Вчора прокурорка Міжнародного кримінального суду (МКС) виступила з офіційною заявою про завершення попереднього дослідження ситуації в Україні. Спробуємо розібратись, що це означає. Але насамперед з'ясуємо, хто така прокурор МКС пані Фату Бенсуда і як наші стратегічні партнери ставляться до Міжнародного кримінального суду.

З одного боку, всі країни ЄС та Латинської Америки, більшість країн Африки, а також Канада, Австралія, Японія, Південна Корея та Нова Зеландія ратифікували Римський статут, визнавши юрисдикцію суду. З іншого - не далі як цього року Білий дім скасував візи та заборонив в'їзд до США працівникам та суддям МКС, які заходились розслідувати звинувачення американських вояків у злочинах проти людяності та військових злочинах, які ті могли скоїти в Афганістані.

Ізраїль, як і США, не визнає юрисдикції МКС. Так само чинять Китай, Росія, Індія, Туреччина, Індонезія, Азербайджан та чимало інших країн в Азії та Африці. Країни, які часто воюють, загалом з підозрою дивляться на "Гаазьку Феміду" і не визнають її юрисдикцію над своїми вояками. Бо визнання права судити своїх громадян у далекій Гаазі в суді з сумнівною демократичною легітимністю – це, на їхню думку, означає підважувати засади національної безпеки.

Усіх, хто не боїться розвінчання «Гаазького кумиру» українців, відсилаю до чудового тексту Олександра Чебаненка «Римський статут – пастка для України», який докладно описує, як за гучною вивіскою МКС приховується неприглядна реальність.

А тепер кілька слів про пані прокурорку. Напевно Ви думаєте, що Фату Бенсуда – блискучий юрист, яка студіювала право якщо не в Оксфорді, то в Гарварді і практикувала його в кращих юрисдикціях світу? Аж ніяк! В неї скромний бакалаврат з права, отриманий в нігерійському університеті Іфи (наразі – Університет ім. Аволово Обафемі), який був заснований тільки 1962 року і не входить до жодних міжнародних рейтингів. Магістерський ступінь пані Бенсуда отримала вже на Мальті, де вчилась в Міжнародному Інституті морського права, який був заснований тільки 1988 року. Цей Інститут відомий лише тим, що він афілійований Міжнародною морською організацією, але аж ніяк не пов'язаний із підготовкою фахівців у сфері міжнародної кримінальної юстиції.

Кар'єру пані Бенсуда зробила, коли президентом Гамбії став Яйя Джамме, відомий своєю корупцією, свавіллям та порушенням прав людини. За нього вона була юридичним радником, міністром юстиції та генеральним прокурором. Саме після такої блискучої кар'єри в уряді президента-диктатора, пані Бенсуда перейшла до установ міжнародної кримінальної юстиції, почавши з посади юридичного радника в Міжнародному трибуналі щодо Руанди. Напевно верхом її кар'єри на цьому поприщі можна вважати запровадження проти неї персональних санкцій США: 2 вересня поточного року уряд США вніс її до переліку заборонених осіб (Specially Designated Nationals and Blocked Persons List).

За іронією долі, це той самий санкційний список Вашингтона, до якого потрапили особи, причетні до анексії Криму та російської агресії проти України. Тобто іншими словами потенційні підслідні пані прокурорки МКС.

Тепер, трохи нагадавши українським громадянам, що саме уявляє з себе "Гаазька юстиція", як до неї ставляться наші друзі, партнери та вороги, і хто така пані прокурор МКС, на часі перейти до аналізу самої заяви. В ній офіс прокурора стверджує, що злочини проти людяності та військові злочини вчиняли "різні сторони конфлікту" в Україні і ці злочини достатньо серйозні, аби підпадати під юрисдикцію МКС.

Оскільки повноваження пані прокурорки добігають кінця, вона вирішила по можливості завершити розпочаті розслідування і передати їх на розгляд суду або закрити. Український кейс потрапив до першої категорії. Але небезпека його саме в тому, що МКС може прийняти його до розгляду. І тоді в України почнуться проблеми.

Бо вироки щодо різних гіркіних, російських посадовців та українських колаборантів, які чинили злочини проти людяності чи військові злочини, не матимуть прямих юридичних наслідків для злочинців. РФ не ратифікувала Римський статут і не визнає юрисдикцію МКС. Ба більше Росія нещодавно відкликала свій підпис під цією міжнародною угодою. А український парламент навпаки визнав ad hoc юрисдикцію "Гаазької Феміди" у подіях, пов'язаних з російською агресією та анексією Криму. Це означає, що перша і основна мішень "гаазького правосуддя" – саме українські добровольці, які не мали статусу комбатантів у російсько-українській війні.

Спеціально для українських політиків-невігласів з найбільш патріотичних фракцій всіх часів та народів, які вірять що заявою ВР від 4 лютого 2015 року вони обмежили юрисдикцію МКС "злочинами проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", нагадаю, що частина 2 статті 44 Процесуальних Правил Суду (Rules of Procedure and Evidence) прямо й однозначно забороняє такі "хитрощі": "якщо держава повідомляє Секретарю (Registrar) Суду про свій намір представити заяву про прийняття юрисдикції, Секретар інформує відповідну державу, що подача такої заяви має наслідком визнання юрисдикції щодо УСІХ злочинів, що мають відношення до відповідної ситуації".

І якщо припустити, що МКС колись визнає, що окремі воєнні злочини вчиняли як бойовики Гіркіна, так і бійці ДУК ПС (які з точки зору міжнародного права ніколи не були військовим, а отже брали участь у збройному конфлікті як цивільні особи), то бойовики і надалі спокійно житимуть на території РФ чи ЛДНР, а українських добровольців їхня батьківщина змушена буде видати Гаазі, як Косово нещодавно змушене було видати МКС свого президента і героя національно-визвольної війни.

Тому мені геть незрозуміло, чому українські патріоти так зраділи останній заяві прокурорки МКС (яка до того ж знаходиться в санкційному списку США). Ми дійсно мріємо, щоб наших добровольців судили в Гаазі?

Популярні новини зараз

Українці щодня демонструють свій незламний дух - Трюдо

Від 33 гривень: АЗС опублікували нові ціни на бензин, дизель та автогаз

Путін почав вербувати найманців ще з однієї країни: відправляють сотнями в Україну

В Україні можуть заборонити "небажані" дзвінки на мобільний: про що йдеться

Показати ще