В Інституті вивчення війни заявили про те, що падіння режиму диктатора Башара Асада є стратегічною політичною поразкою Москви.
Аналітики нагадують, що Росія втрутилася в сирійське питання у 2015 році, щоб захистити режим Асада після того, як у 2011 році розпочалися масові протести у рамках більш масштабного руху "Арабська весна". Це, як результат, спровокувало громадянську війну в Сирії і погрожувало змістити Асада, передає РБК-Україна.
У свою чергу російський диктатор Володимир Путін давно розглядає "кольорові революції", які призвели до появи нових демократичних урядів у колишніх радянських республіках, як загрозу стабільності та безпеці власного режиму.
Путін також ширше виступає проти демократичних рухів за усунення авторитарних правителів, пов'язаних з Кремлем, у всьому світі. Він вважає, що ці рухи заважають його зусиллям щодо створення його уявного багатополярного світу, в якому Росія та її ключові авторитетні союзники та партнери відіграють важливу роль.
Говорячи про Сирію, аналітики зазначають, що нездатність чи рішення Росії не зміцнювати режим Асада в умовах швидкого наступу сирійської опозиції по всій країні також підірве авторитет Росії як надійного та ефективного безпекового партнера у всьому світі. Як результат, це негативно позначиться на здатності Путіна заручитися підтримкою в усьому світі для багатополярного світу, який він бажає створити.
"Швидкий крах режиму Асада в Сирії - режиму, який Кремль допомагав підтримувати з 2015 року, - є стратегічною політичною поразкою Москви і кинув Кремль у кризу, оскільки він прагне зберегти свою стратегічну військову базу в Сирії", - йдеться у звіті.