За кого киянам голосувати: саркастичні підсумки виборчої кампанії

За кілька днів кияни мають віддати свій голос на чергових місцевих виборах… кандидатів “тьма-тьмуща”, місто заполонили біг-борди, обличчя, слогани та лозунги.., а ще обіцянки нові й не дуже, як і обличчя. Нових практично нема. Ні, вони якби і є, але не дуже нові, бо від зміни обличчям партії та слогану, по-суті змінюється мало що… Десь, хтось щось подібне вже обіцяв такими ж або подібними фразами. Процвітає плагіат. Всім відомий носоріг із зірочками явно “злизано” у американців”, або ж “візьму і зроблю” я ще в когось чула, окрім “Самопомочі”…

Але все нове – добре забуте старе…Навіть у когось бачила “веди, вини, вици”. Заінтригували, хто у нас сьогодні Македонським у палаті?

Але, хай кандидати не ображаються, короткий огляд претендентів на “серця” та голоси виборців, їх партій, та обіцянок очима звичайного київського виборця.

Ну що ж, як би не хотілося побачити щось принципово нове, в що можна повірити, і за кого можна віддати свій голос, не поступившись сумлінням, але маємо, що маємо, як сказав колишній Президент… Треба голосувати, як не крути, і часу визначитись все менше. Статистика показує, що таких, як я, хто “ще мучиться” наразі ще багато. “Жребий – не наш метод”, — як сказав один персонаж у фільмі Е. Рязанова, тому включаємо мізки та інтуіцію. А там, як Бог дасть, вся надія українців в основному на нього завжди була, не на політиків. Підсумовуючи, шукаю кандидата, партію, які налаштовані:

а) патріотично;

б) націоналістично (не плутати з російським шовінізмом);

в) бажано, щоб не крали…

с) піклувалися про рідне місто та бачили перспективи його розвитку…

Думчев та його “Носороги”

Перше місце по кількості реклами по праву займають кандидат Думчев та його партія, блок, фронт… чи що воно там? Такої кількості бігбордів навіть кияни не пригадують… Особисто я біля кіностудії ім. О. Довженка бачила 2 портрети Думчева і 3 носорога в метрі один від одного… “що занадто, то не здраво”. Відразу виникає підозра щодо спонсорів… невже, Ротшильди? Ні, спонсурувати американський “імперіалізм” кияни навряд чи будуть…

Кличко і Солідарність, БПП

Друге місце по кількості реклами віддаю кандидату в мери, “он же” діючий мер, “он же” представник БПП (забув Віталій Володимирович з Петром Олексійовичем, що блокам, як мені здається, заборонено брати участь у місцевих виборах — “лихо” розмістив БПП на рекламних щитах) “он же” улюблений боксер українців та новий-старий кандидат на крісло мера В. Кличко. Дивлячись на кількість реклами по місту, розумію, що В. Кличко вирішив поставити новий спортивний рекорд, а саме: “догнати та перегнати” Носорогів… сподобалося навіть їх гасло “Не політики, а реальні люди” чи щось у цьому дусі… але ж хто в нас, коли про людей думав… хотілося б помилитися, але не вся “виборча пропозиція” ще розглянута…

Корбан та “Укропи”

Партія “Укроп” стрімко увірвалася в політичне життя України, відзначилася разом з БПП на виборах в Чернігові — (ух ця гречка” всі біди України від неї…) та, на сьогодні, також претендує на київську булаву. Не заперечую “дніпропетровська команда” “відіграла” непогано на “полі України” в складний для країни час, сама сміялась з реплік Коломойського Путіну, але щось там весь час кажуть про відокремлення олігархату від політичного життя України (Солідарності – БПП теж стосується). Крім того, гасло Корбана “Сучасний центр управління містом” викликає у киян запитання “Де саме буде цей центр? Часом не у Дніпрі?”. Я вже не кажу про гасло “Розігнати мерію”… заради майбутнього країни я можу його пережити, хоч і всупереч закону та Трудовому кодексу… друге питання – а кого приведете після розгону (добре, що не розстрілу)? Не скажу за усіх киян, але мені здається, що поки що Київ “дніпропетровській команді” не “по зубам”… об нього Яник “зуби зламав”, а “донецька команда” теж була не “ликом зшита”

Бондаренко і “червоно-білі серця”

“Наша Юля”, вийшовши з тюрми з жахом побачила, що український виборець “непостійний”, як жінка… ну, прививку від “вождизму” вона нам спільно з Ющенком робила, так що “нечего на зеркало пєнять…”.

