Воєнні та пост-воєнні виклики України

Для виживання та розвитку як держави та країни ми знаходимося перед необхідністю стрімко розвивати свою економіку, в тому числі - промисловість.

Для цього потрібно не тільки відновлення потужностей, що були - а й створення нових.

Однак повторювати систему, що створювалася 50 років тому на старих технологіях та принципах не варто.

Нам потрібна нова сучасна архітектура та сучасний підхід з урахуванням зеленого переходу та інших трендів та вимог часу. Тож викиди СО2 мають бути суттєво скорочені.

Нам потрібно багато дешевої електроенергії та тепла для всіх цих нових та старих викликів.

А також процеси, де енергорозподільчі компанії в 10, або ж в 100 разів швидше ніж зараз для компаній та інших користувачів погоджують запити та надають власне електроенергію та тепло. Це має бути питанням декількох тижнів, а не місяців та років

Енергетика на нафті, вугіллі та газу рано чи пізно суттєво зменшиться або ж зникне.

Де ми знаходимося зараз

Багато енергоблоків ТЕЦ та АЕС вже підходять або вже пройшли до термінів проектованої тривалості використання. Система була побудована дуже живучою, ефективною та з тривалим терміном використання. Однак на свій час (тобто 40-50 років тому).

Зелений перехід, сучасні технології дозволяють будувати набагато менш потужні, однак більш ефективні системи.

Нарешті, з’явилися нові види енергетики, які мало поширені в Україні або взагалі є тільки як експерименти ентузіастів. Це теплові колектори, гігантські акумуляторні станції, гравітаційні та теплові акумуляторні станції, вітряки та багато чого іншого

Наразі процеси отримання дозволів займають місяці та навіть роки. Або ж виписані умови зводять нанівець попередні розрахунки з відкриття виробництв або бізнесів.

Є навіть “чорний ринок” електроенергії” для малих підприємств, де просто заробляють гроші продаючи доступну енергію малим підприємцям чуваки, що встигли отримати дозволи на потрібну потужність та які вміють домовлятися з РЕСами.

Добуток вугілля та газу завмер та в розвиток галузей, геологорозвідку перестають вкладатися. Підтримка шахт та свердловин від затоплювання потребує коштів.

Популярні новини зараз

Морози до -6, сніг, дощ та сильний вітер: мешканців Київщини попередили про небезпечну погоду

У 2024 році в Україні розпочалася Третя світова війна, - Залужний

В Україні почали діяти нові правила купівлі валюти: як тепер обміняти долари

На Київщині добудують транспортну розв’язку на автотрасі Київ-Одеса

Показати ще

Тренд на сонячні колектори та теплоакумулятори ніяк в Україні серйозно не представлений. Для порівняння в Польщі - встановлена потужність - 4 ГВт сонячних панелей. У нас - трошки більше 1 ГВт. Часто влітку генерована енергія від Сонця не використовується (тобто просто не виробляється або ж пропадає дарма, бо класичні акумулятори дуже не ефективна історія в цьому випадку, бо зберігати в них енергію на зиму не окупиться і за 100 років, та й літію стільки навряд чи зможуть виробити. Отож, потрібні нові підходи - які вже є в світі - теплоакумулятори, гравіакумулятори, ГАЕС.

Нова концепція маневрування споживанням

Наразі ми маємо теплову енергетику (теплові станції, добуток та переробка вугілля, газу) для забезпечення маневру під час пікових навантажень взимку або ж в різні години дня.

Існуюча система не може бути побудована тільки на атомних або ж сонячних станціях, бо маневрування ними можливо в дуже обмеженому диапазоні.

Зараз в багатьох країнах Європи створюються проєкти з довготривалого та дешевого акумулювання енергії. Це часто стосується акумулювання енергії Сонця, однак принцип може бути взятий і для інших варіантів.

Отож, уявіть, що ми не маємо теплових станцій, атомні станції забезпечують всі потреби. А вночі, коли споживання суттєво впало, ми використає “вільну енергію” для нагрівання води по всіх котельнях в країні. Тобто ми робимо величезні баки, однак нагрів їх проводимо електроенергією, що створена за сотні километрів від їх розташування.

Ба більше! Ми використовуємо пісок, базальтове каміння тощо - для акумулювання енергії Сонця та атомних станцій влітку. В великих закопаних котлованах, що утеплені з боків - ми засипаємо пісок або каміння, зверху також проводимо теплоізоляцію шаром грунта або чимось таким.

Ми нагріваємо пісок або ж каміння до величезних температур - 600 або навіть 1200 градусів коли є вільна енергія в системі - а потім (в основному взимку) - забираємо цю енергію як тепло або ж як електрику.

Ось приклади енерго- або тепло- акумуляюючих станцій, які вже побудовані на цих принципах:.

Підсумки та подальші кроки

Таким чином після поступової реформи наша енергосистема буде складатися з атомної та відновлювальної (здебільшого сонячної) енергетики

Замість ГАЕС (або ж на додачу до них) - будуть використовуватися тепло-акумулюючі станції

Це дозволить створити зелену. потужну та гнучку енергосистему

Наразі потрібна робоча група з проектування нової енергосистеми. Вона має бути підпорядкована напряму міністру або ж Президенту та мати повноваження залучати експертів існуючих регуляторів та операторів ринку енергетики, а також отримувати доступ до консультацій українських та міжнародних експертів та винахідників.

Це принципово має бути поза існуючими, експлуатаційними (та багацько в чому забюрократизованими та корумпованими системами Енергоатому та Укренерго). В тому числі тому, що це дозволить залучити ще існуючі експертні мізки та легше отримати фінансування від країн донорів та інвесторів

Відкриті питання

  1. Перепрофілювання людей, що зайняті в невідновлювальній (не-зеленій) енергетиці. Подібні етапи проходили в Британії в 80-их та в багатьох країнах світу. Тож не маю рішення, однак впевнений, що воно є.
  2. Будування атомних блоків займає багацько часу. Так, займає. Як і інших. Я гадаю, що замість 16 існуючих Україні потрібно десь ще 10-20 атомних реакторів.Треба реформа в Енергоатомі, щоб максимально пришвидшити процеси розвитку. Атомна енергетика України з 16 енергоблоків була створена за великим рахунком за 15 років десь з 1974 по 1989 роки
  3. Залучення необхідної експертизи з сонячних колекторів та акумуляторів
  4. Розробка проектів типових електро-котелень та водонагрівачів та їх масове виробництво та запуск