Як Україна может заощаджувати 30 млрд. гривень щорічно

Питання енергоефективності економіки України одне з самих нагальних. Однак, за 26 років наша держава зробила дуже мало кроків, щоб припинити «викидувати на вітер» міліарди доларів щорічно. Тому, я пропоную Вам обрати дієвий механізм зниження платні за опалення в 2 рази у вигляді закону «Про Утеплення» та похідного проекту.

*Декілька застережень:

— проект актуальний тільки для міських багатоквартирних будинків. Отже, якщо ви мешкаєте у сільській місцевості, напряму вас не торкнеться (дотично — так, через економію вашими міськими родичами та вивільнення державних коштів на більш осмислені проекти для населення).

— особо актуальний для представників середнього класу, які платять сповна не отримуючи субсидій.

І. Спочатку ланцюжок деяких розрахунків та причинно-наслідкових зв’язків:

Обрахуємо економічний ефект від всеукраїнського проекту/закону «Обов’язкове (загальне) утеплення міського багатоповерхового житла» —

А. Прикинемо щорічні витрати міського населення на опалення:

Всеукраїнський міський житловий фонд  (за даними Укрстату) = загальна площа, млн.м² 1094,24  х  64,6 % (питома вага загальної площі обладнаної опаленням; *зазвичай, міське багатоквартирне житло) = 707 млн. м2. Якщо рахувати по будинкам з гарячим водопостачанням (майже гарантовано багатоповерхове багатоквартирне житло) = 1094,24 х 44,6% = 488 млн. м2.

Візьмемо по-мінімуму, — отже, всеукраїнські (міські) витрати на опалення за сезон (десь 4,5 міс.) по 33 грн./м2 /міс. = 488 млн. м2 х 4,5 міс. х 33 грн./м2/міс. = 72,5 млрд. грн. щорічно.

Як відомо, уряд пишається обсягом дотацій на комуналку в 63 млрд. грн. (тобто, виймає із однієї нашої з вами кишені – недоплата пенсій, з/пл.. бюджетникам, стипендій, недофінансування освіти, медицини і т.і., — і перекладає в іншу – у вигляді дотацій, отже в наших кишенях нульовий баланс 😉

Гаразд, з них десь 75% «міським», я яких десь 80% на опалення, отже, т. зв. «державні» (насправді, це ми дотуємо – і навіть не себе L — тому у лапках – тобто, квазі-, нібито-державні) дотації на опалення = 63 х 0,75 х 0,8 = 37,8 млрд. грн. щорічно.

Тобто, щорічно спалюємо (буквально!) 37,8 млрд. грн. «державних»  та 34,7 млрд. грн. власних грошей.

Б. При зовнішньому утепленні, витрати на опалення зменшуються в середньому в 2 рази – всі новобудови зовнішньо утеплені – «мокрим» (традиційний спосіб, який запропонований до реалізації у проекті – с захисним цементно-клейовим шаром) або «сухим» -вентильованим фасадом (коли теплоізоляція захищена від вітру та механічних пошкоджень керамічними або металевими панелями з повітряним прошарком між ними в кілька см.). «Сухий» спосіб значно дорожчий. Утеплювач — один з двох видів: пінополістирол (пенопласт) або мінеральне (базальтове, кам’яне) волокно (аkа стекловата). За ціною та тепло ізолюючими властивостями матеріали приблизно однакові. Можливо, скловолокно та «суха» система більш довговічні.

Якщо хтось з ваших знайомих мешкає у новобудові (десь, останні 8-10 років збудовані) спитайте у них про їх витрати на опалення в березні – не більше 15-17 грн./м2. В моєму ОСББ часткове (внутрішнє) утеплення і комп. система регулювання опалення  — за цей березень нарахували 23 грн./м2. Про це писав тут —  та тут — навіть, сканував власну платіжку з більш низькими цифрами.

Далі, щоб не перевантажувати посиланнями, статті зібрані тут.

В. Отже, після реалізації проекту щорічна економія складе = 18,9 млрд. грн. (37,8/2) «державних» + 17,3 млрд. грн. (34,7/2 ) власних грошей, загалом 36,3 млрд. грн.

