Врятувати мікро-бізнес в Україні - місія виконувана

Вже більше двох років майже 2-х мільйонне мале та мікро підприємництво нашої країни «штормить» від регуляторних новацій, що приймаються починаючи з вересня 2019 року.

То що ж привело до цього?

Як відомо, Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, що функціонує в Україні з кінця 90-х років, була і є «рятівним колом» малого та мікро бізнесу. Вона почала створюватись з фіксованого податку на ринках України з 1998 рок. І це зразу ж привело до того, що сотні тисяч торговців на ринках почали легалізуватись як ФОПи. Водночас суттєво зросли і надходження в місцеві бюджети від ФОПів, збільшившись у рази. Це стало наслідком справжньої дерегуляції – менше обліку і звітності, менше контролю з боку податківців, менше хабарів – більше надходжень до бюджету і створення прошарку незалежного від влади середнього класу. Досвід був поширений на весь мікробізнес з 1999 року. Головною перевагою спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності був та є спрощений облік та відсутність бюрократії у відносинах з податковими органами, що радикально знизило корупційні прояви у сфері взаємовідношень з фіскальними органами.

Але така ситуація зовсім не задовольняла «схемників» та їх замовників серед олігархів та корумпованих чиновників. Головним же знаряддям бюрократії є ведення фіскального обліку за допомогою фіскальних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), бо там де більше контролю завжди більше хабарів!

Тому у 2019 році, після ухвалення Законів України 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які отримали в народі назву «тотальної фіскалізації ФОПів», наростало масове невдоволення серед більш ніж мільйона трьохсот тисяч ФОПів, що працювали на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Це невдоволення вилилося в серію численних мітингів протесту, найбільш потужними з яких стали мітинги листопада-грудня 2020р.

Так чому ФОПи на Спрощеній системі не сприймають фіскальний РРО?

1. Застосування фіскальних РРО тягне за собою додаткові видатки для ведення своєї маленької справи, які є відчутними для ФОПів. За підрахунками різних експертів витрати в рік сягають від 10 мільярдів гривень, при повному використанні тільки програмних РРО, до 20 мільярдів гривень при використанні «класичного» РРО. Зрозуміло, що це повинно відчутно відобразитись на рентабельності у малих та мікро підприємців, яка й зараз не дуже велика, змусить їх суттєво підняти ціни на товари.
2. Зростання витрат на бюрократичне супроводження підприємницької діяльності та радикальне зростання корупційних ризиків робить ФОПів ще менш конкурентоздатними порівняно з організованими мережами великих торгівельних закладів, а отже витискує їх з ринку, сприяє концентрації торгівельної діяльності та ще більшому зростанню роздрібних цін для населення. Ми всі це яскраво спостерігали під час першого локдауну у 2020 році, коли була зачинена вся дрібна торгівля, а великі та нелегальні мережі продовжували собі спокійно працювати. Крім того, наростає повністю тіньова діяльність в мережі Internet незареєстрованими особами, які взагалі не сплачують жодних податків і існують за межами законодавчого поля.
3. При введенні передбаченої у чинній редакції Податкового Кодексу тотальної фіскалізації 2-ї та 3-ї групи спрощеної системи оподаткування виникає вкрай високий ризик зростання корупції у податкових органах при проведенні перевірок касової дисципліни ФОПів. Обмежена та відносно невелика (у порівнянні з чисельністю фіскалізуємих ФОПів) кількість податківців - «контролерів» не мають у даному випадку чіткої процедури ризиково-орієнтованих перевірок і тому будуть, із великою вірогідністю, застосовувати вибірковий підхід до контролю, базований на хабарах та «замовленні» конкурентів. Цього найбільше бояться підприємці, бо згадки про такий підхід ще дуже яскраві. Очевидно, що це не збільшить надходжень у бюджет, а лише погіршить і так несприятливу ситуацію з корупцією у податкових органах. Держава і підприємці при цьому програють, корумповані діячі – виграють.

З метою подолання цих негативних явищ, під тиском громадськості, 22 грудня 2020 року була створена Рада з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові Україні (згідно з Указом Президента №582/2020).

Рада і створені за дорученням Президента України Робочі групи при Обласних Державних Адміністраціях включили у роботу біля 300 різноманітних об’єднань малого бізнесу, а також представників чинної влади. У бурхливих дебатах формувався підхід до вирішення проблем, що стали перед малим та мікро бізнесом країни, владою та суспільством.

Що було зроблено?

