Що означають нові європейські санкції проти російських та білоруських пропагандистів

Посли Європейського Союзу погодили 15-й пакет санкцій у відповідь на агресію Росії проти України. 11 грудня представники країн ЄС обговорили перші потенційні санкції, спрямовані на російські гібридні загрози. Йдеться про підрив виборів, кібератаки та економічний саботаж. Євросоюз пропонує запровадити санкції проти 16 фізичних і 3 юридичних осіб у рамках першого пакету заходів, спрямованих на протидію російським дезінформаційним операціям і гібридним атакам.

Санкції передбачають обмеження щодо співробітників і груп російської розвідки, державних чиновників та медіа підприємців. Обмеження є частиною нового режиму санкцій, затвердженого ще на початку цього року, який зосереджується на перешкоді операціям з дезінформації та іншій дестабілізаційній діяльності за спонсорства Росії у всьому світі. Перед цим адміністрація президента США Джо Байдена заявила, що розробляє нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою з Росією. Таким чином, команда американського президента намагається посилити тиск на військову промисловість Кремля напередодні повернення Дональда Трампа в Білий дім.

У Європейському Союзі введуть санкції проти росіян, причетних до інформаційних війн, російських гібридних операцій, інформаційних маніпуляцій та спроб підірвати демократичні процеси по всьому світу. До санкцій потрапили пропагандисти причетні до операції Doppelgänger («Двійник») – російської дезінформаційної кампанії, що стартувала після початку повномасштабної агресії проти України. Операцію було спрямовано проти аудиторії європейських держав та інших важливих країн світу шляхом створення підроблених сайтів, що нагадували великі міжнародні інформаційні майданчики й інші авторитетні медіа джерела. Підробки наповнювали фейковими новинами. Операцію курував керівник товариства «ГК Структура» Ніколай Тупікін за активної участі співробітниці адміністрації президента Росії Софії Захарової. Її також пов'язують із проєктами з дискредитації російської опозиції.

До санкційного списку також внесли телеведучу та заступницю генерального директора підприємства «Газпром-Медіа» Тіну Канделакі. Ця пропагандистка не тільки виправдовує російську агресію в Україні, а й закликає до нових захоплень українських територій. На тимчасово окупованих Росією територіях медіа структури Т.Канделакі брали участь у незаконній заміні українських телеканалів на російські. Із представників силових структур серед кандидатів до санкційного списку офіцер ФСБ Артьом Курєєв. Він координував операції з поширення дезінформації в Європі та Африці, запускав пропагандистські проекти Rusafro та African Initiative («Африканська ініціатива»), розповсюджував дезінформацію, звинувачуючи Захід в «експериментах створення біологічної зброї».

Також в організації диверсій і гібридних атак, Брюссель звинувачує офіцерів Головного розвідувального управління (ГРУ - військова розвідка) Юрія Сізова та Валерія Ліпченка, генерал-майора ГРУ Андрєя Авєрьянова, який очолює військову частину ГРУ 29115, що спеціалізується на проведенні інформаційних війн та здійснення терористичних актів. Згідно з публікаціями журналістів-розслідувачів із видань The Insider та Bloomberg, дезінформаційні кампанії розповідали про «генно модифікованих комарів» і західні компанії, які буцімто під виглядом вакцинації використовували африканське населення як «безкоштовну клінічну базу».

Сізов і Ліпченко також створювали агентурні мережі, організовували підпали та напади на критичну інфраструктуру у країнах ЄС та Україні. Для фінансування своїх кампаній російська влада використовувала золото, видобуте в Малі. Службовці військової частини 29115 були пов'язані з низкою європейських операцій ГРУ. Чеський тижневик Respekt та Bellingcat писали, що операцію російської військової розвідки з організації диверсії на складах зброї в Чехії восени 2014 року персонально контролював Авєрьянов. За версією The Insider, офіцери цього військового підрозділу причетні до диверсій у Європі ще з 2011 року.

Європейський союз також пропонує ввести додаткові санкції щодо Білорусі. Зокрема проти приблизно двох десятків осіб, обвинувачених у порушеннях прав людини або тих, хто отримує матеріальну вигоду від своїх відносин з урядом самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Глави МЗС країн ЄС схвалять пакет заходів на зустрічі 16 грудня у Брюсселі напередодні президентських виборів, запланованих на наступний місяць у Білорусі. Відповідні пропозиції надійшли після того, як ЄС погодив 15-й пакет санкцій проти Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну. Ці заходи включають обмеження на більш ніж 45 нафтових танкерів, що беруть участь у таємному транспортуванні російської сирої нафти, і кілька китайських підприємств, обвинувачених у допомозі Москві в розробці ударних безпілотників.

Санкції ЄС вимагають підтримки всіх держав-членів.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі заявив, що до 100 інцидентів у Європі цього року можна пояснити «російськими гібридними атаками, шпигунством, операціями впливу. Тому ми повинні надіслати Москві сильний сигнал, що це не будемо терпіти». У списку санкцій також ідентифіковано трьох осіб з Молдови, Кот-д'Івуару та Грузії та одну юридичну особу, що базується в Того. За інформацією представників НАТО, в травні напади, приписувані Росії, почастішали в Європі, головним чином торкнувшись Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великобританії. Тим часом, Верховний суд Румунії скасував перший тур президентських виборів минулого тижня після звинувачень у активному інформаційному втручанні у виборчий процес Росії.