Огляд аналітичних текстів, що були опубліковані після парламентських виборів в Україні, та їх узагальнення дає можливість зробити наступні висновки:
По-перше, більшість політичних партій, які брали участь і перемогли на виборах, м’яко кажучи, не є класичними партіями європейського типу хоча б тому, що вони не мають розгалужених мереж первинних осередків. А діяльність осередків, що реально існують, зазвичай, імітується їх лідерами і не відповідає положенням партійних статутів та інших програмних документів.
По-друге, діюча влада в Україні потерпає на кадровий голод, причинами якого є відсутність попередньо підготовленого кадрового партійного резерву на всіх рівнях у переможців на парламентських виборах, а також страх найвищого керівництва держави своїми ж руками виростити собі конкурентів в особі успішних реформаторів-міністрів у боротьбі за найвищі посади в недалекому майбутньому. Це, з одної сторони, обумовлює рекрутування у владу колишніх чиновників минулого режиму, які є достатньо керовані внаслідок наявності на них компромату в руках силових органів, а з іншої — появу ідей про рекрутування у Кабмін іноземців, які ніколи не зможуть претендувати на найвищі владні посади.
По-третє, основними вигодонабувачами як першого, так і другого Майданів стали олігархічні клани, які, після часткового перегрупування та перерозподілу впливів, зміцнили свої позиції, зберегли прямий та опосередкований вплив на вищі органи влади шляхом розкладання яєць по різних партійних кошиках і, очевидно, не мають жодних намірів здійснювати справжні реформи в Україні. Хоча б тому, що це, за будь-яких обставин, обмежить їх можливості збагачуватися за рахунок державного бюджету і нещадної безконтрольної експлуатації національних ресурсів.
По-четверте, громадські активісти, науковці, моральні авторитети, політики в Україні не мають реалістичних ідей щодо того, як змусити олігархів поступитися абсолютною владою, окрім двох крайностей – їх залякування фізичним знищенням під час третього Майдану або їх умовляння та звернення до їх совісті. Успішна реалізація ідеї поступового законодавчого обмеження впливу олігархічних кланів в результаті діяльності у Верховній Раді младоопозиції видається сьогодні малоймовірною через її недосвідченість, малу чисельність та неорганізованість, що унеможливлює набуття нею колективної суб’єктності з метою ефективного подолання опору олігархів щодо реформування країни.
По-п’яте, громадські та політичні середовища, окремі політики та громадські діячі, які адекватно оцінюють стан справ та тенденції розвитку ситуації в Україні, не спромоглися під час другого Майдану та не здатні у найближчому майбутньому об’єднатися в одну потужну політичну силу для координації колективної діяльності з метою узгодження та реалізації спільних цілей. Причиною цього є відсутність відповідної організаційної культури в громадських та політичних середовищах і незрілість їх лідерів.
Все це обумовлює нагальну необхідність створення потужної всеукраїнської політичної партії середнього класу європейського типу з врахуванням українських реалій та ментальності, яка б могла увібрати в себе більшість активних громадських, інтелектуальних, політичних та бізнесових середовищ, не хворіла б ні на одноосібне лідерство, ні на отаманщину та не втрачала б своїх позитивних якостей у міру чисельного зростання.
Метою діяльності такої партії мала б стати еволюційна побудова соціального ідеалу – суспільства «середнього класу» зі стартової точки – олігархії з надвисоким рівнем концентрації владно-розпорядчого ресурсу і статків шляхом запуску, стабілізації та утримання протягом тривалого часу процесів зростання чисельності «середнього класу» у суспільстві і унормування його складу та структури.
Базовою концепцією побудови суспільства «середнього класу» за постановки такої мети є створення, побудова і прихід до влади через вибори політичної організації середнього класу, яка б забезпечувала активну участь у виробленні, прийнятті та виконанні усіх рішень всередині організації представниками внутріпартійного «середнього класу» та надійно б закріпила за ними належну їм частку владно-розпорядчого ресурсу.
Ідеологія політичної партії середнього класу повинна являти собою циклічний процес творення, оновлення і вдосконалення концепції та стратегій реалізації задекларованої мети партії. Тобто ідеологія має бути «живою» — вона повинна творитися всіма членами організації інтерактивно — в реальному часі і в кожний його момент давати реальні, а не ритуальні відповіді на нові виклики зовнішнього і внутрішнього середовищ.
Структура політичної організації, що здатна забезпечити творення «живої» ідеології, повинна бути змінною — адхократичного типу. Нею може стати динамічна мережа, яка упорядковує та утримує у безконфліктному стані взаємодію усіх своїх членів шляхом їх циклічної реструктуризації у малі групи різного функціонального призначення за певним алгоритмом, що забезпечує вироблення, узгодження і прийняття колективних рішень учасниками у позиціях «рівний з рівним», а виконання – у множині тимчасових ієрархічних проектних, виконавчих та процесних груп з відповідальними виконавцями на чолі.
Іншими словами, пропонована змінна структура, що визначає внутрішню взаємодію членів такої політичної партії, має нівелювати дію «залізного закону олігархізації» МІхельса, який полягає в концентрації влади і власності в руках малої суб’єктної групи — керівного ядра суспільно-політичних організацій з одночасною пасивацією та атомізацією загалу — великої групи членів цих організацій, яка неспроможна набути суб’єктності. Таким чином обрана структура зможе вирішити «трагедію спільного», яка проявляється у нездатності великих груп людей, що усвідомлюють власні інтереси, скоординовано діяти для їх досягнення, на відміну від малих груп, які здатні це робити.
