З приходом Володимира Путіна до влади Кремль почав використовувати інформацію як зброю для досягнення своїх агресивних цілей. Наприкінці літа 1999 р. Володимир Путін стає главою уряду РФ на пропозицію президента Бориса Єльцина. Путін пересів у прем'єрське ложе з крісла глави ФСБ і як представник органів безпеки розпочинає свою діяльність на чолі уряду з підготовки нової війни проти Чечні, яка фактично мала незалежність від Москви з 1991 р. та після Першої російсько-чеченської війни 1994-96 років.
Пропагандистська машина Кремля в одну секунду була зосереджена на формуванні в суспільстві думки про підтримку нападу на Чеченську державу, яку тоді називали Республіка Ічкерія.
Тоді мало відомому в російському суспільстві Путіну була потрібна невелика переможна війна, щоб на її крилах балотуватися на пост президента держави. Адже стало зрозуміло, що слабкий та хворий Борис Єльцин має піти, а він та його близьке оточення вважали, що саме Путін має стати його наступником.
Так, протягом президентської кампанії 2000 р. всі існуючі російські інформаційні ресурси стали продовженням виключно кремлівської політики на подання Путіна як нового майбутнього глави держави.
З цього моменту свобода медіа швидко знищується та починається інформаційна диктатура Кремля з повним медійним маніпулюванням російським суспільством. Припинилося інформування російських громадян, розпочалася масова трансляція коментарів путінських пропагандистів про події у країні та світі.
Так що за 22 роки отримали російське суспільство, повністю зомбоване кремлівською ідеологією, яка його підготувала до необхідності ведення Росією воєн, вбивств та усунення всіх, хто має власну думку і не сприймає політику агресивної Москви, а коментарі кремлівських журналістів та псевдоаналітиків вважає більшим. На цій брехні вже виросло ціле покоління російських громадян, які взагалі не знають, що таке свобода слова та медіа.
Сьогоднішня Росія у підготовці військового нападу на Україну вивчила досвід гітлерівської Німеччини, яка розпочала війну проти Франції не лише вздовж лінії кордонів, а й нахабно напала, використавши територію сусідньої Бельгії, увійшовши у простір Франції, не готовий до оборони. Москва в цьому випадку підло використовувала територію Білорусі. Взагалі Володимир Путін дуже багато взяв від військового досвіду Адольфа Гітлера. Найбільше в організації військової пропаганди, яку свого часу дуже вміло використав Берлін, щоб виправдати перед власним населенням та міжнародним співтовариством політику агресії та напади на незалежні, суверенні держави.
За пропаганду у гітлерівській ієрархії відповідав Геббельс. Нацистська пропаганда у 1933 р. пройшла довгий ідеологічний шлях – від необхідності створення покращених умов роботи для кожного трудівника, використання зарядки навіть у робочий час для підвищення ефективності праці на робочих місцях та до необхідності знищення цілих народів, як нездатних та шкідливих для існування передових націй. Це стосувалося насамперед фізичного знищення євреїв та ромів. Від свідомого підпалу нацистами німецького парламенту – Рейхстагу у 1933 р., щоб підло звинуватити своїх політичних опонентів до знищення мільйонів людей у концентраційних таборах. Путін йшов до влади аналогічним шляхом запланованих провокацій – від руйнування будинків у Москві, Буйнакську та Волгограді у 1999 р. та до сьогоднішньої депортації на свою територію мільйонів громадян України та знищення десятків тисяч мирного українського населення.
Кремлівська пропаганда також взяла від нацистів пояснення про вимушений напад на інші країни, які начебто самі провокують проти себе власною політикою. Москва використовує наратив нацистів про особливу роль власної нації та її месіанську роль у розвитку всього світу. Як і нацисти, сьогоднішні російські фашисти - рашисти активно пропагують свою мову, культуру, мистецтво, що має запевнити інші народи, що ті не такі талановиті, як німецький, а зараз російський народ, тому мають бути в підлеглому стані передових націй.
Гітлер мріяв про панування Третього Рейху як найпотужнішої сили, а Путін мріє про відновлення СРСР у посиленому варіанті як наддержави, що матиме вирішальний вплив на всю світову політику. Геббельс і його пропаганда говорили про винятковість німецької нації та необхідність домінації німецьких народів над усіма іншими. Москва месіанство приписує росіянам, які мають вплинути зміну всього світового правопорядку.
Геббельс говорив, що Берлін стане центром Європи, а кремлівська пропаганда використовує вигадану наприкінці 15 ст. сентенцію, що Москва стане Третім Римом (перший – Рим як столиця Римської імперії, другий – Константинополь, як центр Візантійської імперії), а четвертого так і не буде. Москва у розумінні пропагандистів має знову стати центром оновленої Російської імперії у форматі нового посиленого СРСР.
Пропаганда нацистів не могла терпіти жодної критики, існування опозиції чи альтернативної думки щодо розвитку країни, це ж роблять кремлівські ЗМІ та путінські журналісти та псевдо політологи. Як нацисти 22 червня 1941 р. о четвертій годині ранку розпочали війну бомбардуванням Києва, так само рашисти почали напад на Україну ракетним обстрілом української столиці рано вранці 24 лютого 2022 р.
Поруч із Гітлером, як беззаперечним вождем, була партія Націонал-соціалістів, яка допомагала доносити німецькому суспільству ідеї фюрера. У Путіна, який сам може вирішувати без консультацій будь-яке питання, також під рукою партія "Єдина Росія", яка повністю контролює російське суспільство своєю діяльністю. Так рашисти стали новою формою нацистів зразка 30-х років. минулого сторіччя. Тоді нацисти довели ситуацію в Європі до кривавої Другої світової війни, а зараз цим шляхом російські фашисти.
Залишається питання, хто зважиться стати їм на шляху, щоб більше не робили різких рухів і не привели світ до глобальної катастрофи? Щодо України, то вона готова, якщо буде повна підтримка світової демократичної спільноти.