При бажанні, всю країну можна утеплити за 6 років. Нормативний строк служби «мокрого» утеплення  європейські виробники клейових сумішей оцінюють в 25-30 років. Зараз першим утепленим таким способом будинкам десь по 10 років – жодного пошкодження. Отже, візьмемо 30 років. При цьому, приведений строк 100% утеплення = 30 – 3 = 27 років.

Таким чином, за життєвий цикл проекту зекономиться  грошей (ок, не будемо відділяти державу від себе – рахуємо загалом) = 27 х 36,3 = 980 млрд. грн., aka 37,7 млрд. дол. в цінах травня 2018 року.

Г. Прикинемо загальні витрати на проект. Вартість утеплення «мокрим» способом = 450-480 грн./м2 (з урахуванням ефекту оптової знижки, приймемо 450 грн.). Площина фасаду будинку десь 35-45% від загальної площі. Відносна площина фасаду зменшується при збільшенні квартир у будинку та при неврахуванні площі всередині балконів (особливо для 5-поверхівок з «винесеними» балконами, які зовнішньо не утеплюються) – тобто, всередині периметра балкону мешканці утеплюють самі – виконувачі робіт не перетинають їх (так, десь 85-90% балконів засклені – читай, утеплені, хоча б частково).

Отже, приймемо коеф. 35% (1/3) від загальної площі житла 488 млн. м2. = 170,8 млн. м2. фасадів.

Загалом, витрати на реалізацію проекту (необхідно утеплити 170,8 млн. м2 фасадів за ціною 450 грн. м2) = 76,86 млрд. грн.(~ 3 млрд. дол.)

Д. Таким чином, проект зекономить загальних грошей = В – Г = 980 – 76,86 = 903,14 млрд. грн. (34,74 млрд. дол.), або по 30,1 млрд. грн. щорічно на протязі 30 років!

Окрім економії на опаленні додається економія електроенергії зимою на додатковий підігрів, а влітку на кондиціонування (термоізоляція влітку охолоджує приміщення, особливо на південній стороні). Також наявний (не)матеріальний ефект від покращення якості життя – зниження ризиків простудних захворювань взимку та серцево-судинних приступів влітку від перегріву.

ІІ. Тепер про наявне політико-економічне середовище у країні.

Як є такі шалені цифри економії, то хіба керманичі держави такі дурні, що дотепер не реалізували подібний проект, спитаєте ви. Ні, вони не дурні – просто хитрі, жадібні, ліниві та щиро зневажають всіх нас (аka український народ) – тому й не реалізували. Річ у тім, що за останні 27 років в Україні сформувалася абсолютна порочна система, коли корупційні політики та держчиновники обслуговують інтереси олігархів та спільно з ними тримають нас за кріпаків, штучно створивши монополії для олігархів майже в усіх сферах та безліч корупційних годівниць для політиків та чиновників.

Найбільш монополізовані, криміналізовані та корупціоногенні такі сфери: земля, будівництво, енергетика – тепло-електро, (дотичне до неї ЖКГ), медицина; далі – освіта, автобізнес,  паливо, держслужба/муніципальне управління, політика, пенсійне забезпечення і т.і… — майже все! За це олігархи періодично фінансують цих політиків/чиновників та їх політичні проекти у вигляді партій – тобто, (майже)всі парламентські.

Заради справедливості – а хіба хтось із вас, хто читає ці строки профінансували хоча б на 50 грн. якогось політика/партію, хоча б на місцевих виборах? Звичайно, ні – ви ж самі собі на умі, ви працюєте – а політика це брудна справа і всі там однакові. Отже, як відомо, свято місце не порожнє – заповнюють олігархи.

Проект напряму дістає із кишень олігархо-політико-чиновницького кубла в сфері енергетики/ЖКГ 30,1 млрд. грн. та перерозподіляє в кишені кожного з 42 млн. українців по 717 грн. щорічно (половину напряму – через економію; половину через державні механізми – пенсій, стипендій, освіту, медицину і т.і.)! Що для них є нонсенсом, тому що звикли діяти навпаки, наприклад так — https://www.epravda.com.ua/columns/2018/05/22/637042  (є безліч подібних статей/досліджень, але ця яскрава, з цифрами та фактами).