Володимир Бондаренко в черговий раз “націлився” на мерське крісло.

Гасло “Просто взяти і навести ПОРЯДОК”… Бондаренко намагався вже втілити у якості в.о. і не один він. А “віз і зараз там…”, міське господарство запущене, ЖКГ “роздовбане”, як і дороги, ліфти не возять, тепла нема, місто потопає у смітті (не про центральні райони сказано – там більш-менш, хоч як для європейської столиці — ганьба…), вчасно зростає лише комуналка. Ну, і інші грішки за ним є, “а хто без гріха”?, як сказано в “Святом писании”. Наприклад, кандидат був забув якось про розмір пенсії (щось згадував приблизно, але звичайного пенсіонера серед ночі розбути – скаже до копійок), а нахабні журналісти все допитувалися… про нерухомість теж, пам”ятаю, допитувалися – що його, а що дочки? Не пам”ятаю чим закінчилося вже, але навіщо Києву мер з “куцою” пам”яттю? Я інша справа…

Вічний мер “Сан Санич” та його “молода команда”

Ну це явний перебор… хай не ображаються “Бабушки Сан Санича”, які пам”ятають свою молодість за його мерства, але хотілося б “молодого”. І “навіть куплю тобі хатку, куплю сіножатку і ставок, і млинок, і вишневий садок” – не ”прокатить”. Треба вміти вчасно піти, як на мене… і бажано залишити по собі гарну пам”ять. Не всі справляються з таким завданням, але хід історії не зупинити. Історію повинні творити молоді, що не розгубили ще ідеали української державності, Майдану, війни на сході не за нагороди, а за свою землю, вічної боротьби нашого народу за волю. У кожного свої ідеали, проте, бажано щоб вони співпадали з національною ідеєю (завдяки “братській” війні вона нарешті у нас з”явилася, хоча теж добре забута стара “Воля України або смерть та подалі від безумного “брата”) та вели до суспільного прогресу та ривка країни від депутатського феодалізму з його “вічною гречкою” до європейських цінностей свободи та демократії… бо ми тільки стали на цей шлях і північний сусід ще не раз буде ставити нам підніжки…

Про партію “Єдність” взагалі промовчу. Як туди в свій час “записували” всіх київських вчителів, медиків, службовців, комунальників і навіть мешканців зоопарку кияни пам”ятають…

Бігборд, де Сан Санич на фоні молоді з виглядом доброго вчителя “веде агітацію” викликає ностальгічну посмішку лише у адептів його віри…

Береза та план “Б” для Києва…

Дуже невдала реклама – ну хто їм таке пише?? Реклама не повинна виборця насторожувати.. якщо у нас “план Б”, та ще з такою блискавкою, та в таких “похмурих тонах”, то невже у нас вже все так зовсім погано??? Ця реклама примушує пригадати про “евакуаційний вихід”, “запасний аеродром” і “тревожный чемоданчик” з документами та зміною білизни… Виникає єдине прохання – а можна повернутися до “плану А”? і тут уже не до виборів, взагалі стає… Нерви виборців потрібно берегти, шановний кандидат!

Якийсь В. Чорний та “духовні скрєпи”…

Ну, тут взагалі не буду нічого писати… кандидат невідомий, спонсори незрозумілі, духовні “скрєпи” нагадують про віроломного сусіда. А від такої реклами хочеться мерщій побігти до церкви за святою водою та окропити, чи себе “від зглазу”, чи кандидата… як карта ляже.

“РИГИ” многоликі…

Риги все маскуються та маскуються, а свідомий виборець їх все розпізнає та розпізнає… це тому, що “в хованки” гралася більшість українців ще до “комп”ютерної ери”… “Опозиційний блок”, “Відродження”, “Наш край”, “Воля народу”… хто там ще? Навіть Єханурова спокусили… зовсім не зрозумілий для мене крок (нейтрально до нього відносилася до цього вчинку), але кар”єру свою він “закопав” разом з репутацією… давно пора зрозуміти в Києві, після двох Майданів, розстрілів людей, “братської” війни на Сході, риги не пройдуть ні в якому “образі” та не під яким соусом…”Кров — не вода” відоме українське прислів”я. Ну, Схід добровільно відмовився від української спадщини, за що й страждає… жаль тільки людей, що через “вату” тепер скитаються світами… Викреслюю ригів із списку, таке навіть не розглядається свідомим виборцем… Гасло “Повернемо мир” — це що цинічний жарт тих, хто його у нас забрав?

