Як вплине загострення стосунків між Іраном та США на аграрні ринки і нафту?

На фоні загострення конфлікту між США та Іраном, в Україні заговорили про те як відреагують світові товарні ринки, зокрема ринки аграрної продукції. Це й не дивно, адже за даними Держстату експорт с/г продукції (включає тваринництво, рослинництво і жири та олії), складає 36,6% від сукупного обсягу за 10 місяців 2019 року, а в структурі ВВП на сільське господарство припадає 14,8% за результатами трьох кварталів поточного року.

Що ж давайте розбиратись чим це нам загрожує. Але спочатку торгова рекомендація від автора – тримайте голову прохолодною, а ноги в теплі.

Для розуміння того, як реагують товарні ринки на економічні і військово-політичні кризи, ми взяли для прикладу дві кризові ситуації на Близькому Сході, а саме Американо – Іракську війну (початок — березень 2003 року) і громадянську війну в Сирії («Арабська весна» початок в березні 2011 року).

Графік історії котирувань по цінах закриття місяця.

Джерело: інформаційний портал Investing.com

Чому ми взяли саме ці товарні позиції?

Ні для кого не секрет, що нафта це один з головних геополітичних та економічних інструментів, її використовують як засіб тиску на країни, як інструмент хеджування інвестиційних ризиків, до неї «прив’язують» вартість інших енергоресурсів і тд.

Пшениця була вибрана в якості індикатора поведінки ринків с/г продукції оскільки регіон Близького Сходу і Північної Африки є одним з найбільших імпортерів саме цієї культури, займаючи 29,7% світового імпорту пшениці.

Золото ми відібрали в зв’язку з тим, що це найпопулярніший актив, який професійні інвестори обирають для «пересиджування» криз.

Про що говорять графіки?

Так про що ж говорять графіки і історія? В класичному варіанті економічної кризи відбувається скорочення світової економіки і як наслідок падіння обсягів споживання сировинних товарів – нафти, руд, металів, с/г продукції та ін. За таких умов інвестори в спекулятивні операції і реальний сектор економіки виходять з ризикових активів і викупають безпечні такі як золото, держ облігації США, а також валюти – японську єну і швейцарський франк. Ці тенденції добре видно на графіках вище під час світової кризи 2008-2009 років. Саме економіка і фінанси задають глобальні тренди на світових ринках, що тривають роками, а спалахи напруженості в певних регіонах мають короткотривалий ефект і активують спекулянтів, що можна спостерігати на прикладі війни в Іраку та Сирії, а також подій, що відбулись в цьому регіоні протягом останніх днів.

На початку війни в Іраку відбувалось зниження цін на нафту на 33% протягом березня-квітня 2003 року з подальшим відновленням зростанням, а під час війни в Сирії навпаки відбулось здорожчання протягом березня-квітня 2011 року, а потім падіння на 22,2%. Проте можна більш упевнено говорити, що ціни на чорне золото тісно корелюють з рівнем зростання світової економіки. Тобто, згідно даних Світового Банку, в 2002-2003 роках  світовий ВВП прискорював зростання, що стимулювало ріст цін на нафту, в 2011-2012 роках навпаки відбувалось зниження темпів зростання світової економіки. Можна зробити висновок, що після короткострокової паніки і спекулятивних торгів ринок нафти завжди повертається до фундаментальних економічних чинників.

На ринку зернових і зокрема пшениці в періоди загострень взагалі не спостерігалось будь – якої паніки. Відпрацьовувались свої сезонні тренди, слабко реагуючи на новинний фон. Зниження котирувань пшениці, яке припало на весну 2003 і 2011 років — сезонне явище, яке прослідковується і в інші роки.

На противагу сировинним ринкам, золото стабільно зростало в періоди криз, до того ж зростала не тільки ціна, а й об’єми купівлі цього активу в періоди, які ми розглядаємо, що типово для подібних ситуацій.

Що стосується поточної кризи на Близькому Сході, то сторони вже пішли на деескалацію, твіт Трампа з фразою «Все добре» став не тільки новим мемом, а й зарядив американські біржові індекси на нові історичні максимуми, а ринки зернових продовжили зростання не звернувши жодної уваги на новини про можливу війну між Іраном та США.

Для України можливе накладення санкцій на Іран і заборона на торгівлю з цією країною, яке вже анонсував президент США, не несе жодних втрат оскільки в структурі нашого експорту ця країна займає 0,4%, а обсяг імпорту з Ірану ще менший. Також варто згадати, що країни під санкціями швидко адаптовуються і знаходять шляхи для їх обходу, як приклад можна згадати Північну Корею, яка є одним з найбільших імпортерів українського борошна, яке потрапляє до цієї країни контрабандою через територію Китаю.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, страницу «Хвилі» в Instagram.