Недавно Сергій Лавров засвітив командуючого угрупуванням військ "Південь" - Сергія Суровікіна, генерала армії. Сьогодні українські війська здійснюють активні дії на звільнення Херсонщини від окупантів, і ми вирішили трошки покопати про даного персонажа. Забігаючи наперед відразу можна сказати - рідкісний покидьок. Але про все по порядку.
Путін дійсно використовував Сирію для формування військової еліти своєї армії. Суровікін не став винятком. У 2017 році він командував угрупуванням російських військ в Сирії, і відзначився там м’яко кажучи не своїм військовим талантом. Під час його керівництва росіяни зазнали найчутливіші втрати за весь час існування угруповання, а саме: загибель генерал-майора В. Асапова та ряду полковників, найбільші втрати у т.зв. загонах приватних військових компаній. Крім того, Суровікін не зміг організувати переправу через річку Євфрат у Дейр-Ез-Зорі і блокувати курдів. У результаті чого курди зберегли контроль над найбільшими нафтовими родовищами (75% усієї сирійської нафти).
Такі сумнівні успіхи стають краще зрозумілі, коли копнути ще глибше біографію цього кадра. Найцікавіший епізод в житті цього орка - це вирок за незаконний продаж зброї. Так , 1995 року військовий суд засудив майбутнього “полководця” до 1 року умовно за нелегальний продаж зброї. Судимість погасили, але Суровікін відчувши безкарність продовжив бізнес на військовій службі. Так, під час проходження служби начальником штабу 201 мсд, яка мала одне із завдань запобігати та перешкоджати наркотрафіку з Афганістану до рф та Європи, Суровікін за підтримки губернатора Свердловської області Мешаріна займався постачанням наркотиків до Єкатеринбурга.
Бізнес процвітав, і Суровікін вирішив вийти на новий рівень - створити і очолити військову поліцію. У листопаді 2011 року очолив робочу групу Міноборни РФ зі створення військової поліції з подальшою перспективою призначення на посаду начальника Головного управління військової поліції. Втім, передні грішки, серед яких і вирок суду явно заважали цьому плану. Тому Суровікін навіть добився скасування звинувачення щодо себе. Але це вже не дало збутись його мрії.
Бізнес вийшов на новий рівень, коли в нього активно включилася дружина майбутнього героя росії - Анна Суровікіна, яка володіє групою компаній Аргус. Компанія відзначилась тим, що отримує регулярні тендери з бюджету Свердловської області і міста Єкатеринбург. В 2011 році її публічно звинуватив місцевий депутат Леонід Волков, який заявив про незаконні пільги при отриманні замовлень.
Біографія чергового російського генерала, відправленого вбивати українців, не містить особливих військових досягнень, натомість перед нами класичний представник російської корумпованої еліти. Очевидно, що генерал, який збудував кар’єру на військовому бізнесі не може бути генієм стратегічної думки. Сірійська школа означає, що перед нами черговий покидьок, який відсутність знань і честі буде компенсовувати жорстоскістю.
Але, як і вже 10 двухсотих генералів, цього ми теж скоро відправимо на концерт до Кобзона.