Нинішні заяви російських політиків про готовність Кремля до заморожування війни, є частиною дезінформаційної кампанії, направленої на зниження готовності західних партнерів України постачати їй зброю. Якби Кремль реально був готовий до заморожування війни, то зараз би представники російської влади пропонували встановити режим тиші по всій лінії фронту, натомість продовження наступу Збройних сил РФ свідчить про неготовність Кремля закінчувати військову агресію проти України.
Для Кремля дуже важливо демотивувати українців, спровокувавши внутрішньополітичну кризу в Україні під впливом дискусій про мирні переговори, і саме тому зараз активно розповсюджується кремлівський наратив, що саме Володимир Зеленський стоїть на заваді встановленню миру. Варто пам’ятати, що схожий наратив також існував, коли президентом України був Петро Порошенко, але навіть після втрати ним влади війна не була завершена, бо її закінчення не залежить від фамілії українського президента.
Росіяни часто полюбляють казати, що війна ведеться Заходом і українською владою до останнього українця, хоча саме Кремль був ініціатором цієї геноцидної війни проти України, до того ж російська влада має всі можливості для її закінчення та початку мирних переговорів, зробивши пропозиції про запровадження режиму тиші, в якому зараз не зацікавлений Кремль.
Також читайте: "За що воює Росія – 2: зрадники імперії"
Зі слів російських дипломатів, Кремль буде очікувати завершення виборів президента США, для передачі своїх пропозицій щодо свого мирного плану Америці та Україні. В тому ж випадку, якщо на виборах президента США переможе Дональд Трамп, то з точки зору деяких російських дипломатів, російська влада буде "продавати" республіканцям ідею про позицію нейтралітету Росії під час можливого військового конфлікту між Китаєм та США, тож умови для перемир’я в Україні сформуються в 2025 році.
Дуже прискіпливої уваги також заслуговує дуже цинічна позиція наших західних партнерів, не готових надати Україні реальні гарантії безпеки. Кремль, перетворивши Росію на "опудало", дозволив США згуртувати навколо себе своїх європейських союзників, використовуючи російську загрозу. Україна ж в цій грі потрібна Заходу як фронтир - для виснаження РФ та виграшу часу на переозброєння західних країн.
Україна, як буфер між Заходом і Росією, абсолютно влаштовує всіх наших західних партнерів, які не готові мати союзницькі зобов’язання щодо нашої країни. Для США головним союзником в Європі є Німеччина, в той час коли польська еліта вважає своїм головним гарантом безпеки Америку, і саме тому польська влада не проявила зацікавленості в створенні військово-політичного союзу між Україною та Польщею, не бажаючи ризикувати загостренням відносин з Російською Федерацією.
Перетворення ж України на "наїжаченого дикобраза" за рахунок збільшення її військового потенціалу, не стане "запобіжником" від нової агресії Росії, кремлівські ідеологи вважать, що нова холодна війна розпочнеться лише після конференції "Ялта-2" [домовленостей про сфери впливу]. Також не варто забувати, що під час холодної війни військові конфлікти відбувались на периферії, тому в інтересах України перестати бути фронтиром, перенісши його далі.
Найбільш дієвою гарантією безпеки для України є демократизація Росії після демонтажу путінського режиму, наслідком чого стане підписання мирного договору, інші ж сценарії будуть генерувати нестабільність нашої країни, яка буде перебувати в сірій зоні.
Прикладом для України повинен бути терористичний напад Хамасу на Ізраїль, який мав абсолютну перевагу в потенціалах над цією терористичною організацією, отже, можна уявити майбутнє України, якщо вона залишиться в сірій зоні між Заходом та Російською Федерацією.
Спочатку замість того щоб провести військові навчання в Україні перед повномасштабним вторгненням Росії, наші західні партнери здійснили евакуацію посольств, тим самим показавши Володимиру Путіну "зелене світло" для вторгнення, пізніше вже геополітична гра адміністрації Байдена завадила Україні завдати поразку путінському режиму в 2022 році. За нинішніх реалій без посилення західної військової допомоги і успіхів героїчних ЗСУ на полі бою, Кремль не розпочне результативні мирні переговори, бо ще з висловлювання Мао Цзедуна можна зрозуміти, що владу народжує не глибока стурбованість, занепокоєння та рішуче застереження, а зброя.