МВФ не хоче давати кредит, тому банки грабують населення

МВФ не поспішає кредитувати Україну – з 24 січня переговори перенесені майже на тиждень. Тому Нацбанк і Мінфін гарячково шукають способи “виманювання” валюти в населення.

Протягом всього 2012 золотовалютні резерви НБУ зменшувалися. Невелике зростання “подушка безпеки” країни показала лише в квітні (+1,7%) та липні (+2,6%). Але це не змогло перекрити інші десять місяців падіння. В результаті року маємо скорочення резервів на третину. У грошовому вираженні Нацбанк витратив за рік 7,5 млрд. дол 2012-й НБУ закрив, маючи на рахунках трохи більше 24,5 млрд. дол Нагадаємо, критичним експерти вважають рівень у 20 млрд. дол.

У четвер 24 січня 2013 український уряд мав зустрітися з місією МВФ, але зустріч перенесли на 29 січня. Зате тепер відомо, що місія пробуде в Києві два тижні, до 12 лютого. Однак експерти міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s (S & P) вважають, що двома тижнями переговори з МВФ не обмежаться.

“Надання нових кредитів з боку МВФ залежить від реалізації ключових структурних реформ … Дискусії з МВФ можуть затягтися на кілька місяців, а укладені угоди буде непросто реалізувати”, – йдеться в аналітичному звіті S & P.

Чи дасть нам МВФ новий кредит, поки судити рано. Однак потреба Нацбанку в твердій валюті просто критична. Чиновники з НБУ неодноразово заявляли, що головна “чорна діра”, щомісяця пожирає золотовалютні резерви – поповнення населенням “підматрацні” заощаджень. Приміром, тільки в листопаді 2012 населення купило 3,3 млрд. дол, а продало трохи більше 1 млрд. дол Тобто “під матрацами” осіло близько 1,8 млрд. дол (стільки виходить, якщо відняти з куплених 2 , 3 млрд. доларів обсяг приросту депозитів населення за листопад – 0,5 млрд. доларів в еквіваленті).

За оцінкою директора департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександра Дубіхвоста, на руках у населення знаходиться мінімум 50 млрд. дол, тобто сума, в два рази перевищує розмір золотовалютних резервів НБУ.

Принципово іншу оцінку запропонував “Грошам” виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук: “Нормальна людина тримає на чорний день не більше 150 – 200 дол безпосередньо вдома, а великі суми зберігає в банці. Тисячі і мільйони, якими хочуть поповнити золотовалютні резерви, – це не той скарб, який потрібно шукати. За моїми оцінками, сума валюти “в скляних банках” завищена приблизно в 10 разів. Розрахунок простий: 22 млн. чоловік працездатного населення, нехай у кожного в середньому є 200 дол.

І все ж фінансові аналітики оцінюють “підматрацні” накопичення населення в середньому в 53 млрд. доларів. Ці гроші не дають чиновникам з Нацбанку спокою, адже за їх рахунок можна помітно “поправити здоров’я” резервів українського центрального банку.

Восени 2012 року Мінфін вже пропонував населенню інвестувати в доларах “на благо держави”, випустивши казначейські зобов’язання у валюті. Треба сказати, що папери першого випуску, стартував 10 жовтня 2012 року, вже розкуплені. Зараз у продажу є тільки казначейські зобов’язання серії B з прибутковістю 8% річних (початок випуску 30.11.2012). Нагадаємо, обсяг кожного випуску – лише 200 млн. дол Надихнувшись успіхом, Мінфін може спробувати робити такі розміщення хоч кожного місяця, залучаючи по 150-200 млн. дол Таким чином, за рік уряд може отримати від населення мінімум 2 млрд. дол

Ще один шлях “витягання валюти з-під матраців” – активне залучення валютних вкладів держбанками. Зокрема, Ощадбанком – другим за сумою залучених вкладів населення. Вже зараз на його рахунках знаходиться близько 30 млрд. грн. З них приблизно 20% – це валютні вклади, тобто менше 1 млрд. доларів. При тому, що в середньому по банківській системі співвідношення вкладів у гривні до валютних депозитів складає 50/50. Так що у Ощадбанку є величезний потенціал у залученні валюти від населення. Козир держбанку – довіра населення (він єдиний має прямі держгарантії за вкладами населення) і широка географія присутності.

Трохи маркетингу – і валюта потече в Ощадбанк рікою. А той, у свою чергу, зможе, наприклад, кредитувати Нафтогаз для закупівель газу або придбавати валютні облігації уряду.

Але найрезонанснішою і цілком результативною спробою НБУ повернути валюту в систему стала ініціатива запровадження 10% “валютного” збору. У грудні 2012 року, коли законопроект активно обговорювалося і його прийняття вже здавалося невідворотним, багато українців побігли здавати долари, щоб уникнути майбутніх поборів. У результаті обсяг купівлі та продажу валюти населенням в останній місяць року був практично однаковим (1,44 млрд. дол до 1,65 млрд. дол). І це при тому, що девальваційні очікування залишалися високими. Тобто, для досягнення мети закон про збір з продажу валюти навіть не довелося приймати, достатнім виявилося злегка налякати населення такою можливістю, і, вуаля – валюта сама потекла в банки.

Зараз одіозний законопроект злегка призабутий. Але цілком можливо, що незабаром його знову витягнуть з-під стоси паперів, щоб пригрозити українцям, що почав скуповувати валюту. А то й просто ввести новий збір – при ставці в 3-5% продавити новий закон цілком реально.

Чим будуть виманювати валюту: 

• Податок на обмін готівкової валюти (чутки і спроби введення)
• Нові валютні облігації Мінфіну
• Жорсткість умов резервування по валютних депозитах у комерційних банках
• Ослаблення умов резервування за валютними депозитами в держбанках
• Випуск ощадних валютних сертифікатів держбанками на пред’явника

Джерело: журнал «Україна»