Далі хто буде найбільше потерпати від проекту так це забудовники, поняття, майже тотожне «лиходій» — після того, як наявний житловий фонд буде термомодернізовано. Їх новобуди зі щільністю забудови тет-а-тет (буквально, вікно до вікна) в 2-5 рази вищою за радянську (яка з дитмайданчиками, палісадниками, міні-скверами і т.і. простором для життя) впадуть в ціні десь на 30%, залишивши їм «якихсь» 10-20% прибутку.

Потім йдуть керманичі ЖКГ/міськрад/адміністрацій – проект буде реалізовано на їхній наявній фізичній базі, але за антикорупційними прозорими та чесними принципами.

Також Проект виб’є популістський козир «зниження тарифів» у безлічі політиків! (*невже ви не розумієте, що ніхто ніколи нікому нічого не знизить – все буде тільки підвищуватися (може, собі знизять через пільги/допвиплати).

Зважаючи на вищенаведене, — всі ці нкрепи, програми «енергоефективності» і т.і. контори вигадані задля потягнути час, давши можливість енергоолігарху наїстися досхочу. Для багатоквартирного житла фінансують вікна, бойлери та радіатори, — хоча останній об’єкт кредитування якраз підвищує тепловіддачу – тобто, збільшує витрати на опалення! Зовнішнє утеплення багатоквартирних будинків навмисно не фінансують! До того ж обсяг фінансування мізерний – біля 1 млрд. грн., — тобто, на досягнення реальної енергоефективності  необхідно 76,86 років. (див. вище) Створено кілька зайвих держконтор з «енергоефективності» …

ІІІ. Проект добре вкладається у різні моделі проектного аналізу

А. SMART – проект має вимірювальні показники, які добре відстежуються; проект має доцільну мету та досяжні/реальні задачі; проект має кінцевий термін реалізації (обмежений у часі) – він націлений на кінцевий результат, а не процес.

Б. У проекті добре виокремлюються ключові показники ефективності (KPI метод) – фінансові, фізичні.

В. Проект ідеально пасує до різних методів фінансового та бухгалтерського аналізу.

Г. SWOT-аналіз.

— Переваги: відразу реальна велика (і відносно – вполовину; і загальна – мільярди) економія; вигідний майже кожному українцю; реальні інвестиції в малий/середній бізнес; реальна деолігархізація цілого сектору економіки – про яку багато говорять, та не знають з чого почати.

— Слабкості: людський фактор – наявність десь у 80-86% населення спотвореного 400(-70-27)-літнім (квазі-)кріпацтвом не критичного мислення .

— Можливості: «за» проект грають – монетизація субсидій; очищення бази субсидіантів (зменшення кількості, посилення вимог); наявність величезного зовнішнього держборгу – тут хошь не хошь, а мусиш якось економити – в т.ч. на механізмі перекачування грошей в кишені олігархів за допомоги субсидії.

— Застереження: шалений спротив чиновницько-політично-бізнесового корупційного кубла

ІV Власне, про проект

На додачу до концепції проекту на сторінці, тезово, принципові моменти:

