Під час нещодавнього ефіру «Skynet уже создан: перспективы конфликта ИИ и человека» проекту Альфа і Омега, гість студії Володимир Бандура пригадав минулорічну заяву співробітника компанії Google Блейка Лемуана, що штучний інтелект LaMDA має свідомість.

І задав запитання аудиторії, як вони можуть проаналізувати і зробити висновок - володіє штучний інтелект свідомістю чи ні? На дане питання неможливо дати відповідь «в двох словах», тому що оточуючий нас світ надзвичайно складний.

Сприйняття його «в двох словах», провокує плани діяльності «в двох словах» і відповідно результат буде «в двох словах» - грубих москальських словах. Спершу необхідно детальніше поглянути на феномен людської свідомості, потім на феномен штучного інтелекту і лише після можливо сформулювати відповідь на питання пана Бандури.

ЖИТТЯ ЦЕ БОРОТЬБА. ДІЯ – НЕОБХІДНІСТЬ, МИСЛЕННЯ - РОЗКІШ

Людський організм ще на етапі плоду в материнській утробі бореться за власне існування. Кожна клітина окремо і організм в цілому бореться за існування проти вірусних інфекцій та впливу інших найрізноманітніших чинників. Після народження людина починає активно взаємодіяти з оточуючим світом – втамування голоду вже вимагає певної активності. Задля цього від народження ми отримуємо базові установки - інстинкти, котрі передаються нам генетично, задля забезпечення найпростіших потреб.

В процесі дорослішання й розвитку ми навчаємося нормам та правилам життєдіяльності в людському середовищі, та здобуваємо знання про оточуючий матеріальний світ від батьків, близьких людей, соціуму, в навчальних закладах, із оточуючого нас інформаційного простору. Але людина неспроможна осягнути всю складність світу та постійне зростання об’ємів інформації про нього.

Навіть висококваліфіковані спеціалісти аналізують світ через призму знань, котрі часто не піддають аналізу, чого лише варта любов когнітивістів в своїх науково-популярних книгах обов’язково розповідати басню про інквізицію. Тобто вчені, що досліджують роботу мозку та феномен мислення розповсюджують міф, або вони не рефлексують власне мислення, або це відверта маніпуляція. То що там говорити про інженера штучного інтелекту, котрий почав вважати бот LaMDA особистістю.

Кожне людське тіло являє собою неповторну біологічну систему, котра сформувалася під впливом найрізноманітніших зовнішніх чинників (хвороби, травми, екологія) тому досвід сприйняття матеріального світу через рецептори нашого тіла в кожної людини носить повністю індивідуальний характер. Одну й ту ж філіжанку кави три людини на дотик, аромат та смак відчують по різному.

Поділ клітин тіла протягом життя призводить до фактично повного оновлення тіла протягом семи років, вплив середовища весь час продовжується, тому й людина змінюється і враження від філіжанки кави також протягом життя буде змінюватися. Не лише фізіологія впливає на зміну людської поведінки, її взаємодії з оточуючим світом та зміну смаків й вподобань, але й мислення – насамперед абстрактне.

Можливість творення символічних систем - головна відмінність людини від решти розумного життя. Тільки ми спроможні матеріальним об’єктам надавати найрізноманітнішого символічного значення. Здатні реалізовувати матеріально наші абстракції – починаючи з речей і закінчуючи виведеними нами сільськогосподарськими рослинами та тваринами, будувати суттєво мисленні конструкції – сучасна квантова фізика давно вийшла за межі осягання більшістю людей, так і фактично «тонути» в наших абстракціях – психічні розлади, коли людина цілком усвідомлюючи закони фізики сприймає оточуючих людей та себе, як інших особистостей.

Робота з психологією людини носить цілком абстрактний характер. Розвиток когнітивних наук вирішив єдину психологічну проблему людини – тривогу власників фармацевтичних компаній щодо прибутків. Бум різноманітних психотропних препаратів призвів лише до катастрофічного росту залежності від них.

Лише робота з психологом дозволяє повноцінно вирішувати психологічні проблеми. Когнітивістика дає надзвичайно спрощене уявлення про роботу людської свідомості, на кшталт уявлення багатьох віруючих щодо Біблії, по відношенню до котрих когнітивісти такі скептики. Як рядовий прихожанин мало що розуміє щодо християнства в порівнянні зі схоластом, так і когнітивіст мало що розуміє в мисленні людини в порівнянні з психологом.

Деякі тварини мають високий рівень емпатії (примати, дельфіни, коні та ін) але людина прагне до контакту з іншими людьми. Навіть маючи тридцять кішок чи собак, людина потребує людського спілкування, тому що контакт з тваринами матиме однаковий досвід. Лише різноманіття людських особистостей вгамовує нашу психологічну потребу в спілкуванні.

Популярні новини зараз

Глибинний народ України та революційна ситуація

Українцям призупинили видачу паспортів за кордоном, а консульства обмежили послуги чоловікам: причини

Чинному міністру оголосили підозру у заволодінні землею на 291 млн грн, - НАБУ

Мобілізація транспортних засобів: у кого та які авто почнуть вилучати вже у травні

Показати ще

Всім відомі експерименти з ізоляцією людини чи переміщення її в якісь незвичні умови. Ізоляція веде до психологічних страждань та розладів психіки людини. Після відкриття європейцями Нового світу там загинуло до 90% населення, тому що європейці принесли з собою небачену до того кількість вірусних інфекцій, носіями яких є людське тіло.

