На початку 2026 року Румунія несподівано опинилася серед лідерів у Nomad Passport Index : у новому випуску рейтингу країна посіла друге місце, розділивши його з Грецією та Ірландією. Вище лише Мальта. Для Бухареста це помітний стрибок: ще рік тому Румунія була в рейтингу набагато нижчою і піднялася одразу приблизно на два десятки рядків.
Сам Nomad Passport Index влаштований інакше, ніж звичні таблиці "скільки країн без візи". Автори враховують не лише поїздки, а й ширший набір критеріїв: наскільки вільно громадянин може жити та переміщатися, як паспорт сприймають за кордоном, чи країна визнає друге громадянство, наскільки передбачувані правила. У випадку Румунії роль відіграли й практичні зміни останніх років — у тому числі те, що країна остаточно стала повноцінною частиною шенгенського простору: поїздки Європою для громадян Румунії стали простішими саме «на землі», без зайвих зупинок та перевірок на внутрішніх сухопутних кордонах.
На цьому тлі знову зріс інтерес до громадянства Румунії серед вихідців із колишнього СРСР, саме на це орієнтована програма — і українці тут серед тих, хто уважно стежить за темою. За публічними оцінками через спрощений механізм за роки його роботи другий паспорт отримали мільйони людей. Найбільша частка традиційно припадає на Молдову, навіть президент Санду в недавньому інтерв'ю визнала, що близько 1,5 мільйона громадян Молдови мають другий паспорт Румунії, але географія давно ширша.
Масштаб процесу добре видно у цифрах, які публікує сама румунська сторона. У матеріалах Мін'юсту Румунії йдеться про те, що у 2018–2024 роках було зареєстровано близько 428 тисяч заяв про громадянство. За 2022–2024 роки рішеннями керівника ANC (профільного органу) було винесено приблизно 134 тисяч рішень — тобто в середньому близько 44–45 тисяч на рік. При цьому щомісяця, за офіційною оцінкою, надходить близько 5 тисяч нових заяв. Це дає розуміння головного: йдеться не про точкові випадки, а про велику, стабільну систему з постійним потоком.
Для українців ця історія стала ще актуальнішою після змін у національному законодавстві. З 16 січня 2026 року в Україні запрацювала модель множинного громадянства: держава формалізувала підхід, який довго обговорювався публічно. При цьому перший перелік країн, з якими механізм тестується, поки що обмежений — Румунії в ньому немає. Але важливо, що у реальному житті другий паспорт не перетворюється на «заборонену тему»: законодавчо це не виглядає як чорно-біла заборона, і багато українців уже давно мають друге громадянство на практиці. У лідерах – Угорщина, Румунія, Болгарія. А румунська спрощена процедура якраз цінується тим, що загалом дозволяє зберегти вихідне громадянство, тобто йдеться не про «розрив» з Україною, а про другий статус, який додає європейські можливості.
Окремо варто подивитися на українців, які мешкають у ЄС з Тимчасового захисту. Тимчасовий захист дає безпеку та права, але його сенс саме у слові «тимчасовий»: режим продовжено до 4 березня 2027 року, і багато хто вже думає про те, що буде далі. Хтось планує закріплюватися через роботу чи навчання, хтось через довгострокові посвідки на проживання. На цьому фоні паспорт країни ЄС сприймається як найдовший і найстійкіший статус з усіх можливих — не тому, що він «кращий», а тому, що він не залежить від чергового продовження тимчасового режиму.
Іноді навколо теми румунського громадянства виринають гучні сюжети — але найчастіше вони стосуються не самої процедури, а того, як деякі «вирішили» намагалися поставити оформлення на потік. У таких історіях зазвичай фігурують приватні схеми масової реєстрації та сумнівні пакети документів, і значна частина цього шуму історично йшла громадянами Молдови — просто тому, що там найбільший потік заявників. На тлі цього ринок, навпаки, стає дорослішим: люди частіше обирають прозорі юридичні маршрути та великі компанії, які займаються цією програмою не один рік. І статистика румунських рішень показує: незважаючи на увагу до якості документів, система продовжує працювати у більших обсягах.
У результаті новина про друге місце у рейтингу — не просто гарний заголовок. Це сигнал про те, що румунське громадянство за останні роки стало сприйматися інакше: як повноцінний європейський статус із високою мобільністю та зрозумілими правилами. Для українців це особливо помітно зараз — коли одночасно змінюється правова рамка будинку та продовжується пошук стійких рішень для життя в Європі.