Ляшко та “Вилоносці”

Ну, як на мене, кандидати та партія, які свідомим виборцем також не розглядаються… Підстава “захмарний популізм”, політичні “торги” та намагання зіграти на “струнах душі простого виборця — роботящого, проте, малограмотного, якому хочеться, щоб кандидат був своїм “в доску” з вилами, коровою, картоплею (куди там Ляшко її відправляв? забула вже…) та розмовляв з виборцем на одній мові… Проте, мова може й одна, а життя, матеріальний стан та доступ до “державних благ” будуть зовсім різні… а не спокушений інтригами виборець цього може й не помітити… до пори. А потім буде “чесати ріпу” й причитати “ой він такий, а обіцяв…” Бо, обіцянки ж цяцянки… Йдемо далі.

Партія “простих людей” та С. Каплін

Ну, тут скажу відразу… не люблю “простих” людей. Не розумію цього виразу. “проста людина” – це хто? Та, що відрізана від “закромів” Батьківщини, чи та, що плює собі під ноги? Нагадує нехороший вислів “простий, як двері…”, що означає, як правило, ХАМ… Людина – істота складна, взагалі то… тим більше виборець.

Не зрозуміла назва партії, її спонсори, невдала, знову ж таки, рекламна компанія. На бігборді С. Каплін дуже нагадує “Леніна в Розливі”, в сенсі не в “ганделику” зовсім, хай кандидат не ображається, а в тій місцині, де молодий чи не дуже Ленін ховався від царських жандармів… і погляд такий як у “Лєніна на бронєвіке”… рішучий та викривально-безпощадний. Мовляв “корупція тремти”, ну точно, як Ленін “буржуї ховайтеся”… але у тієї історії дуже поганий кінець був…

“Самопоміч” та Гусовський

По-перше сама назва партії “Самопоміч” не гарна та не подобалася мені з моменту появи партії. Є в ній щось сексуально-еротичне, для політсили не дуже вдалий вибір…

Претендували на звання “нові обличчя”, іспит на імідж нової політичної сили бездарно провалили. В минулій Київраді зовсім не помітні, та й у Раді по великому рахунку також, бо скажуть, що в Києві у них “малі сили”. Хоча, думаю, справа не у кількості. Інколи, одна людина змінює хід історії. На Майдані в ту страшну ніч теж була меншість… але яка. Гусовський, раніше на київському Олімпі нічим не “відзначився”: ні викривальних справ, ні боротьби з київськими забудовниками… на запит журналіста про його головні побоювання та три головні мотивації відповів “Ви хочете, щоб я придумував?” ні, не хочемо… — “сказачніков в ізбиткє”. Тому “пред”ява” киянам “Обирай свідомо!” не актуальна у даному випадку. А гасло “візьму і зроблю” взагалі викликає низку запитань: “Скільки візьмеш?”, “Що залишиш киянам?” і чи взагалі щось залишиться, після того, як візьмеш?, пенсіонерам, інвалідам, дітям – сиротам, іншим малозабезпеченим киянам… Одні запитання, реальних справ не видно.

Гацько та його Демальянс

Все, що написала, про Самопоміч можу повторити про Демальянс… 100— відсотковий провал ідеї “нової політичної сили”, не дивлячись на те, що їм хтось сказав, що за них “Не соромно…” Соромно за всіх, НА ЖАЛЬ.

Гриценко та його команда

Ну до цього кандидата в мене взагалі дуже багато питань… особливо стосовно подій на Майдані в ніч його розстрілу. Просто, ніщо “тайне” довго не залишається таким. І на “Українській правді” очевидець та учасник тих подій дуже гарно написав про вчинок Гриценка у ту страшну ніч, коли гинули 20-літні хлопчики… просто дам посилання на статтю . без коментарів. Навряд чи я колись проголосую за “вічну” команду генерала…”вічну” по кількості заходів на всі вибори, як вічний двигун, що заглох…

Мирний та Свобода “репресована”

Політична сила, що позиціонує себе як націоналістична не перший день… Ідеї націоналізму (знову ж не плутати з шовінізмом) на сьогодні дуже актуальні у суспільстві – тут і війна, і анексія наших територій і “ізвічне” знущання так званого “старшого” брату, що виявився на багато років молодшим, над нашим менталітетом (виявився загалом нормальним, на себе хай подивляться…), над нашою мовою (добре хоч питання двомовності та другої державної “одвалилося” саме по—собі – “дирку від бублика” отримаєте, А НЕ ДРУГУ ДЕРЖАВНУ — РОСІЙСЬКІЙ), до наших горілки та сала, ще не відомо, хто їх більше споживає).

