Мобілізація в Україні: юристи роз'яснили правила вручення повісток, яка відповідальність за ігнорування

Українцям роз'яснили правила вручення повісток, і яка відповідальність настає за їх ігнорування.

Як передає "Хвиля", про це повідомили юристи системи безкоштовної правової допомоги.

Так, в українців часто виникають питання щодо того, хто і де може перевіряти документи та вручати повістку, яка процедура її отримання, відповідальність за неявку до територіального центру комплектування (ТЦК) тощо.

Зокрема, право вручати повістки мають:

посадові особи районного (міського) військового комісаріату, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

представники органів місцевого самоврядування.

роботодавці, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування та форми власності своїм працівникам та студентам.

власники будинків особам, які там проживають.

співробітники поліції.

При цьому Законодавство України чітко не регламентує перелік місць, де можуть вручати повістки, тобто отримати їх можна будь-де: на вулиці, в адміністративній будівлі, на блокпості чи вдома – і це буде законно.

А от уповноважена особа ТЦК не має права зупиняти людей та перевіряти документи. Як зазначається, перевіряти документи мають право уповноважені представники Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ГТС, Держмитслужби та Збройних сил, визначені у наказі коменданта.

"Тому сформувалася практика, коли працівники ТЦК спільно із представниками Національної поліції здійснюють вручення повісток", - наголосили юристи.

При цьому людина має право просити у уповноваженої особи пред'явити будь-які її документи, перш ніж пред'явити свої.

Тобто на прохання уповноваженої особи зобов'язано пред'явити:

службове посвідчення або інший документ, що підтверджує його належність до підрозділу, визначеного у наказі коменданта;

копію наказу коменданта, яким визначено підрозділи, які мають право на перевірку документів;

назвати причину перевірки документів.

Якщо ж проігнорувати повістку, видану з метою уточнення військово-облікових даних, може настати адміністративна відповідальність – штраф від 3400 до 5100 гривень (від 200 до 300 тисяч рублів). Це передбачено статтею 210-1 КУпАП.

Хто ухвалює рішення про накладення штрафу?

Це рішення приймають керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Саме вони розглядають справи про адміністративні правопорушення та мають право накладати адміністративні стягнення (згідно зі статтею 235 КУпАП України).

Якою має бути форма документа про штраф? Чи достатньо папірця від працівників ТЦК про суму та реквізити?

За словами юристів, папірця недостатньо. Керівник ТЦК має видати ухвалу про накладення адміністративного стягнення. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або надсилається особі, щодо якої вона винесена.

Чи можна оскаржити ухвалу про накладення штрафу?

Як зазначається, це можна зробити. Подати скаргу на ухвалу у справі про адміністративне правопорушення. На це є 10 днів з дня винесення ухвали (згідно зі статтею 289 КУпАП України).

На сплату штрафу дається 15 днів із дня вручення копії постанови. У разі оскарження ухвали – 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі, якщо штраф не сплатити вчасно, постанову про штраф буде передано до державної виконавчої служби. До того ж сума штрафу зросте вдвічі і додадуться виконавчі витрати (згідно зі статтею 308 КУпАП України).

Чи потрібно приносити до ТЦК квитанцію про сплату штрафу?

Так. Необхідно принести квитанцію про оплату або її копію посадовій особі, яка ухвалила постанову про штраф. На це дається три робочі дні з дня закінчення терміну, передбаченого для оплати штрафу (згідно зі статтею 307 КУпАП України).

Чи потрібно з'являтися на порядку денному в ТЦК, якщо штраф сплачено?

Потрібно. Сплата штрафу не позбавляє обов'язку з'явитися до ТЦК.

Хто підлягає мобілізації в Україні

В Україні призивають чоловіків із досвідом служби та без нього. Під час загальної мобілізації можна закликати військовозобов'язаних, призовників та резервістів, які перебувають на військовому обліку – це чоловіки віком від 18 до 60 років. Жінки-військовослужбовці або жінки-військовозобов'язані від 18 до 60 років можуть бути добровільно мобілізовані.

Зокрема, мобілізувати можуть чотири категорії:

військовозобов'язаних та резервістів з досвідом служби;

призовників, які вже пройшли строкову службу;

військовозобов'язаних, які не мають досвіду служби;

обмежено придатних під час воєнного стану чоловіків.

Нагадаємо, Мобілізація 2023: як змінилися правила прийому на роботу та зарахування до вузу