Кожен з нас бажає найкращого для нашої країни. І кожен робить, що може. Ми розуміємо, що наші думки, слова й вчинки впливають на нашу долю. Доля України залежить передусім від самих українців. Більш того, за останні півтора роки ми побачили багато прикладів того, наскільки колективні дії примножують результат: українці, коли об’єднані, роблять неможливе, а разом з дружніми країнами – навіть фантастичне.
«Ніяку проблему не можна вирішити на тому ж рівні, на якому вона виникла»
Альберт Ейнштейн
Зараз майже всі українці залучені до наближення перемоги українських солдат на фронті. Але чи достатньо нам буде перемоги над російським військом для гарного життя? Ще Цицерон наголошував: «найважча боротьба – боротьба з самим собою, а найбільша перемога – то перемога над самим собою». Якщо мати мету не в площині війни, а в просторі миру, то треба й діяти у відповідному напрямі. Альберт Ейнштейн стверджував, що ніяку проблему не можна вирішити на тому ж рівні, на якому вона виникла. Тому нам всім треба визначити проблему, яку ми як нація хочемо вирішити.
А чи насправді ми усвідомлюємо, чого хочемо («бійся своїх бажань»)? І що творимо («не відають що творять»)? Доки в гімні України лейтмотивом закладено боротьбу з ворогом та нашу смерть, то відповідно й залишається сподіватись лише на це. Відомо, що колективні, саме колективні, бажання та прохання мають більше шансів здійснитися, а колективна молитва несе в собі найбільшу енергію. Й коли натовп українців разом синхронно співають як мантру «душу й тіло ми положим», то саме це й трапляється. Хтось просто співає, не замислюючись над словами, хтось намагається знайти в таких словах щось позитивне про «нашу свободу», але, на жаль, у цих рядках не йдеться, що ми її маємо або матимемо, а що помремо («душу й тіло ми положим»).
Викладаючи у бізнес-школі, я надаю студентам приклади важливості для успіху бізнесів чіткого бачення ними своїх цілей. Наприклад, компанія визначила своєю місією «зробити інформацію доступною і корисною по всьому світу». І навіть по цій одній фразі можна здогадатись, що це – Google. Інша компанія вирішила «робити людей щасливими». Ця компанія – Disney, і ій це вдається робити. Ще один бренд сформулював свою місію: «забезпечити швидкий і легкий доступ та можливість часто обмінюватись відео». Я думаю, багато хто навіть без підказки зрозумів, що це – YouTube. З цих прикладів компаній видно, наскільки важливо правильно формулювати орієнтири та чітко розуміти свої цілі.
«Символи керують світом» Конфуцій
Відомі експерименти, що навіть квіти розквітають швидше та краще, коли чують приємні слова. І ми вже зрозуміли, що слова мають значення, якщо так активно за участю громади перейменовуємо назви вулиць в українських містах. Тим самим ми хочемо позбутися певних імен та подій з минулого України, та мати назви, що несуть в собі важливе й добре для нас. Ми вже готові позбутися імен окремих особистостей у назвах вулиць та установ, але в цілому позбутись негативу в нашому гімні – офіційному символі країни – поки не вистачає рішучості. Гімн є одним з державних символів країни, а ще Конфуцій стверджував: «Символи керують світом». І далі я наведу приклади, що показують зв’язок зміста гімну з тим, що відбувається в реальному житті.
Тема пророцтва українського гімну вже багато обговорювалася, проте для доказу важливості цього нижче я наведу порівняльний аналіз гімнів різних країн. Зрозуміло, що в кожному гімні закладена своя ідея; гімн кожної країни писався та затверджувався за певних умов, часто критичних для країни, переломних, або переможних та ін., і порівняння гімнів може здаватись недоречним. Проте цікаво порівняти, про що йдеться у гімнах різних країн, які дії та за допомогою яких слів в них описуються. Почну з гімну України.
Для аналізу текстів гімнів я зробив акцент на фразах, що мають дієслова, тому що саме дієслова описують дії, оживляють текст і показують, що саме відбувається. Для спрощення викладення результатів аналізу гімнів інших країн, нижче я виділяю в кожному гімні лише фразу, в якій зустрічається перше дієслово – навіть цього виявляється достатньо для розуміння посилу та настрою гімну. Пропоную спочатку оцінити фрагменти гімнів країн-сусідів України, а потім для порівняння – фрагменти гімнів найкращих країн:
Украинцы получат по 6600 гривен: кому выплатят помощь от Норвежского совета
Сюрприз для пенсионеров: кто из ВПЛ теперь не получит выплаты по новым правилам
В Украине катастрофически низкие пенсии: причины и чего ждать в будущем
Как получить свои деньги при увольнении с работы: советы от юристов
З 10 перелічених вище гімнів країн-сусідів України, ледве у трьох-чотирьох можна помітити позитив, в багатьох гімнах тягнуться проблеми минулого.
Далі для порівняння – гімни 10 країн, які українці вважають найкращими. Щоб відчути настрій та посил їхніх гімнів та зрозуміти, про що я пишу, достатньо прочитати лише виділені частини з дієсловами на початках цих гімнів.
З 10 обраних українцями найкращих країн світу, в усіх 10 гімнах відчувається позитив, майже всі про теперішнє з поглядом у майбутнє. Ці наведені вище порівняння запевнили мене ще більше, що слова мають значення, й що Україна заслуговує на найкращий гімн!
