Чому внутрішній ворог страшніший за зовнішній?

Стародавні греки «ідіотом» називали людину неосвічену, не навчену демократичному управлінню, що відсторонилася від суспільного життя (1,2,3). Термін «ідіоти», стосовно співгромадян, ми будемо застосовувати тут виключно лише в класичному сенсі, і ніколи – в образливому.

Термін "корисний ідіот" (useful idiot), що позначає наївну або нічого не підозрюючу людину, вперше був використаний британцями в 1864 (4). У сучасному політичному жаргоні так називають людей, які, - через свою політичну безграмотність, - виконують дії, вигідні противнику (5,6,7,8,9). Можна впевнено стверджувати, що корисними ідіотами є більшість виборців України.

Німецькі історики стверджують, що термін також у ході спецслужб, які називають «корисними ідіотами» громадян, які не розуміють, що фактично виконують завдання іноземної розвідки (10).

Коли ми говоримо про причини нинішньої війни, нормальні люди нарікають на Путіна, якому раптом захотілося повоювати. Таке тлумачення дуже далеке від реальності, оскільки, як ми знаємо з історії, серед атакованих часто знаходилися особини, які відкривали ворогові ворота фортеці. Саме це сталося і в Україні.

24 лютого 2022 року я зробив відкриття, яке шокувало своєю неможливістю. Рано-вранці місто Бровари було розбуджене двома вибухами: російськими ракетами було знищено дві військові частини, що знаходяться на околицях міста.\n

Теоретично це було неможливо, оскільки сучасні війни починаються негаразд. Теоретично все мало початися повітряним боєм: нападник намагається придушити засоби протиповітряної оборони (ППО), а сторона, що атакується, збиває атакуючі засоби; і тут уже - хто як краще підготувався. Але того ранку виявилося, що в Україні своєї протиповітряної оборони просто немає. Це було неможливо в принципі, оскільки де-факто країна вже вісім років перебувала у стані війни з Росією. Тобто Україна не могла не озброюватися. А отже, не могла не мати власної системи ППО. Я розумів це чудово, оскільки моя військова спеціальність називається «оператор станції наведення ракет зенітно-ракетних військ ППО країни».\n

За порадою одного з друзів, я написав заяву до ДБР (Державне бюро розслідувань). У заяві було зазначено, що, відповідно до законодавства України, в країні є посадова особа, яка була зобов'язана запросити необхідне фінансування ППО, і є посадові особи, які були зобов'язані це фінансування забезпечити. Оскільки відповідні особи не виконали своїх обов'язків, - що призвело до численних людських жертв, - відповідні посадові особи повинні сидіти у в'язниці.\n

ДБР прикинулося валянком…

Не означає, що у ДБР сидять ідіоти. Це означає, що ДБР захищає інтереси посадових осіб, які, як я вважаю, повинні сидіти у в'язниці. Думаю, зі мною будуть солідарні всі співгромадяни, які не є ідіотами, тобто всі ті, хто навчений демократичному управлінню.

Чим ми, навчені, відрізняємося від ідіотів?

Ми знаємо, що державний бюджет ухвалює парламент. Ми знаємо, що затвердженню державного бюджету передує тривала дискусія у Верховній Раді, де представники різних політичних сил домагаються збільшення якихось статей бюджету на шкоду іншим. Ми розуміємо, що під час війни маємо домінувати витрати на оборону. Ми розуміємо, що депутат, який голосує за бюджет зі збитковим фінансуванням оборони, є або ворогом нашої країни, або, у кращому випадку, корисним ідіотом.

А тепер давайте порівняємо військові витрати Росії та України за вісім років, що передували нинішній «гарячій» фазі війни. Дивимося таблицю (11):

Якщо країна, яка зазнала нападу і вже втратила частину своєї території, у власну оборону вкладає грошей у двадцять разів менше, ніж агресор, чи можна таку поведінку можновладців назвати інакше, ніж «зрада»?

Можливо, Україна різко збідніла, і просто не мала коштів? Давайте ще раз подивимося, яку частку внутрішнього валового продукту «з'їдала» наша оборона. Ці цифри я вже наводив у статті «Хосе Ортега-і-Гассет проти Євгена Головахи» (12):

Там же я писав: «Для того, щоб Росія ніколи не наважилася зазіхнути на наші кордони, нам лише був потрібен більш-менш порівняльний оборонний бюджет. І тоді ми просто могли б створити у себе виробництво всіх необхідних озброєнь. (Згадаймо: Радянському Союзу на створення атомної бомби знадобилося сім років. У нас було вісім.)».