Інноваційна спроможність партії при такій змінній структурі забезпечується інтеграцією методики мозкового штурму безпосередньо в алгоритм роботи загальних зборів всіх підрозділів партії, що закріплюється відповідними положеннями у її статуті.
Зеленський: Путін зробив другий крок щодо ескалації війни
Укренерго оголосило про оновлений графік відключень на 22 листопада
В Україні посилили правила броні від мобілізації: зарплата 20000 гривень і не тільки
У 2024 році в Україні розпочалася Третя світова війна, - Залужний
Методологією діяльності нової партії має стати циклічне нормативне планування, яке полягає у вільному виборі засобів, завдань, цілей та ідеалів і є аналогом стратегічного планування в бізнесі. На відміну від бізнесу нормативне планування в політичній партії середнього класу має здійснюватися усіма її членами у спосіб, що дозволяє залучати до цього процесу будь-яку кількість учасників – від кількох десятків до кількох тисяч.
Участь у діяльності партії повинна базуватися на трирівневому членстві:
1-й рівень – члени організації, які систематично беруть участь у зборах і виробляють, узгоджують, приймають та виконують усі рішення;
2-й рівень – кандидати у члени організації, які за бажанням можуть бути присутніми на зборах з дорадчим голосом і брати участь у виконанні частини рішень;
3-й рівень – прихильники, які цікавляться діяльністю організації та, за бажанням, долучаються до заходів, що вона організовує в рамках своєї статутної діяльності.
Базовою ланкою політичної організації зі змінною структурою – динамічною мережею повинен бути обласний осередок, загальні збори членів якого мають стати колективним Суб’єктом — найвищим керівним органом у складі всіх членів партії в області, що збирається не рідше одного разу на місяць та виробляє і приймає рішення зі всіх питань діяльності організації.
Це обумовлено тим, що, по-перше, лише на рівні області можна зібрати достатньо велику групу членів, яка в рамках своїх зборів буде здатна до колективної інтелектуальної діяльності – вироблення, узгодження і прийняття рішень в по всіх напрямках програмних документів організації.
По-друге, обласний рівень є оптимальним з точки зору забезпечення особистої участі у роботі зборів своїх членів з районних центрів та інших невеликих населених пунктів внаслідок географічної можливості їх прибуття в обласний центр.
По-третє, обласний рівень може бути цілком самодостатнім у плані його самофінансування, самоврядування та підтримки усіх необхідних внутрішніх процесів організаційної життєдіяльності.
Районні і міські осередки в рамках області мають бути ієрархічно структурованими проектними командами по виконанню рішень обласного осередку та узгоджених стратегій центрального органу партії.
Наприклад, міський або районний осередок чисельністю 5 осіб може утворювати від одної до п’яти команд з різними координаторами чи керівниками, які, у проміжку між загальними зборами обласної організації, будуть реалізовувати множину задач, що передбачені її оперативним планом. Успішна реалізація однієї такої задачі автоматично приведе до завершення діяльності та розпуску відповідної проектної команди, учасники якої у тому ж або в оновленому складі зможуть утворити нову команду для вирішення наступної задачі оперативного плану.
Описана здатність до динамічної реструктуризації партійних осередків дозволить їм набувати максимальної ефективності у процесі вирішення різних функціональних задач в рамках оперативного плану обласної організації та забезпечить їх високу адаптивність до змінних умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.
У центральному координаційному органі такої партії має відбуватися узгодження позицій усіх обласних осередків зі всіх напрямків або профілів діяльності організації та здійснюватися реалізація інших делегованих обласними осередками функції у відповідності до програмних документів.
Фінансування діяльності партії середнього класу повинно бути роздільним з метою забезпечення здійснення інтелектуальної діяльності (аналізу зовнішнього і внутрішнього середовищ, вироблення і прийняття рішень) за будь-яких умов:
- фінансування роботи загальних зборів базового обласного осередку повинно відбуватися лише за рахунок членських внесків;
- фінансування виконання прийнятих рішень повинно відбуватися шляхом залучення коштів з різних доступних легальних джерел для реалізації відповідних проектів на засадах проектного менеджменту.
Метод побудови описаної політичної партії середнього класу полягає в створенні початкового центру кристалізації – діючої моделі в центрі або в одній з областей, і включає її випробування та вдосконалення, а також подальшу мультиплікацію в інших регіонах.
Стратегією чисельного зростання партії зі змінною структурою – динамічною мережею має стати залучення найкращих активістів існуючих громадських і політичних середовищ внаслідок створення у її осередках можливостей для творчої самореалізації кожного з них в умовах безконфліктних, конструктивних та дружніх взаємостосунків між усіма учасниками і підрозділами організації в цілому.
Методологія розгортання політичної партії, а саме районних, міських і обласних осередків по всій Україні, полягає в організації процесу колективної розробки ідеальної моделі майбутнього для свого міста (району, області) в середовищах місцевих громадських діячів і політиків та запрошення найактивніших учасників цього процесу до членства в партії, а також в подальшій розробці силами партійного осередку цілей і стратегії практичного втілення виробленої моделі в життя, в тому числі – у випадку обрання представників партії депутатами місцевих органів влади.