Економіка широкого проекту. Вибір без вибору

1. Давайте розглянемо питання, що часто дискутується сьогодні в Україні, про майбутню модель нашого суспільства та держави, з економічної точки зору. Обговорюються дві моделі. Перша - так званий широкий проект, що передбачає розширення звичних рамок та горизонтів для залучення життєво необхідних для відновлення, становлення та розвитку, ресурсів. Другий - так званий національний, який передбачає встановлення фільтру за принципом національної належності.

Спробуємо вирішити цю суперечку оцінюючи та моделюючи перспективи України після фіксації перемоги. Кінець війни стане початком іншої та більш тривалої битви – за економічний розвиток. Демографічна криза, руйнування інфраструктури, скорочення економіки, відтік капіталу – вся ця спадщина війни багаторазово ускладнює завдання. Яка з моделей, що обговорюються, здатна дати необхідний ефект?

З економічної точки зору, національні держави свого часу виявилися логічним вирішенням проблеми необхідності розширювати зону можливої торгівлі. Ще в 13 столітті в Європі встановили, що конкурентна перевага міст – це ефект синергії, що дозволяє різним мануфактурам розширювати свої зв'язки, ресурсну базу та ринок збуту порівняно з окремими невеликими та розрізненими поселеннями.

Коли потенціал міст був вичерпаний, було запропоновано ідею національних держав, ідеологи якої намагалися розширити ефект синергії на набагато більший географічний простір. На той момент це була справді проривна ідея, яка розширювала межі оперативного простору для торгівлі з міста до кількох міст і відкрила віху цілої плеяди успішних національних держав.

І закрила історію успішних міст-держав, які, як, наприклад, Венеція, стали поступово стагнувати і зрештою зникати з економічної мапи саме тому, що не перейнялися питанням розширення власних внутрішніх ринків.

Сьогодні ж, за часи глобалізації, коли світова торгівля обмежується розмірами планети, саме глобальність та інклюзивність будь-якої ідеї визначає її успішність. Обмеження за будь-якою з ознак – це заздалегідь віддати перевагу іншим проектам, які абсолютно відкриті для всього, що є ефективним у досягненні їх довгострокових цілей.

З 23 червня 2022 року Україна є офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу. Вступ до однієї з найсильніших економічних зон, звісно, значно збільшує можливості для зростання економіки України. Чи автоматично це вирішує проблему необхідності створення в Україні умов для залучення ресурсів, які дозволять реалізувати ці самі можливості? Ні.

2. Членство в ЄС не буде драйвером розвитку Української економіки саме собою. Середовище надасть необхідні базові можливості, але для їхньої реалізації знадобляться надзусилля. Точкою докладання таких надзусиль має стати стратегія створення в Україні умов для залучення кращих талантів, технологій, інтелекту, капіталу. Залучення всього найкращого, що відповідає принципам внутрішньодержавного устрою. Для України це не просто один із можливих варіантів розвитку.

По суті, це єдиний, оскільки тільки зосередження тут достатньої кількості капіталу та коштів, що дозволяють його ефективно застосувати у вигляді висококваліфікованих кадрів та технологічної бази, здатне забезпечити життєво необхідний для України економічний прорив. Внутрішніх ресурсів для цього буде недостатньо, як і недостатньо буде лише присутності в ЄС, це підтверджує аналіз економічного розвитку деяких країн-членів ЄС.

Для підтвердження цієї тези проаналізуємо за декількома показниками країни-члени ЄС.

Проаналізуємо країни ЄС та Україну (довоєнні показники) за наступними 10 параметрами:

1. ВВП душу населення за ПКС;

2. Середньорічне зростання ВВП

3. Безробіття

4. Зовнішній борг

5. Кредитний рейтинг

6. Високотехнологічний експорт

7. Інновації

8. Doing Business

9. Складність економіки (Economic Complexity Index)

10. Інвестиції

1. ВВП на душу населення за ПКС.

