Юля Струк: «Все більше людей приєднується до хвилі змін!»

Юля Струк — самовисуванець у 201-му мажоритарному окрузі (Чернівці), чиє висування змусило занервувати істеблішмент «малої батьківщини олігархів», оскільки вводить у кампанію елемент певної ірраціональності. І справа, мабуть, не тільки у «жіночому факторі»…

Юля, мабуть, тобі вже набридло це банальне питання, але чому ти вирішила йти у депутати?

А чому ні? Я громадський активіст і юрист, до 2007 року я керувала чернівецькою обласною організацією Народно-демократичної ліги молоді, тому без перебільшення — знаю тисячі людей, насамперед молоді, знаю чим вони — ми — живемо. Чернівчан – а місто потрапило майже цілком в один округ — змушують до вибору між старим і молодим олігархами, за одного «Батьківщина», за іншого «Регіони». Інтереси більшості соціальних груп, співтовариств — просто викинуто на смітник. Бери гречку, або видирай собі волосся через страждання Юлі, крапка. Проти всіх голосувати не можна, не прийдеш на вибори — за тебе «проголосують». От я і представляю інтереси всіх тих, кого проігноровано. А це більшість.

На твій погляд, чи можна назвати цю кампанію чесною? Іншими словами, чи вона відповідає принципу рівних можливостей?

Рівні можливості на цих виборах — привід для анекдотів. Усі «політичні гроші» сконцентрували олігархи, які пхають до Ради своїх попихачів. Геть усі чиновники та ділки їм підмахують, розцінки у мас-медіа злетіли до небес. Всі бачили маніпуляції із жеребкуванням, все є на відео, і що це один мій округ?! Якщо так починається, то вже зрозуміло, до чого йде. Наша кампанія повністю волонтерська.

У суспільстві вже ствердилася думка, що програми кандидатів — другорядні, і їх не варто навіть читати. Твоя — теж такий випадок?

Просто висунуто чимало кандидатів, які ще так-сяк знають слова, а складати їх у речення для них уже серйозна проблема. Завжди коли телефонують журналісти і питають щодо моєї програми, я кажу де її можна знайти.

http://vk.com/strukjulia

Загалом, моя програма сконцентрована на потребах чернівецької громади, але якщо коротко, то так. Я пропоную законом створити на території міста вільну економічну зону, повернути міські ринки в управління громаді від неефективних власників та орендарів,знайти кошти для оновлення злітно-посадочної смуги та модернізації залізниці, побудови сучасного стадіону для нашої команди «Буковина», і багато іншого. Вважаю, що студентські спілки мають нарешті подорослішати і отримувати справжні бюджети, а не фантики-обіцянки і «пиво на шару». І забезпечити ці бюджети мусять виші, що й так деруть із студентів уже більше аніж у країнах ЄС. А про корупцію треба відверто говорити у залі Верховної Ради, а не на кухні.

Як ти вважаєш, у тебе є реальний шанс?

Звісно. Мене вже підтримала низка активістських мереж, організацій, зокрема всеукраїнська організація молодих юристів «Варта», а також новостворена партія «Ренесанс». Ми постійно лідируємо в інтернеті, набираємо в середньому вдвічі більше, аніж найближчий конкурент (http://nbnews.com.ua/vybory-2012/okrug/201/). Це непоганий зріз громадської думки, адже щонайменш третина чернівчан постійно у мережі. Ми нервуємо деяких людей, які писали у газетах всяку маячню, але потім були змушені друкувати спростування. Свій відсоток ми добре знаємо, він стабільно зростає. До Хвилі Змін приєднується все більше людей.

Чи важлива роль громадських організацій на цих виборах?

Роль громадських організацій ключова, бо ці вибори геть маніпульовані. Особливо корисною є роль ГМ «ОПОРА». Принаймні в Чернівцях вони проводять масштабну роботу, ми маємо абсолютно всю інформацію, що, де і як відбувається. Владі не вдається таким чином налагодити «безперебійну виборчу машину», хоч і кортіло би. Опозиція через це теж утримується від одвертих провокацій.

Якщо би тебе, як-то кажуть «пускали в телевізор» і ти могла сказати своїм виборцям лише три речення…

Перше: не продавайтеся, ця м’ята купюра вам буде гикатися все життя – кого ви будете клясти за те, що через рік за ваш «голос» можна буде купити вдвічі менше?! Друге: громада сильніша за будь-якого начальника. І третє: давайте зробимо так, щоби наступного дня після виборів нам не було соромно дивитися один одному в очі.