25 жовтня 2016 року Світовий банк опублікував новий звіт з легкості ведення бізнесу Doing Business 2017, який оцінює інвестиційну привабливість країн на світовій арені.
Топ-5 країн лідерів у рейтингу:
1. Нова Зеландія
2. Сінгапур
3. Данія
4. Гонконг
5. Південна Корея.
Ці країни забезпечили своє лідерство завдяки системним реформам податкової політики, низькому бюрократичному тягарю та подолання корупції.
Серед країн з доходом нижче середнього, до яких належить Україна, провідні позиції зайняли: 38 м. — Вірменія 44 м. — Молдова 60 м. — Косово 64 м. — Монголія 68м. – Марокко.
Відповідно до відкоригованих даних Світового банку, Україна піднялася у рейтингу на 1 позицію до 80 місця серед 190 країн світу, за рахунок покращення таких складових як:
— захист інвесторів (70, у 2016 – 101): зміни у законодавстві щодо виключення зацікавлених акціонерів з голосування за рішення, де є конфлікт інтересів (Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.14, та уведений у дію 26.04.15);
— забезпечення виконання контрактів (81, у 2016 – 93) шляхом введення системи, яка дозволяє користувачам оплачувати судові витрати в електронному вигляді;
— реєстрація підприємств (20, у 2016 – 24) шляхом спрощення процедури реєстрації платників та доступу до державного реєстру, зміни було введено з 01.01.14 року.
Битва двох найобок: чому українці повертаються на окуповані території
Залужний сказав, коли Росія вдарить із новою силою
АЗС знизили ціни на бензин та дизель на початку тижня: автогаз продовжив дорожчати
Путін скоригував умови припинення війни з Україною
Таким чином, у цьогорічному індексу «Ведення бізнесу» знайшли своє відображення результати минулорічних законодавчих змін.
Однак, легкості ведення бізнесу не сприяють процедури:
— з вирішення неплатоспроможності;
— отримання дозволів на будівництво;
— реєстрації власності;
— отримання кредитів;
— оподаткування;
— міжнародної торгівлі.
Зниження позицій за складовою «Вирішення неплатоспроможності» обумовлено, по-перше, за рахунок низького коефіцієнту повернення коштів, тобто у разі банкрутства, скільки центів на долар вдається стягнути кредиторам з неплатоспроможного підприємства; по-друге, кінцевим результатом вирішення неплатоспроможності, адже в Україні не подальше функціонування підприємства, а його продаж частинами.
Отримання дозволів на будівництво ускладняється високими видатками, які пов’язані з процедурою отримання дозволу та продажу, та відносно середнього індексу контролю якості у будівництві, в Україні цей показник дорівнює 8, у країнах ОЕСР – 11,3.
Середнє значення індексу якості системи управління земельними ресурсами, який складається з надійності інфраструктури, «прозорості» інформації, механізмів вирішення земельних спорів та рівного права власності обтяжує процедуру реєстрації власності. Подальша зміна даної складової рейтингу «Ведення бізнесу» тісно пов’язана з мораторієм на продаж землі.
Зменшення позицій за складовою «Отримання кредитів» пов’язано з низьким індексом рівня захисту кредитних операцій, тобто ступенем захисту прав позичальника та кредитора на законодавчому рівні, що не сприяє кредитуванню.
Оподаткування стримує інвестиційну привабливість України, адже загальна податкова ставка становить 51,9%, в країнах ОЕСР – 40,9%, а країнах Європи та Центральної Азії – 33,8%.
Міжнародна торгівля ускладняється обсягом часу та вартістю на оформлення експортно-імпортних операцій. Вартість на оформлення документів для експорту становить 292 дол. США, для порівняння в країнах ОЕСР – 36 дол. США; для імпорту в Україні – 212 дол. США, в ОЕСР – 26 дол. США.
* відкориговані дані Світового банку за 2016 рік (www.doingbusiness.org/data/ExploreEconomies/ukraine)
Отже, за оцінками експертів Світового банку, ефект від підвищення позицій у рейтингу «Ведення бізнесу» вимірюється додатковими інвестиціями в країну в обсязі 500-600 млн. дол. США за 1 позицію. Експертна група Українського інституту майбутнього розрахувала щорічний обсяг необхідних інвестицій для економічного розвитку країни — 20 млрд. дол. США. Тому для залучення таких інвестицій Україна повинна піднятися у рейтингу на 40 позицій за рахунок завершення регуляторних реформ у: 1. податковій політиці; 2. судовій системі; 3. земельних відносинах – вільний ринок землі; 4. валютній системі – валютна лібералізація. 5. сфері міжнародної торгівлі.
Автор — експерт економічних програм Українського Інституту Майбутнього