6 червня соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати щорічного муніципального опитування мешканців обласних центрів України.
Оприлюднений звіт містить 181 сторінку, проте в харківському медіа-просторі його аналіз звівся переважно до одного питання - про найвищий в Україні рівень довіри до міського голови.
Водночас, дослідження виявило й інші цікаві відмінності в оцінках харків’ян і мешканців решти міст. А також парадоксальні поєднання у відповідях харківських респондентів, на які варто звернути увагу місцевій владі та громадськості.
Для більшої наочності та доступності Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» виокремив і систематизував ці менш помічені медіа штрихи до поточного соціологічного портрету Харкова.
Рекорди та антирекорди
Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Міжнародного республіканського інституту вже вдев'яте проводить щорічне муніципальне опитування. Результати щодо Харкова ґрунтуються на відповідях 800 респондентів, зібраних методом особистого інтерв’ю в період із 13 квітня по 14 травня 2024 року.
Тобто, здебільшого, це відповіді, отримані до повторного прориву кордону на півночі області. Заявлена дослідниками статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%.
Ми порівняли результати опитування в Харкові з усіма іншими 20-ма містами та на інфографіці нижче виокремили ті питання, по яких Харків суттєво виділяється (а саме – посідає перше або, навпаки, останнє місце).
Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних соціологічної групи «Рейтинг», використані зображення авторства Патріка Кассанеллі, Ольги Курської та Нікіти Тітова
Харків’яни найбільше в Україні пишаються своїм містом – 83% респондентів відповіли «однозначно так» і ще 11% «скоріше так». Тож, цей сумарний показник гордості за своє місто (94%) виявився найвищим серед усіх обласних центрів (також до ТОП-5 увійшли Івано-Франківськ, Львів, Одеса та Київ).
70% опитаних харків'ян стверджують, що економіка міста пристосувалася до умов війни – це найвищий відсоток серед усіх обласних центрів, й, імовірно, його варто інтерпретувати як відзнаку для малого бізнесу та сфери послуг.
Також Харків із відривом лідирує в двох питаннях, що стосуються роботи комунальників: 46% опитаних містян оцінили якість збору сміття в місті на «відмінно» і ще 39% обрали варіант «добре».
В Україні різко подешевшала риба: нові ціни на коропа, оселедець та скумбрію
Bloomberg: Союзники України помічають зміни у підході Києва до завершення війни
Громадський транспорт у Києві: метро, тролейбуси та трамваї можуть стати безкоштовними
Українцям показали, як змінилися тарифи на електроенергію для різних категорій із 1 жовтня
Відповідно, сумарно 85% мешканців Харкова задоволені тим, як прибирається місто, тоді як, наприклад, у сусідній Полтаві таких лише 34%.
В іншому питанні 95% харківських респондентів назвали місто «доглянутим», і це також найвищий показник серед обласних центрів (наприклад, у вже згаданій Полтаві своє місто вважають доглянутим лише 29% опитаних).
Варто відзначити ще два питання, по яких Харків опинився серед лідерів. По-перше, це оцінка роботи громадського транспорту: 69% опитаних харків’ян обрали варіанти «відмінно» або «добре» (кращі показники лише у Вінниці та Луцьку).
По-друге, ставлення до ВПО: 59% харківських респондентів відповіли, що в місті «дуже тепле» або «тепле» відношення до переселенців. Вищий показник – лише в Чернігові (60%), а найнижчий – у Львові (35%).
Натомість, три найбільші проблеми Харкова, які сприймаються мешканцями гостріше, ніж респондентами з інших обласних центрів – це безпека, ситуація з електроенергією та освітніми послугами.
Лише 12% харків’ян назвали своє місто безпечним, тоді як у містах центральної та західної України цей показник коливається в діапазоні 60-80%.
При цьому, лише 6% харків’ян стверджують, що протягом останнього місяця спускалися в бомбосховище, і це найнижчий відсоток в Україні (наприклад, серед львівських респондентів – 23%).
Також у Харкові найнижчий відсоток задоволення якістю послуг із вуличного освітлення міста (29%, при тому, що в Україні немає іншого міста, де цей показник був би меншим за 50%).
Аналогічна ситуація з оцінками послуг із постачання електроенергії в місті – задоволені 42% харків’ян, і на момент проведення опитування в жодному іншому обласному центрі цей показник не був нижчим за 70%. Ймовірно, після нової хвилі блекаутів, яку наприкінці травня відчули по всій Україні, цей розрив нівелювався.
Одна з найболючіших проблем для Харкова – це стан системи освіти. Попри ініціативи влади з «підземного навчання» для вкрай обмеженого контингенту, загальна оцінка можливостей отримувати освітні послуги в Харкові є критично низькою в порівнянні з іншими містами.
16% опитаних харків’ян задоволені рівнем якості послуг із вищої та середньої освіти в місті та 9% – послугами дитячих садків. У містах західної України ці показники доходять до 70%.
А останній «рекордний» штрих до портрету Харкова – це відносно найнижчий відсоток мешканців, які зацікавлені в інформації щодо витрат місцевої влади на відбудову. В Харкові лише 56% респондентів відповіли, що їх цікавить, скільки коштів отримує і як їх витрачає місцева влада.
При цьому, 76% харків’ян мають занепокоєння, що на якомусь із рівнів (національному, місцевому чи обох) гроші на відбудову будуть розкрадатися. І таких парадоксів, зокрема, і щодо місцевої влади та інструментарію громадського контролю за її діяльністю, у відповідях харків’ян - вдосталь.
