В Конституції України закріплено, що обов’язок держави захищати життя людини. Слідування цьому принципу визначає й організаційну ефективність конституційного устрою.

В умовах війни життя людини не просто найвища соціальна цінність, воно має сакральне значення. Втратою життя одних громадян, продовжується життя інших, але в цьому алгоритмі є свої вади, він має обмеження – ресурсні і моральні. Зменшення кількості населення в довоєнний час – виїзд за кордон у пошуках роботи чи ранні смерті через хвороби – теж сигнал до переосмислення викликів і нашого реагування.

Відповідно перезавантаження української держави потребує серйозного відношення до людини/громадянина, тому мета нашого експертного об'єднання полягає у підготовці, популяризації необхідних методик і розрахунків, а також у лобіюванні законодавчого закріплення показника вартості людського капіталу, так званого «The value of a statistical life (VSL)».

У країнах вільного світу цей показник відіграє фундаментальну економічну роль і використовується для проведення державної політики у сфері компенсаційних виплат сім'ям загиблих. Він також є необхідним для розробки заходів безпеки, проведення політики в галузі охорони здоров'я та діяльності аварійних служб. Крім того, оцінка вартості людського життя необхідна для страхування, зокрема обов'язкового автострахування, а також є важливим індикатором ефективності різних соціальних програм.

Оцінка вартості людського життя в демократичних країнах коливається від 1,5 до 10 мільйонів доларів США.

Актуальність питання гідної оцінки життя українського громадянина набуває беззаперечної ваги в Україні саме в даний час, але прозорих підходів до оцінки все ще не існує. На чому ґрунтуються та чим пояснюються існуючі цифри різних компенсацій при втраті життя чи травмуванні – не зрозуміло. Переважає незадекларований підхід: оцінювати, виходячи з можливостей, але визначення цих можливостей також є непрозорим.

Такий підхід продукує лише «прості рішення», як от, наприклад, із нещодавнім обговоренням прав на свободу переміщення громадян України після війни (та й під час), хоча ще британська «Велика Хартія вольностей» (Magna Carta, 1215 рік) закріпила норму: «у майбутньому будь-якій людині буде дозволено залишати та повертатися до нашого королівства неушкодженим і без страху, сушею чи водою…». Цей алгоритм англосаксів – «спочатку право на вільний виїзд, а потім процвітаюче демократичне суспільство», а не навпаки, спрацював і ефективно функціонує дотепер.

Вселяє надію, що саме українське суспільство проявило зрілість та стихійно відреагувало полум’яним гнівом на таке посягання на свої права. Стратегія України – не холопсько-рабська, а її майбутнє – не деспотія.

Проте нерозуміння цінності таких фундаментальних засад панує у державі майже всюди і є скоріше правилом, ніж винятком. Наприклад, що може бути ціннішим за людське життя, цю основу основ суспільства? Демократичний світ, ґрунтуючись на вікових засадах релігійно-етичних та правових норм, створив інститут розрахунку вартості людського капіталу, і Україні досить було б взяти кращі зразки та їх імплементувати. Оскільки провести оцінку збитків, завданих країні у вигляді знищеної нерухомості, інфраструктури, промисловості тощо можливо, однак оцінити втрати, пов’язані з життям та здоров’ям, вкрай складно. Скільки коштує життя українця?

В Україні відсутні як об’єктивні методики розрахунку вартості людського капіталу, так і методика визначення економічного еквіваленту вартості середньостатистичного життя, а саме ці розрахунки є важливим правовим механізмом визначення суми відшкодування громадянам.

Інформація, надана Міністерством юстиції України у відповідь на наше звернення щодо компенсаційних механізмів, шокувала, пропонуючи оцінку виплат особам із отриманими серйозними тілесними ушкодженнями або настанням смерті у 2,5 тисячі доларів. Нагадаємо, що вартість середньостатистичного життя в ЄС складає більше 3 мільйонів євро. При цьому на рівні уряду існує поділ відповідальних міністерств за оцінку компенсацій від втрат на війні (Міноборони), на дорогах (МВС) та інш.

Без необхідної інституційної координації, Україна ризикує отримати як вузьковідомчі підходи до оцінки, так і мізерні оцінки «людського капіталу» України. На жаль, наше звернення до інших державних установ, зокрема й до Офісу Президента, призвело лише до бюрократичної відписки за підписом одного із його заступників – «великого прихильника радикальних податкових змін», але не прихильника позитивного вирішення питання оцінки життя.

Можновладці замість прийняття складних, але важливих рішень, підсовують українському суспільству лише симулякри, як от щось на кшталт зібрання Human Capital UA 2023 – форум пишномовної, але пустопорожньої балаканини про розвиток людського капіталу України, чергове «взагалі-по-взагалях». І це все на фоні «демографічної катастрофи», як окреслила ситуацію з населенням України директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Елла Лібанова.

Популярні новини зараз

За кермо не можна: з якого віку водіям заборонили керувати авто

Київстар оновив тарифи на зв'язок та інтернет: абоненти зможуть заощадити

Абоненти "Київстар" та Vodafone масово біжать до lifecell: у чому причина

Українцям загрожують штрафи за валюту: хто може втратити 20% заощаджень

Показати ще

В той же час Уряд Німеччини, долучаючись до фінансування зазначеного вище івенту, у себе вдома розробив та успішно запроваджує різноманітні програми адаптації українців, але, звісно, у свою економіку, а не в економіку України.

На противагу цьому, традиція гідно цінити життя має глибоке коріння і була закладена нашими предками у «Руській Правді» Київської держави ще у ХІ-ХІІ століттях. Значна частина статей цього правового кодексу присвячена саме оцінці та вартості життя – і в зрозумілому грошовому еквіваленті. На відміну від «Великої Хартії вольностей», яка заклала основи демократії в Англії та поклала край деспотизму, ставши зразком для будівництва демократичних суспільств у всьому світі, державотворення у Київській державі було перервано, та ніщо не заважає нам продовжити його, виходячи саме з цінності людського капіталу, але не забуваючи, що холопи та раби так, як вільні люди, не цінилися.

Нам робити цей вибір зараз. Вартість життя українця має бути високою.

Експертне об‘єднання
«Інститут оцінки середньостатистичного життя – людського капіталу»
Берлін Михайло, Люлін Анатолій