• фінансування за принципом 50%/50% – держава/громадяни;
• хто отримує субсидію, фінансує лише частку, яку не покриває субсидія – тобто, це може бути 45-5% фінансування людиною;
• «участь у проекті» обов’язкова, за законом;
• частка фінансування громадян у розстрочку на 3-5 років, (безвідсоткова!) – у вигляді окремої строки у платіжці;
• держава оплачує виконавцям відразу по прийнятті робіт (приймає розпорядник та уповноважені від будинку)
• на тендері 1 лот = 1 будинок (таким чином разокрупнення «забудовників», створення десятків/сотен тис. нових робочих місць);
• фізична база (проведення тендерів; офіс розпорядника, власне керівники проектів утеплення) – районні ЖКГ або адміністрації; з керівниками проектів (тендерним персоналом), відібраними на конкурсах контракти з чіткими критеріями сумлінності/доброчесності – наприклад, відхилення на 5-10% від середньої тендерної ціни для такого типу будинку (всього з десяток основних типів – все просто, все типово) – привід для ретельного розслідування причин; повторене – для попередження/штрафу; третій випадок – розрив контракта, дошка ганьби, штраф. В нормальних країнах це все само-собою, але в нас все «заточено» (законодавство, органи суду-слідства і т.п.) під увод корупціонерів від відповідальності, отже буде механізм прописування власних антикор правил у трудових контрактах.
• розробив основні принципи залучення мешканців будинків до проекту (будинки всі — не обов’язково ОСББ) – хоча б мінімальна участь, це принципово!
• є розробка концепції відбору торгових марок матеріалів – рейтингування самими будівельниками; присвоєння коефіцієнтів тендерної ціни матеріалам за критерієм ціна/якість (тобто, щоб не було такого, що всі будуть утеплювати найдешевшим матеріалом, на нижній межі якості – рейтингування це механізм демонополізації постачальників) ;

Загальні тези:

• Пілотний проект утеплення Першого будинку буде реалізовано шляхом укладання індивідуальних договорів з мешканцями – подібна практика не заборонена та ніяк не регулюється – див. плями утеплення на будинках.
• Так, я знаю про утеплення двох будинків вторинного житла у Луцьку (десь з 2012 року) – вони чи не єдині на всю країну, — це реально круті люди;
• У Києві жодного будинку не утеплено повністю – витрати на опалення не знижено! Писали про якесь ОСББ…, але то мутна історія – цифри утеплення завищені, тхне корупційними відкатами L
• Так, без примусу в цьому питанні не обійтися – маю досвід «власноножного» обходу ста квартир свого ОСББ – здали опитувальні листи щодо можливої участі у державній/міській програмі співфінансування утеплення лише 12 квартир (12%) – що близько до відсотку дієво-свідомих людей по країні.
• Так, це безпечно: пожеж не буде — навіть після обстрілів снарядами (дивився кадри з Чечні, Донбасу) пінопласт не горить, просто збивається. Іноді горить скловата під вентфасадом (ефект роздмухування), якщо неякісна (забруднена маслом у процесі виробництва).
• Так, це безпечно для мешканців – маю десятки фото утеплення шкіл, лікарень, прокуратури, церкви, заводу, офісцентру. Так, у Європі це загальна практика. Так, всі Київські новобудови зовнішньо утеплені.
• Так, я розумію, що на пілотний проект повиповзають всілякі контролери пож-, тех.-, спожив-, буд-, арх.-, охорон- енерго-, і т.і. – але ж як казав вище – немає в них методів проти індивідуал. утеплення.
• Так, буде шалений спротив закону «Про Утеплення» — і найменш голосів за нього (якщо дійде до голосування) дадуть типу, борці з олігархами та за зниження тарифів – клоун з вилами, популістка з косою… L
• Ні, ніхто з риштувань, люльок, стін/дахів не попадає – будуть критерії медогляду, профпридатності. Із вікон же ж не випадають, як миють.
• Так, чиновники (від уряду до ЖЕКів) будуть опиратися проекту – це не десятки мільярдів злити, типу «на будівництво» доріг (насправді, на ремонт, та й то часто-густо халтурний) кільком десяткам доркомпаній (зазвичай афільованих з мерами/губернаторами) в яких працюють всього 5-10 тис. людей по всій країні. Тут будуть задіяни тисячі невеликих фірм і сотні тисяч будівельників. При тому, вкрасти буде не можливо. До того ж – працювати буде треба (замовникам/розпорядникам тендерів).
• Ні, ніхто хрущовки у найближчі 20-30 років не знесе (ні, вони самі теж не заваляться); до того ж, почати можна з більш «молодого» 9-16-поверхового житла радянської забудови.
• Так, це буде надпотужний інвестиційний проект, здатний запустити економіку (разом з відкриттям ринку землі та реальною дерегуляцією – зниженням та спрощенням податків і т.і…)
• Ні, нафта не буде по 10-20 (зараз знову 80!), а відтак й газ й вугілля подорожчають; ні, кримським міст не завалиться (нажаль); так, «Південниий потік-2» запустять (також й турецькі); ні, ніхто нам шмарклі до безкінечності не буде підтирати – зрештою, махнуть рукою – припинять фінансувати піраміду держборгу… — отже, потрібно реально, а не фейково економити — енергомодернізуватися!
• Як кому нудно перейматися «міщанським побутом» з якимось утепленням, мовляв «не козацьке то діло» – подивіться на це так – це щорічний фінансовий важіль (чи спис) десь в 1,15 млрд. дол. щоб тицьнути в морду нахабному запорєбріковому ведмедю.
• Так, розумію, що осилити стільки літер важко, але ж ви молодці – лишилося ще трішечки 😉

