Олександр Гершанов: В Україні треба швидко будувати системи психологічної реабілітації воїнів АТО

На «Хвилі» інтерв’ю з відомим ізраїльським психотерапевтом, фахівцем по роботі з травмою Олександром Гершановим,  який 10 років пропрацював координатором Israel Crisis Management Center, надавав допомогу сім’ям, які втратили близьких. Перебував у складі групи першої допомоги в обстрілюваних районах під час трьох воєн. В Україні з 2014 року разом з іншими ізраїльськими професіоналами проводив навчальні семінари для місцевих фахівців на запрошення посольства держави Ізраїль в Україні та організації Джоінт. На цей час — директор освітніх програм в International Psychoeducational Projects, приватно практикуючий психотерапевт.

Вітаю Олександре, нещодавно в українських ЗМІ промайнула інформація про те, що на початок червня 2017 зареєстровано близько сотні випадків самогубств учасників АТО. Як Ви можете це прокоментувати?

Під час, і особливо після військових конфліктів існують і так звані «непрямі втрати». Втрати, які не пов’язані із загибеллю на передовій або при обстрілі тилу. Про такі втрати почали говорити і думати тільки у 80-х роках. У таких країнах, як США і Ізраїль прийшло розуміння про наслідки таких втрат на рівні держави.

І мова йде не тільки про втрати в буквальному сенсі слова — загибелі людей, суїциди, але і соціальних — втрати активних громадян для суспільства.

Перш за все, статистика говорить про самогубства. Менше говорять про депресії і деструктивну поведінку, таку як алкоголізація, вживання наркотиків і криміналізація учасників бойових дій.

Так, ці явища пов’язані з тим, що людина потрапляла в травматичну ситуацію і в неї розвинувся посттравматичний синдром. Так само могли бути окремі симптоми, що виникли після травматичних ситуацій, але залишилися без уваги фахівців.

Що таке травма і травматична ситуація? Як вони виникають?

Травматична ситуація — це ситуація або загрози життю самому потерпілому, або його близьким людям.

Так само говорять про загрозу цілісності — фізичної і психологічної. Це можуть бути ситуації під час воєнних дій, коли постійно існує загроза життю та є небезпека поранень.

А як посттравматичний синдром відбивається на поведінці людини, тільки ветерани бойових дій потерпають?

Йдеться про ситуацію надмірного стресового навантаження на психіку людини. Таких ситуацій безліч, наприклад:

— ситуації втрати близьких людей з різних обставин,

— насильницьке позбавлення волі – полон,

— домашнє насильство…

Існує також вторинна травматизація — це вид травми, якій піддаються лікарі, рятувальники, психологи. Ті, хто допомагають людям які перенесли травму, члени сімей травмованої людини.

Звичайно ж, не всі ті хто пережили травму, є групою ризику вторинної травматизації та розвивають ПОСТ ТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД (ПТСР). Люди стійкі в тій чи іншій мірі і можуть впоратися з наслідками за рахунок внутрішніх і зовнішніх ресурсів.

Але, у деякої частини людей, які пережили травматичну подію, все ж розвивається ПТСР і якраз вони потребують обов’язкової допомоги.

Поява посттравматичного синдрому не говорить про слабкість людини, а скоріше про особливості внутрішніх хвилювань, надмірного навантаження на нервову систему.

Як я вже казав — не тільки ветерани схильні до пост травматичного стресового розладу, але є ще група ризику – люди, чия професія допомагати.

Що важливо додати — ПТСР може початись не відразу. Існують тригери, які можуть запустити механізм цього розладу навіть через тривалий час.

Нажаль, в Україні наразі ситуація, коли досить велика частина населення країни перебуває у групі ризику. Тому гостро необхідний цілісний комплекс заходів — починаючи від першої допомоги і до системи реабілітації по всій країні.

А які симптоми, як розпізнати, що людину – ветерана АТО «зачепив» посттравматичний синдром?

Якщо коротко, поведінку людини, що переживає посттравматичні симптоми, відрізняється, перш за все, замкнутістю — ізольованістю від повсякденного життя. Він, як би переживає все на самоті. Це відбувається з різних причин, але основний аргумент — «ніхто не зрозуміє». «Той, хто не воював (не був під обстрілом і т.д.) на думку потерпілого, не може сприйняти гостроту його стану. Тільки ті, хто пережив, відчув і т.д. Тому і проводять ветерани більшу частину вільного часу в закритих спільнотах. Підкреслюю — в закритих, доступних тільки для своїх. Є маса ветеранських організацій, які інтегровані і є частиною громадянського суспільства, але є і такі, які створюються за «покликом пост травми».

Також, людина, якій не надана належна допомога, «заражає» своєю поведінкою членів своєї сім’ї.

В Ізраїлі проводилися дослідження сімей, де один з подружжя страждав від ПТСР. Знову-таки не хочу вдаватися в подробиці цього дослідження, але вплив на членів сім’ї науково доведено. Я вже не кажу про такі прояви, як підвищена дратівливість і емоційна «загальмованість»… І це відображаються в першу чергу на дітях.

Які кроки що до подавання негативних наслідків ПТСР серед ветеранів АТО зроблені в Україні?