Доки в офіційному гімні України переважно йдеться про боротьбу з зовнішніми ворогами та смерть, непереконливо звучить, що Україна – миролюбива країна. У тексті нашого гімну закладено фаталізм нації, який ми забираємо із собою з минулого в теперішний час та проєціюємо на майбутнє. Як доконаний факт подається вічна боротьба; вороги теоретично колись згинуть, а ми весь час вмиратимо – з цього замкнутого кола треба якось вибиратись.
Дуже показовим є приклад Туреччини 100-річної давнини. На момент 1918 року країна була послаблена поразками у війнах, значно відставала за своїм розвитком від багатьох інших. Найближчими роками їх очікували національно-визвольний рух, боротьба за незалежність та повернення своїх територій, відібраних Грецією та іншими країнами. Під керівництвом президента Мустафи Ататюрка в країні було проведено ряд реформ з метою європеїзації та модернізації, прийнято низку доленосних для країни рішень, в тому числі у 1921 році прийнято щойно написаний офіційний гімн країни, що відповідав тодішнім устремлінням турецького народу. У 1923 Туреччину було визнано незалежною державою, з тих пір країна стала розвиватись дуже швидкими темпами і зараз є найвпливовішою країною свого регіону та входить до найсильніших країн світу.
«Якщо ти хочеш змін у майбутньому – стань цією зміною в сьогоденні.” Махатма Ганді
У суспільстві є різні погляди на питання зміни українського гімну. Деякі з них:
- «ох виявилось, як точно гімн описує те, що відбувається у житті». Так невже, маючи такий гімн, ми хочемо зафіксувати те, що маємо, щоб воно так й залишалось? Може, краще у гімні показувати те, якою відчуваємо та хочемо бачити свою країну? Коли гімн було прийнято, то начебто Україна отримала незалежність, панувала на своій території та почала розвивати дружні стосунки з миром. Але чомусь ми зараз повернулись до того, що описує гімн: зовнішні вороги та війна, і задоволюємось тим, що гімн так гарно описує дійсність?!
- «не можемо змінювати гімн, з яким померли наші захисники». Але якщо ми хочемо іншого результату, треба робити по-іншому. Вже згаданий вище Ейнштейн говорив: «Безглуздо продовжувати робити те ж саме і чекати інших результатів.»
- «не можна часто змінювати гімн». Але понад 20 країн змінили свої гімни вже у 21-сторіччі. І я вважаю, що зараз для України саме той критичний час, коли створюється і усвідомлюється характер нації, проявляються українські цінності, які гімн має доносити, і які ми хочемо бачити в наступних поколіннях. Слова Махатма Ганді: «Якщо ти хочеш змін у майбутньому – стань цією зміною в сьогоденні.”
- «тему гімну обговорювати не на часі, спочатку треба перемогти». Це теж саме, що говорити «зробимо щось для перемоги після перемоги». А насправді так воно й є – ми вічно перебуваємо в стані очікування, що щось станеться у майбутньому, наприклад: прийде краще життя, корупція зникне, нам допоможуть та ін.
- насмішка «ось вам змінимо гімн й одразу ж переможемо». Ні, на жаль, не одразу, а після того, як нові цінності, оспівані в гімні, увійдуть у свідомість та серця критичної маси українців. Це потребує часу, але варте того, щоб жити краще.
- «хтось зараз осмілюється перероблювати слова гімну, написані тими, кого ми шануємо». Так, перероблювати сьогодні старий гімн недоречно, але доречно створити новий гімн, який буде надихати.
Я відчуваю, що в гімні України закладені такі цінності, як свобода, рішучість і воля. Проте, не відчуваю, щоб вони були добре спрямовані. Тож так і відбувається. Потенціал та ресурси в країни є, навіть інші країни їх використовують – згадайте, скільки досягнень та винаходів світового масштабу зробили вихідці з України, але для інших країн, часто вже покинувши Україну... А Україна так і залишається зі своїми стражданнями. В гімні не вистачає кращих орієнтирів, куди направляти свободу, рішучість та волю. Настав час будувати нову країну з позитивними установками та квітучим мирним майбутнім для наступних поколінь.
Є багато людей, хто може й хоче написати гарний гімн для українців. Як варіант, можна оголосити конкурс на новий гімн, з прописаними критеріями відбору та вимогами до гімну. Схожим чином, наприклад, два роки тому уряд Об’єднаних Арабських Еміратів затвердив логотип країни на наступні 50 років згідно з результатами конкурсу, що проводився серед усього населення країни. Ця країна за лише 50 років свого існування пройшла шлях, який деякі інші не пройшли й за багато довший період. Зараз вони мають стратегічний план розвитку країни та не бояться змінювати свої державні символи відповідно до вимог часу.
Я вважаю, що серед вимог до нашого гімну мають бути оголошені такі: щоб він надихав, пов’язував наявні здобутки з майбутнім країни, доносив характерні риси та цінності народу, які ми хочемо показати. Серед таких я б, наприклад, виділив природню красу земель та людей, козацьку славу, працьовитість та волю українців до взаємодопомоги, українські гени. Упевнений, що талановиті автори напишуть чудові варіанти гімну, серед яких буде обрано такий, що об’єднає українців та надихатиме на створення кращого майбутнього для України.
А поки маємо теперішній гімн, чи можемо ми мати у своїх думках більше позитива – мусимо, як би не важко це іноді було. Чи мусимо ми знати, чого хочемо – так, бо інакше інші будуть за нас це вирішувати. Чи можемо ми співати більше позитивних пісень – так маємо, тому що маємо їх багато! Кожен з нас, і зокрема я з таким прізвищем :)