V. Гроші на всеукраїнський проект

Насправді, це найпростіший пункт:

А) Іноземні програми фін. допомоги – європейські, світові, урядові/міждержавні  — не буду перевантажувати посиланнями на повідомлення про готовність виділення кредитних (під 1-2%) та безповоротних коштів в сумах от кількох десятків до сотен млн. євро/дол. – аби було кому та під які не корупційні проекти їх давати в Україні.

Б) Іноземні комерційні банки радо профінансують під (3-5%) – бо будуть бачити реальний економічний ефект від економії на опаленні та обрахований грошовий потік (кеш-флоу).

В) Внутрішні резерви – за допомоги різноманітних механізмів Мінфіну та НБУ по залученню грошей державних та населення. Буде трішечки напряжно в перші 2 роки – далі кеш-флоу від економії держкоштів на субсидії направляється на фінансування проекту.

VІ Набагато складніше з людьми

Переконати Вас зробити перший крок, дати шанс проекту – витратити кілька хвилин на реєстрацію (можна навіть кілька разів, як маєте кілька номерів), подолати психологічний бар’єр – «віддати голос» – свій голос, комусь! Отакої 😉

Наостанок коротенький логічний ланцюжок до чого призведе реалізація проекту:

• Як кількість енергоефективних будинків досягне хоча б 10%, енергоолігархи відчують скорочення маржі, яку вони знімають за опалення з безпорадних в цьому аспекті українців і намагатимуться ще підняти тарифи.
• Сподіваюсь, перспективи такого підйому виведуть на мирні маніфестації з економічними вимогами десятки/сотні тис. містян (доречі, Порошенко чи хто там буде, може очолити колони) – із числа 90% кого не встигли утеплити.
• Олігархи будуть змушені обирати між своїми авуарами в офшорах, ТЕСами в Україні, народним (справедливим!) гнівом – а) або зберегти авуари і жити з ганьбою у бананових тьмутараканях; б) або направити нахапані за 27 років кошти на модернізацію інфраструктури і залишитися сумлінними соціально-оріентованими власниками активів в Україні.
• По варіанту а) – активи націоналізуються (технічна процедура) і виставляються на інвестиційний конкурс з пошуку потужного іноземного промислового інвестора із сучасними технологіями і з доступом до дешевих (2-3%) кредитів.
• По варіанту б) – олігархи самотужки шукають собі старших партнерів із числа потужних іноземних промислових інвесторів…
• *Прим. – можливі розмови про «ефективне державне управління на благо всього народу» про «загальнонародне надбання» і т.п. — благоглупість або свідома провокація.
• Таким чином, цей проект зможе пробудити економічну свідомість багатьох українців, а відтак і політичну – може, українці нарешті припинять обирати явних шахраїв/популістів до влади.

Причому на цьому етапі  про гроші не йдеться – проекту необхідно набрати до 31 травня десь біля ста голосів, щоб увійти у сотню другого етапу (до третього вийдуть 10).  Отже, перефразуючі слоган кінця ІІ тисячоліття —  голосуй, або переплатиш.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, страницу «Хвилі» в Facebook.