Що Україні запропонувати Заходу, щоб вижити

Почнемо з тези: питання виживання України як такої не знято. Питання виживання Заходу, у перспективі сторіччя-двох, теж, і це створює спільність інтересів. Але для України час рахується роками, якщо не місяцями.

Вже можна сказати, що у 2024 році з великою ймовірністю на Україну чекає де-факто розділ. Зокрема, 8 січня про це прямо заявила Eurasia Group у щорічному звіті про політичні ризики. (Дослівно: "will be de facto partitioned".) Eurasia Group - авторитетна фірма політичного консалтингу, і навряд чи погано вибирає формулювання. Якщо оцінимо як військову, а й соціальну обстановку всередині країни, прогноз віє холодною реальністю.

Можлива втрата більшої частини Лівобережжя на тлі скорочення підтримки Заходу означають, що до 2025 року питання виживання країни може повернути собі ту явність, яка спостерігалася на початку весни 2022 року.

Гарячковим метанням виглядає піар-указ Зеленського "про історично населені українцями території". Об'єктивно, питання стоїть, щоб потенції вистачило Харків утримати, перш ніж на Кубань замахуватися. Що, до речі, вже перший прогноз тієї ж Eurasia Group, що здійснився: у звіті американці попереджають, що відчай буде рухати Зеленського приймати все більш ризиковані рішення.

Щоб вижити, Україні необхідно переглянути своє значення proposition у спільній справі Західної цивілізації.

Формула "ви даєте нам гроші та зброю, щоб ми воювали за вас", яку Зеленський наголошував неодноразово, зокрема нещодавно — це неправильно. Тому що це об'єктивація.

Тому що це транзакційні відносини, а не відносини на основі спільних цінностей.

Порівняйте. Одна справа говорити: "Ви даєте нам гроші та зброю, а ми замість цього пускаємо у витрату наших людей, щоб захистити вас довше від реальності Бучі; щоб війна з РФ залишалася для вас питанням, для якого можна купити рішення."

Президент не може слова "пускаємо у витрату" не те, що сказати, а навіть подумати. Роль Президента – драма. Проте саме такий обмін, по суті, Зеленський продає Заходу.

Інша справа була б: "Ви інвестуєте в нас грошима та зброєю, але ми перед вами довго зобов'язуємося ділитися всім. Це наша спільна війна. Через якийсь час НАШІ інструктори з бойовим досвідом поїдуть готувати ВАШІ армії. Ми це забезпечимо."

Рівень розмови інший? Безперечно. Начебто про ті самі гроші і зброю мова, але діалог наповнюється зовсім іншим змістом.

Зріла розмова апелювала б до усвідомлення загроз самою Європою. Наше завдання — допомагати Європі зберігати контакт із дійсністю окопів, а не виставляти цінник на те, щоб окопи для європейців залишалися десь там. А щодо виходу з європейської кризи цінностей така розмова корисна для самого Заходу.

Чи на сьогодні Україна забезпечує такий рівень діалогу? Безперечно, ні. Чи багато чого вимагає від України такий комітмент? Безперечно, так. Пропозиція "наші інструктори поїдуть готувати ваші армії" для України передбачає перебудову мислення.

Потрібно зрозуміти, що світ можливий без України. Необхідно зрозуміти, що світ хвилюють, наприклад, безпеку штучного інтелекту та рекордну міграцію. У основі рішень лежать смисли.

Справжність — із тих смислів, на які Захід сьогодні має великий запит. Кризу Заходу можна подати як кризу реальності. Коли в першій половині 2022 року Україна експортувала справжність, Президент Зеленський міг собі дозволити в спічах звертатися не до урядів, а до народів.

Через два роки Україна по-старому вибирає здаватися, а не бути. Україна вдає, що всі ресурси підпорядковані війні. Україна вдає, що головною цінністю є життя. Найнеадекватніше Україна продовжує переконувати себе, що фіксувати збитки — це для слабаків.

Уявимо, що в 2017 році ви накупили на всі гроші биткойна по $10000. У 2018 році ви відмовилися продавати свої заощадження по $8000. Так, ви могли б продати в 2021 до $50000. Якби дожили. Але виявилося, що у 2019, коли біткойн був по $3500, у вас закінчилися гроші на їжу.

Telegram-канал автора: https://t.me/youkanthide

Facebook автора: https://www.facebook.com/ygleaf