Російська ПВК "Вагнер" відіграє провідну роль у конфлікті та актах насильства в Судані. Вона постачає воєнізованим групам "Сил швидкого реагування" (СШР) ракети для боротьби з армією країни.
Про це повідомляє CNN із посиланням на власні джерела.
Ракети класу "земля – повітря" суттєво підтримали СШР та їхнього ватажка Мохамеда Хамдана Дагало, який бореться за владу зі своїм колишнім союзником військовим правителем Судану генералом Абделем Фаттахом аль Бурханом.
Це підтверджують супутникові знімки прикордонної Лівії, де значні території контролює підтримуваний "Вагнером" генерал Халіфа Хафтар. Вони демонструють незвичний сплеск активності на базах "вагнерівців".
Знімки показують, як російський транспортний літак Іл-76 курсує між двома ключовими лівійськими авіабазами, що належать Хафтару й використовуються російськими бойовиками.
Літак почав здійснювати перельоти за два дні до початку конфлікту в суботу й продовжував це робити щонайменше до середи.
У четвер, 13 квітня, він вилетів з авіабази Хафтара "Хадім" у Лівії до сирійського прибережного міста Латакія, де росія має велику військово-повітряну базу. Наступного дня літак повернувся з Латакії до "Хадіма". 15 квітня, коли спалахнув конфлікт, він перелетів на іншу авіабазу Хафтара в лівійській Джуфрі.
У вівторок літак знову курсував між Латакії, авіабазою "Хадім" та Джуфрою. Того дня Росія скинула ракети на північному заході Судану.
Протягом багатьох років Дагало отримував зброю з Москви.
Попередні розслідування CNN показали поглиблення зв'язків між Кремлем та військовим керівництвом Судану, яке надало Росії доступ до видобутку золота у обмін на військову та політичну підтримку. Ці відносини посилилися після вторгнення Москви в український Крим у 2014 році, коли росія почала розглядати африканські золоті родовища як спосіб обходу західних санкцій.
Вторгнення в Україну в 2022 році і хвиля санкцій прискорили розграбування росією Судану та нарощування активності "вагнерівців" у цій країні.
Бурхан і Дагало були союзниками до початку конфлікту. Разом вони очолювали перевороти в Судані у 2019 та 2021 роках.
Джерело: Укрінформ