Для України це абсолютно новий напрямок, який гостро актуалізувалася з початком бойових дій проти країни. З 2014 по 2016 роках, ми з командою професіоналів з Ізраїлю, що мають досвід в роботі з травмою, навчили сотні фахівців — в основному психологів, соціальних працівників і невелике число психіатрів.

Чому саме фахівці з Ізраїлю?

Перш за все, професійна складова — Ізраїль має великий досвід по роботі з травмою і в реабілітації травми. В країні існує Система реабілітації, згідно з якою, кожен громадянин країни, має право на кошик послуг, якщо він постраждав від травми. Я підкреслюю — Система реабілітації та набір послуг. Це важливо! Реабілітація — це комплекс заходів, спрямованих на те, щоб «повернути до лав» потерпілу від травми людину.

Ще причина особиста, нам не байдуже. Частина нашої команди — вихідці з України. Ми є фахівцями з передовим досвідом Ізраїлю та США, знаємо місцеву специфіку, володіємо українською мовою, хочемо допомогти. Інтеграція України до європейської та демократичної світової спільноти це для нас важливо.

Під час ваших попередніх приїздів, чи змогли ви передати українським фахівцям сучасний міжнародний досвід в сфері психологічної реабілітації ветеранів та постраждалих від психічної травми?

На жаль, це були короткострокові семінари, які відповідали нагальним потребам того часу, адже був великий попит на надання саме екстреної допомоги при травмі.

З плином часу постала гостра необхідність в реабілітаційних заходах. Системному підходу до реабілітації … і тут ми зіткнулися з різницею базових організаційних підходів до вирішення проблем з українськими професіоналами.

А в чому виражається ця різниця?

Справа в тому, що поняття «реабілітація» це не відпочинок або «традиційне» санаторно-курортне лікування. Це не окремі заходи, не тільки і не стільки відвідування психолога, але цілісна система, яка охоплює і соціальну сферу, і сферу душевного здоров’я. Реабілітаційна система має тісний контакт з міністерствами і лікарнями, центрами з працевлаштування та перекваліфікації.

Наприклад, в системі реабілітації Ізраїля задіяні психологи, соціальні працівники, психіатри, психотерапевти різних напрямків — драма-терапія, когнітивно-поведінкова терапія, травматерапія, сімейна терапія, групова терапія різних видів, терапія сексуальних дисфункцій, фізіотерапія різних напрямків. Так само є можливість отримувати консультації від залучених фахівців — нейрологів і фахівців щодо порушення сну.

Всі ці фахівці можуть бути в контакті між собою за допомогою кейс-менеджера, в ролі якого може виступати соціальний працівник або фахівець реабілітолог. Це системний інтегративний підхід до реабілітації. Всі фахівці говорять однією професійною мовою — термінології, прийнятої при роботі з травмою.

Таким чином, людина, що пережила травматичну подію і розвиває посттравматичних симптоматику, має можливість отримати своєчасну допомогу і «повернутися в лад», тобто продовжити нормальне функціонування як в родині, так і в суспільстві.

А що ще в цьому напрямку можуть запропонувати ізраїльські фахівці?

Я думаю, що саме зараз склалися умови для тісної взаємодії наших фахівців і української сторони. Ми з колегами маємо досвід роботи в Україні з березня 2014, знаємо місцеві реалії та рівень місцевих фахівців (до речі, ми були вражені академічним рівнем українських психологів). У нас тут є учні, які вже пройшли короткострокове навчання і з якими ми залишаємося на зв’язку.

А як, на Вашу думку, повинна бути організована система психологічної реабілітація воїнів?

Звичайно ж, все починається з законодавчої бази і бюджету. На прикладі нашої країни скажу, що кожен громадянин Ізраїлю (військовий або цивільний), визнаний потерпілим від ПТСР або його стан відповідає критеріям, що говорять про наявність психотравми, має право на так звану «реабілітаційну кошик», куди входять і перераховані вище послуги та інші інструменти, що дозволяють повернутися до нормального функціонування.

Я вірю, що не дивлячись на всі труднощі, які переживає українським суспільством і державою, можливе створення найближчим часом системи реабілітації в Україні. Системи реабілітації, використовуючи вже існуючі стандарти і методи роботи країн, які мають великий досвід і в подоланні наслідків воєнних конфліктів, і в підтримці громадянського суспільства.

Побудова такої системи можлива тільки за умов взаємодії влади і професіоналів.

Впевнений, що потенціал в Україні є! Можливо, проведення з нашою участю пілотного проекту зі створення системного — комплексного підходу в реабілітації постраждалих від травми. Проведення цього проекту можливо на базі вже діючого лікувального або лікувально-профілактичного закладу. Коли зацікавлені люди побачать ефективність цієї моделі, то її можна буде впроваджувати по всій країні.

Ситуація на сьогоднішній день в Україні є такою, що негайно потрібно починати довгострокові програми — програму підготовки фахівців в області комплексної реабілітації травми і створювати, навіть паралельно навчанню, систему реабілітації. Інакше, в недалекому майбутньому українське суспільство отримає ряд додаткових проблем і витрат — лікувати хронічні хвороби завжди довше і дорожче, ніж провести профілактичні заходи.

Довідка: Олександр Гершанов. Народився в Харкові, випускник Харківського і Єрусалимського університетів. Психотерапевт, фахівець по роботі з травмою.