Росія визнала, що обстріляла Одеський морський порт фактично одразу після підписання угоди у Стамбулі про вивезення українського зерна на світові ринки Чорноморським шляхом. Цілу добу Кремль не визнавав, що вже першого дня імплементації угоди його порушив і що це були російські крилаті ракети "Калібр". Москва мала це визнати, пригнічена фактами, але як завжди, почала розповідати про обстріл військових об'єктів, а цивільні вона начебто ніколи не бомбить.

Нині в Україні понад тисячу зруйнованих шкіл, гімназій, дитсадків, університетів, лікарень, медичних амбулаторій, не кажучи про житловий фонд, підприємства, мости та морські порти. Пряма шкода від російських бомбардувань українських цивільних об'єктів становить 700 млрд. дол., при цьому загинули тисячі українських громадян.

Кремль добре розуміє, що за все доведеться відповідати за законом, тож спочатку робив ставку на те, щоб просто перемогти Україну і тоді не буде кому звертатися до міжнародних судів. Зараз Москва зрозуміла, що цього їй ніколи не досягти, тож почала хитрувати, аби звинуватити Україну у російському знищенні інфраструктури та громадянського українського населення. Московський театр абсурду вирішив судити Україну за російську інвазію. У хворій уяві Кремля це буде міжнародний суд, де будуть держави-судді, які є авторитетом для всіх країн планети у захисті прав людини, підтримки сучасної системи міжнародних відносин, боротьби за мир. Росія знайшла такі країни і ними виявилися Сирія, Іран, Північна Корея та Болівія.

Як сказав російський міністр закордонних справ Лавров, тобто "пан Брехня", ми на початку нової ери руху, спрямованому до справжнього мультилатеризму, а не того шляху, що бажає нав'язати Захід. У розумінні Лаврова сьогоднішнє міжнародне право, засноване на непорушності кордонів, забороні загроз та використанні сили у вирішенні конфліктів – це вигадка Заходу. А військовий напад на суверенну країну-член ООН та загрози застосування ядерної зброї – це нові цінності, які потрібно зараз поширювати у людській цивілізації.

Київ уже давно каже, що Москві з її ідеєю російського експансіонізму не місце в ООН, ОБСЄ, Раді Європи. Вона може вільно жити у своєму неандертальському світі з усіма бажаючими ділити цінності поваги до військової сили та підкорення інших націй, загроз ядерною, хімічною та бактеріологічною зброєю.

Тільки залишається питання, чи буде людська цивілізація просто так дивитися як поширюється у світі рашизм – як небезпечна форма російського фашизму, ненависть щодо інших народів, масові вбивства цивільного населення та створення на планеті ситуації голоду для народів країн Третього світу, що призведе до серйозних конфліктів та жорстокої боротьби за виживання. Це зараз пропонує світу Москва, перш за все, своїм політичним васалам, і країнам, які економічно залежать від РФ.

Володимир Путін у своєму військовому поході на цивілізований світ уже хоче бути в ранзі правителя, щоб після окупації низки європейських країн стати імператором. Це була б історія для будинку божевільних, але ніхто не знає, скільки ще людей він планує вбити, перш ніж стане тим, про що мріє двадцять років. Чи готові ми всі стати заручниками одного безумця та його агресивного оточення, яке більше не може мислити такими людськими категоріями як право на життя, політичні погляди, свободу мислення, медіа, зборів.

Усього цього у Росії вже давно немає, як і в Північній Кореї та Сирії. Ці громадянські свободи для російського фашизму стали тягарем і марним інструментом у житті країни. Кремль не бажає цього російському народу, і, на думку Москви, це не потрібно й іншим націям.

Усі недемократичні країни світу стали поруч із Кремлем і підтримують його відкрито чи приховано. Знову вийшов із заявами угорський прем'єр Віктор Орбан, який на конференції в Румунії заявив грубо і безцеремонно на кшталт фашистської ідеології, що "ми угорці не змішана раса і не бажаємо стати змішаною расою. Країни в яких змішалися європейці і не європейці більше не є націями" . Тільки В.Орбан забуває, що саме угорці є єдиною нацією ЄС, неєвропейського походження, а з далекого західного Сибіру. За тисячу років життя угорців у європейському оточенні вони з напівкочового народу перетворилися на європейський, але їхній сьогоднішній прем'єр тягне націю у темні води расизму, які зовсім не співвідносяться з європейськими цінностями. Ця ультраправа риторика на кордоні з фашистською є дуже небезпечним сигналом для європейських країн і йде в ногу з рашистським маршем із Москви. Не дивно, що Орбан з Путіним, який виступає за перевагу "російського світу" і готовність підкорити Захід, що загниває, близькі друзі.

Ми можемо написати десятки статей, зробити багато виступів на телебаченні та соціальних мережах, але зараз справді потрібно напружити всі сили та витіснити російських фашистів та угорських ультраправих із європейської політичної арени. Якщо Будапешт можна дисциплінувати вербально, то Москву, схоже, потрібно трохи штовхнути силою. Україна зі своєю армією на обороні європейських цінностей, але нам потрібна сильна підтримка, щоби остаточно зупинити агресивний російський фашизм.