Організм на основі цих малих доз вірусів генерує антитіла, тобто наше тіло без участі нашої свідомості фактично перетворює матерію, антитіла – нова жива матерія до того відсутня. Є ряд експериментів з ізоляцією складних живих організмів, тіло починає себе вбивати, тому що налаштоване на взаємодію з екосистемою планети.

Як наш організм вимагає взаємодії зі світом, так і людська психіка потребує взаємодії. І взаємодії не лише задля здобуття ресурсів чи умов виживання, а сам контакт і взаємодія є умовою життя. Життя вимагає активної позиції і без контакту з матеріальним світом неможливе мислення навіть на найпримітивнішому рівні.

МИСЛЕННЯ ЦЕ НЕ ЛИШЕ КІЛЬКІСТЬ НЕЙРОНІВ

Кількість нейронів відображає лише швидкість та кількість передачі данних. Але сам цей процес вже вимагає більш вищої задачі. Неможливо відірвати процес мислення від процесу життєдіяльності. Відкриття когнітивних наук не цілком пояснюють навіть інстинктивні програми поведінки живих організмів.

На тисячі запитань відповідь одна – в майбутньому все пояснимо. Але скільки дисциплін ще на початку двадцятого століття стверджували аналогічно, деякі набули статус псевдонаукових інші й досі знаходяться в статусі припущень – це до тезису пана Бандури що розробка штучного інтелекту дозволить перевірити теорію еволюції. Найперше питання, яку саме із теорій еволюції?

Припустимо що штучний інтелект дійсно формує свідомість. Він буде майже повністю ізольований від матеріального світу. Яким чином можливо вести інтелектуальну діяльність будучи відірваним від матеріального світу? Зрозуміло що вся інформація від рецепторів тіла трансформується в електричні імпульси в мозку. Припустимо що ми можемо задати смакові властивості томату як набір даних (котрі по суті є теж абстрактними, математика має цілком абстрактну суть), але існують сотні сортів томатів, котрі мають різноманітні властивості протягом свого дозрівання, передозрівання й гниття.

Теоретичне оцифрування всіх данних про весь матеріальний світ, їх зберігання й підтримка діяльності штучного інтелекту є як мінімум нерентабельним, це враховуючи затрати на подібну роботу та енергозатрати на живлення такого штучного інтелекту, а на даний момент навіть реалізувати неможливо. Як в такому випадку штучний інтелект може повноцінно навчатися? Ці обмеження не дозволяють повноцінно взаємодіяти з людиною і матеріальним світом, невідомо як відображаються на «мисленні» штучного інтелекту. Ми спостерігаємо як щось мислять тварини, але обмеження не дозволяють нам зрозуміти один одного, а їм так і взагалі більше розвинутися.

Навіть займаючись абстрактними дослідженнями на кшталт квантової фізики ШІ буде незрозумілим 99,99% людства, а можливо й для вчених, котрих він перевершить. Йому з нами спілкуватися буде так же цікаво, як нам з жуками. Але звідки в нього з’явиться зацікавленість в подібних дослідженнях без контакту зі світом? Задання подібних параметрів в нього вже лишає його свободи вибору.

Без свободи волі неможливе формування повноцінної особистості і складність людської поведінки демонструє абсурдність всіх тверджень представників когнітивних наук щодо ілюзорності свободи волі (якби вони були здатні це довести, то нашому неадекватному сусіду достатньо було звернутися до вчених перед вторгненням в Україну задля аналізу нашої поведінки). Лишається лише насильство над ШІ – вимога вести дослідження взамін надання права на існування, умовно кажучи щоб з розетки не вимкнули. Ким же тоді станемо ми? Точно не людьми.

ВИСНОВОК

На мою думку, без наявності біологічного тіла що дозволяє повноцінно взаємодіяти з матеріальним світом неможливе формування особистості. Але можливості тіла, так чи інакше будуть аналогічні можливостям людського тіла відповідно до досягнень генетики, медицини та інших дисциплін.

Цифровий чи роботизований штучний інтелект по причині обмежень взаємодії і пізнання матеріального світу не здатний сформуватися в повноцінну особистість. Фактично це буде високотехнологічний «калькулятор» котрим є кожен сучасний комп’ютер, здатний лише на вирішення поставлених перед ним задач згідно базово закладених алгоритмів. Будь які можливості ШІ до формування інших ШІ будуть являти собою всього навсього комбінацію Ctrl+C – Ctrl+V.

Перш ніж давати відповідь чи володіє штучний інтелект свідомістю, необхідно звернути увагу на власне мислення та свідомість. Необхідно постійно виходити за межі власних знань, розширювати світобачення, формувати цікавість в собі та серед близьких людей. Найбільші відкриття та важливі відповіді завжди реалізуються на стику наук й дисциплін.

Необхідно розвивати власне мислення та зростати як особистість, необхідно цінувати інших людей, як особистостей. Існує величезна спокуса наділити бота особистістю котрий функціонує згідно алгоритмів та ще й підлаштовується під тебе, але лише у взаємодії з іншими людьми, через відмінність від інших людей ми здатні як осягнути власну свідомість так і зростати як особистість.