З попередньої діаграми можна зробити чіткий висновок, що зменшення сільського населення не можна обґрунтувати лише міграцією сільських жителів з села в місто, адже в містах України також спостерігався спад кількості населення, за розрахунковий період з 2004 по 2013 рік, число міських мешканців по країні загалом зменшилося з 32млн. 146тис. до 31млн. 179тис., тобто на 967 тис.чол. Всього скорочення чисельності громадян України за останніх 8 років сягнуло 2 млн. 69 тис. чол.

Виходячи з стрімких темпів скорочення сільського населення та чисельності сільських населених пунктів, які характерні для переважної більшості областей України, можна зробити очевидний висновок про зменшення ролі села в Україні, а заглибившись в структуру міграційних потоків з села в місто, взагалі вимальовуються невтішні перспективи. Зрозумілим є те, що без дієвої довгострокової державної програми підтримки села, регресія за розглянутими критеріями лише поглиблюватиметься, і декларація намірів політиків чи затверджених цільових державних програм з сучасним рівнем осмислення проблеми ні в якому разі не є панацеєю, адже загальна тенденція до регресії села, яка відображена у вище наведених даних – тому беззаперечне підтвердження. На даний час в нашій державі діє ціла низка місцевих та всеукраїнських програм по підтримці села, основна з яких — Комплексна програма підтримки розвитку українського села на період до 2015 року, яка прийнята у 2007році. По своїй суті проблеми на селі зводяться до трьох основних напрямків, серед яких:

 

  • Економічні – низька підприємницька активність, важкий стан аграрного сектору та незначне розміщення виробничих об’єктів.
  • Транспортна інфраструктура – поганий стан доріг та відсутність належних комунальних комунікацій.
  • Соціальна інфраструктура – незадовільний стан або ж відсутність сільських клубів, навчальних закладів та фершельсько-акушерських пунктів.

На наш погляд загальну деградацію села можливо змінити лише за допомогою підтримки аграрного сектору, а особливо ОСГ, механізації сільського господарства, а основне створення закритого виробничого циклу виробництва харчових продуктів, тобто уникнення зайвих посередницьких схем при русі харчової сировини від особистих селянських господарств до об’єктів переробки. Будівництво соціально житла для вузькопрофільних спеціалістів, безперешкодного виділення сільськими радами земельних ділянок під будівництво житла для працівників соціальної інфраструктури. Відновлення транспортної та розбудова комунальної інфраструктури.

Попередньо перелічені три основні напрямки вирішення проблеми українського села за умови їхньої вдалої реалізації на наш погляд зможуть стабілізувати регресійні процеси, а в перспективі й відновити українське село, що в свою чергу позитивно вплине на попередження продовольчої кризи, формування відповідального господаря на селі та збереженню багатої культурної спадщини.