Цікаво, що сумісні бюджети ми мали наприкінці минулого століття. Але, з початку президентства Володимира Путіна, Росія почала нарощувати озброєння, і вийшла в пік у 2013 році (88,35 млрд. дол. США) – якраз до нашого Майдану. Збіг? Може бути. Хоча у російських розвідників є правило: «збігів не буває» - у всьому, що трапилося, треба підозрювати чийсь намір.

А тепер погляньмо на графік Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI) (13):

З цього графіка видно, що до першого вторгнення Росія підійшла добре підготовленою, але в наступні роки значно знизила витрати на озброєння. Чому? Відповідь гранично проста: агресор подивився наш оборонний бюджет, і переконався, що тимчасові причасники, які прийшли до влади, Україну озброювати не будуть. Тому до вторгнення 24 лютого 2022 року підготовка йшла у штатному режимі: їхня влада спокійно готувалася взяти те, що погано лежить, наша влада спокійно розкрадала країну, і готувалася здати її сусідові – за непотрібністю. Тобто Україна – не жертва підступності Росії, а жертва зради влади, обраної українськими корисними ідіотами.

Сьогодні кожен, хто не бажає бути корисним ідіотом, може увійти на сайт Верховної Ради та подивитися, хто і як вісім років голосував за державний бюджет. І є лише один спосіб виживання України: усі депутати, які голосували за «бюджет зради», мають сісти до в'язниці. Лише у цьому випадку депутати наступного скликання почнуть думати про власну відповідальність за голосування. Одночасно має бути заборонена діяльність партій, чиї депутати зрадили країну. Зрозуміло, що таке рішення може ухвалити лише та влада, яка прийде на зміну нинішній.

Наразі вже очевидно, що наші інвестори мають намір змусити нас провести вибори. Тобто Україна отримає ще один шанс. Чи продовжимо ми тридцятирічний процес самоліквідації, чи зуміємо зупинитися, - залежить від розумної частини електорату: від того, чи зуміємо переконати наших корисних ідіотів, що політики та партії, які відкрили Путіну небо України, повинні піти в небуття.

Джерела:

1. Енциклопедичний словник Ф.А. Брокгауза та І.А. Єфрона. - С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890-1907.
2. Оксфордський словник походження слів Джулії Крессвелл (3 видання) - Oxford University Press, 2021
3. М. Дячок «Давньогрецько-російський словник. 9.500 слів» - Ridero, 2023.
4. Джон Белл Бутон. Навколо кварталу: американський роман. Д. Епплтон і компанія, 1864. С. 238.
5. Томас Майєр Росія та праві партії: корисні ідіоти Путіна, 27.11.2014: https://www.derstandard.at/story/2000008720943/russland-und-die-rechtsparteien-putins-nuetzliche-idioten
6. Корисний ідіот Андреаса Рюша Путіна, 09.04.2015: https://www.nzz.ch/meinung/kommentare/putins-nuetzlicher-idiot-ld.868735
7. Майкл В. Хайден Колишній глава ЦРУ: Трамп — корисний дурень Росії, 2016.11.03 https://www.washingtonpost.com/opinions/former-cia-chief-trump-is-russias-useful-fool/2016/11/03 /cda42ffe-a1d5-11e6-8d63-3e0a660f1f04_story.html
8. М. Співак «Корисні ідіоти» // Ділетант. - 2019: https://diletant.media/articles/45256403/
9. Корисні ідіоти Володимира Путіна, - The Economist, 08.07.2023. https://www.economist.com/europe/2023/07/03/vladimir-putins-useful-idiots
10. Роуер, Гельмут; Шефер, Стефан; Уль, Матіас. Лексикон спецслужб у 20 ст. — Мюнхен: Herbig, 2003
11. База даних військових витрат SIPRI: https://www.sipri.org/databases/milex
12. Ю. Гуленок «Хосе Ортега-и-Гассет против Евгения Головахи» - «Хвиля», 2023.08.27: https://hvylya.net/analytics/278274-hose-ortega-i-gasset-protiv-evgeniya-golovahi
13. Військові витрати (поточні дол. США) - Україна, Російська Федерація: https://data.worldbank.org/indicator/MS.MIL.XPND.CD?locations=UA-RU&name_desc=true