Одним словом, навіть Схід та Південь “дозрівають” до ідеї націоналізму та починають цитувати Донцова та Бандеру (як кажуть “брати” Бєндеру) та ставлять їм пам”ятники. Або хоч залишають їх у спокої… Зважаючи на сприятливу політичну атмосферу терпимості до націоналізму, Свобода продовжує “лякати” людей своїми глупствами… Ну нащо ви б”єте строковиків? — дуже хочеться спитати. Я не кажу вже про ці гранати… хоча там “мутна” історія. Там же ж стоять чиїсь діти, підневільні люди… може їм завтра в АТО? А тут ви із такими “звірячими” виразами на обличчях. Коли вже Свобода порозумнішає?, я втрачаю вже надію… може дійти до того, що й імідж “репресованих” їм не допоможе у цій рекламній компанії. Самі винні. Великі питання до керівництва партії…

Рекламна компанія досить непогана, не “напрягає” виборця… Бігборди симпатичні, обличчя фронтовників приємні та не викликають відрази… “ в мєру упітанные” та худощаві (видно, що на Сході побували). Гасло “Вірний щит своєї Батьківщини” хороше та виграшне (війна ж у нас, народ співчуває хлопцям, що воюють, та переживає за них). АТОшники на бігбордах викликають симпатію, проте не Тягнибок…

Кандидат Мирний позиціонує себе, як корінний киянин (тут теж сумнів – “корінний” це зовсім не народжений у Києві, а киянин, як мінімум у третьому поколінні). Дуже прикольне гасло на бігборді – читається як: “Мер повинен бути Мирний”. Так і хочеться спитати це стосується прізвища чи темпераменту чи в порівнянні з Тягнибоком?

Я вже не кажу про постійні чутки, що “ширяться в масах” стосовно спонсорів політсили, “руки Москви” та попередні “подвиги” міністрів від політсили…

Ну загалом, основні політсили та кандидати в мери від них розглянуті. Думаю останні на мене не образяться, а якщо й так переживу, дісталося здається всім… кого забула – вибачайте. Здається логічним голосувати за кандидата в мери, та в місцеву владу від однієї політсили, але за кого? Відкрито ні за кого не агітувала – сама ще не визначилася. Та й не моя справа, мені ж за це не платять, та й “за гречку не працюю”, Батьківщиною не торгую…

Хотілося б дуже побачити реальну програму від кандидатів… ну тут стандартний набір: якість води та повітря, ЖКГ, тарифи, сміття та транспортні розв”язки… зовсім не контрактна армія та судова реформа, отямтеся – ми не такі тупі, як ви всі думаєте. Програми, як завжди, нема ні в кого… “есть ли у нас план мистер Фикс?” чи Ікс? Реального, покрокового не побачила ні в кого…

Ще хочу сказати слово на захист київських “бабушок”, яких завжди обвинувачують у всіх гріхах та любові до гречки… Пропонують навіть позбавляти права голосу, ввести “віковий ценз” для виборців і інші “перегиби”.

Не чіпайте бабусь, будь ласка. Це покоління, яке пережило війни та голодомори, отримали мізерні пенсії, ніколи досита не їло… навіть гречку. Так, вони “продаються” за гречку, їх так навчили… з іншого боку, вони наївні до глупості, і щиро вірять в те, що їм обіцяють… не дивлячись на те, що їх весь час обдурюють… Вірять агіткам, депутатам, газетам та телебаченню. Вони настільки чесні та порядні, що не можуть взяти ту гречку та не проголосувати, за того, хто її їм дав. Та й як ім визначитися?, коли сам тут не можеш, хоч і не зовсім “дурний” здається, і освіту маєш і телевізор не дивишся…одні рекламні щити по місту… Дайте їм дожити спокійно, не попирайте їх громадянські права! Не одні вони у тому винні, а ми всі… не хочеш, щоб пенсіонер продавався – нагодуй його… свого, чужого (всі ж наші), яка різниця? Купи “бабушкі” у супермаркеті гречку. Просто мовчки купи та дай, поки вона заглядає в гаманець та рахує, чи вистачить грошей? І життя “налагодиться” у всіх нас. Дуже гарний флешмоб міг би вийти… і не тільки “під вибори”.