«Красуня і чудовисько» 2017. «Мажор», селянка та стокгольмський синдром

Впродовж усього фільму Белль намагається вирватися з невеликого села, хворіє на «стокгольмський синдром» і залишається жити в палаці Чудовиська – у світі речей і меркантильної челяді.

‘Disney’ перезнімає класику. Попередня версія «Красуні та чудовиська» була знята у 1991 році – році краху двополярного світу, віри в «кінець історії» та «вітер змін». Про що нам розповідає нова екранізація?

Головній героїні не позаздриш. Сільський самець Гастон так і норовить зробити з неї черговий експонат у своїй колекції зваблених дівчат. Тато Моріс (мама померла) — в подорожах, трохи заробити. Белль – людина Просвітництва: цікавиться механікою та літературою. Мешканці села явно не розділяють її захоплень. «Чудна», — називають її, проводячи час у пабах.

Принц Адам став Чудовиськом не за гарні очі. За характером він міг би бути якимось із героїв творів Маркіза де Сада – нарцистичною істотою, яка впивається розкішшю та владою над іншими.

Події з фільму розгортаються у 1810 році. Припускаю, що задум творців є невипадковим. Через два роки, у 1812 році, відбудеться похід Наполеона на Росію. Завершиться невдачею та реставрацією — реваншем аристократії та класу, що її обслуговує. У нашому випадку – принца Адама, Чудовиська. Символічно, що саме в 1810 році у Франції було ухвалено Кримінальний кодекс, який базується на Декларації прав і гідності людини 1789 року. Його головною тезою є: «Закон вправі забороняти лише діяння, шкідливі для суспільства. Все, що не заборонено законом, то дозволено, і ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законом» .

Батько героїні (художник) пробує зірвати троянду з саду Чудовиська. За що і попадає до пастки. Заборони зірвати квітку не було. Інтер’єр замку вказував на те, що це місце безлюдне. Чудовиську не потрібні судді та закон. За інерцією старого світу, світу до Французької революції, принц ув’язнює тата героїні.

Белль сідає у в’язницю замість батька. І потрапляє в полон речей. Речі у фільмі – це слуги, челядь Чудовиська, які потрапили під дію магії разом зі своїм господарем.

Підсвічник і Годинник лише ззовні є милими героями. Їх справжній характер розкривається при спробі втечі героїні з замку. Вони панікують, що «залишилося лише чотири пелюстки» на зачарованій троянді. Коли впаде остання пелюстка, ці меблі уже не зможуть стати тим, ким були – представниками звироднілої аристократії початку XIX століття.

У своїй «Системі речей» Жан Бодрійяр приділяє увагу різним частинам інтер’єру. Невеликі годинники, які можна ставити на камін, на його думку означають постійність і розміренність, вони роблять придворний світ передбачуваним і від цього комфортним. «Кімнатний годинник – це механічне серце, яке змушує нас не турбуватися про власне серце», — каже філософ. Підсвічник горить, у ньому ще є відгук селянського побуту, однак це – приручений вогонь.

Відносини речей з Белль нагадують «Пампушечку», дебютну повість Гі де Мопассана про події франко-пруської війни 1870-1871 років. Героїня Мопассана потрібна, коли в неї є їжа та коли вона може заплатити собою за пропуск екіпажу. І непотрібна, коли її не можна використати.

Белль щастить, але це своєрідне щастя. У неї розвивається «стокгольмський синдром». Вона бачить Чудовиська інтелектуалом (інакше дивитися там немає на що). Хоча сам він почитує лицарські романи. Зараз такий вид книг продається на вокзалах у м’яких обкладинках – ніби чоловічі. Бранка забуває: принц усього лиш має багато часу через ситуацію. Якби не втручання чарівниці, він би ймовірно не змінився. Вів би життя мажора.

Проте Красуню можна зрозуміти. У її світі зразком чоловіка є солдафон Гастон. А самі мешканці села легко ведуться на його слова та готові простити йому навіть обман і спробу вбити батька Белль. Мотив Гастона – поставити «галочку» в любовних перемогах.

Белль могла стати представницею боротьби за справедливість. Однак їй це не потрібно. Вона ще в полоні звикла до розкоші та краси. У фільмі є момент, де вона дивиться у дзеркало та пишається своєю красою (над якою попрацювали перетворені слуги Чудовиська). Люстерко фігурує в моменті перетворення Адама на Чудовисько, він милувався собою в час буття людиною та жахається себе в дзеркалі після зустрічі з чаклункою.

Фінальна сутичка озвірілих аграріїв з оречевленими сутностями (слугами Чудовиська) у фільмі закінчується дружбою. Історично – це реставрація Бурбонів 1815 року. Попереду – сто днів Наполеона та довгі роки боротьби за свої права. Насправді, це – алюзія до сучасного світу з кризою середнього класу та величезним соціальним розривом. Медовий місяць між масами та елітами закінчується. Чарівницю знову не пустять на афтерпаті мажорів.