Українцям розповіли, у яких випадках роботодавець може відмовити працівникові у відпустці

Українцям розповіли, за яких умов роботодавець може відмовити працівникові у відпустці в умовах військового стану.

Як передає "Хвиля", про це повідомляє Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Так, у період військового стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім декретного та відпустки з догляду за дитиною до 3 років), якщо його залучено до робіт на об'єктах критичної інфраструктури.

Як зазначається, роботодавець може відмовити у наданні працівникові відпустки, але у випадках, коли така відпустка надається за згодою сторін.

"Статтею 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах військового стану" передбачено, що в період дії військового стану роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) ), якщо такого працівника залучено до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури", - йдеться у повідомленні.

У свою чергу решті працівників, як у мирний час, так і під час дії військового стану, може бути відмовлено у наданні тільки тих відпусток, надання яких здійснюється за згодою між працівником і роботодавцем.

Наприклад, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відпустки" (15 календарних днів).

Отже, оскільки така відпустка без збереження заробітної плати надається за згодою між працівником та роботодавцем, роботодавець може відмовити працівникові у наданні такої відпустки (угода не відбулася).

Відповідно до статті 79 КЗпП черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), та доводиться до відома всіх працівників.

При цьому при складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їхнього відпочинку.

Зокрема, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, встановлених графіком, узгоджується між працівником та роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком строку.

Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна його частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів.

А от невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Якщо перенесення щорічної відпустки на новий термін його надання встановлюється за згодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом (стаття 80 КЗпП).

Це означає, що роботодавець може відмовити працівникові у наданні щорічної відпустки поза термінами, визначеними графіком відпусток.

Таким чином, роботодавець не може відмовити працівникам, які не залучені до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, у наданні відпусток, надання яких здійснюється в обов'язковому порядку (щорічні відпустки у встановлені графіком строки, навчальні, творчі, для участі у змаганнях, працівникам, які мають дітей тощо).

Нагадаємо, ПФУ відповів, чому в е-трудовій немає стажу за період навчання та декрету.