Законопроект, що був напрацьований Робочою групою по впорядкуванню застосування РРО Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва, базується на збалансуванні інтересів та можливостей як ФОПів, так і держави. Головними його тезами є:

1. Проект базується на не розширенні фіскалізації. Розширення охоплення ФОПів на Спрощеній системі вимогою застосовувати фіскальні РРО тривало ще з 2016 року, але реальний фіскальний ефект на даний час так і не був доведений. Збільшення кількості фіскальних РРО не відповідає очікуванням щодо охоплення тих груп підприємців, по відношенню до яких є вимога застосування фіскальних РРО. Особливо це стосується торгівлі складною побутовою технікою та ювелірними виробами. Частина ФОПів не встановила такі РРО і не піддається контролю, що ще раз доказує неможливість реального контролю за діяльністю такої кількості підприємців з боку фіскальних органів. Отже раціональним рішенням є не розширювати коло потенційних порушників і не нарощувати корупцію шляхом охоплення нових груп вимогою фіскалізації.
2. У проекті пропонується індексувати межу доходу ФОПа на спрощеній системі оподаткування, нижче якої він може не застосовувати РРО (крім ризикових груп) до 560 мінімальних заробітних плат (більше 3.6 мільйонів гривень)
3. Для тих груп підприємців, які вже охоплені вимогою фіскалізації, пропонується скасувати товарний облік, бо вимога товарного обліку фактично скасовує головну перевагу Спрощеної системи – спрощений облік, і суттєво підвищує затрати на ведення діяльності, бюрократичне навантаження та корупційні ризики.
4. Для тих підприємців, які вже зобов’язані використовувати фіскальний РРО , або для тих, хто хоче використовувати РРО добровільно і хоче скористатись програмним РРО, передбачені суттєві переваги. Робота з програмним РРО була суттєво де бюрократизована вже з кінця 2020 року. А проект Робочої групи додає ще можливість у автоматичному режимі формувати звітність для тих ФОПів, які проводять всі транзакції через РРО.

5. Для уникнення хаотичних і «замовних» перевірок дотримання ФОПами касової дисципліни у проекті запропонований спосіб управління ризиками із включенням у такий процес споживача. Але мова не йде про повернення спірних коштів (cash back), які можливо витратив споживач, бо доведення суми витрат є проблемним у разі, якщо споживачу не видали чек. Мова йде виключно про преміювання споживача, якщо він поскаржився на суб’єкта господарювання, який не видає чеки і факт не видачі встановлюється при контрольній закупівлі, яку проводить контролюючий орган на підставі діючого законодавства. Принагідно, якщо при контрольній закупівлі підприємець видає чек (і це лише у тому випадку, якщо на нього поширюється вимога фіскалізації), то санкцій не застосовують і споживача не преміюють. Отже для «замовних» скарг стимулу немає.

6. У проекті вперше (!) закладено можливості для податкових органів боротися з нелегальною діяльністю, але ці можливості не зачіпляють права легального бізнесу.

• Регулярне (більше 3-х разів на місяць) здійснення продажів фізичною особою, що не зареєстрована підприємцем прирівняло цю групу торговців, по відповідальності за незастосування РРО, до ФОПів;
• Контролюючий орган може отримати інформацію у розрізі контрагентів по рахунку суб’єкта господарювання за рішенням суду. Але проект передбачає можливість отримати таке рішення за прискореною процедурою у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, можливість працювати без фіскалізації є виключним правом зареєстрованих ФОПів, що використовують Спрощену систему!

Висновки

Головні преваги законопроекту Робочої групи полягають у тому, що він не втручається у структуру спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а зберігаючи її можливості, у той же час надає інструменти для боротьби з схемним використанням Спрощеної системи.

Останнім часом активізувались «творчі люди», які пропонують суттєво змінити структуру Спрощеної системи, з одного боку погіршуючи становище найменших мікро ФОПів а з іншого боку розширюючи спрощену систему оподаткування для більшого бізнесу. Однак будь-які зміни у структурі Спрощеної системи мають бути базовані на ґрунтовних дослідженнях і спостереженнях, щоб не призвести до нових схем ухилення від оподаткування і не знищити найбільш не захищених ФОПів, які практично є не бізнесом, а самозайнятими особами.

І нарешті, треба зазначити, що без спрощення загальної системи оподаткування, зменшення її бюрократизації, введення інноваційних підходів (як податок на виведений капітал), Спрощена система вимушено буде використовуватись не тільки мікробізнесом, як схованка від бурі, яку держава постійно влаштовує бізнесу, що працює на загальній системі оподаткування.

Спрощення застарілої загальної системи, лібералізація бізнесової діяльності, дерегуляція – ось шлях до економічного зростання, зростання доходів Держави та реальна боротьба з корупцією. Боротьба з малим та мікро бізнесом це шлях у безодню!