За цим показником, за даними Світового банку на 2021 рік, Україна з її 14 219$ безнадійно відстає від європейського простору. Найближчі країни - Болгарія, 28 106$, Греція - 31 485$ і Словаччина - 33 418$. В середньому по зоні ЄС цей показник становить 48 767$. Так виглядає порівняльна крива.

2. Середньорічне зростання ВВП.

За цим показником, за даними Світового банку за останні 10 років, лише одна країна має менший середньорічний приріст, ніж Україна – Греція. Якщо провести такий аналіз без урахування 2014 і 2015 років, коли українська економіка втратила значну частину через бойові дії та окупацію частини територій, то рейтинг виглядає дещо інакше.

3. Безробіття

За середнім рівнем безробіття, за даними Світового банку за останні 10 років, Україна показує не найгірші показники, щодо інших країн ЄС.

4. Зовнішній борг

За показником зовнішнього боргу у відсотках до ВВП, за даними МВФ за 2021 рік, Україна також демонструє не найбільш катастрофічну ситуацію порівняно з країнами єврозони.

5. Кредитний рейтинг

Скористаємося мапою кредитного рейтингу від S&P за 2020 рік.

У порівнянні з країнами ЄС, Україна має найнижчий кредитний рейтинг.

6. Високотехнологічний експорт

За середнім показником високотехнологічного експорту (продукції з високою інтенсивністю досліджень і розробок) в структурі експорту, за останні 10 років, за даними Світового банку, Україна випереджає лише Португалію.

7. Інновації

Глобальний інноваційний індекс розроблений міжнародною бізнес-школою INSEAD, Корнельським університетом (Корнельський університет) та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. Індекс оцінює співвідношення витрат та результату, що дозволяє визначити ефективність зусиль, спрямованих на пошук і розвиток інновацій в конкретній країні.

За цим показником Україна ділить останнє місце в рейтингу країн єврозони.

8. Doing Business

Згідно з останнім звітом, опублікованим Світовим банком, рейтинг країн ЄС з точки зору зручності і легкості ведення бізнесу виглядає наступним чином:

9. Складність економіки (Economic Complexity Index)

Індекс розраховуєтьсяHarvard Growth Lab’s.

Так виглядає єврозона на тлі решти світу. Україна в рейтингу країн ЄС знаходиться в кінці списку.

10. Інвестиції

За останні 10 років, з 2011 по 2021 рік, за даними Світового банку, ЄС щорічно залучав близько 500 млрд доларів прямих іноземних інвестицій. У порівнянні з країнами ЄС, за середнім показником за 10 років Україна посідає 17 місце.

Висновок.

З 10 показників, Україна, яка на даний момент не є членом ЄС, лише за 3 показниками показує гірші результати, ніж будь-який представник ЄС. За рештою показників ціла група країн показує гірші результати за останні 10 років (2011-2021), ніж Україна.

Що підтверджує наступну тезу - навколишнє середовище, саме по собі, не є драйвером зростання. Навколишнє середовище дозволяє посилити конкурентні переваги і дає простір для їх реалізації. Але створення цих, найбільш конкурентних переваг, і є завданням самого суб'єкта.

3. Як ми вже визначили, вступ до ЄС сам по собі не вирішує наших довгострокових проблем. Для квантового стрибка в розвитку, Україні потрібно буде акумулювати найкращі ресурси.

І це стане можливим лише за умови реалізації широкого підходу та інклюзивності. Обмеження по будь-якому з ознак, крім тих, які загрожують життєздатності держави, не дозволить конкурувати за лідерські позиції. Забезпечити економічно світле майбутнє Україна зможе лише застосувавши широкий підхід і ставши, справді, широким проектом.

По суті, після фіксації перемоги у війні, післявоєнний устрій буде замикатися на наступний ланцюжок: визначення стратегічних цілей → формування потреби в ресурсах → створення умов для залучення необхідних ресурсів.

Будь-які обмеження, в цьому випадку, позбавлять ряду можливостей і змусять відмовитися від відповідних стратегічних цілей. Широкий проект – це не один з можливих варіантів. Це єдиний варіант забезпечити економічний стрибок та розвиток.