, а і знати пульс, тиск і розмір зіниць не відриваючи жопу від крісла. Питання лише у тому чи зможе він це робити з санкцією суду чи без такої, і що ще важливіше: який буде суд?
Технології будуватимуть і далі вузькі місця в анонімності і коли людство буде втікати з цієї планети на космічних човнах, то ніхто і спаскудити повітря втіхаря не зможе. Може буде вихід для людства у тому, щоб не лише майор про вас все знав, а всі про всіх все знали. Архаїчне доганяє футуристичне. Ти не зможеш сусіду сказати ‘це не твоя справа’ або ‘it’s not your business’. Ближні (і дальні теж, це ж архофутуризм, а не повернення назад) про тебе все знатимуть. Община буде вмішуватися у твоє життя. Деспоти будуть на стороні анонімності. Не повної звісно. Про фінанси більшість віддасть інформацію бюрократу, і ще погодиться на скан сітківки ока та відбитків. Взамін можна буде анонімно зраджувати сім’ю, обзиватися в інтернеті .. ну займатися дрібними грішками, які у принципі вільним людям і не потрібні.
З іншої сторони будуть ті, хто одного дня вирішать, що якщо не можуть зберегти власну приватну інформацію перед бюрократом — нехай вона перестане бути приватною і стане публічною. Вся інформація стане публічною. Монополія на інформаційну деприватизацію у держави буде забрано. Якщо не можна зберегти приватність перед пузатими дядьками в погонах, які зі слуг народу часто стають його катами, то нехай все стане публічним, у тому числі приватна інформація про життя прокурора і міністра. Хай всі знають, що депутат б’є дітей, а міністр шукав секс з віслюком на порносайті. Хочете знати скільки середній чек у ресторані голови фракції популістів? Без проблем!
Це як із монополією на насильство та засобів для цього. Зброя або ні у кого або у всіх. І останнє реальніше за перше. Інакше — деспотія і розстріли на площах.
У кожного є секрети, скелети у шафі і видалена історія браузера. Не хочеться ними ділитися, але можливо виходом буде лише ставати кращими, щоб соромно не було за що і про це можна було казати вголос і всім. А майор нехай тоді пише, що з того? Але до того, як у чиновника і мента буде більше засобів на анонімність, то я буду користуватися при потребі засобами і методами захисту інформації. Хочете розповім про стеганографію?