Парадокси підтримки та (не)обізнаності
Найпопулярніший фрагмент цього дослідження «Рейтингу» у медіа-полі Харкова зводиться до того, що мешканці найбільше серед усіх обласних центрів підтримують міську владу. Відповіді харків’ян дійсно про це свідчать, але разом із тим вони підтримують і доволі критичні щодо цієї влади твердження.
Джерело: інфографіку складено на підґрунті даних соціологічної групи «Рейтинг»
Окрім 76% занепокоєних нецільовим використанням коштів фонду відбудови, 55% харків’ян погодились із тезою, що ключовим фактором у прийняті рішень депутатами місцевих рад є жага до самозбагачення. І так – це не заважає 66% опитаних схвалювати роботу міської ради.
42% харків’ян відповіли, що не поінформовані про діяльність місцевої влади. А на уточнююче питання більшість з них зазначила, що це не через безініціативність влади, а через власну відсутність інтересу. Ще більш красномовний показник: лише 10% респондентів поінформовані про розподіл міського бюджету в Харкові.
А якби харків’яни були краще поінформовані про міський кошторис, то, напевно, помітили б, що розподіл бюджетних видатків погано поєднується з їхнім переконанням про пріоритетність витрат на підтримку ЗСУ (яку в опитуванні обрали 55% респондентів).
Але й ці невисокі відсотки обізнаності, насправді, можуть бути ілюзією. Цей акцент чудово ілюструється відповіддю на питання про Стратегію розвитку Харківської громади: 47% опитаних «добре знають» про цей документ або «щось чули» про нього.
Цей сумарний показник у 47% є одним із найвищих у країні, але проблема в тому, що ніякої Стратегії в місті немає (про це ми робили окреме дослідження ще в 2021 році, і з того часу міська рада досі не затвердила документ).
Парадоксальність у ставленні харків’ян до міської влади можна підсумувати відповідями на питання (сторінка 79), де треба було обрати три найточніші характеристики органів місцевого самоврядування в своєму місті.
Шість слів, які найчастіше обирали харків’яни: «компетентний» (35%), «відповідальний» (32%), «ефективний» (29%), «корумпований» (22%), «кумівство» (18%), «непрозорий» (17%). Позитивні характеристики превалюють, але не суттєво. При цьому, всі 6 ознак вписуються в образ «міцного господарника», який традиційно вибудовують очільники громад на Харківщині.
Висновки
Оприлюднене 6 червня дослідження соціологічної служби «Рейтинг» дає багато корисної інформації, зокрема, щодо оцінки харків’янами поточної ситуації в місті.
В порівнянні з іншими обласними центрами Харків, на думку самих мешканців, є чистим, доглянутим, комфортним, привітним до переселенців, із зручною інфраструктурою громадського транспорту та адаптованою до умов війни економікою.
Ймовірно, великою мірою на цьому комунально-господарчому фундаменті тримаються високі показники підтримки міської влади.
Окрім цього, високі рейтинги мера та гордості за своє місто, як не дивно, можуть пояснюватися гостротою моменту, в якому опинився Харків із значним посиленням обстрілів у 2024 році та загрозою повторного російського наступу.
Цей приклад вдало пояснюється політологічною концепцією «гуртування навколо прапора»: часто війни і безпекові кризи призводять до короткострокової суспільної консолідації та зростання підтримки влади.
В 2022 році, в перші місяці повномасштабної війни, саме цей ефект спостерігався щодо підтримки президента, уряду та парламенту. Зараз, у 2024 році, загострення ситуації в Харкові могло відтворити громадське «гуртування навколо прапора» у режимі «консолідації навколо міста та мера», що й зафіксували соціологи.
Три основні проблеми, які негативно вирізняють життя в Харкові від інших обласних центрів – це загальна безпекова ситуація, постачання електроенергії та можливість отримувати якісні освітні послуги.
За відповідями респондентів на ці питання Харків посідає останній рядок серед усіх міст (щоправда, польовий етап опитування відбувся до нової хвилі відключень світла в інших містах, тож за цим показником ситуація, ймовірно, вже вирівнялася).
Ще одне питання, в якому відсоток по Харкову виявився найнижчим відносно решти міст – зацікавленість в інформації про розподіл місцевою владою бюджетних коштів, спрямованих на відбудову. І тут теж варто зробити зауваження щодо хронології: більшість відповідей соціологи зібрали до прориву кордону на півночі Харківщини і суспільного резонансу щодо теми фортифікацій.
Для харківської громадськості, це стало гірким життєвим уроком про те, що корупція – вбиває. Не метафорично і не опосередковано. Тож, мешканцям Харківського регіону доведеться усвідомити зв’язок між важливістю громадського контролю за бюджетними видатками влади та фізичним виживанням Харківщини.
А поки (точніше, на момент проведення опитування) – лише кожен десятий мешканець Харкова обізнаний щодо витрат міського бюджету, а майже кожен другий стверджує, що знає про Стратегію розвитку міста, якої не існує.
Вочевидь, це наочно засвідчує, що і місцевій владі, і активним представникам громадянського суспільства слід докласти більше спільних зусиль для підвищення рівня поінформованості, компетентності та залучення харків’ян до місцевих політичних процесів.
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).
Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».